ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 369/15710/21
провадження № 61-11534св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Олійник А. С.,
Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний музей історії України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником адвокатом Стефановичем Олександром Ігоровичем на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року в складі колегії суддів Шебуєвої В. А., Матвієнко Ю. О., Крижанівської Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного музею історії України (далі - НМІУ) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що з 20 березня 2018 року до 18 жовтня 2021 року позивач обіймав посаду завідувача філіалу Національного музею історії України - Музей історичних коштовностей України (далі - НМІУ - МІКУ). За вказаний період роботи позивач зарекомендував себе як старанний і сумлінний працівник, підтвердженням чого є численні заохочення зі сторони відповідача грошовими преміями і надбавками.
Наказом НМІУ від 29 червня 2021 року №77 з 01 вересня 2021 року скорочені посади, визначені в додатку до наказу, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці НМІУ, в тому числі посада завідувача відділу філіалу НМІУ - МІКУ. У новій структурі НМІУ передбачена зміна назви філіалу на "Скарбниця Національного музею історії України" із кількістю працівників 27 осіб, зі структурними змінами у відділах.
Наказом від 18 жовтня 2021 року № 112/к позивача звільнено з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Позивач вважає, що йому було незаконно відмовлено у призначенні на посаду завідувача юридичним відділом та не було запропоновано всіх вакантних посад, зокрема заступника генерального директора з питань реставрації та музеєфікації пам`яток, та вручено неповний перелік вакантних посад, що є порушенням частини третьої статті 49-2 КЗпП України.
Крім того, позивач зазначає, що його посада насправді не була скорочена, замість філіалу НМІУ - МІКУ зі штатною чисельністю 31 одиниця створено філіал "Скарбниця Національного музею історії України" зі штатною чисельністю 27 одиниць, на який покладено подібні функції та завдання. Тобто має місце перетворення одного структурного підрозділу у інший, а не зміна в організації виробництва і праці. При цьому посада керівника філіалу зберіглась у новому штатному розписі. Також ОСОБА_1 є членом профспілкової організації, проте всупереч частини дев`ятій статті 49-2 КЗпП України питання щодо його звільнення не розглядалось профспілковою організацією.
У зв`язку з цим позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення від 18 жовтня 2021 року № 112/к, поновити його на посаді завідувача філіалу НМІУ - МІКУ та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 16 294,96 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним наказ від 18 жовтня 2021 року № 112/к про звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача філіалу НМІУ - МІКУ.
Поновлено ОСОБА_1 на роботі в НМІУ на посаді завідувача філіалом НМІУ - МІКУ.
Стягнено з НМІУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 364 715,20 грн з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Стягнено з НМІУ на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач НМІУ належним чином виконав передбачені законом вимоги та вжив заходів щодо попередження про майбутнє вивільнення позивача та пропозиції вакантних посад. Водночас, за висновком суду, реального скорочення посади, яку обіймав позивач, не відбулось. Відповідно до затвердженої Міністерством культури та інформаційної політики України (далі - Міністерство) і введених у дію нових структури і штатного розпису НМІУ передбачено філію з назвою "Скарбниця Національного музею історії України" з іншою організаційною структурою. При цьому посада завідувача філії залишилась збереженою у штатному розписі як окрема посада. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження прийняття ним рішень про припинення філії МІКУ, створення нової філії як відокремленого підрозділу і внесення у зв`язку із цим відповідних реєстраційних змін. Внаслідок співставлення завдань і функцій філіалу "Музей історичних коштовностей України" та філії "Скарбниця Національного музею історії України", положення про яку було затверджено 24 червня 2021 року, суд дійшов висновку, що філія виконує такі ж завдання і функції, які були покладені на філіал МІКУ. Посадові обов`язки завідувача філіалом МІКУ та філією "Скарбниця Національного музею історії України" відрізняються здебільшого питанням міжнародного співробітництва, проте загальний зміст цих обов`язків є тотожним.
Отже, мало місце не припинення філіалу МІКУ, а його перетворення у філію з назвою "Скарбниця Національного музею історії України" зі зміною внутрішньої структури, реального скорочення посади завідувача філії, яку обіймав позивач, не відбулось.
