Постанова
Іменем України
03 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 201/13215/19
провадження № 61-10841св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року в складі суддіФедоріщева С. С., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 рокув складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи (далі - ДОО УКРТОП) про визнання рішення недійсним.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 з 2006 року є членом Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, а з 2011 року є членом обласної ради цієї організації.
Рішенням обласної ради ДОО УКРТОП від 26 березня 2009 року відроджено Дніпропетровську міську організацію товариства охорони природи, згідно зі Статутом якої члени вказаної організації є членами ДОО УКРТОП.
Рішенням обласної ради ДОО УКРТОП від 04 березня 2010 року затверджено положення про порядок виборів делегатів конференції. Згідно з цим положенням встановлено квоти для обрання делегатів конференції ДОО УКРТОП - 50 делегатів від Дніпропетровської міської організації товариства охорони природи, по 2 делегати від інших місцевих осередків товариства та додатково по 1 делегату на кожну повну тисячу індивідуальних членів в такому осередку.
За зверненням Дніпропетровської міської організації товариства охорони природи, її відокремлених підрозділів та районних організацій обласною радою ДОО УКРТОП було скликано позачергову ХІІ конференцію товариства на 27 лютого 2016 року. У лютому 2016 року відбулися засідання районних та міських організацій, на яких обрали делегатів на обласну конференцію (по 2 делегати від кожної організації, а разом - 20 делегатів).
27 лютого 2016 року відбулась ХІ звітно-виборча конференція ДОО УКРТОП, на якій обрано 50 делегатів на обласну конференцію від імені міської організації.
27 лютого 2016 року проведено ХІІ позачергову конференцію ДОО УКРТОП. Усього в ХІІ позачерговій конференції ДОО УКРТОП брали участь 56 із 70 делегатів.
Рішенням ХІІ позачергової конференції ДОО УКРТОП від 27 лютого 2016 року достроково припинено повноваження обласної ради товариства та її президії, обрано новий склад ради та виконувача обов`язків керівника організації - ОСОБА_1
17 березня 2016 року відбулося засідання попереднього складу обласної ради ДОО УКРТОП, оформлене протоколом, який має дві редакції. На засіданні було прийнято рішення про виключення ОСОБА_1 зі складу товариства, про переобрання заступника голови ДОО УКРТОП та про скликання 15 квітня 2016 року ХІІ звітно-виборчих зборів уповноважених вказаної організації (перша редакція протоколу) чи про скликання 24 червня 2016 року ХІІ звітно-виборчої конференції цієї організації (друга редакція протоколу). 28 листопада 2016 року була проведена ХІІІ позачергова конференція ДОО УКРТОП.
Позивач вказував, що громадська організація УКРТОП в особі своїх органів не мала жодних повноважень самостійно скликати позачергові конференції ДОО УКРТОП. Жодним повноважним органом ДОО УКРТОП рішення про скликання оскарженої ХІІІ позачергова конференція ДОО УКРТОП від 28 листопада 2016 року не приймалося, а тому всі ухвалені протягом вказаного заходу рішення мають бути визнані недійсними. Вказаними діями відповідача внаслідок проведення ХІІІ позачергової конференції ДОО УКРТОП, він був позбавлений свого права на участь в управлінні організацією та протиправно усунутий від керівництва цією організацією.
ОСОБА_1 просив:
визнати недійсним рішення ХІІІ позачергової конференції ДОО УКРТОП від 28 листопада 2016 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2020 року:
зупинено провадження у цивільній справі № 201/13215/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи про визнання рішення недійсним до набрання законної сили рішенням у справі № 201/1077/17 за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання нелегітимними та незаконними засідань від 22 січня 2016 року та 06 лютого 2016 року, визнання недійсними та скасування рішень від 22 січня 2016 року та 06 лютого 2016 року, визнання нелегітимною та незаконною ХІІ позачергової конференції від 27 лютого 2016 року, про визнання недійсними та скасування рішень ХІІ позачергової конференції від 27 лютого 2016 року та за позовом третьої особи ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2021 року поновлено провадження у цій справі.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2021 року:
зупинено провадження у цивільній справі №201/13215/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи про визнання рішення недійсним до набрання законної сили рішенням у справі № 201/1077/17 за позовом ОСОБА_3 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_1, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання нелегітимними та незаконними засідань від 22 січня 2016 року та 06 лютого 2016 року, визнання недійсними та скасування рішень від 22 січня 2016 року та 06 лютого 2016 року, визнання нелегітимною та незаконною ХІІ позачергової конференції від 27 лютого 2016 року, про визнання недійсними та скасування рішень ХІІ позачергової конференції від 27 лютого 2016 року та за позовом третьої особи ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними рішень.
