ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №640/2964/22
адміністративне провадження № К/990/3914/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Заквацької І.А.,
представника позивача - адвоката Зудінова О.О. (у режимі відеоконференції)
представника відповідача - Гришакової Н.Є.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за матеріалами справи в електронній формі у касаційній інстанції адміністративну справу №640/2964/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної митної служби України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою Державної митної служби України
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 липня 2022 року (головуючий суддя: Катющенко В.П.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року (головуючий суддя: Мельничук В.П., судді: Лічевецький І.О., Оксененко О.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Державної митної служби України (далі також - "Держмитслужба"), у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Держмитслужби від 24 грудня 2021 року №1667-о "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити його на посаді директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності з 25 грудня 2021 року;
- стягнути з Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 грудня 2021 року по день винесення судом рішення про поновлення на роботі включно.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 лютого 2021 року №1285-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби" контракти про проходження державної служби на період дії карантину, укладені до 6 березня 2021 року, мали діяти не довше ніж до 6 грудня 2021 року. Водночас оскаржуваний наказ Держмитслужба видала 24 грудня 2021 року, тобто, з урахуванням визначеного Законом №1285 граничного строку дії контрактів про проходження державної служби на період дії карантину, через 18 днів після закінчення цього строку.
2.1. У цьому контексті ОСОБА_1 стверджував, що Держмитслужба, маючи намір звільнити його у зв`язку із закінченням строку дії контракту, у відповідності до вказаних норм мала прийняти таке рішення 6 грудня 2021 року. Однак оскаржуваний наказ Держмитслужба видала 24 грудня 2021 року у той час, як контракт залишався чинним протягом 18 днів після закінчення строку його дії, а тому цей контракт був продовженим на невизначений строк. На цій основі ОСОБА_1 вважав, що його звільнення з посиланням Держмитслужби на пункт 2 частини 1 статті 83, частину 1 статті 85 Закону України "Про державну службу" є протиправним.
2.2. Крім цього, ОСОБА_1 стверджував, що звільнення відбулося з порушенням встановленої законодавством процедури, оскільки на момент видання оскаржуваного наказу від 24 грудня 2021 року не було передбаченого законом погодження Міністерства фінансів України. Натомість Міністр фінансів України погодив його звільнення листом від 30 грудня 2021 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 24 грудня 2021 року №1667-о "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Державної митної служби України з 25 грудня 2021 року;
- стягнуто з Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 грудня 2021 року по 5 липня 2022 року в сумі: 100699,62 грн;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Державної митної служби України з 25 грудня 2021 року та в частині стягнення з Державної митної служби України середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі: 15900,00 грн.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що останнім днем строку дії контракту про проходження державної служби на період дії карантину було 6 грудня 2021 року. Водночас суд зауважив, що оскаржений наказ був прийнятий Держмитслужбою лише 24 грудня 2021 року і матеріали справи не містять доказів існування обставин, що були перешкодою для звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 83 Закону України "Про державну службу" (у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби).
4.1. Крім цього, суд зазначив, що Законом України "Про державну службу" та постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2021 року №237 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" не врегульовано питання щодо наслідків несвоєчасного розірвання строкового контракту, а тому наявні підстави для застосування законодавства про працю.
4.2. У цьому контексті суд, пославшись на приписи пункту 2 частини першої статті 36 і положеннями статті 39-1 Кодексу законів про працю України, зауважив, що після закінчення строку дії контракту про проходження державної служби на період дії карантину трудові відносини ОСОБА_1 та Держмитслужби тривали 14 робочих днів. На цій основі суд виснував, що вказаний контракт вважається таким, що укладений на невизначений строк, а відтак у Держмитслужби не було правових підстав для звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 83, частини першої статті 85 Закону України "Про державну службу".
5. Переглянувши це судове рішення за апеляційною скаргою Держмитслужби, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про трактування контракту як такого, що укладений на невизначений строк.
5.1. Водночас суд апеляційної інстанції відхилив довід Держмитслужби про неможливість припинення трудових відносин з ОСОБА_1 6 грудня 2021 року внаслідок відсутності його в цей день на роботі. Апеляційний суд виснував, що зазначений довід спростовується постановою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №640/498/17-ц й частиною третьою статті 40 Кодексу законів про працю України, згідно з якими звільнення працівника через закінчення строку трудового договору можливе як у період тимчасової непрацездатності, так і в період перебування його у відпустці, оскільки вказана норма закону встановлює заборону звільнення у відповідні періоди лише з ініціативи роботодавця.
5.2. У цьому контексті суд зазначив, що Держмитслужба після видання наказу від 3 грудня 2021 року №1580-о "Про виконання рішення суду" мала 6 грудня 2021 року видати наказ про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку дії контракту, чого відповідач не зробив, а трудові відносини не були припинені.
5.3. На тлі цих міркувань суд апеляційної інстанції погодився з правильністю висновку суду першої інстанції про відсутність у Держмитслужби підстав для звільнення ОСОБА_1 на основі пункту 2 частини першої статті 83, частини першої статті 85 Закону України "Про державну службу".
5.4. Крім цього, суд апеляційної інстанції зауважив, що відповідно до підпункту 7 частини другої статті 18 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" Міністр погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується ним. Натомість Держмитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.
5.5. У цьому контексті апеляційний суд зазначив, що Держмитслужба листом від 3 грудня 2021 року направила Міністру фінансів України матеріали щодо погодження звільнення ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку дії контракту. Натомість Міністерство фінансів України листом від 30 грудня 2021 року повідомило Держмитслужбу про розгляд і погодження вказаного подання.
5.6. На основі цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на час прийняття Держмитслужбою наказу від 24 грудня 2021 року №1667-о "Про звільнення ОСОБА_1" Міністерство фінансів України не надало погодження на звільнення позивача, а відтак це звільнення відбулося з порушенням встановленої законодавством процедури.
5.7. Тож у підсумку апеляційний суд констатував, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскарженого наказу.
Короткий зміст касаційної скарги
6. У березні 2023 року Держмитслужба подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
7. Підстави касаційного оскарження Держмитслужба обґрунтувала посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").
8. Позиція Держмитслужби полягає в тому, що:
- суди попередніх інстанцій застосували пункт 2 частини першої статті 36, положення статті 39-1 Кодексу законів про працю України без урахування висновків щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 11 жовтня 2018 року у справі №816/1250/17, від 6 лютого 2018 року у справі №760/19295/15-ц, від 12 лютого 2020 року у справі №761/34471/16-ц, від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18;
- суд апеляційної інстанції застосував частину третю статті 40 Кодексу законів про працю України без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі №380.2019.004407.
8.1. У цьому контексті Держмитслужба доводить, що суди першої й апеляційної інстанцій не звернули увагу на обставини виходу (невиходу) ОСОБА_1 на роботу наступного дня після закінчення строкового трудового договору, допуску його до роботи. На переконання скаржника, такі помилки судів призвели до необґрунтованого висновку про трансформацію строкового контракту у безстроковий.
8.2. Також Держмитслужба стверджує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою рішення Конституційного Суду України від 4 вересня 2019 року у справі за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України, внаслідок чого не перевірив актуальність висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 грудня 2018 року у справі №640/498/17-ц на предмет можливості застосування вказаної норми до спірних правовідносин. Держмитслужба вважає, що вказана помилка суду апеляційної інстанції призвела до необґрунтованого висновку про необхідність і допустимість звільнення ОСОБА_1 6 грудня 2021 року.
8.3. У судовому засіданні представник Держмитслужби підтримала доводи й вимоги касаційної скарги.
Короткий зміст відзиву
9. У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Зудінов О.О. подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та здійснити розподіл судових витрат, понесених ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції в розмірі: 5000,00 грн, поклавши їх у повному обсязі на Держмитслужбу.
10. Позиція представника позивача полягає в тому, що висновки й постанови Верховного Суду, на які послався скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними до цієї справи через різницю у фактичних обставинах та правовому регулюванні.
10.1. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи й вимоги відзиву.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. 8 липня 2020 року між ОСОБА_1 та Держмитслужбою укладено контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
12. Наказом Держмитслужби від 9 липня 2020 року №540-о, відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-2019, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22 квітня 2020 року №290 та статті 35 Закону України "Про державну службу", ОСОБА_1 призначено на посаду Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Держмитслужби, з 10 липня 2020 року.
