П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/5/24
Провадження № 11-108заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачки Усенко Є. А.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 990/5/24 за позовом ОСОБА_1 як голови Громадської організації "Рух "Справедливий Кривбас" та ОСОБА_2 як заступника голови Громадської організації "Євромайдан-Кривий Ріг" до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити дії, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.04.2024 (судді Яковенко М. М., Блажівська Н. Є., Дашутін І. В., Олендер І. Я., Шишов О. О.),
У С Т А Н О В И Л А:
1. Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1.1. ОСОБА_1 як голова Громадської організації (далі також - ГО) "Рух "Справедливий Кривбас" та ОСОБА_2 як заступник голови ГО "Євромайдан-Кривий Ріг" (про це позивачі зазначили в позовній заяві) звернулися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Верховної Ради України (далі - ВРУ, Рада, відповідач) про зобов`язання розглянути і перевірити викладені у заяві ГО "Рух "Справедливий Кривбас" від 20.06.2023 та у зверненні ГО "Євромайдан-Кривий Ріг" від 26.08.2023 факти та надати інформацію щодо вчинених дій задля перевірки законності дій ОСОБА_3 щодо створення та очолювання Військової адміністрації, а також Ради оборони міста Кривого Рогу.
1.2. На обґрунтування позову зазначили, що за наявною в них інформацією, Президент України не видавав Указу про створення Криворізької міської військової адміністрації Дніпропетровської області, як і Указу про призначення ОСОБА_3 її начальником. Уважаючи, що існування Криворізької міської військової адміністрації Дніпропетровської області підриває конституційний лад і є фактично захопленням державної влади ОСОБА_3 у місті Кривому Розі, позивачі звернулися до ВРУ із заявами щодо перевірки інформації, викладеної в цих заявах, та надання інформації щодо вчинених дій задля перевірки законності дій ОСОБА_3 щодо створення та очолювання Військової адміністрації, а також Ради оборони міста Кривого Рогу, і про створення у ВРУ тимчасової слідчої комісії для розслідування за повідомленими ними фактами.
1.3. Як стверджують позивачі, ВРУ не надала інформацію щодо питань, які піднімалися у їх зверненнях, зокрема щодо створення у ВРУ тимчасової слідчої комісії. У контексті розгляду заяви ГО "Рух "Справедливий Кривбас" від 20.06.2023 ВРУ, замість надання повної та об`єктивної інформації, обмежилася направленням ОСОБА_1 листів комітетів ВРУ, у яких також не було інформації, яка вимагалась.
1.4. Позивачі доводять, що ВРУ та її відповідні комітети не перевірили інформацію, яка була викладена у заяві ГО "Рух "Справедливий Кривбас" від 20.06.2023 та зверненні ГО "Євромайдан-Кривий Ріг" від 26.08.2023, не розглянули їх, а, натомість, відмовились у створенні у Раді тимчасової слідчої комісії та у проведенні засідань комітетів Ради, що є порушенням статті 40 Конституції України, статей 18, 19 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР).
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Касаційний адміністративний суд рішенням від 23.04.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовив.
2.2. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ВРУ не порушила прав та законних інтересів позивачів, оскільки заява ГО "Рух "Справедливий Кривбас" від 20.06.2023 та звернення ГО "Євромайдан-Кривий Ріг" від 26.08.2023 були належним чином зареєстровані у Раді та передані Голові ВРУ. За дорученням Голови ВРУ вказані заява та звернення були опрацьовані в комітетах ВРУ, а за результатами їх розгляду з дотриманням вимог статті 40 Конституції України, Закону № 393/96-ВР, Закону України від 04.04.1995 № 116/95-ВР "Про комітети Верховної Ради України" (далі - Закон № 116/95-ВР) підготовлені та направлені змістовні відповіді позивачам, у межах повноважень Ради та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
2.3. Касаційний адміністративний суд зазначив, що фактично позиція позивачів у спорі, переданому на розгляд суду, зводиться виключно до того, що відповідач (на їх переконання) протиправно відмовив у створенні тимчасової слідчої комісії про розслідування повалення конституційного ладу і захоплення влади у місті Кривий Ріг ОСОБА_3 за фактами, викладеними у заяві ГО "Рух "Справедливий Кривбас" та зверненні ГО "Євромайдан-Кривий Ріг".