Також суд вважав, що проведені відповідачем зміни в організаційній структурі по суті є змінами умов праці, що може бути підставою для припинення трудового договору лише у разі відмови працівника продовжити роботу зі зміненими умовами праці відповідно до пункту 6 статті 36 КЗпП України.
Суд визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року апеляційну скаргу НМІУ задоволено.
Скасовано рішення Оболонського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року та ухвалено нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції про те, що філія "Скарбниця Національного музею історії України" виконує такі ж завдання і функції, які були покладені на філіал МІКУ, а реального скорочення посади завідувача філії, яку обіймав позивач, не відбулось, є безпідставними. Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на тому, щовідповідно до наказу Міністерства від 24 травня 2021 року № 357 "Про затвердження нової структури Національного музею історії України" зі змінами, внесеними наказом Міністерства від 22 червня 2021 року № 448, штатного розпису НМІУ з 01 вересня 2021 року, наказу НМІУ від 24 червня 2021 № 77 "Про скорочення штату та введення в дію нового штатного розпису НМІУ з 01.09.2021" в НМІУ відбулися зміни в організації виробництва і праці та скорочення штату працівників, зокрема припинявся філіал НМІУ - МІКУ і замість нього був створений інший відокремлений структурний підрозділ - філія "Скарбниця Національного музею історії України" з іншою внутрішньою структурою, завданнями та основними функціями.
Внаслідок організаційних змін у структурі філіалу НМІУ - МІКУ відбулося скорочення посади завідувача філіалу НМІУ - МІКУ та була введена нова посада - завідувач філії "Скарбниця Національного музею історії України" з новими завданнями та функціями. Суд апеляційної інстанції встановив, що посадові обов`язки завідувача філіалом МІКУ та філією "Скарбниця Національного музею історії України" відрізняються здебільшого питанням міжнародного співробітництва. Отже, посада завідувача філії "Скарбниця Національного музею історії України" не є тотожною посаді, яку обіймав позивач.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Стефанович О. І., посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, направити справу на новий розгляд до Київського апеляційного суду.
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року заявник вказує пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема оскаржуване судове рішення ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 185/676/18, від 30 березня 2021 року у справі № 337/6165/18; Верховного Суду України у постановах від 04 березня 2014 року у справі № 21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі № 21-108а14, від 28 жовтня 2014 року у справі № 21-484а14, від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-319а13, від 25 березня 2014 року у справі № 21-44а14.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов передчасного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . Так, відповідач не довів, а суд не перевірив чи було ОСОБА_1 запропоновано всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, на час його попередження про звільнення. Крім того, до введення в дію нового штатного розпису НМІУ в цілому та філії "Скарбниця Національного музею історії України" відповідач заздалегідь закріпив за певними особами конкретні посади. Також суд апеляційної інстанції не з`ясував фактичність ліквідації юридичної особи, як підставу для вивільнення працівників, враховуючи ту обставину, що матеріали справи вказують на те, що ані Музей історичних коштовностей України, ані Скарбниця Національного музею історії України не є філіями Національного музею історії України, а є його внутрішніми структурними підрозділами. Тобто фактично відбулась зміна істотних умов праці, а тому єдиною підставою для звільнення позивача могла бути його відмова від продовження роботи за новими умовами праці після спливу двомісячного строку з часу ознайомлення з відповідним повідомленням за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Суди попередніх інстанцій не розглядали питання дотримання відповідачем процедури звільнення в контексті наявності згоди профспілкового комітету, враховуючи ту обставину, що позивач з 04 березня 2021 року до 18 жовтня 2021 року був членом Первинної профспілкової організації Національного музею історії України "Золота скарбниця". Позивач не оскаржив рішення суду першої інстанції з цих підстав, вважаючи захищеним своє порушене право у зв`язку з поновленням на роботі.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому представником НМІУ Андрощуком Ф. О. через систему "Електронний суд", відповідач вважав, що суд апеляційної інстанції належним чином з`ясував всі обставини у справі, надав оцінку наявним у справі доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Провадження у суді касаційної інстанції
31 липня 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Стефанович О. І., через систему "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 12 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
06 жовтня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що наказом НМІУ від 07 березня 2018 року №28/2-к ОСОБА_1 прийнято на роботу з 20 березня 2018 року на посаду завідувача філіалу НМІУ - Музей історичних коштовностей України.
