ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 650/1604/23
провадження № 51-3143 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2023 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12023232090000098 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 310 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст ухвалених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 310 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки, та покладено на неї обов`язки, передбачені у ст. 76 КК.
Вказаний вирок ухвалено із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), яким у тому числі вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрат та долі речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_6 в квітні 2023 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_1, маючи умисел на вирощування снотворного маку для подальшого використання його врожаю у власних цілях, не маючи при цьому спеціального, передбаченого законом на це дозволу, з метою доведення рослин снотворного маку до стадії достигання, здійснила їх посів та вирощування, доглядала й періодично прополювала від бур`янів до часу вилучення їх працівниками поліції у кількості 903 рослини під час обшуку домоволодіння 06 липня 2023 року.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 02 листопада 2023 року - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що під час досудового розслідування її допитано не було, слідчому вона повідомляла, що не сіяла на земельній ділянці мак, однак її ніхто не слухав, що свідчить про неповноту та однобічність досудового розслідування.
Зауважує, що під час досудового розслідування, а також під час судового розгляду було порушено її право на захист, оскільки проігноровано прохання щодо призначення їй захисника. Також стверджує, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували про її причетність до вчинення кримінального правопорушення, зазначеного в обвинувальному акті.
Крім того, зазначає, що судовий розгляд кримінального провадження здійснювався із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК, проте судом не з`ясовано та у вироку не зазначено чи правильно вона розуміє зміст такого порядку розгляду кримінального провадження, та чи є її згода на це добровільною.
Про наведені обставини вона вказувала у своїй апеляційній скарзі, однак суд апеляційної інстанції на такі доводи уваги не звернув, не надав на них вичерпну відповідь, а свого рішення належним чином не мотивував.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженої не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, оскаржувані судові рішення скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Прокурор ОСОБА_5, вказуючи про необґрунтованість касаційної скарги засудженої, заперечував щодо її задоволення, просив вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, колегія суддів не перевіряє доводи касаційної скарги засудженої про неповноту та однобічність досудового розслідування, оскільки з огляду на вимоги ст. 433 КПК такі доводи не можуть бути предметом касаційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі засуджена вказує про допущені місцевим та апеляційним судами істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, чим порушено її право на захист.
Зокрема, стверджує, що суд першої інстанції, не призначивши їй захисника, розглянув кримінальне провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, однак не з`ясував, чи правильно вона розуміє положення цієї статті, та належним чином не роз`яснив їй наслідки розгляду кримінального провадження в такому порядку, не впевнився у добровільності її позиції. Зауважує, що зазначені порушення процесуального закону також залишилися поза увагою суду апеляційної інстанції.
Перевіривши наведені доводи засудженої, колегія суддів вважає їх обґрунтованими.
Як визначено ст. 2 КПК, одним із завдань кримінального провадження є щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 3 ст. 349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Якщо хоча б одна з обставин, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, заперечується стороною, то ця обставина має бути досліджена під час судового розгляду, що не виключає можливості застосування ч. 3 ст. 349 КПК до інших обставин, які не оспорюються.
Відповідно до звукозапису судового засідання від 02 листопада 2023 року, в судовому засіданні на запитання головуючого судді обвинувачена ОСОБА_6 повідомила, що їй зрозуміла суть пред`явленого обвинувачення, свою вину у вчиненні злочину вона визнає.
Однак, під час безпосереднього допиту на запитання прокурора ОСОБА_6 повідомила, що умисно не здійснювала посів та подальше вирощування маку, який самостійно сіявся та ріс на земельній ділянці, а лише прополювала його разом із іншими рослинними культурами для того, щоб згодовувати худобі. Наголошувала, що жодного умислу на вчинення злочину вона не мала, як і не мала наміру у подальшому використовувати його врожай у власних цілях, а також зазначала, що не знала про те, що мак є снотворним та таким, за вирощування якого передбачена відповідальність, як і не знала про кількість рослин маку, які росли на земельній ділянці, вказуючи, що була лише невелика ділянка.
Зазначені показання ОСОБА_6 свідчать про те, що свою вину вона визнала частково лише щодо фактичної наявності снотворного маку на земельній ділянці, проте заперечила об`єктивну і суб`єктивну сторону кримінального правопорушення, про які зазначено в обвинувальному акті, а саме посів та умисел на подальше використання врожаю маку.
Незважаючи на такі показання ОСОБА_6, після з`ясування думки прокурора щодо порядку та обсягу дослідження доказів, головуючим суддею роз`яснено обвинуваченій наслідки розгляду кримінального провадження у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, зокрема, роз`яснено, що за таких обставин вирок суду можливо буде оскаржити лише в частині виду та розміру призначеного покарання, а також в частині кваліфікації її дій, а у подальшому суд розглянув кримінальне провадження у спрощеному порядку, обмежившись окрім допиту обвинуваченої лише дослідженням доказів, які характеризують її особу.
