ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/302/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Національного банку України і Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 (суддя Щавинська Ю. М.)
і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 (головуючий суддя Ярош А. І., судді Аленін О. Ю., Колоколов С. І.)
за скаргою Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт"
на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 916/302/16
за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Імексбанк",
про звернення стягнення на нерухоме майно,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хронологія спору
1. В лютому 2016 року Національний банк України (далі - стягувач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Одесапродконтракт" (далі - боржник), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - третя особа) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), про звернення стягнення, у рахунок погашення заборгованості третьої особи перед стягувачем за кредитним договором про рефінансування від 26.11.2009 № 29 у сумі 3 162 606 403,14 грн, яка складається із заборгованості по поверненню кредитних коштів у розмірі 3 092 825 995,46 грн, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 68 754 093,14 грн, пені за простроченими процентами у розмірі 1 026 314,54 грн, на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за іпотечним договором від 26.11.2009, за реєстровим номером 4127, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю., та належить боржнику, а саме нерухоме майно: цілісний майновий комплекс, за адресою: м. Одеса, 19 км Старокиївської дороги, будинок 34, реєстраційний номер 323875851101, що складається з будівель і споруд, перелік яких міститься у відповідній заяві, та всі невіддільні від вищезазначеного майна: поліпшення, складові частини, внутрішні системи, реконструкції, зміни та доробки, тощо. Визначення способу реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
2. Рішенням Господарського суду Одеської області від 29.07.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі № 916/302/16, позов задоволено.
3. На виконання вказаного рішення 29.08.2019 Господарським судом Одеської області було видано відповідні накази.
4. Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 у справі №916/302/16 залишено без змін.
5. 01.11.2023 до Господарського суду Одеської області від боржника надійшла скарга на неправомірні дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу, в якій боржник просив:
- визнати поважними причини пропуску строку подання вказаної скарги та ухвалою Господарського суду Одеської області поновити боржнику строки подання скарги на неправомірні дії державного виконавця;
- визнати неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу боржника;
- визнати недійсною оцінку цілісного майнового комплексу боржника, оформлену звітом про оцінку майна суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки";
- визнати неправомірними дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 60107977 щодо здійснення 22.09.2023 перевірки майна на предмет його цілісності, описаного та арештованого постановою від 04.12.2019;
- зобов`язати державного виконавця усунути допущені порушення з неухильним дотримання норм та положень Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, шляхом:
1) проведення особисто державним виконавцем нового огляду нерухомого майна за участю представників боржника на предмет його цілісності на поточну дату;
2) проведення повноважними представниками суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкта господарювання нового безпосереднього огляду нерухомого майна за участю представників боржника;
3) складання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання нового звіту про оцінку нерухомого майна за результатом його безпосереднього огляду за участю представників боржника;
4) належного письмового повідомлення боржника про визначену ринкову вартість нерухомого майна за результатами нової оцінки нерухомого майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання за результатами його безпосереднього огляду за участю представників боржника із спрямуванням йому нового звіту про оцінку нерухомого майна.
6. Скарга обґрунтована тим, що державним виконавцем вчинені неправомірні дії у виконавчому провадженні № 60107977 щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу боржника.
7. Боржник звертає увагу, що звіт про оцінку нерухомого майна складений неналежним (упередженим та некомпетентним) суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, що напряму впливає на дійсність визначеної таким суб`єктом ринкової вартості нерухомого майна.
8. За доводами боржника, нерухоме майно перед здійсненням оцінки безпосередньо не оглядалося будь-яким суб`єктом оціночної діяльності-суб`єктом господарювання, що суперечить положенням Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", який є обов`язковим до виконання в силу Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
9. Боржник вважає, що суб`єкт оціночної діяльності залучений до оцінки нерухомого майна у виконавчому провадженні не у спосіб та не у порядку, передбаченому чинним законодавством України, а державний виконавець не оглядав нерухоме майно 22.09.2023 та не міг скласти за результатами такого огляду акт від 22.09.2023 після перевірки майна, описаного та арештованого постановою від 04.12.2019, на предмет його цілісності. Представники боржника, зберігача нерухомого майна та інші особи, що мали бути залучені до перевірки нерухомого майна до такої процедури не залучалися та відповідно участі у складанні такого акту від 22.09.2023, після перевірки майна на предмет його цілісності, не приймали та своїми підписами дійсність обставин, зазначених у акті, не підтвердили. Зазначені в акті відомості не відповідають дійсності, а сам акт складений після складання звіту.