08 листопада 2023 року Верховним Судом у цивільній справі № 201/1077/17 ухвалено рішення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2024 року провадження у цій справі поновлено.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року:
провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи про визнання рішення недійсним закрито.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин. При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
в даному випадку, згідно з пунктом 1 статуту ДОО УКРТОП є благодійною, добровільною організацією, що має на меті розробку програм та проведення комплексу заходів по збереженню та відтворенню сприятливого для життя оточуючого природного середовища, збереженню здоров`я мешканців Дніпропетровщини та ін. Згідно з пунктом 4 статуту ДОО УКРТОП має відокремлене майно і самостійний баланс, користується правами юридичної особи, має печатку і штамп зі своїм найменуванням, рахунок у банку. ДОО УКРТОП функціонує на засадах добровільності, рівності прав його членів, самоуправління, гласності, законності і є незалежною, самодіяльною громадською організацією. Підпунктами "а" і "б" пункту 10 Статуту передбачено право членів Товариства брати участь з правом ухвального голосу у зборах членів товариства, вносити до будь-якої організації Товариства пропозиції, що сприяють поліпшенню охорони природи, а також діяльності Товариства; обирати і бути обраним до керівних та контрольних органів Товариства;
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) зроблено правовий висновок про те, що спір пов`язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов`язків стали положення Статуту товариства, тому такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.
статут є основним документом, що регулює діяльність ДОО УКРТОП. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства, умови реорганізації або припинення діяльності товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Виникнення спірних правовідносин у цій справі згідно позовних вимог ОСОБА_1 ґрунтуються на незгоді з рішенням засідання обласної ради ДОО УКРТОП від 17 березня 2016 року, рішенням ХІІ звітно-виборчих зборів уповноважених від 15 квітня 2016 року та рішенням ХІІ звітно-виборчої конференції від 24 червня 2016 року, одним з яких, є рішення від 17 березня 2016 року, яким останнього було виключено з членів ДОО УКРТОП, та стосується захисту права на управління громадською організацією, здійснення повноважень органу управління ДОО УКРТОП. Фактично, з цього позову випливає наявність спору щодо порядку скликання, проведення позачергових конференцій (засідань обласної ради ДОО УКРТОП) та правомочності рішень, прийнятих за результатами їх проведення);
тому суд зробив висновок про те, що у цьому випадку, між юридичною особою та її учасниками (членами) виник спір, пов`язаний з діяльністю та управлінням цією юридичною особою. До схожого висновку дійшла Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у постанові від 05 жовтня 2022 року в справі № 201/1077/17, яку залишено в силі постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року
апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Зайцевої О. О. залишено без задоволення;
ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року про закриття провадження у справі залишено без змін
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
у статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Разом із тим, стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;
основним документом, що регулює діяльність Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи є Статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов`язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства, умови реорганізації або припинення діяльності товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. За пунктом 1 Статуту Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи є благодійною, добровільною організацією, що має на меті розробку програм та проведення комплексу заходів по збереженню та відтворенню сприятливого для життя оточуючого природного середовища, збереженню здоров`я мешканців Дніпропетровщини та ін. Згідно з пунктом 4 Статуту Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи має відокремлене майно і самостійний баланс, користується правами юридичної особи, має печатку і штамп зі своїм найменуванням, рахунок у банку. Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи функціонує на засадах добровільності, рівності прав його членів, самоуправління, гласності, законності і є незалежною, самодіяльною громадською організацією. Підпунктами "а" і "б" пункту 10 Статуту передбачено право членів товариства брати участь з правом ухвального голосу у зборах членів товариства, вносити до будь-якої організації Товариства пропозиції, що сприяють поліпшенню охорони природи, а також діяльності Товариства; обирати і бути обраним до керівних та контрольних органів Товариства;
члени Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, яка є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним та здійснюють інші правомочності, встановлені законом і статутними документами товариства;
звернувшись до суду із цим позовом, позивач ОСОБА_1 послався на порушення своїх прав як члена Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи, тобто спір у цій справі виник між юридичною особою та її учасником (членом), що пов`язаний із діяльністю та управлінням цією юридичною особою.
зокрема, у справі, яка переглядається, підставою для звернення з позовом було недотримання вимог законодавства та установчих документів щодо порядку скликання, проведення позачергових конференцій (засідань обласної ради Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи) та правомочності рішень, прийнятих за результатами їх проведення, а тому спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і, відповідно, має розглядатися в порядку господарського судочинства.
такий висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20), та висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 березня 2021 року у справі № 157/3194/17-ц (провадження № 61-14317св19), від 26 січня 2022 року у справі № 522/7372/20 (провадження № 61-9516св21), від 19 квітня 2023 року у справі № 509/4824/16-ц (провадження № 61-19414св20), від 08 листопада 2023 року у справі №201/1077/17 (провадження №61-12851св22).
