iplex360.Демо.Судові рішення

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року

справа № 308/598/20

провадження № 51-7356 км 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 22019070000000100 від 07 листопада 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 Кримінального кодексу України,

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, та касаційної скаргою з доповненнями прокурора ОСОБА_8 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_6 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки із конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення. Так, судом встановлено, що ОСОБА_6, перебуваючи 06 листопада 2019 року на АДРЕСА_2, за допомогою належного йому мобільного телефону "iPhone 6S", через додаток "Telegram" з використанням Телеграм-каналу у невстановлений досудовим розслідуванням час придбав від невстановленої досудовим розслідуванням особи для власного вживання особливо небезпечний наркотичний засіб "канабіс", з метою його наступного незаконного переміщення через митний кордон України до Словацької Республіки, з приховуванням від митного контролю. Так, ОСОБА_6 помістив поліетиленовий пакет з двома згорнутими аркушами паперу з наркотичним засобом у зовнішню верхню кишеню своєї куртки, щоб ускладнити його виявлення в ході візуального огляду під час прикордонно-митного контролю. В подальшому, близько 23 год 40 хв ОСОБА_6 прибув на залізничний вокзал м. Хмельницький, де, згідно з раніше придбаним квитком, здійснив посадку на міжнародний пасажирський потяг № 8861 сполученням "Київ-Кошице". Надалі, 07 листопада 2019 року ОСОБА_6, не дивлячись на наявність у нього прихованого особливо небезпечного наркотичного засобу, приблизно об 11 год 20 хв, слідуючи у вагоні зазначеного потягу на митному посту " Залізничний" Закарпатської митниці ДФС України, заявив митному органу України неправдиві відомості про відсутність у нього предметів, які підлягають декларуванню та які заборонені або обмежені до переміщення через митний кордон України, розраховуючи на спрощену форму митного контролю, однак свої злочинні дії до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в ході здійснення митного контролю потяга, у верхньому одязі останнього, а саме в зовнішній правій верхній кишені куртки, виявлено два пакети (згорнуті аркуші паперу) подрібненої речовини рослинного походження зелено-сірого кольору із характерним запахом, вагою: пакет № 1 - 3,83 г та пакет № 2 - 3,48 г.

Згідно з висновком експерта Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 6/662 від 28 листопада 2019 року надані на експертизу подрібнені речовини рослинного походження, зеленого кольору, які містились в двох паперових згортках, що були упаковані до одного прозорого полімерного пакету типу "А-4", є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений.

Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 2,8846 г.

Закарпатський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.

Короткий зміст наведених у касаційних скаргах вимог та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, просить:

- змінити вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2023 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_6 ;

- призначити йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки без конфіскації майна;

- на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить:

- змінити вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_6 ;

- вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без конфіскації майна.

Доводи касаційної скарги захисника зводяться до наявності підстав для застосування стосовно ОСОБА_6 інституту звільнення від відбування покарання та неправомірності застосування стосовно нього додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Зокрема, захисник зазначає, що:

- місцевий суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано застосував положення ст. 69 КК при призначенні ОСОБА_6 покарання, однак при вирішенні питання про можливість застосування положень ст. 75 КК, крім характеру та ступеня суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, повного визнання вини, активного сприяння розкриттю злочину, наявності обставин, що пом?якшують покарання, та відсутності обставин, що його обтяжують, не в повній мірі врахував дані про особу ОСОБА_6, у зв?язку з чим дійшов помилкового висновку щодо неможливості його звільнення від відбування призначеного покарання, що не відповідає принципу індивідуалізації покарання;

- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги інші обставини, які відповідно до ч. 2 ст. 66 КК можуть бути визнаними пом`якшуючими, зокрема те, що ОСОБА_6 раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має міцні соціальні зв?язки та активну громадянську позицію, постійне місце проживання та реєстрації, за яким позитивно характеризується, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, дає правильну оцінку та критично ставиться до вчиненого, а кримінальним правопорушенням не завдано шкоди жодній особі, при цьому обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_6 придбав вказані наркотичні засоби для власного вжитку, а розмір наркотичних засобів, які перевозились через кордон, є незначним;

- оскаржувані судові рішення є такими, що не узгоджуються з судовою практикою в такій категорії справ, оскільки ухвалою Волинського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року (справа № 163/1319/21) залишено без змін вирок місцевого суду, який, врахувавши, в тому числі, кількість особливо небезпечного наркотичного засобу (242,44 г), дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305, ч. 1 ст. 309 КК покарання, натомість у даному випадку у ОСОБА_6 вилучено 2,8846 г такої речовини.

Також захисник, посилаючись на положення ч. 2 ст. 59 КК, зазначає, що ні досудовим розслідуванням ні судом не було встановлено наявність в діях ОСОБА_6 корисливого мотиву.

Доводи касаційної скарги прокурора також зводились до неможливості застосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Разом з цим, від прокурора ОСОБА_8 надійшли доповнення до касаційної скарги, в яких прокурор просить:

- перекваліфікувати дії ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 KK;

- призначити ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК із застосуванням ст. 69 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- в іншій частині судові рішення залишити без зміни.

Так, посилаючись на те, що:

- згідно з висновком експерта від 28 листопада 2019 року № 6/662 надані на експертизу речовини є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений;

- кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_6 діяння є закінчений замах на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено (ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК);

- 16 серпня 2024 року набрав чинності закон, яким канабіс виключено зі списку особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та включено до списку № 1 таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, обіг яких обмежено,

прокурор вважає, що дії ОСОБА_6 охоплюються кваліфікацією складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК, як закінчений замах на контрабанду наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Крім цього, прокурор зазначає, що доводи його касаційної скарги в частині конфіскації майна є слушними, при цьому санкція ч. 1 ст. 305 КК не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна.

На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_9, який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6, подав заперечення, в яких не погоджується з твердженням у касаційній скарзі сторони обвинувачення про те, що вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_6 в частині його засудження є законними, обґрунтованими та вмотивованими.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні:

- захисник ОСОБА_7 підтримав свою касаційну скаргу та касаційну скаргу прокурора в частині доповнень до неї щодо перекваліфікації дій ОСОБА_6 ;

- засудженого ОСОБА_6, який підтримав думку захисника, при цьому пояснив, що не керувався корисливим мотивом, повністю усвідомлює свою провину, жалкує про події, які відбулися, а протягом досудового розслідування та судового розгляду сприяв розкриттю злочину. Зазначив, що на час вчинення кримінального правопорушення йому тільки виповнилося 18 років, а навчаючись закордоном та будучи далеко від рідних, через складну життєву ситуацію, яка склалася, вибрав неправильний шлях її вирішення та придбав і перевозив для власного вжитку наркотичний засіб. Також засуджений ОСОБА_6 пояснив, що раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, не стояв на обліку у лікаря нарколога чи психіатра, брав активну участь у житті школи, закінчив музичну школу, був учасником та співзасновником музичного гуртка, займався спортом, а саме спортивною гімнастикою, вивчав іноземні мови та отримав сертифікати міжнародного рівня з англійської та німецької мов. Вказав, що після цих подій став на шлях виправлення, вступив до Хмельницького національного університету, хотів стати юристом та допомагати людям, працював викладачем англійської мови, продовжив займатися спортом. Просив дати шанс виправитися, при цьому зазначив, що має постійне місце проживання, міцні соціальні зв?язки, хоббі;

- прокурор ОСОБА_5 підтримала касаційну скаргу з доповненнями прокурора, підтримала касаційну скаргу захисника в частині необґрунтованості застосування додаткового покарання.

Заслухавши суддю-доповідача, з?ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга захисника та касаційна скарга прокурора з доповненнями підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об?єктивно з?ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, не оскаржуються.

Що стосується доводів касаційної скарги з доповненнями прокурора про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

За ч. 2 ст. 305 КК кваліфікуються діяння у вигляді контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, а також якщо предметом цих дій були особливо небезпечні наркотичні засоби чи психотропні речовини або наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги чи прекурсори або фальсифіковані лікарські засоби у великих розмірах.

За оскаржуваними судовими рішеннями ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК, а саме у вчиненні закінченого замаху на контрабанду особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено (з огляду на те, що в ході здійснення митного контролю потяга, у верхньому одязі ОСОБА_6, а саме в зовнішній правій верхній кишені куртки, виявлено два пакети (згорнуті аркуші паперу) подрібненої речовини рослинного походження зелено-сірого кольору із характерним запахом, вагою: пакет № 1 - 3,83 г та пакет № 2 - 3,48 г).