10. Боржник наголошує, що встановлена у звіті вартість нерухомого майна у сумі 132 148 000 грн з урахуванням ПДВ є значно та безпідставно заниженою і не відповідає дійсній ринковій вартості нерухомого майна, яка згідно з даними Єдиної бази даних звітів про оцінку станом на жовтень 2023 року складає 699 611 816,23 грн, а допущені при оцінці майна порушення напряму впливають на визначення дійсної ринкової вартості нерухомого майна та можуть завдати істотних збитків у вигляді неотриманого доходу, що може залишитись у боржника після задоволення вимог стягувача у виконавчому провадженні після продажу майна.
11. Також боржник звертає увагу, що звіт про оцінку цілісного майнового комплексу, лист державного виконавця від 15.09.2023 № 30107977/6-20.1, акт державного виконавця від 22.09.2023 боржнику не направлялись. Про наявність звіту боржнику стало відомо 19.10.2023 з листа державного виконавця, який надійшов на адвокатський запит. Звіт оприлюднений у Автоматизованій системі виконавчого провадження лише 25.10.2023.
Короткий зміст оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
12. Господарський суд Одеської області ухвалою від 25.12.2023 поновив боржнику строк для подання скарги до суду та частково задовольнив скаргу боржника. Визнав недійсною оцінку цілісного майнового комплексу боржника, розташованого за адресою: м. Одеса, 19-й км Старокиївської дороги, буд. 34, оформлену звітом про оцінку майна, складеним 29.08.2023 суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Європейський центр консалтингу та оцінки". У задоволенні решти скарги суд відмовив.
13. Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю правових підстав для задоволення клопотання боржника про поновлення строку на звернення останнього до суду з відповідною скаргою.
14. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що ознайомлення з об`єктом оцінки є важливою та обов`язковою стадією проведення оцінки об`єкта, проведення оцінки без натурного огляду є порушенням пункту 56 Національного стандарту № 1 та пунктів 1, 6 статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", що, у свою чергу, ставить під сумнів дійсний стан майна та відповідно достовірність звіту оцінки на предмет визначення вартості майна.
15. Відмовляючи у задоволенні інших вимог скарги, суд зазначив, що такі вимоги не знайшли свого правового обґрунтування під час розгляду скарги.
16. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 про часткове задоволення скарги на неправомірні дії державного виконавця скасовано. Відмовлено у задоволенні клопотання боржника про визнання поважними причин пропуску строку подання та поновлення боржнику строку на подання скарги на неправомірні дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 60107977 від 19.09.2019 щодо визначення вартості майна - цілісного майнового комплексу боржника, який розташований за адресою: м. Одеса, 19-й км Старокиївської дороги, буд. 34. Залишено без розгляду скаргу боржника на неправомірні дії державного виконавця.
17. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що є підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з мотивів недоведення боржником наявності поважних причин для поновлення пропущеного ним процесуального строку на подання скарги на дії державного виконавця, наслідком чого є залишення такої скарги без розгляду.
18. Верховний Суд постановою від 18.04.2024 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі № 916/302/16 скасував, а справу передав на новий розгляд до апеляційного господарського суду.
19. У цій постанові Верховний Суд, зокрема, дійшов до висновку, що невстановлення апеляційним господарським судом дати, з якої починається перебіг процесуальних строків, унеможливлює визначення пропуску відповідного процесуального строку, що, у свою чергу, унеможливлює надання оцінки поважності причин пропуску такого строку. Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, об`єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
20. Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 11.06.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.12.2023 у справі №916/302/16 залишив без змін.
Касаційні скарги
21. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, стягувач та Міністерство юстиції України звернулися до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу суду першої інстанції (в частині визнання недійсною оцінки майна) та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги боржника на дії державного виконавця у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційних скарг
22. У касаційній скарзі стягувач зазначає про реєстрацію боржником електронного кабінету у підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи лише 02.11.2023, тобто в день подачі скарги на дії державного виконавця у боржника був відсутній електронний кабінет, що є порушенням вимог, встановлених статтею 6 та пункту 1 частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку із чим суд був зобов`язаний повернути її боржнику без розгляду. При цьому стягувач посилається на висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 910/11608/20.
23. Крім того, стягувач зауважує, що боржнику стало відомо про оцінку майна 19.10.2023, тому враховуючи приписи частини п`ятої статті 57, частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 341 ГПК України, строк на подачу скарги закінчився 30.10.2023, але боржник жодним чином не обґрунтовує, що стало причиною для подачі скарги поза межами встановленого законодавством десятиденного строку саме 01.11.2023. При цьому стягувач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.01.2024 у справі № 911/1216/21, від 19.04.2024 у справі № 873/535/23 щодо необхідності обґрунтувати поважність причин пропуску звернення до суду зі скаргою.
24. Також стягувач наголошує, що з доказу про надіслання скарги боржником до суду кур`єрською службою доставки 27.10.2023, який свідчить нібито про подачу скарги в межах процесуального строку, неможливо встановити оператора поштового зв`язку та чи є він у реєстрі, на ньому відсутні печатки та штампи, а також інші відомості, які б могли підтвердити, що боржником здано скаргу до установи зв`язку.
25. Водночас стягувач вважає, що боржник дізнався про результати визначення вартості майна 25.09.2023, оскільки повідомлення про оцінку арештованого майна було надіслано за вих. № 60107977/6-20.1 від 15.09.2023 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" простим поштовим відправленням на адреси стягувача та боржника, які зазначені у виконавчому документі, засобами поштового зв`язку. В матеріалах справи наявні: 1) реєстр передачі простої кореспонденції до відділу відправки документів Управління забезпечення та документообігу Міністерства юстиції України, датований 19.09.2023, який містить інформацію щодо вихідних номеру та дати документу, адресатів та дати передачі, а також іншу інформацію. Перший аркуш містить інформацію щодо кількості отримувачів - 11, другий аркуш відображає отримувачів з 12 по 32, серед яких під номером 14 вказано боржника (вих. № 60107977/6-20.1 від 15.09.2023, дата передачі документу на відправку 19.09.2023, вид відправки - проста); 2) відомість письмової кореспонденції, яка містить інформацію щодо відправника - Міністерства юстиції України, загальної кількості поданих до пересилання відправлень - 277; 3) фіскальний чек, датований 21.09.2023.
26. Стягувач зауважує, що направлення листа на дійсну адресу, у відповідності до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку державного виконавця, а тому не може свідчити про неправомірність його дій (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 04.03.2021 у справі № 910/6835/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 30.08.2021 у справі № 545/2979/14-ц, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13).
27. Відтак стягувач вважає, що 21.09.2023 є днем подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку, що підтверджується копією фіскального чеку Акціонерного товариства "Укрпошта". Враховуючи день подання поштового відправлення та три дні його пересилання (як встановлено пунктом 1 розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958), боржник повинен був отримати лист № 60107977/6-20.1 від 15.09.2023 із повідомленням про оцінку 25.09.2023.
28. Стягувач наголошує, що суди не врахували та не встановили, яким чином за одночасного надсилання повідомлення про оцінку сторонам виконавчого провадження, стягувач отримав таке повідомлення 26.09.2023, а боржник нібито не отримав. Стягувач посилається на постанови Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 11.11.2020 у справі № 902/1159/15, Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц щодо стандартів доказування та оцінки доказів з огляду на їх вірогідність.
