ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 380/1184/24
адміністративне провадження №К/990/14859/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу №380/1184/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, постановлену судом у складі головуючого судді - Грень Н.М.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Ніколіна В.В., суддів: Гінди О.М., Качмара В.Я.,
УСТАНОВИВ:
I. РУХ СПРАВИ
1. У січні 2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправним рішення ГУ ПФУ від 19.06.2023 про призначення їй пенсії за віком з 31.05.2023, замість 26.10.2021 - дати первісного звернення за призначенням пенсії, у твердому розмірі 0,00 грн, із зазначенням "Особливості: Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі" нижче за мінімальну пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, без урахування показників із заробітної плати, надбавки 25% за пізній вихід на пенсію, проведення поточних перерахунків пенсії;
зобов`язати ГУ ПФУ здійснити їй перерахунок та виплату пенсії за віком як непрацюючій пенсіонерці, починаючи з 26.10.2021 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) без застосування "Особливості: Не підлягають МП, признач. за рішенням суду у твердому розмірі - з 31.05.2023р., довічно", із застосуванням показників заробітної плати та стажу, не меншої від мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізній вихід на пенсію, проведенням обов`язкових автоматичних масових перерахунків пенсії згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, компенсацією втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 26.10.2021 по день фактичної виплати пенсії;
встановити спосіб виконання судового рішення шляхом зобов`язання відповідача виплачувати пенсію на вказаний нею банківський рахунок відповідно до поданої представником позивачки заяви від 21.09.2021 про виплату пенсії на банківський рахунок;
допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення всієї суми заборгованості по виплаті пенсії з урахуванням її перерахунку та компенсації втрати доходу, починаючи з 26.10.2021 по день фактичної виплати пенсії;
зобов`язати ГУ ПФУ у 14-денний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання;
повідомити Пенсійний фонд України про систематичне порушення ГУ ПФУ обов`язку щодо виконання судових рішень, якими зазначений пенсійний орган зобов`язано призначити та виплачувати довічно пенсію за віком пенсіонеру ОСОБА_1, з усіма складовими виплат, починаючи з 26.10.2021, у встановленому законом розмірі, на зазначений заявницею банківський рахунок.
2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, задоволено клопотання ГУ ПФУ про закриття провадження у цій справі та закрито провадження у справі №380/1184/24, з підстави, визначеної пунктом 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3. 17.04.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №380/1184/24, в якій скаржниця просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Верховний Суд ухвалою від 05.06.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
5. 13.06.2024 від ГУ ПФУ до суду касаційної інстанції надійшов відзив на зазначену вище касаційну скаргу, у якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані позивачкою судові рішення - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що питання призначення з 26.10.2021 позивачці пенсії за віком вже було предметом судового розгляду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 (з урахуванням ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 про виправлення описки в зазначеному рішенні), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №380/67/23, адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ від 14.07.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано ГУ ПФУ з 26.10.2021 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком як непрацюючій пенсіонерці не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізній вихід на пенсію.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 ГУ ПФУ рішенням від 26.09.2023 №134650025073 призначило позивачці пенсію за віком з 31.05.2023.
Іншим рішенням від 26.09.2023 ГУ ПФУ визначило призначити позивачці пенсію з 26.10.2021.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо обчислення розміру призначеної пенсії за віком позивачка звернулась із цим позовом до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, виходив з того, що системний аналіз підстав та предмету позову, а також складу сторін у цій справі та у адміністративній справі №380/67/23 свідчать про те, що спір між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ щодо призначення позивачці пенсії за віком вже вирішено в судовому порядку. При цьому, спірний період нарахування та виплати пенсії з 26.10.2021 у цій справі збігається з періодом, який був предметом розгляду у справі №380/67/23.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
8. Касаційна скарга позивачки мотивована, зокрема тим, що спірні правовідносини в цій справі виникли за інших обставин аніж у справі №380/67/23, оскільки питання щодо розміру пенсії позивачки, як і питання виплати компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати пенсії та відмови відповідача у виплаті пенсії на визначений нею картковий рахунок не були предметом дослідження у справі №380/67/23.
Скаржниця зазначає, що в цій справі спірним є рішення відповідача від 26.06.2023 №134650025073 про призначення їй пенсії, яке не було предметом оскарження у справі №380/67/23.
9. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її задоволення з посиланням на безпідставність доводів позивачки та зазначає про те, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі з огляду на те, що аналогічний спір між цими самими сторонами вже вирішено в рамках розгляду справи №380/67/23.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
11. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
12. Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
13. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
14. Закриття провадження у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
15. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
16. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №9901/431/18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
17. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій справі є тотожним, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й у справі №380/67/23, остаточне рішення в якій набрало законної сили 31.05.2023.
18. При цьому, предметом оскарження у справі № 380/67/23 було рішення ГУ ПФУ від 14.07.2022 про відмову в призначенні позивачці пенсії за віком, починаючи з 26.10.2021.
Тобто в зазначеній справі судами вирішувалось питання щодо наявності в позивачки права на призначення пенсії за віком.
19. У рішенні від 27.02.2023 у справі № 380/67/23 Львівський окружний адміністративний суд вказав, що права позивачки підлягають захисту шляхом зобов`язання ГУ ПФУ призначити їй з 26.10.2021 пенсію за віком як непрацюючій пенсіонерці не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, із встановленням підвищення до пенсії у розмірі 25% за пізній вихід на пенсію.
20. При цьому вказаним судовим рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ГУ ПФУ на майбутнє виплачувати пенсію на вказаний позивачкою банківський рахунок.
Також було залишено без задоволення вимогу позивачки про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, оскільки спірна пенсія їй не була призначена та, відповідно, не нараховувалась і не виплачувалась.
21. У справі № 380/67/23 суди не вирішували питання обрахунку розміру пенсії позивачки з урахуванням автоматичних масових перерахунків пенсії згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.
22. Натомість у справі, що розглядається, позивачкою заявлено вимоги щодо розміру пенсії за віком, зокрема, щодо необхідності врахування автоматичних масових перерахунків згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV при обчисленні її розміру, виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати призначеної їй пенсії та виплати такої пенсії на визначений в її заяві банківській рахунок.
23. Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ПФУ на виконання судового рішення у справі №380/67/23 своїм рішенням №134650025073 призначило позивачці пенсію за віком.
24. Викладене свідчить про те, що правовідносини, що виникли після призначення позивачці пенсії за віком у зв`язку з обрахунком розміру пенсії, виплатою її на вказаний позивачкою банківський рахунок та нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі №380/67/23.
25. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі та у справі №380/67/23 є тотожним.
26. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
27. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,