13. 21 серпня 2020 року між Держмитслужбою та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 8 липня 2020 року. Сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 21 контракту та викласти останній у наступній редакції: "Граничний строк перебування особи на посаді державної служби, призначення на яку відбулось шляхом укладення контракту, становить не більше двох місяців після відміни карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
14. Наказом Держмитслужби від 26 липня 2021 року №909-о "Про звільнення ОСОБА_1", відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої та четвертої статті 87 Закону України "Про державну службу", припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1, Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Державної митної служби України, із займаної посади з 27 липня 2021 року, у зв`язку зі скороченням посади державної служби, припинивши дію контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 8 липня 2020 року.
15. Указаний наказ ОСОБА_1 оскаржив до суду.
16. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі №640/24023/21, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року та Верховного Суду від 10 листопада 2022 року, задоволено позов ОСОБА_1 :
- визнано протиправним та скасовано наказ Держмитслужби від 26 липня 2021 року №909-о "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності з 28 липня 2021 року;
- стягнуто з Держмитслужби середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 28 липня 2021 року до 18 листопада 2021 року у розмірі: 181760,83 грн.
17. Наказом Держмитслужби від 3 грудня 2021 року №1580-о "Про виконання рішення суду" на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року №640/24023/21:
- скасовано наказ Держмитслужби від 26 липня 2021 року №909-о "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності з 28 липня 2021 року;
- відновлено дію контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 8 липня 2020 року.
18. Листом від 3 грудня 2021 року №08-1/12-01/5.1/10892 Держмитслужба направила Міністру фінансів України матеріали щодо погодження звільнення ОСОБА_1, Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Державної митної служби України, призначеного за результатами добору, шляхом укладання контракту про проходження державної служби, на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у зв`язку із закінченням строку дії контракту.
19. 13 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримав лист Держмитслужби від 3 грудня 2021 року №12-1/12-01/10/559, яким повідомлено про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2021 року у справі №640/24023/21 та про необхідність його прибуття до Департаменту по роботі з персоналом Держмитслужби для вирішення кадрових питань.
20. У період з 13 по 23 грудня 2021 року ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні згідно з довідкою Петропавлісько-Борщагівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
21. Наказом Держмитслужби від 24 грудня 2021 року №1667-о "Про звільнення ОСОБА_1", відповідно до пункту 2 частини першої статті 83, частини першої статті 85 Закону України "Про державну службу", керуючись Законом України від 23 лютого 2021 року №1285-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби", припинено державну службу та звільнено 24 грудня 2021 року ОСОБА_1, призначеного за контрактом про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 з посади Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Державної митної служби України, у зв`язку із закінченням дії контракту.
22. Листом від 30 грудня 2021 року №17030-19-61/40911 "Про погодження звільнення ОСОБА_1" Міністр фінансів України погодив звільнення ОСОБА_1 з посади Директора Департаменту інфраструктури, держмайна та господарської діяльності Державної митної служби України у зв`язку з припиненням дії контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за умови дотримання вимог законодавства про державну службу.
23. Вважаючи наказ Держмитслужби від 24 грудня 2021 року №1667-о протиправним, а свої права порушеними, ОСОБА_1 оскаржив цей наказ до адміністративного суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII
24. Частинами першою - третьою статті 5 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - "Закон №889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
25. Частини перша - друга статті 21 Закону № 889-VIIІ передбачають, що вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу.
Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
26. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 83 Закону №889-VIII державна служба припиняється у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби.
27. Абзац 1 частини першої статті 85 Закону №889-VIII визначає, що у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку.
28. Абзац 2 частини першої статті 85 Закону №889-VIII встановлює, що у разі призначення на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби державний службовець звільняється з посади в останній день строку дії контракту.
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX
29. Пунктом 8 розділу II Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року №553-IX (із змінами, внесеними згідно із Законом №591-IX від 13 травня 2020 року) установлено, що тимчасово, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зупинити дію положень Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., №4, ст. 43 із наступними змінами) та Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №38, ст. 385 із наступними змінами) в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу.