Не погодившись з вироком місцевого суду, засуджена ОСОБА_6 оскаржила його в апеляційному порядку, та в апеляційній скарзі також стверджувала про порушення процесуального порядку розгляду кримінального провадження із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК.
Перевіряючи вирок суду в апеляційному порядку, апеляційний суд зазначених порушень не усунув, та відповідаючи на доводи апеляційної скарги в цій частині, в ухвалі зазначив, що ОСОБА_6, будучи допитаною у судовому засіданні місцевого суду, повністю визнала себе винуватою, дала конкретні та логічні показання щодо висунутого обвинувачення, зміст яких свідчить про усвідомлення нею характеру та правових наслідків інкримінованих їй дій.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки такі висновки не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження та суперечать вимогам ст. 349 КПК, що свідчить про порушення судами вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, у касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6 вказує про порушення її права на захист, оскільки під час досудового розслідування та судового розгляду її не було забезпечено захисником.
Стосовно доводів про відсутність захисника під час проведення досудового розслідування, то колегія суддів позбавлена можливості надати відповідь на такі доводи, оскільки матеріали кримінального провадження у зв`язку здійсненням судового розгляду із застосуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК не містять жодних доказів, які б підтверджували або спростовували відповідність таких доводів об`єктивній дійсності.
Що ж стосується доводів в частині незабезпечення обвинуваченої захисником під час судового розгляду, то такі доводи знайшли своє підтвердження за наслідками касаційного розгляду.
Зокрема, перевіркою звукозапису підготовчого судового засідання від 20 вересня 2023 року встановлено, що на запитання головуючого, чи потрібен обвинуваченій захисник, ОСОБА_6 відповіла, що так. Після чого головуючий з`ясував чи має обвинувачена джерело заробітку, та чи має можливість скористатися послугами адвоката, або ж потребує призначення їй захисника за рахунок держави. Обвинувачена ОСОБА_6 повідомила, що на даний час не працює, а тому самостійно залучити захисника вона не має можливості.
Після цього, головуючий, акцентуючи увагу на недопущенні порушення прав обвинуваченої, зокрема, забезпечені її права на захист, поставив на обговорення питання про можливість проведення саме підготовчого судового засідання у відсутність захисника, та вирішення цього питання під час судового розгляду, проти чого як обвинувачена, так і прокурор не заперечували.
Однак, під час судового розгляду 02 листопада 2023 року судом так і не було вирішено питання про забезпечення обвинуваченої захисником, а судовий розгляд здійснено по суті пред`явленого обвинувачення.
Доводи про порушення права на захист, як вбачається зі змісту ухвали суду апеляційної інстанції, також були предметом перевірки апеляційного суду.
За наслідком апеляційного розгляду апеляційний суд дійшов висновку, що під час судового розгляду обвинуваченій повідомлено про права та обов`язки, а також вручено відповідну пам`ятку. При цьому, як зазначає апеляційний суд, оскільки клопотання про залучення захисника обвинувачена не заявляла, а участь захисника у цьому кримінальному провадженні відповідно до закону не є обов`язковою, то відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 була позбавлена справедливого судового розгляду.
З такими висновками колегія суддів погодитися не може.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 КПК захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 КПК слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно.
Як зазначалося вище, таке клопотання обвинуваченою ОСОБА_6 ставилося перед судом першої інстанції ще на стадії підготовчого судового засідання, а суд, дотримуючись положеннями ст. 49 КПК, з`ясував у ОСОБА_6, чи має вона змогу залучити захисника самостійно, проте таке клопотання у подальшому так і не вирішив.
А тому колегія суддів вважає, що недотримання зазначених вимог закону судом першої інстанції, на що за наявності відповідних доводів не звернув увагу суд апеляційної інстанції, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення.
Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Положеннями ч. 2 ст. 438 КПК передбачено, що при вирішенні питання про наявність зазначених у частині 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження, є такими, що істотно вплинути на обґрунтованість та вмотивованість прийнятих судових рішень, а тому є підставою для скасування вироку та ухвали.
Таким чином, касаційна скарга засудженої підлягає задоволенню, а вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, під час якого суд, дотримуючись вимог кримінального процесуального закону, повинен ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення.
При цьому колегія суддів не розглядає доводи засудженої про те, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б вказували про її причетність до вчинення злочину, оскільки судовий розгляд був здійснений із застосуванням ч. 3 ст. 349 КПК, а встановлений судом першої інстанції порядок дослідження доказів не передбачав надання стороною обвинувачення відповідних доказів.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд