ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1345/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
не з`явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі за позовом Національної поліції України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс"
про стягнення 1 736 026,59 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Національна поліція України (далі - Нацполіція, позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Текст Плюс" (далі - ТОВ "Ніка-Текст Плюс", відповідач) про стягнення 1 736 026,59 грн.
2. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.04.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, у задоволенні позову відмовив повністю.
3. Позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
4. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема просив стягнути з позивача судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу в сумі 39 060,00 грн.
5. Позивач подав додаткові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що заявлені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 39 060,00 грн не відповідають критеріям реальності та розумності, є необґрунтовано завищеними та не співвідносяться зі складністю справи, а тому просить зменшити розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в справі до 4 000,00 грн.
6. Обґрунтовує тим, що справа № 910/1345/24 за своїм характером не є складною і на стадії касаційного розгляду справи не вимагає опрацювання надмірного обсягу матеріалів справи, вивчення великої кількості нормативно-правових актів та судової практики. Відповідачем не доведено реальності надання окремих видів юридичних послуг, включених до звіту від 23.08.2024 № 4 про надану правничу допомогу на підставі договору від 15.02.2024 № 82, оскільки окремі види правової допомоги охоплюються наданням інших видів правової допомоги, що вже містяться у звіті № 4. На думку позивача заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є невідповідним критеріям реальності, розумності, їх невідповідності ринковим умовам, а їх розмір є необґрунтовано завищений.
7. Посилається також на те, що суди апеляційної та касаційної інстанцій під час розгляду аналогічних за змістом заяв про стягнення з Нацполіції витрат на професійну правничу допомогу за результатами апеляційного (касаційного) розгляду справ доходили висновку про необхідність зменшення розміру витрат до 4 000,00 - 6 000,00 грн (постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2024 у справі № 910/13004/23, від 01.05.2024 у справі № 910/13046/23, від 13.05.2024 у справі № 910/14264/23, від 25.06.2024 у справі № 910/13575/23, постанова Верховного Суду від 03.09.2024 у справі № 910/13174/23).
8. Верховний Суд постановою від 18.09.2024 касаційну скаргу Нацполіції залишив без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2024 залишив без змін.
9. Розглянувши клопотання відповідача, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для його часткового задоволення з огляду на таке.
10. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
13. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
14. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
15. Згідно із частинами першою та другою статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
16. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).
17. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
18. Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
19. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
20. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
21. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
22. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
23. Виходячи зі змісту положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
24. Отже, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
25. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
26. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
27. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 915/1788/21).
28. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції при перегляді касаційної скарги відповідач надав:
- звіт від 23.08.2024 № 4 про надану правничу допомогу на підставі договору від 15.02.2024 № 82 (договір наявний в матеріалах справи) на загальну суму 39 060,00 грн (гонорар за годину - 5 040,00 грн: ознайомлення з касаційною скаргою у справі, аналіз судових рішень та правових висновків Верховного Суду у справах №918/289/19, № 910/14180/18, співставлення їх на предмет тотожності з даною справою, аналіз аргументів скарги та незгоди з судовими рішеннями - 75 хв. - 6 300,00 грн; підготовка відзиву на касаційну скаргу, погодження його змісту з відповідачем, подальше подання скаржнику та до суду - 270 хв. - 22 680,00 грн; авансування участі у судовому засіданні (проїзд до суду, очікування засідання, участь в розгляді) - 120 хв. - 10 080,00 грн;
- виписку з банківської установи АТ "Універсал Банк" від 28.08.2024 про перерахування коштів у сумі 39 060,00 грн;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю РН № 1244;
- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1550852;
29. Отже, відповідачем згідно з вимогами статті 74 ГПК України надано докази на обґрунтування понесених витрат.
30. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
31. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
32. Крім того, у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, у додаткових постановах Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21 зазначено, що суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
33. Суд враховує, що правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду справи в судах попередніх інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, а адвокат Жуков Д. О. надавав правову допомогу відповідачу, окрім як у суді касаційної інстанції, у судах першої та апеляційної інстанцій (відзив на позовну заяву (а.с. 56-103, т.с.1); участь у судовому засіданні 02.04.2024; відзив на апеляційну скаргу (а.с. 73-80, т.с.2); участь у судовому засіданні 25.06.2024), тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають.
34. Отже, правова позиція відповідача вже була сформована до касаційного розгляду справи. Доказів щодо додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин на стадії касаційного перегляду не надано та з матеріалів справи не вбачається.
35. Таким чином, як обґрунтовано зазначено позивачем у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, підготовка цієї справи до розгляду в суді касаційної інстанції не вимагала опрацювання значного обсягу матеріалів.
36. Що стосується участі у судовому засіданні суду касаційної інстанції (проїзд до суду, очікування засідання, участь у розгляді, про яке зазначено у звіті від 23.08.2024 № 4 (120 хв.), колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами (постанови від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20).
37. З урахуванням наведеного час, який адвокат Жуков Д. О. витратив на очікування судового засідання і для участі у судовому засіданні 18.09.2024, сумарно складає 2 год.
38. Разом з тим, зазначаючи у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги про зменшення правничих витрат до 4 000,00 грн, позивач не обґрунтував того, чому саме така сума є співмірною з виконаною адвокатом роботою у суді касаційної інстанції, зокрема щодо підготовки відзиву на касаційну скаргу позивача, аналізу аргументів скарги, аналізу судових рішень та правових висновків Верховного Суду у справах № 918/289/19, № 910/14180/18 та прийняття участі у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги позивача.
39. З огляду на наведене, урахувавши результати розгляду справи у суді касаційної інстанції, дослідивши клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а також надані ним документи, клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, Верховний Суд дійшов висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.
40. Щодо посилання скаржника на судову практику Північного апеляційного господарського суду у інших справах (постанови від 25.04.2024 у справі № 910/13004/23, від 01.05.2024 у справі № 910/13046/23, від 13.05.2024 у справі № 910/14264/23, від 25.06.2024 у справі № 910/13575/23) та судову практику Верховного Суду (постанова від 03.09.2024 у справі № 910/13174/23), в яких вирішувалося питання стягнення з Нацполіції витрат на правничу допомогу, за результатом чого було зменшено таке стягнення до 4 000,00 - 6 000,00 грн, колегія суддів зазначає, що у вказаних справах відповідачем є інша юридична особа, тоді як оцінці підлягають надані послуги в конкретній справі.
Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд