1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року

м. Київ

Справа № 620/1003/18

Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/188/24

Провадження № 51 - 2012 км 24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221400000039 від 26 квітня

2018 року, щодо

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старовірівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 365 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6 .

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 липня 2023 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, та виправдано на підставі ст. 373 ч. 1 п. 2 КПК України, оскільки не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз ухвалено віднести на рахунок держави.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, обіймаючи посаду інспектора СРПП Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП України в Харківській області, будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою з владними повноваженнями, перевищив свої службові повноваження, що супроводжувалось насильством, застосуванням спеціальних засобів та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.

Так, 17 квітня 2018 року в період часу з 17 години 07 хвилин по 17 годину 43 хвилини ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2, спільно з іншими працівниками Зачепилівського ВП проводили заходи щодо перевірки заяви ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_9 в стані алкогольного сп`яніння на тракторі в`їхав у будинок.

Після завершення перевірки ОСОБА_6 та інспектор Зачепилівського ВП

ОСОБА_10 запросили ОСОБА_9 до службового автомобіля "Рено Дастер" для подальшого слідування на медичний огляд. В автомобілі ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 завдали ОСОБА_9 не менше 10 ударів в область тулуба та голови за начебто відмову зізнатись про місцезнаходження коштів. При цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_10 погрожували ОСОБА_9, що насильницькі дій триватимуть до того часу, поки він не передасть їм частину коштів.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та потерпілого

ОСОБА_9 - без задоволення.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на незаконність виправдання ОСОБА_6 . Вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів у кримінальному провадженні, у тому числі: - показаннями потерпілого ОСОБА_9, які в порушення вимог ст. 370 КПК України взагалі не відображені у вироку суду першої інстанції, не наведено їх аналізу та не надано їм відповідної оцінки; - показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які судом не враховані, при цьому судом надано перевагу показанням інших працівників поліції; - протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 12 вересня 2018 року, які безпідставно були визнані недопустимими доказами; - протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року, який також безпідставно визнано недопустимим доказом; - висновками судово-медичних експертиз від

25 червня 2018 року № 09-2618/2018 та від 21 вересня 2018 року № 09-3008/2018. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК України належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та не навів мотивів на їх спростування, безпосередньо не дослідив письмові докази, які судом першої інстанції були визнані недопустимим і які, на думку сторони обвинувачення, підтверджують винуватість ОСОБА_6, та за клопотанням прокурора не провів повторний допит потерпілого ОСОБА_9, обмежившись кількома питаннями.

У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник виправданого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_14 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених прокурором доводів.

Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.

Учасникам судового провадження повідомлено про час та місце касаційного розгляду належним чином, про що в матеріалах провадження містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та довідки секретаря судового засідання. У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_14 просила проводити касаційний розгляд без її участі та участі виправданого ОСОБА_6 .

Заяв про відкладення касаційного розгляду від учасників судового провадження,

які не прибули в судове засідання, не надійшло.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні вважав касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 обґрунтованою і просив її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону суд апеляційної інстанції є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому

статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.

Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених

у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.

Виправдовуючи ОСОБА_6, суд першої інстанції зазначив, що надані стороною обвинувачення докази у своєму взаємозв`язку є недостатніми для висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України.

Крім того, суд першої інстанції визнав недопустимими доказами: - протоколи предʼявлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року; - протокол проведення слідчого експерименту з потерпілим

ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року; - висновок судово-медичної експертизи від 21 вересня 2018 року № 09-3008/2018.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 і ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 роки, а також на підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_6 спеціального звання - капітан поліції. Прокурор указував на незаконність виправдання ОСОБА_6 та вважав, що винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, повністю підтверджується сукупністю досліджених у ході судового розгляду доказів.

Серед доводів апеляційної скарги прокурор зазначав про те, що суд першої інстанції, безпосередньо допитавши потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні від

15 вересня 2021 року, не виклав його показання у мотивувальній частині вироку, не навів їх аналізу та не надав їм відповідної оцінки. Крім того, в ході подальшого судового провадження, потерпілому задавалися сторонами кримінального провадження уточнюючі питання, у тому числі під час дослідження письмових доказів, і потерпілий надавав додаткові показання, які також не зазначені в мотивувальній частині вироку.

Із журналу судового засідання від 12 лютого 2024 року та аудіозапису цього судового засідання, який міститься на технічному носії фіксації кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, вбачається, що прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, обґрунтовуючи зазначені доводи апеляційної скарги, заявив клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_9 .

При цьому показання потерпілого ОСОБА_9 щодо кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365 ч. 2 КК України, мають істотне значення для встановлення всіх обставин, передбачених у ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у цьому кримінальну провадженні.

Відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Однак, суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. 404 ч. 3 КПК України повторно не допитав потерпілого ОСОБА_9 з дотриманням вимог ст. 353 КПК України, обмежившись кількома питаннями по суті поданих апеляційних скарг, тим самим не усунув істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, допущеного судом першої інстанції, та сам допустив таке порушення.

Прокурор в апеляційній скарзі також указував на безпідставне визнання судом першої інстанції недопустимими письмових доказів, а саме: - протоколів предʼявлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року; - протоколу проведення слідчого експерименту з потерпілим

ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року; - висновку судово-медичної експертизи від 21 вересня 2018 року № 09-3008/2018. Прокурор вважав, що висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки вони були зроблені внаслідок однобічного дослідження доказів без належного з`ясування фактичних обставин. Зазначав, що пред`явлення особи для впізнання за фотознімками з потерпілим ОСОБА_9 від 12 вересня 2018 року та слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_9 від 12 вересня

2018 року проведені в порядку і з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а отримані в ході проведення цих слідчих дій докази є допустимими. Прокурор вказував також на відсутність підстав для визнання недопустимим висновку судово-медичної експертизи від 21 вересня 2018 року № 09-3008/2018 як похідного доказу.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду апеляційний суд є останньою інстанцією, яка наділена законодавцем повноваженнями встановлювати фактичні обставини справи, а тому саме цьому суду необхідно здійснювати ретельну перевірку правильності встановлення обставин кримінального провадження за результатами оцінки місцевим судом доказів, наданих як стороною обвинувачення, так і захисту, у тому числі шляхом повторного дослідження таких доказів.

Під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою прокурора, потерпілого чи його представника з вимогою щодо ухвалення нового вироку, за наявності доводів про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та/або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, питання повторного дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, набуває особливого значення для постановлення законного і обґрунтованого рішення. Така позиція узгоджується з висновком про застосування норами права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суд від 03 квітня 2023 року в справі № 537/984/20.

Погодившись з висновками суду першої інстанції про визнання зазначених доказів недопустимими, апеляційний суд належним чином не перевірив та не спростував доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, у тому числі шляхом повторного дослідження письмових доказів, які на думку прокурора безпідставно були визнані судом першої інстанції недопустимими і якими, у тому числі, підтверджується винуватість ОСОБА_6 .

Таким чином, суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК України залишив без належної перевірки, не надав конкретних відповідей і не навів детального обґрунтування відхилення зазначених доводів апеляційної скарги прокурора, а також не зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.

При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення. Інші доводи касаційної скарги прокурора про незаконність виправдання ОСОБА_6 та доведеність його винуватості, які аналогічні доводам апеляційної скарги прокурора, а також доводи апеляційної скарги потерпілого про незаконність виправдання ОСОБА_6 підлягають перевірці і з`ясуванню при новому розгляді в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд


................
Перейти до повного тексту