29. Також стягувач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 28.09.2020 у справі № 910/9791/18, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 14.04.2021 у справі № 876/74/20, від 26.05.2021 у справі № 916/1176/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 25.11.2021 у справі № 873/41/21, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20, від 14.01.2022 у справі № 910/2042/21, від 23.06.2022 у справі № 914/2265/20, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13, з яких вбачається, що за відсутності в матеріалах справи підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, факт неотримання скаржником поштової кореспонденції залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення
30. За доводами стягувача, законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона за їх захистом, а норми пункту 10.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо переривання строків не розповсюджуються на ГПК України. Скаржник посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 821/197/18/4440/16 та від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 920/149/18, від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20, постанову Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 870/94/20 щодо можливості та порядку оскарження рішень та дій виконавців, а також постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2019 у справі № 920/149/18, від 01.11.2023 у справі №904/3734/20, від 03.10.2018 у справі № 320/7888/16-ц, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2022 у справі № 925/308/13-г, постанови Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 904/62/21, від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19, від 11.10.2023 у справі № 354/357/21, від 19.06.2023 у справі № 909/121/22, 04.11.2022 у справі № 761/38464/20 щодо строків звернення до суду зі скаргою на рішення або дії виконавців.
31. Крім того, стягувач наголошує, що боржником не надано ані рецензії на звіт про оцінку майна, ані інших доказів, які б підтверджували невідповідність ціни цілісного майнового комплексу, визначеній у висновку, а припущення боржника, що визначена вартість майна занижена, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для висновку про порушення прав боржника.
32. В свою чергу, стягувачем надано Господарському суду Одеської області копію рецензії на оцінку, в якій зазначено, що звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Водночас судами попередніх інстанцій поза увагою залишилася надана стягувачем рецензія на оцінку майна, яка має вагоме значення для справи, а мотиви її відхилення в оскаржуваних рішеннях відсутні.
33. Стягувач з посиланням на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 761/38243/21, від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 442/6491/17, від 07.02.2024 у справі № 607/12426/18, від 13.02.2020 у справі № 309/816/18, від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09, Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 308/12150/16-ц, зазначає, що рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
34. За доводами стягувача, боржник обрав неналежний спосіб захисту, оскільки правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів. Таких висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 08.01.2024 у справі № 2-3894/09, від 06.02.2019 у справі № 168/828/16-ц, від 13.02.2020 у справі № 309/816/18 та від 07.02.2024 у справі № 607/12426/18, від 30.07.2019 у справі № 40/45-10, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 914/881/17, від 04.07.2018 у справі № 711/650/13-ц.
35. Стягувач посилається на висновки Верховного Суду щодо ефективності на належності обраного стороною способу захисту своїх прав, викладені у постановах від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 28.02.2024 у справі № 909/69/22.
36. Стягувач, з посиланням на постанови Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 904/7326/17, від 22.04.2020 у справі № 641/7824/18, від 04.04.2024 у справі № 242/3822/19; від 20.12.2023 у справі № 724/1199/23; від 08.11.2023 у справі № 523/7098/22, від 03.06.2020 у справі № 318/89/18, 19.10.2022 у справі № 463/8903/20, від 24.01.2022 у справі № 921/555/17-г/14, від 09.07.2021 у справі № 923/713/19, від 09.08.2023 у справі № 914/1789/19, зазначив, що боржник не довів наявність його порушеного права, оскільки суду не надано належних доказів недостовірності оцінки майна.
37. Крім того, стягувач зазначає, що до суду скарга надійшла 01.11.2023, оскаржувана ухвала датована 25.12.2023, тобто розглянута скарга по суті з суттєвим порушенням встановленого процесуального строку для її розгляду, адже розглядалась майже два місяці замість десяти днів. Відтак додаткові пояснення боржника від 22.11.2023, 19.12.2023 та докази, додані до цих пояснень, подані поза межами встановленого законом строку. Скаржник подаючи скаргу обгартовував її одними доводами та доказами, які суттєво змінились під час розгляду скарги. З огляду на це, на думку стягувача, суд не мав права долучати додаткові письмові пояснення боржника до матеріалів справи.
38. Доводи касаційної скарги Міністерства юстиції України переважно дублюють доводи касаційної скарги стягувача.