ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 991/6712/20
провадження № 51-617км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого
ОСОБА_1,
суддів
ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю: секретаря судового засідання прокурора захисників виправданих
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 жовтня 2023 року щодо
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Монголії, жителя с. Докучаєвське Харківського р-ну Харківської обл.,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя м. Харкова,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, жителя м. Києва,
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя м. Харкова,
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Києва, жительки м. Харкова
Обставини справи
1. Вироком Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2022 року засуджено:
ОСОБА_13 - за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк 3 роки та штрафом у розмірі 17 000 грн;
ОСОБА_9 - за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк 2 роки 6 місяців та штрафом у розмірі 17 000 грн;
ОСОБА_11 за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 4 роки та штрафом у розмірі 17 000 грн;
ОСОБА_12 за частиною 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських повноважень на строк 3 роки та штрафом у розмірі 17 000 грн;
2. Суд виправдав ОСОБА_10 за обвинуваченням за частинами 2, 3, 5 статті 27, частиною 2 статті 364 КК у зв`язку із недоведеністю вчинення ним злочину.
3. На час подій ОСОБА_13 був заступником директора з виробництва, а ОСОБА_9 - начальником управління продажів Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (далі - "Електроважмаш"); ОСОБА_12 була директором, а ОСОБА_11 - фактичним бенефіціаром "Ksanko". Суд визнав, що всі вони були службовими особами відповідних компаній для мети статті 364 КК.
4. Обставини цієї справи стосуються виготовлення і поставки компанією "Електроважмаш" підп`ятника та ряду запасних частин (далі - Обладнання)[1] для капітального ремонту гідроагрегату Круоніської гідроакумулюючої електростанції (Литва).
5. Суд визнав доведеними такі обставини.
6. 01 листопада 2016 року "Електроважмаш" у відповідь на запит від компанії UAB "Baltijos tiekimas" (далі - "ВТ") повідомив, що має можливість виготовити Обладнання за орієнтовною вартістю 895 000 доларів США (далі - доларів).
7. 19 квітня 2017 року литовське державне підприємство АТ "Lietuvos energijos gamyba" визначило переможцем тендеру на капітальний ремонт згаданого гідроагрегату спільну пропозицію компаній "BT" та UAB "Elektrenu energetikos remontas" (далі - "EER"), з якими пізніше і уклало відповідний договір.
8. 27 квітня 2017 року компанія "EER" запропонувала " Електроважмаш" замовити Обладнання приблизно за 1,2 млн євро, однак угода не була досягнута, оскільки "EER" не мала ресурсів для передплати.
9. 18 травня 2017 року на зустрічі між представниками компаній "EER", "BT", " Електроважмаш" та "Ksanko" було узгоджено залучення останньої для фінансування передплати " Електроважмаш" за Обладнання.
10. 25 травня 2017 року компанії "EER" та " Ksanko" уклали договір на поставку останньою Обладнання на суму 1,22 млн євро.
11. 08 червня 2017 року компанії "Ksanko" та " Електроважмаш" уклали договір на поставку останнім Обладнання на суму 600 344 євро за умови, зокрема, передплати 40% вартості. 20 та 27 липня 2017 року "Ksanko" здійснила передплату в розмірі 40% від суми договору, а з 11 до 19 грудня 2017 року - остаточно розрахувалась за поставку Обладнання.
12. 26 грудня 2017 року Обладнання було поставлено компанії "EER".
13. Сторона обвинувачення вважала, що " Електроважмаш" не мав перешкод продати Обладнання безпосередньо компанії "EER" за 1,22 млн евро, а тому продаж його компанії "Ksanko" за 600 344 євро спричинило " Електроважмаш" шкоду в розмірі різниці між цими цінами.
14. Суд першої інстанції не погодився, що сума 1,22 млн євро є реальною ринковою вартістю обладнання, враховуючи нездатність компанії "EER" забезпечити передплату за договором, однак дійшов висновку, що реальна ринкова вартість обладнання складала 817 650 євро (895 000 доларів), за якою " Електроважмаш" пропонував Обладнання компанії "ВТ" у листі від 01 листопада 2016 року (див. пункт 5 вище).
15. На цій підставі суд вирішив, що внаслідок зловживання службовим становищем ОСОБА_13 у співучасті з ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 компанії "Ksanko" Обладнання було продано на 217 306 євро дешевше від його реальної ринкової вартості, що утворює шкоду для мети статті 364 КК.
16. Оскарженою ухвалою апеляційна інстанція скасувала вирок та закрила кримінальне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Апеляція вирішила, що стороною обвинувачення не доведено спричинення внаслідок подій, досліджених у цій справі, шкоди. Апеляція не погодилася з висновком першої інстанції, що зазначену в комерційній пропозиції (див. пункт 5 вище) орієнтовну вартість обладнання можна вважати такою, за якою " Електроважмаш" мав реальну можливість його продати.
17. Також апеляційна інстанція вважала, що розмір шкоди у цій справі не може бути визначений без залучення експертів і призначила комплексну судово-товарознавчу та судово-економічну експертизу, за результатами якої експерти не змогли визначити ринкову вартість обладнання і розмір завданої шкоди.
18. Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що обвинувальний акт у цьому провадженні направлений до суду поза строком досудового розслідування.
Вимоги і доводи касаційної скарги
19. Прокурор, посилаючись на пункти 1, 2 статті 438 КПК, просить скасувати оскаржене рішення та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
20. Він стверджує, що апеляційний суд:
дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи;
необґрунтовано визнав разовий характер замовлення Обладнання і застосував нерелевантне внутрішнє нормативне положення "Електроважмаш";
не взяв до уваги, що " Електроважмаш" не прийняв пропозицію компанії "EER" купити Обладнання за 1,2 млн євро, пославшись на необхідність передплати, і це зумовило шкоду у вигляді різниці між цією ціною та ціною, за якою обладнання було продано " Ksanko";
необґрунтовано визнав неправильним метод визначення шкоди, застосований судом першої інстанції, хоча в обставинах цієї справи було для її визначення достатньо простих арифметичних розрахунків;
дійшов необґрунтованого висновку про направлення обвинувального акту до суду поза строком досудового розслідування.
21. Сторона захисту надала Суду письмові заперечення, в яких виклала свої доводи щодо необґрунтованості касаційної скарги.
Позиції учасників касаційного розгляду
22. Прокурор підтримала доводи касаційної скарги і просила її задовольнити.
23. Сторона захисту заперечила проти доводів касаційної скарги і просила залишити оскаржене рішення без зміни.
24. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.