ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 757/19001/21-ц
провадження № 61-8357св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Міністерство юстиції України,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року у складі судді Сенюти В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2021 року Міністерство юстиції України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14:00 годині на відеохостингу "YouTube" оприлюднена прес-конференція на тему "ІНФОРМАЦІЯ_4" за участю відповідача, яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5.
Під час прес-конференції поширено недостовірну інформацію щодо діяльності Міністерства юстиції України, яка порушує його немайнові права і має бути спростована відповідачем у спосіб, яким була поширена. Зокрема, на 27 хв. 25 сек. теза відповідача про те, що Міністерство юстиції України використовує підроблені звернення, підлягає спростуванню.
При цьому зазначав, що державне регулювання діяльності приватного виконавця забезпечується Міністерством юстиції України.
Посилаючись на наведене, просив визнати недостовірною та такою, що порушує право Міністерства юстиції України на недоторканість ділової репутації, інформацію, оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_1 на прес-конференції на тему "ІНФОРМАЦІЯ_4" за участю ОСОБА_1 і розміщеній за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 на 27:54 хвилинах хронометражу, а саме: "у тезі ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України використовує підроблені звернення".
Зобов`язати ОСОБА_1 спростувати недостовірну інформацію, що міститься в оприлюдненій 15 лютого 2021 прес-конференції на тему "ІНФОРМАЦІЯ_4" за участю ОСОБА_1 і розміщеній за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: теза ОСОБА_1, який зазначив, що "Міністерство юстиції України використовує підроблені звернення" шляхом розміщення на відеохостингу "YouTube" повідомлення такого змісту:
"Спростування. Інформація, що міститься в оприлюдненій ІНФОРМАЦІЯ_1 прес-конференції на тему "ІНФОРМАЦІЯ_4" за участю ОСОБА_1, яка розміщена за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7, a caмe : "теза ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції У країни використовує підроблені звернення" є недостовірною".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року в задоволенні позову Міністерства юстиції України відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що інформація, викладена відповідачем, не підлягає спростуванню, оскільки не містить юридичного складу правопорушення та подана відповідачем відповідно до статті 34 Конституції України.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року за наслідками розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України рішення Деснянського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
07 червня 2024 року Міністерство юстиції України через свого представника Козиренка С. П. звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК України).
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23)).
Козиренко С. П., як представник Міністерства юстиції України, до касаційної скарги додав документи, які можуть підтвердити повноваження діяти від імені Міністерства юстиції України за правилами самопредставництва, зокрема довіреність у порядку передоручення від 01 листопада 2023 року, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), у якому зазначено, що керівником Міністерства юстиції України є Малюська Д. Л., виписку з ЄДР від 29 липня 2022 року, копію наказу від 11 грудня 2020 року про переведення Козиренка С. П. на посаду головного спеціаліста відділу позовної діяльності Міністерства юстиції України Департаменту з питань судової роботи та Положення про Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України, основними завданням та функцією якого є представництво без окремого доручення керівника, зокрема інтересів Міністерства юстиції України.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 539/3299/15-ц, від 28 липня 2022 року в справі № 640/8596/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року в справі № 905/902/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не дотрималися справедливого, неупередженого розгляду і вирішення справи з метою ефективного захисту прав та інтересів Міністерства юстиції України, інтересів держави. Відповідач необґрунтовано поширив неправдиві відомості про роботу Міністерства юстиції України. Поширена відповідачем інформація є недостовірною, порушує особисті немайнові права Міністерства юстиції України, тому повинна бути спростована.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що під час проведення прес-конференції, до початку виступу відповідача, на прес-конференції було продемонстровано фрагмент запису із засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 лютого 2021 року. У зв`язку з чим, заслухавши наведені факти, оприлюднені перед своїм виступом, відповідач висловив оціночне судження у вигляді власної думки, що Міністерство юстиції України використало підроблені звернення у зв`язку із підготовкою подань про притягнення приватного виконавця ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Деснянського районного суду міста Києва цивільну справу № 757/19001/21-ц за позовом Міністерства юстиції України до ОСОБА_1 про захист ділової репутації шляхом спростування недостовірної інформації.
У липні 2024 року матеріали справи № 757/19001/21-ц надійшли до Верховного Суду.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 14:00 годині на відеохостингу "YouTube" оприлюднена прес-конференція на тему "ІНФОРМАЦІЯ_4" за участю відповідача, яка розміщена за посиланнях ІНФОРМАЦІЯ_5. Поширена інформація такого змісту:
"27 хв. 25 сек., теза ОСОБА_1, який зазначив, що Міністерство юстиції України використовує підроблені звернення".
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що оприлюднена відповідачем на прес-конференції "ІНФОРМАЦІЯ_4" на 27 хв. 25 сек. хронометражу інформація щодо Міністерства юстиції України порушує права на ділову репутацію державного органу, у зв`язку з чим просив її спростувати.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року в справі № 539/3299/15-ц, від 28 липня 2022 року в справі № 640/8596/21 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року в справі № 905/902/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.