ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 201/15915/13-к
провадження № 51-3795км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
представника потерпілих (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги адвоката ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , та представника потерпілих ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 липня 2024 року задоволено заяву першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_12 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12012040000000069 у зв`язку із закінченням строків давності.Скасовано ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року про закриття кримінального провадження № 12012040000000069 у зв`язку із закінченням строків давності.
Цим же рішенням призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12012040000000069 стосовно ОСОБА_13 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 118, ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 396 КК України; ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 125, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 122 КК України; ОСОБА_15 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; ОСОБА_16 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; ОСОБА_17 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України; ОСОБА_18 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України. Постановлено матеріали кримінального провадження№ 12012040000000069 від 06 грудня 2012 року передати до канцелярії суду для реєстрації.
На вказане судове рішення адвокат ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 та представник потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подали апеляційні скарги.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 17 липня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційних скаргах адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зауважують, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що оскаржувана ухвала місцевого суду за своїм змістом не підлягає апеляційному перегляду, чим порушив їхнє право на доступ до правосуддя, адже Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) не містить поняття «проміжна ухвала». Стверджують, що в силу приписів КПК України за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами місцевий суд не мав повноважень призначати новий судовий розгляд кримінального провадження, а повинен був ухвалити рішення по суті.
Крім того, адвокат ОСОБА_8 , не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду, зазначає, що місцевий суд у своєму рішенні вказав на порядок та строки його оскарження, отже ухвала цього суду є остаточною. Наголошує, що апеляційний суд фактично констатував порушення судом першої інстанції вимог КПК України, однак їх не усунув та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Представник потерпілих ОСОБА_7 у касаційній скарзі також зауважує, що до місцевого суду не надходила заява про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2015 року стосовно ОСОБА_17 . Наголошує, що більшість учасників процесу не були повідомленні про судовий розгляд кримінального провадження за нововиявленими обставинами. Посилаючись на практику Верховного Суду, стверджує, що апеляційний суд постановив ухвалу, яка не відповідає ст. 370 КПК України.
Заперечень на касаційні скарги до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважали касаційні скарги необґрунтованими, просили залишити їх без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Представник потерпілих ОСОБА_7 касаційні скарги підтримала та просила їх задовольнити.
Адвокат ОСОБА_8 у поданій касаційній скарзі просив здійснювати касаційний розгляд за його відсутності.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак в судове засідання не з`явились. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавшидоповідьсудді, обговорившидоводи, наведенівкасаційнихскаргах, перевірившиматеріаликримінальногопровадження, колегіясуддівдійшлатакихвисновків.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Право особи на апеляційне оскарження, спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Згідно вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод, законних інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції Украї