Установити, що у період, визначений в абзаці першому цього пункту:
для призначення на посади державної служби суб`єктом призначення або керівником державної служби першочергово розглядаються кандидатури, запропоновані Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, зокрема у разі, коли строк оприлюднення результатів конкурсу перевищує 45 календарних днів з дня оприлюднення інформації про проведення такого конкурсу. Інші оголошені конкурси на посади державної служби, результати яких не оприлюднені, скасовуються;
у разі відсутності або відхилення суб`єктом призначення або керівником державної служби кандидатур, запропонованих Комісією з питань вищого корпусу державної служби або конкурсною комісією за результатами процедур конкурсного відбору, суб`єкт призначення або керівник державної служби може призначити на посади державної служби особу шляхом укладення контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та до дня визначення суб`єктом призначення або керівником державної служби переможця (переможців) конкурсу, оголошеного згідно з абзацом шостим цього пункту.
Призначення на посади державної служби здійснюється в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, який визначає механізм добору на посади державної служби шляхом проведення співбесід з визначеними суб`єктом призначення посадовими особами.
Граничний строк перебування особи на зазначеній посаді державної служби, призначення на яку відбулося відповідно до порядку, встановленого цим пунктом, становить не більше двох місяців після відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
30. Цією постановою Кабінет Міністрів України затвердив Порядок призначення на посади державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - Порядок), а також Типовий контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (пункт 1 цієї постанови).
Також Уряд постановив міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади та місцевим державним адміністраціям:
забезпечити у двотижневий строк після відміни карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - карантин), оголошення конкурсів на посади державної служби, призначення на які здійснилися відповідно до Порядку;
утриматися на період дії Порядку та після відміни карантину від переведення державних службовців, призначених на державну службу шляхом укладення контрактів на підставі Типового контракту, затвердженого цією постановою, на рівнозначні або нижчі посади;
забезпечити внесення до контрактів про проходження державної служби на період дії карантину змін щодо обмеження граничних строків їх дії з урахуванням положень абзацу шостого пункту 8 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 р. №553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (пункт 3 Постанови №290 в редакції Постанови Уряду №688 від 5 серпня 2020 року).
31. Постанова №290 втратила чинність на підставі пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року №237 "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
32. Цей Закон набрав чинності 6 березня 2021 року.
33. Підпункти 1 - 4 пункту 2 розділу ІІ цього Закону встановили, що:
1) конкурси на посади, що обіймають особи, з якими до набрання чинності цим Законом укладені контракти про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, оголошуються протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом відповідно до черговості укладення контрактів про проходження державної служби на відповідні посади.
У разі відсутності переможця конкурсу на посаду, зазначену в абзаці першому цього підпункту, суб`єкт призначення приймає рішення про проведення повторного конкурсу протягом 10 календарних днів з дня оприлюднення результатів конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби;
2) контракти про проходження державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, укладені до набрання чинності цим Законом, діють до призначення на посаду державної служби особи за результатами конкурсу, але не більше дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом;
3) оголошені добори для призначення на вакантну посаду державної служби на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, рішення за результатами яких не оприлюднені, скасовуються;
4) у разі якщо на день набрання чинності цим Законом рішення про призначення на посаду державної служби особи за результатами добору не прийнято, результати відповідного добору скасовуються.
34. Пунктом 2 цієї постанови установлено, що контракти про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - контракти на період дії карантину), які укладені з особами, щодо яких прийнято рішення про призначення на посаду державної служби до набрання чинності Законом України від 23 лютого 2021 р. №1285-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби", продовжують діяти на тих самих умовах з урахуванням зміни граничних строків дії таких контрактів.
Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII
35. Відповідно до частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - "КЗпП України", у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
36. Частина перша статті 23 КЗпП України визначає, що трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;
2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
37. Частина друга статті 23 КЗпП України установлює, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
38. Пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП України передбачає, що підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
39. Предметом регулювання статті 39-1 КЗпП України є питання продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк.
Згідно з частиною першою статті 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Відповідно до частини другої статті 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
40. Частина третя статті 40 КЗпП України встановлює, що не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.