Наказом НМІУ від 29 червня 2021 року №77 з 01 вересня 2021 року скорочені посади, визначені в додатку до наказу, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці НМІУ, в тому числі посада завідувача відділу філіалу НМІУ - МІКУ.
Згідно з Положенням про філіал НМІУ - МІКУ, затвердженим наказом НМІУ від 31 грудня 2015 року №357, філія НМІУ є структурним підрозділом в загальній структурі Національного музею історії України. Усі працівники філії НМІУ призначаються на посаду і звільняються з посади наказом генерального директора музею, з дотриманням вимог чинного законодавства України про працю (пункт 1.5 Положення).
Основні завдання і функції філії передбачені у розділах 2, 3 Положення. Зокрема вказано, що філія збирає, досліджує, пропагує пам`ятки матеріальної і духовної культури України, які відтворюють історію розвитку прикладного мистецтва давнини та середньовіччя, а також сучасного ювелірного мистецтва; популяризує колекцію НМІУ; створює та оновлює експозицію філії; проводить екскурсії, наукові дослідження; проводить наукові і культурно-масові заходи. У функціях філії вказано, що вона, зокрема, бере участь у формуванні та реалізації планів НМІУ щодо виставкової діяльності як в Україні, так і за її межами, встановлює та розвиває зв`язки з музеями країн світу та інше. Місцезнаходження філії вказано: АДРЕСА_1 .
Підрозділами філії є: науково-дослідний відділ; відділ екскурсійного обслуговування; відділ молодшого музейного персоналу. Структура філії визначається необхідністю науково-дослідної роботи, вивчення колекції та експонування виробів з дорогоцінних металів і коштовного каміння, що є складовою частиною фондової колекції НМІУ.
У посадовій інструкції завідувача філії - МІКУ, яка затверджена генеральним директором НМІУ 20 березня 2018 року, вказано, що завідувач підпорядковується безпосередньо генеральному директору, здійснює керівництво та організацію роботи філії відповідно до покладених на нього завдань і обов`язків, бере участь у договірній роботі філії.
07 травня 2021 року від НМІУ до Міністерства направлено подання про зміну організаційної структури та штатного розпису НМІУ з 01 серпня 2021 року. У розділі 2 подання вказані проблеми, які потребують розв`язання. Зокрема зазначено, що необхідно закріпити напрям міжнародного співробітництва, ввести посаду заступника генерального директора з міжнародного співробітництва - завідувача філією НМІУ - МІКУ. Пропонувалось утворити таку посаду замість посади заступника генерального директора з розвитку та внести зміни до положення про філію НМІУ - МІКУ. У пункті 3 подання зазначено, що зміна структури та штатного розпису вирішує проблему неефективного використання коштів фонду оплати праці, оскільки наявне дублювання функцій за окремими посадами. Скорочення посад та введення нових посад здійснюється в межах штатної чисельності 325 штатних одиниць.
Наказом Міністерства від 24 травня 2021 року № 357 вирішено затвердити та ввести в дію з 01 серпня 2021 року нову структуру НМІУ.
У додатку до наказу передбачено структуру НМІУ. У пункті 27 вказаного додатка передбачено, що філія "Скарбниця Національного музею історії України" складається з науково-дослідного відділу експозиційно-виставкової роботи та міжнародного співробітництва; сектору міжнародного співробітництва; сектору каталогізації і моніторингу, науково-освітнього відділу.
Згідно з наказом НМІУ від 29 червня 2021 року № 77 вирішено скоротити з 01 вересня 2021 року посади, визначені в додатку, зокрема посаду завідувача філією.
24 червня 2021 року затверджено Положення про філію "Скарбниця Національного музею історії України". Відповідно до вказаного положення філія є відокремленим структурним підрозділом в загальній структурі НМІУ, місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
У пункті 2.1 Положення вказано, що завданнями філії є збереження, вивчення та популяризація знань про старожитності, виготовлені із дорогоцінних металів, про давні техніки ювелірного мистецтва та його історико-культурний контекст, релевантний вимогам сьогодення. Філія збирає, досліджує, пропагує пам`ятки матеріальної і духовної культури України, які відтворюють історію розвитку прикладного мистецтва давнини і середньовіччя, а також сучасного ювелірного мистецтва. Робота філії здійснюється за такими напрямками: науково-освітній, обліковий, консультативний, міжнародного співробітництва. У функціях філії вказано, зокрема, проведення наукових досліджень; створення виставок і експозицій; наукове вивчення і атрибуція колекції НМІУ; здійснення іншої наукової діяльності, допомога та консультації з моніторингу археологічної культурної спадщини на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей, АР Крим.
25 червня 2021 року затверджено посадову інструкцію завідувача філією "Скарбниця Національного музею історії України", на якого покладено обов`язки з керівництва і організації діяльності філії, забезпечення організації і проведення заходів, спрямованих на міжнародне співробітництво, відповідальність за договірну роботу.
05 липня 2021 року на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направлено повідомлення про заплановане вивільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та скороченням штату з пропозицією про переведення на посаду провідного юрисконсульта юридичного відділу, проте 06 липня 2021 року дане відправлення було повернуто на адресу НМІУ з повідомленням про те, що адресат відмовився від його отримання.
06 липня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив прийняти його на посаду завідувача юридичного відділу, однак 20 липня 2021 року у її задоволенні було відмовлено з тих підстав, що ця посада не є вакантною та запропоновано переглянути перелік вакантних посад у відділі кадрів НМІУ.
23 липня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив прийняти його на посаду завідувача юридичного відділу в той час, коли дана посада буде вакантною.
Згідно з актом від 01 серпня 2021 року, складеним працівниками НМІУ, 01 серпня 2021 року ОСОБА_1 біля будівлі філії МІКУ відмовився від отримання повідомлення про заплановане вивільнення.
01 серпня 2021 року співробітникам НМІУ складений акт про відмову від отримання повідомлення від 26 липня 2021 року №11 про заплановане вивільнення ОСОБА_3 у зв`язку із скороченням посади та пропозиції щодо переведення на посаду фахівця з публічних закупівель 1 категорії сектору публічних закупівель НМІУ.
10 серпня 2021 року відповідно до відповіді НМІУ заяву позивача про призначення його на посаду завідувача юридичного відділу розглянуто.
03 вересня 2021 року ОСОБА_1 ознайомився з повідомленням про наступне вивільнення від 26 липня 2021 року та з пропозицією переведення на посаду фахівця з публічних закупівель.
03 вересня 2021 року та 07 вересня 2021 року працівниками НМІУ складені акти про те, що у приміщенні відділу людських ресурсів ОСОБА_1 було запропоновано переліки вакантних посад в НМІУ відповідно станом на 03 вересня 2021 року та 07 вересня 2021 року, від отримання яких він відмовився.
Згідно з актом від 03 вересня 2021 року, в цей день у приміщенні відділу людських ресурсів, у присутності працівників НМІУ завідувачу філіалу НМІУ - МІКУ ОСОБА_1 було запропоновано перелік вакантних посад в НМІУ станом на 03 вересня 2021 року, від отримання якого та від підпису про ознайомлення з яким він відмовився.
Відповідно до акта від 07 вересня 2021 року, складеного працівниками НМІУ, ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення і отримання наказу від 31 серпня 2021 року № 104 "Про визначення робочого місця та індивідуальний план роботи ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року", посадової інструкції фахівця з публічних закупівель та переліку вакансій станом на 07 вересня 2021 року.
11 жовтня 2021 року та 18 жовтня ОСОБА_1 подав заяви, в яких зазначив, що ознайомлений з переліком вакантних посад в НМІУ станом відповідно на 11 жовтня 2021 року та 18 жовтня 2021 року, однак відмовляється від них.
18 жовтня 2021 року наказом НМІУ № 112/к позивача звільнено з посади завідувача відділу філіалу НМІУ - МІКУ у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, скороченням посади, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій, враховуючи таке.