2.4. Суд першої інстанції, застосувавши норми Конституції України, Закону України від 19.12.2019 № 400-ІХ "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України", зазначив, що тимчасові слідчі комісії ВРУ можуть утворюватися, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу парламенту за виключних підстав, які складають суспільний інтерес. При цьому слідча комісія не може утворюватися з питань встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Встановивши, що, відповідаючи на заяву ГО "Рух "Справедливий Кривбас" та звернення ГО "Євромайдан-Кривий Ріг", ВРУ повідомила позивачів, що наведена ними інформація щодо повалення конституційного ладу і захоплення влади у місті Кривий Ріг Вілкулом О. Ю. була взята до відома народними депутатами України, суд першої інстанції вказав, що питання щодо створення за вказаними фактами слідчої комісії ВРУ належить до виключної компетенції народних депутатів України, яка реалізується шляхом голосування. Надходження заяви (звернення) громадян про створення у ВРУ слідчої комісії щодо розслідування фактів, на які вказується в цих заявах (зверненнях), не породжує обов`язку Ради щодо створення такої.
3. Короткий зміст апеляційної скарги
3.1. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду від 23.04.2024, у якій просять це рішення скасувати та ухвалити нове - про задоволення їх позову в повному обсязі.
3.2. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивачі зазначають, що рішення суду першої інстанції не відповідає таким вимогам закону, як обґрунтованість та вмотивованість судового рішення. Згідно з доводами позивачів жодних посилань на конкретні докази, їх оцінку, мотиви, з яких докази прийняті судом чи відхилені, як того вимагає стаття 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у рішенні суду першої інстанції не наведено.
3.3. Позивачі в апеляційній скарзі також стверджують, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, що призвело до порушення їх процесуальних прав. Крім того, зазначають, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ця справа для позивачів має особливе значення та значний суспільний інтерес.
3.4. Позивачі вказують, що вони звертались до суду першої інстанції із заявою про виклик свідків у цій справі, однак суд не вирішив питання щодо виклику чи відмови у виклику свідків, як і не постановив відповідну ухвалу. Зазначають, що суд об`єднав подані ними заяву про виклик свідків і заяву про відвід судді, натомість в ухвалі від 20.03.2024 Касаційний адміністративний суд відмовив у відводі судді, проте не вирішив питання стосовно виклику свідків у цій справі.
3.5. Інші доводи позивачів з приводу їх незгоди з рішенням суду першої інстанції за змістом та спрямованістю подібні до зазначених позивачами у позовній заяві, які викладено вище.
4. Рух апеляційної скарги
4.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27.06.2024 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Касаційного адміністративного суду від 23.04.2024, а ухвалою від 11.07.2024 призначила справу до апеляційного розгляду на 12.09.2024 без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
4.2. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21.08.2024 відмовила в задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін і свідків та про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 990/5/24.
4.3. Вирішуючи клопотання позивачів про виклик і допит свідків ( ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ), викладене у заяві, отриманій 22.07.2024, Велика Палата Верховного Суду керується насамперед нормами частин першої, четвертої статті 308 КАС, якими встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
4.4. Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпосередньо пов`язане з порядком розгляду справи. Призначаючи справу до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, Велика Палата Верховного Суду відповідно до частини третьої статті 311 КАС виходила з того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають участі сторін. Позивачі не наводять обставин, які б давали підстави по-іншому оцінювати характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі. Факти, які (як зазначають позивачі у клопотанні) могли б засвідчити вказані ними особи як свідки (щодо створення слідчої комісії за зверненнями позивачів), також не можуть слугувати підставою для цього.
4.5. Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду залишає клопотання позивачів про виклик свідків без задоволення виходячи з меж апеляційного перегляду справи, встановлених частиною першою статті 308 КАС, та достатності наявних в матеріалах справи доказів для повного, всебічного, об`єктивного розгляду адміністративної справи, з`ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи.
5. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивачів
5.1. ВРУ у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погоджується з наведеними в ній доводами, стверджує, що вони не спростовують правильності висновків Касаційного адміністративного суду в рішенні від 23.04.2024 щодо підстав для відмови в задоволенні позову, законності та обґрунтованості цього рішення.
6. Обставини справи
6.1. 20.06.2023 ОСОБА_1 як голова ГО "Рух "Справедливий Кривбас" звернувся до ВРУ із заявою (відповідно до тексту заяви) "про надання інформації щодо неспроможності державних органів України відновити конституційний лад та державну владу у м. Кривий Ріг, в якому … Вілкул захопив владу шляхом створення військової адміністрації м. Кривого Рогу, та проголошення себе її начальником, і якого незаконно у неконституційний спосіб призначили головою ради оборони м. Кривого Рогу у порядку статей 1, 3, 8, 19, 40, 56 Конституції України…, статей 1, 2, 4, 8, 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII, Указу Президента України "Про утворення військових адміністрацій" від 24.02.2022 № 68/2022, частин першої та третьої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХІІ".
6.1.1. У заяві ОСОБА_1, серед іншого, інформує про захоплення, на його думку, влади у місті Кривий Ріг ОСОБА_3 шляхом створення та очолювання Військової адміністрації міста Кривого Рогу та Ради оборони міста Кривого Рогу, а також зазначає про низку інших обставин, пов`язаних із діяльністю ОСОБА_3, які (знову ж таки за твердженнями ОСОБА_1 ) мають протиправне спрямування.
6.1.2. ОСОБА_1 просив ВРУ у встановлений законом строк надати інформацію: щодо створення тимчасової слідчої комісії про розслідування повалення конституційного ладу і захоплення влади у місті Кривому Розі; щодо проведення засідання комітетів ВРУ з питань правової політики, з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з питань правоохоронної діяльності, з питань національної безпеки, оборони та розвідки, з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, з питань гуманітарної та інформаційної політики стосовно фактів, які він [ ОСОБА_1 ] виклав у заяві.
6.1.3. Листом управління з питань звернень громадян Апарату ВРУ від 27.06.2023 № 09/15-2023/138640 ОСОБА_1 повідомлено, що його заява від 20.06.2023 одержана Радою 27.06.2023, їй присвоєно № 32900Р-3-06.2023/138349 та передано Голові ВРУ ОСОБА_4 .
6.1.4. Відповідно до реєстраційної картки документа Голова ВРУ надав доручення розглянути вказане звернення та надати його автору відповідь:
- Комітету ВРУ з питань правої політики;
- Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
- Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності;
- Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
- Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва;
- Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики.
6.1.5. Комітет ВРУ з питань правової політики розглянув звернення (заяву) ОСОБА_1 і у відповіді від 13.09.2023 № 04-26/18-2023/199810 інформував, що у випадку скоєння особою, на думку автора звернення, кримінального правопорушення, він має право звернутися із відповідною заявою до правоохоронних органів у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
6.1.6. Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування листом від 17.07.2023 № 04-23/11-2023/154610 направив звернення за належністю Голові Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_12, а останнім - до Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (лист Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 21.07.2023 № 4083/0/526-23).
6.1.7. Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності листом від 05.07.2023 № 04-27/12-2023/145352 надіслав заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, про що повідомив ОСОБА_1 Додатково повідомлено, що пропозиції щодо створення тимчасової слідчої комісії з метою перевірки ймовірних порушень законодавства посадовими особами міста Кривий Ріг буде доведено до відома народних депутатів України - членів Комітету з питань правоохоронної діяльності.
Міністерство внутрішніх справ України листом від 28.07.2023 № 13402/12-2023, разом з роз`ясненням порядку та підстав створення тимчасових слідчих комісій ВРУ повідомило ОСОБА_1, що за інформацією Національної поліції України підрозділом дізнання відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції ГУ НП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні від 01.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 353 Кримінального кодексу України, яке пов`язане з аналогічними обставинами, викладеними у зверненні ОСОБА_1 . За аналогічними фактами слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області розслідується окреме кримінальне провадження від 10.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-2 Кримінального кодексу України.
