ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 935/3584/22
провадження № 61-11473св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: орган опіки та піклування Коростишівської міської ради Житомирської області, орган опіки та піклування Ічнянської міської ради Чернігівської області,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року в складі судді Василенка Р. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в складі колегії суддів: Павицької Т. М., Борисюка Р. М., Трояновської Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила: позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3 ; змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2020 року в цивільній справі № 935/2331/20, які стягуються з ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 300, 00 грн на користь ОСОБА_6 на дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/2 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.
Позов мотивований тим, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 28 жовтня 2020 року розірвано. Спільні діти ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12 залишились проживати з нею в селі Гужівка Прилуцького району Чернігівської області.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2020 року у справі № 935/2331/20 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на їх спільних чотирьох дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 1300,00 грн на кожну дитину щомісячно. Відповідач сплачує аліменти у мінімальному розмірі, яких не достатньо для гармонійного розвитку дітей. Іншої участі в матеріальному забезпеченні дітей не приймає. Після розірвання шлюбу та переїзду на постійне проживання до Чернігівської області відповідач не цікавиться своїми дітьми, не займається їх вихованням, тобто фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно дітей.
Короткий зміст судових рішень в справі
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року позов задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 17 грудня 2020 року в цивільній справі № 935/2331/20, які стягуються з ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі у розмірі 1 300, 00 грн на кожну дитину на користь ОСОБА_6 на утримання дітей ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1/2 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 .
Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7, аліменти на утримання дітей ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/2 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що нез`явлення відповідача за місцем проживання дітей не може бути єдиною підставою для позбавлення його батьківських прав. У ОСОБА_2 немає заборгованості по сплаті аліментів, ОСОБА_1 не надала належні докази, які б давали підстави стверджувати про свідоме самоусунення батька від виховання дітей.
Оскільки у відповідача не перебувають на утриманні інші діти, він є здоровою, працездатною людиною, спільні діти сторін проживають разом з матір`ю, суд, врахувавши потреби дітей у їжі, одязі та предметах, необхідних для навчання, дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу стягнення аліментів.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення вимог про позбавлення батьківських прав, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком дітей займається мати, безумовно не свідчить про те, що батько не бажає брати участь в утриманні дітей та їх вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов`язками.
Встановлено, що спілкування між позивачем та відповідачем здійснювалося виключно через мобільний зв`язок та телефон позивача і в цих телефонних розмовах, які мали місце до пред`явлення позову, відповідач цікавився дітьми та їх потребами.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо наявності заборгованості зі сплати аліментів, що свідчить про належне виконання ОСОБА_2 батьківського обов`язку щодо утримання дітей.
Враховуючи бажання відповідача відновити спілкування з дітьми, з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, колегія суддів дійшла висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 03 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 червня 2024 року в частині відмови у позбавленні батьківських прав та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 травня 2019 року в справі № 661/2532/17, від 27 січня 2021 року в справі № 398/4299/17, від 29 вересня 2021 року в справі № 459/3411/18, від 23 листопада 2022 року в справі № 149/2510/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
З 2020 року батько ОСОБА_2 не спілкується зі своїми дітьми, у звʼязку з чим вона звернулася до суду з цим позовом. Не зважаючи на те, що суди розглядають справу майже два роки, ставлення батька до дітей за цей період не змінилося.
Лише той факт, що відповідач не визнав позов та висловив бажання брати участь у вихованні дітей не свідчить про його інтерес до них та реальне бажання змінити свою поведінку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Коростишівського районного суду Житомирської області.
12 вересня 2024 року справа № 935/3584/22 надійшла до Верховного Суду.
У касаційній скаргі ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Згідно з частиною першою статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частині тринадцятій статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Таким чином, питання про виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Колегія суддів не вбачає необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у цій справі, а тому заявлене клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції за участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.