за таких обставин, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спір між сторонами у цій справі є корпоративним, оскільки спір між членом (учасником) юридичної особи та цією ж юридичною особою, пов`язаний з діяльністю та управлінням останньої, є корпоративним, тому відповідно до статті 20 ГПК України підлягає розгляду господарським судом;
Аргументи учасників справи
25 липня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2, на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, в якій просив:
скасувати оскаржені судові рішення;
направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
закриваючи провадження у цивільній справі та залишаючи без змін цю ухвалу суди першої та апеляційної інстанції посилались на практику Верховного Суду, зокрема, висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17 (провадження № 14-115цс20), та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 березня 2021 року у справі № 157/3194/17-ц (провадження № 61-14317св19), від 26 січня 2022 року у справі № 522/7372/20 (провадження № 61-9516св21), від 19 квітня 2023 року у справі № 509/4824/16-ц (провадження № 61-19414св20), від 08 листопада 2023 року у справі №201/1077/17 (провадження №61-12851св22);
є підстави для відступу від вказаних правових позицій, у зв`язку з тим, що 01 січня 2023 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про акціонерні товариства", якою було внесено зміни до ряду законодавчих актів України. Зокрема, ЦК України було доповнено статтею 96-1 "Права учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юридичних осіб (корпоративні права)", згідно якої права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративними відносинами є відно¬сини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та ЇЇ учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав. Вказані норми є аналогічними тим, що були раніше в статті 167 Господарського кодексу України, яка була виключена вказаним Законом України "Про акціонерні товариства" від 27 липня 2022 року;
нове регулювання відповідним правовідносинам було надано з 01 січня 2023 року положеннями статті 96-1 Цивільного кодексу України, яка прямо встановлює: "Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи". Таким чином, починаючи з 01 січня 2023 року набуття корпоративних прав та виникнення корпоративних відносин можливо лише щодо юридичних осіб, які мають статутний капітал, розділений на частки (акції, паї, інші майнові об`єкти). Інші відносини учасників (членів) юридичних осіб (внутрішні організаційні, статутні, управлінські) не є корпоративними відносинами;
в цьому контексті, має змінитись застосування положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачають, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Таким чином, господарським судам підвідомчі спори, ознакою яких є належність їх до спорів з корпоративних відносин, які бувають спорами між учасниками юридичної особи (один тип корпоративних спорів) та спорами між самою юридичною особою та її учасником, у тому числі, учасником, який вибув (інший тип корпоративних спорів). При цьому класифікаційною ознакою спору, що розглядається господарським судом за пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України є те, що він не є трудовим спором;
при визначенні предметної підсудності спорів господарським судом на підставі пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України Велика Палата Верховного Суду керувалась тим, що всі спори, які розглядаються господарськими судами на підставі цієї норми, є різновидами корпоративних спорів. Проте, з моменту набрання чинності положеннями частини другої статті 96-1 ЦК України (з 01 січня 2023 року) господарські суди не можуть розглядати спори між учасниками юридичних осіб або між самою юридичною особою та ЇЇ учасниками, якщо вони не пов`язані з майновими правами або не випливають з майнових прав на частку в статному капіталі, оскільки змінене цивільне законодавство не розглядає такі відносини як "корпоративні відносини";
Дніпропетровська обласна організація Українського товариства охорони природи є громадською організацією зі статусом юридичної особи, не має статутного капіталу, поділеного на частки та не переслідує мети одержання прибутку. Згідно пункту 26 Статуту Дніпропетровської обласної організації Українського товариства охорони природи кошти та майно товариства не можуть перерозподілятись між його членами. Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у цивільній справі № 201/13215/19 є визнання недійними рішень конференції громадської організації. Відсутність будь-якого зв`язку з майновими права та інтересами сторін в цій справі, а також сам факт відсутності у відповідача статутного капіталу, поділеного на частки (акції, паї), свідчить про наявність спору саме про цивільні права позивача, тому дана справа підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства. Посилання на правові позиції Верховного Суду щодо розмежування юрисдикції не є коректними, оскільки зазначена практика суду касаційної інстанції наразі не може вважатись актуальною, оскільки сформувалась до набрання чинності статті 96-1 ЦК України, коли було можливе розширене тлумачення поняття корпоративних прав;
на цей час, з урахуванням поточного правового регулювання спірних правовідносин між позивачем та Дніпропетровською обласною організацією Українського товариства охорони природи відсутні корпоративні відносини, а тому спір щодо визнання недійними рішень конференції громадської організації є цивільно-правовим і він підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.