6.1.8. Листом Міністерства закордонних справ України від 11.07.2023 № 630/12-110-81130 на звернення ОСОБА_1, отримане за належністю від Комітету ВРУ з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, позивачу надано відповідь щодо повноважень Міністерства стосовно питань, які він піднімає, та проведених керівництвом Запорізької області та міста Кривий Ріг заходів в рамках реалізації Плану ООН з гуманітарного реагування для України.
6.1.9. Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики також надав відповідь на звернення ОСОБА_1 (лист від 14.07.2023 № 04-14/15-2023/153612), роз`яснивши порядок застосування санкцій (заходів реагування) до медійних компаній, які порушують вимоги Закону України "Про медіа", зокрема тих, які вказані ним у заяві.
6.2. До ВРУ також надійшло "Звернення членів територіальної громади м. Кривого Рогу від 26.08.2023 № 81б, які 26 серпня 2023 р. проводили мирну акцію… щодо поновлення конституційного ладу та державної влади у м. Кривому Розі…", підписане головою ГО "Євромайдан-Кривий Ріг" ОСОБА_2 .
6.2.1. У цьому зверненні наведено інформацію щодо обставин, які, на думку його автора, свідчать про захоплення влади ОСОБА_3 шляхом створення та очолювання Військової адміністрації міста Кривого Рогу, а також Ради оборони міста Кривого Рогу. Також висловлено прохання створити тимчасову слідчу комісію ВРУ про розслідування повалення конституційного ладу і захоплення влади у місті Кривий Ріг ОСОБА_3 відповідно до Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні слідчі комісії Верховної Ради України".
6.2.2. Листом управління з питань звернень громадян Апарату ВРУ від 30.08.2023 № 09/15-2023/189353 ОСОБА_2 повідомлено, що його звернення передано Голові ВРУ ОСОБА_4 .
6.2.3. Відповідно до електронної реєстраційно-контрольної картки документа Голова ВРУ надав доручення розглянути вказане звернення та надати його автору відповідь:
- Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки;
- Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
6.2.4. Листом Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки від 27.09.2023 № 04-22/14-2023/212006 ОСОБА_2 проінформовано про порядок та підстави утворення, повноваження тимчасових слідчих комісій ВРУ, а також про доведення до відома членів Комітету наданої заявником інформації.
6.2.5. Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, отримавши доручення Голови ВРУ, враховуючи зміст звернення, направив звернення за належністю до Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_12 .
6.2.6. Листом Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 14.11.2023 № 1638/0/92-23 у відповідь на отримане від Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування звернення ОСОБА_2 повідомлено, зокрема, що питання утворення у місті Кривому Розі ради оборони перебуває у компетенції Криворізької міської ради, як і питання зайняття певними особами посад у її структурі, і що інформація щодо видання Президентом України указу про утворення військової адміністрації міста Кривого Рогу в обласній військовій адміністрації відсутня. Також вказано, що утворення тимчасової слідчої комісії ВРУ належить виключно до компетенції Ради.
6.3. Вважаючи відповіді, надані на їх звернення до ВРУ, неповними, а наведену в них інформацію недостовірною, позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом.
7. Позиція Великої Палати Верховного Суду
7.1. Велика Палата Верховного Суду дослідила наявні у справі докази, перевірила обґрунтованість наведених в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводів і дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з таких міркувань.
7.2. Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
7.3. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
7.4. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у пункті 4.1 Рішення від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
7.5. У пункті 4.2 цього Рішення Конституційний Суд України зазначив, що рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
7.6. Відповідно до статті 40 Конституції України кожному гарантовано право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
7.7. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом № 393/96-ВР, про що зазначено в його преамбулі. Цей Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
7.8. Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
7.9. Звернення [викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 цього Закону)], оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (частина перша статті 7 Закону № 393/96-ВР).
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями (частина третя зазначеної статті).
7.10. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (частини перша, третя, четверта відповідно статті 15 Закону № 393/96-ВР).
7.11. Загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (частина перша статті 20 Закону № 393/96-ВР).
7.12. Викладені вище обставини щодо розгляду ВРУ заяви ОСОБА_1 від 20.06.2023 та звернення ОСОБА_2 від 26.08.2023 не дають підстави вважати, що вони не були розглянуті, як того вимагають норми Закону № 393/96-ВР.
7.13. Насамперед вони відповідно до доручення Голови ВРУ були опрацьовані комітетами Ради, які згідно із частинами першою, другою статті 1 Закону № 116/95-ВР є органами Ради, відповідальні перед Радою і підзвітні їй. За результатами такого опрацювання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 комітетами ВРУ були надані відповіді або безпосередньо, або з направленням їхніх заяв до державних органів, до компетенції яких віднесено вирішення питань, піднятих позивачами, що передбачено частиною третьою статті 7 Закону № 393/96-ВР. Про таке направлення з обґрунтуванням причини неможливості їх розгляду безпосередньо ВРУ позивачі були повідомлені, так само, як і були повідомлені про результати розгляду їх заяв органами, яким заяви були скеровані в розрізі тих питань, яких вони стосувалися. Відповіді на заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають достатній рівень повноти та обґрунтованості з наведенням в них інформації щодо конкретних обставин, яких стосуються заяви (щодо розслідування кримінальних проваджень, діяльності керівництва міста Кривий Ріг), та роз`яснень, у який спосіб та в якому порядку підлягають вирішенню питання, підняті заявниками.
7.14. Позивачі не оспорюють факт надання їм відповіді на їх заяву (звернення), однак не згодні з результатами розгляду заяви (звернення). Враховуючи, що позовні вимоги позивачів стосуються саме результату розгляду їх заяви (звернення), суд першої інстанції обґрунтовано розглянув позовні вимоги в такій площині, а не як позовні вимоги щодо надання інформації.
7.15. Фактично вимоги позивачів у цій справі полягають в оспорюванні правомірності відмови ВРУ створити тимчасову слідчу комісію про розслідування фактів, викладених у заяві ГО "Рух "Справедливий Кривбас" від 20.06.2023 та у зверненні ГО "Євромайдан-Кривий Ріг" від 26.08.2023, щодо законності дій ОСОБА_3 стосовно створення та очолювання Військової адміністрації, а також Ради оборони міста Кривого Рогу.
7.16. Відповідно до частини другої статті 89 Конституції України ВРУ у межах своїх повноважень може створювати тимчасові спеціальні комісії для підготовки і попереднього розгляду питань.
ВРУ для проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес, утворює тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу ВРУ.
Організація і порядок діяльності комітетів ВРУ, її тимчасових спеціальних і тимчасових слідчих комісій встановлюються законом (частини третя, п`ята цієї ж статті Конституції).
7.17. Згідно із частиною першою статті 1 Закону України від 19.12.2019 № 400-IX "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" (далі - Закон № 400-IX) тимчасова слідча комісія ВРУ (далі - слідча комісія) - колегіальний тимчасовий орган ВРУ, що утворюється з числа народних депутатів України, завданням якого є здійснення парламентського контролю шляхом проведення розслідування з питань, що становлять суспільний інтерес.
7.18. Cлідча комісія утворюється ВРУ, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від конституційного складу ВРУ.
Підставами для утворення слідчої комісії можуть бути повідомлення про порушення Конституції України, законів України органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими, службовими особами, керівниками (або посадовими особами, які виконують їх обов`язки) підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадських об`єднань, що становлять суспільний інтерес, у тому числі:
1) повідомлення про обставини, які загрожують суверенітету, територіальній цілісності України або її економічним, науково-технічним, національно-культурним, соціальним інтересам, охороні довкілля;
2) повідомлення про масове порушення прав, свобод і законних інтересів громадян, їх об`єднань або зловживання владою посадовими, службовими особами, що завдало істотної шкоди суспільним інтересам.
У разі якщо ВРУ стануть відомі факти про неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров`я, ВРУ може утворити слідчу комісію для перевірки відповідних фактів у порядку, визначеному статтею 170 Регламенту ВРУ (частини перша - третя статті 4 Закону № 400-IX).
7.19. Як свідчить зміст відповідей Ради на заяву ОСОБА_1 та на звернення ОСОБА_2, зазначена в них [зверненнях] інформація була взята до відома народними депутатами України, про що позивачів було проінформовано.
7.20. Касаційний адміністративний суд дійшов правильного висновку, що питання щодо створення за фактами, які (як стверджували позивачі в заяві (зверненні) до ВРУ) мали місце, слідчої комісії ВРУ належить до виключної компетенції народних депутатів України і може бути вирішено не інакше, як в пленарному засіданні ВРУ шляхом голосування. Одне лише надходження заяви (звернення) громадян про створення слідчої комісії щодо розслідування фактів, на які вказується в заяві (зверненні), не породжує обов`язку щодо створення такої комісії.
7.21. Враховуючи зазначене, підстав визнати протиправними дії ВРУ щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та звернення ОСОБА_2 у частині їх доводів щодо неповноти наданих відповідей та безпідставної відмови у створенні тимчасової слідчої комісії немає. Заява (звернення) позивачів розглянуті ВРУ з дотриманням вимог Закону № 393/96-ВР.
7.22. Що ж до доводу позивачів в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без передбачених для цього процесуальним законом підстав, неповно дослідив докази у справі, то слід зазначити таке.
7.23. Статтею 266 КАС визначено особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України.
7.24. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності ВРУ, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
7.25. Адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів (частина друга цієї ж статті).
7.26. Отже, розгляд судом першої інстанції цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідає нормам процесуального права, тому довід позивачів про порушення судом цих норм не знайшов підтвердження.
7.27. Відповідно до статті 90 КАС суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
7.28. Стаття 90 КАС не ставить дослідження судом доказів, які є у справі, в залежність від форми адміністративного судочинства, в якій розглядається справа. У зв`язку із цим довід позивачів, що розгляд судом справи у спрощеному провадженні призвів до неправильної оцінки доказів у справі, є правничо неспроможним.
7.29. Не відповідають обставинам судового розгляду справи доводи позивачів в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не вирішив питання щодо виклику чи відмови у виклику свідків у справі № 990/5/24 за їхнім клопотанням, з яким вони звернулися до Касаційного адміністративного суду 18.01.2024.
7.30. Відповідно до частини п`ятої статті 243 КАС окремим документом викладаються ухвали з питань: 1) залишення позовної заяви без руху; 2) повернення позовної заяви; 3) відкриття провадження в адміністративній справі; 4) об`єднання справ та роз`єднання позовних вимог; 5) забезпечення доказів; 6) визначення розміру судових витрат; 7) продовження та поновлення процесуальних строків; 8) передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду; 9) забезпечення позову; 10) призначення експертизи; 11) виправлення описок і очевидних арифметичних помилок; 12) відмови в ухваленні додаткового судового рішення; 13) роз`яснення судового рішення; 14) зупинення провадження у справі; 15) закриття провадження у справі; 16) залишення позовної заяви без розгляду. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, які вирішуються під час судового розгляду.
Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до протоколу судового засідання (частина сьома цієї статті).
7.31. Матеріалами справи підтверджується, що в судовому засіданні, яке відбулось 20.03.2024, суд першої інстанції постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання позивачів про виклик свідків. Цю ухвалу було постановлено без окремого виходу до нарадчої кімнати та занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання (а. с. 37-40, т. 2).
7.32. Отже, суд першої інстанції вирішив клопотання позивачів щодо виклику свідків відповідно до норм процесуального права.
7.33. Виходячи з наведених вище обставин, встановлених у справі, та викладених аргументів щодо обґрунтованості доводів позивачів у апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно застосував наведені вище норми матеріального права до встановлених у справі обставин та обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову.
7.34. Рішення Касаційного адміністративного суду від 23.04.2024 відповідає вимогам статті 242 КАС щодо законності та обґрунтованості судового рішення, а доводи, наведені позивачами в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції в цьому рішенні, не містять вагомих підстав для його зміни чи скасування.