Загальна маса канабісу в перерахунку на суху речовину становить 2,8846 г.

Однак, 16 серпня 2024 року набрав чинності Закон України 21 грудня 2023 року 3528-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування" (далі - Закон).

Положеннями вказаного Закону внесено зміни до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.

Зокрема, "канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу" виключено зі списку особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено, та включено до списку № 1 таблиці ІІ Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, обіг яких обмежено.

За ч. 1 ст. 305 КК кваліфікуються діяння у вигляді контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Відтак, з огляду на вищезазначене, дії ОСОБА_6 охоплюються кваліфікацією складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 КК, як закінчений замах на контрабанду наркотичних засобів, тобто їх переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначені норми Основного Закону України також знайшли своє відображення і в ч. 1 ст. 5 КК, згідно з якою закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом?якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

3 урахуванням зазначеного, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 травня 2023 року та ухвала Закарпатського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_6 підлягають зміні шляхом перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 305 KK.

Відтак, доводи касаційної скарги з доповненнями прокурора в цій частині є обґрунтованими.

Разом з тим, у касаційних скаргах захисник та прокурор вказують про неможливість застосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Однак, у зв?язку з тим, що санкція ч. 1 ст. 305 КК не передбачає додаткового покарання у виді конфіскації майна, відсутні підстави для надання оцінки доводам касаційних скарг захисника та прокурора в цій частині.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, повинно бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

Статтею 69 КК встановлено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Як убачається з вироку, місцевий суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК, врахував:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

- наявність декількох обставин, що пом?якшують покарання, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину;

- дані про його особу, який є молодим за віком та вперше притягається до кримінальної відповідальності.

Такі висновки щодо застосування положень ст. 69 КК, на переконання колегії суддів, є належним чином мотивовані та обґрунтовані.

Разом з цим, з огляду на відсутність у діях ОСОБА_6 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК (а саме контрабанди, предметом якої були особливо небезпечні наркотичні засоби), санкцією якого законодавцем передбачено більш суворе покарання ніж за ч. 1 цієї статті, а також з огляду на наявність кількох обставин, що пом?якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням вищезазначених даних про особу ОСОБА_6, є підстави для призначення із застосуванням ст. 69 КК більш м?якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 305 КК, а саме покарання у виді обмеження волі.

На переконання колегії суддів, саме таке покарання, з огляду на вищезазначені обставини та положення статей 50, 65 КК, буде узгоджуватись із загальними засадами закону України про кримінальну відповідальність та відповідатиме основній його меті як заходу примусу.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника щодо необхідності застосування до засудженого ОСОБА_6 положень ст. 75 КК, то Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

Питання щодо звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням врегульовано розділом XII КК.

Відповідно до ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при постановленні обвинувального вироку від 19 травня 2023 року місцевий суд врахував вказівки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК.

Переглядаючи вказаний вирок в порядку апеляційної процедури та надаючи оцінку щодо відсутності підстав для застосування до ОСОБА_6 . інституту звільнення від відбування покарання, суд апеляційної інстанції, серед іншого, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_6 хоча раніше і не судимий, однак, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, самі собою певні позитивні дані про нього, поряд з обставинами, що пом?якшують покарання, не є достатніми підставами для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, а з огляду на всі обставини, які підлягають обов?язковому врахуванню, навіть за наявності позитивної характеристики і відсутності будь-яких нових компрометуючих даних, відсутні підстави для застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК.

Такі висновки суду апеляційної інстанції, в тому числі з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, на переконання колегії суддів Верховного Суду, є належним чином обґрунтованими.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги захисника в частині посилання на ухвалу Волинського апеляційного суду, якою залишено без змін вирок місцевого суду, який дійшов висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання, колегія суддів зауважує, що таке рішення не є практикою Верховного Суду щодо застосування норми права та не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, у зв?язку із чим відсутні підстави для надання оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги захисника в цій частині.

3 огляду на зазначене, Верховний Суд також не вбачає підстав для застосування щодо ОСОБА_6 інституту звільнення від відбування покарання.

За таких обставин, касаційна скарга захисника та касаційна скарга з доповненнями прокурора підлягають частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції - зміні.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

................

Перейти до повного тексту