ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 158/2182/23
провадження № 61-9409 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересовані особи: Ківерцівська міська рада Луцького району Волинської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_6, в інтересах якого діє адвокат Юнчик Ольга Михайлівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє адвокат Юнчик Ольга Михайлівна, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 травня 2024 року у складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Ківерцівська міська рада Луцького району Волинської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про встановлення факту родинних відносин.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина.
Однак, через розбіжності написання прізвища матері у свідоцтві про смерть та у його свідоцтві про народження, постановою приватного нотаріуса від 15 травня 2023 року відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем у судовому порядку.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є його матір`ю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 листопада 2023 року у складі судді Польової М. М. заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено, що ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності підтверджується факт того, що ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, є сином ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на те, що заявник не має можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити юридичний факт родинних відносин між ним та ОСОБА_7, суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_6, який не брав участі у справі, подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 27 травня 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 листопада 2023 року закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що предметом спору у цій справі є підтвердження чи не підтвердження факту родинних відносин між заявником та його матір`ю ОСОБА_7, наявності спору про право при розгляді даної справи судом не встановлено.
Оскільки рішенням суду першої інстанції питання про права та обов`язки ОСОБА_6 не вирішувалося, він не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, то відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України апеляційне провадження підлягає закриттю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2024 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_6 - адвокат Юнчик О. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Волинського апеляційного суду від 27 травня 2024 року, в якій просила скасувати оскаржуване рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає порушення апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні питання про наявність підстав для закриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 липня 2024 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 158/218223 із Ківерцівського районного суду Волинської області.
У липні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_6 - адвоката Юнчик О. М. мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не порушувались права, свободи та інтереси ОСОБА_6, безпідставно закрив апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Вказує, що ОСОБА_6 є спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, заінтересованої особи у справі, проте його не було залучено до участі у справі як правонаступника та не враховано, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області 24 січня 2022 року у справі № 158/2028/21 право власності на нерухоме майно, на яке ОСОБА_1 претендує в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7, - визнано за ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . При цьому, у справі № 158/2028/21 ОСОБА_6 було залучено до участі у справі як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, тому вважає, що вирішення справи № 158/2182/23, яка переглядається касаційним судом, впливає на права та свободи та інтереси ОСОБА_6 .
Звертає увагу на те, що встановлення факту, про який просив заявник, пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, а тому подана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи: Ківерцівська міська рада Луцького району Волинської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у якій просив встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є його матір`ю.
Заявник вказував, що встановлення факту родинних відносин йому необхідно для реалізації спадкових прав - отримання свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_7 .
На підтвердження факту родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, заявником надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 30 липня 1953 року; довідку Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області від 26 листопада 2012 року № 1473 (а. с. 9, 11).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_6, в інтересах якого діє адвокат Юнчик О. М., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
У частині першій статті 352 ЦК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження № 61-13912св20), від 29 червня 2021 року у справі № 201/751/14-ц (провадження № 61-1490св21), від 28 жовтня 2021 року у справі № 529/690/18 (провадження № 61-6006св21) та від 02 листопада 2021 року у справі № 314/5611/19 (провадження № 61-3829св21).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц, а також із правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 16 січня 2020 року у справі № 925/1600/16.
У постанові Верховного Суд від 10 вересня 2021 року у справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21) вказано, що "у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті".
Первинним для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 - особи, яка не брала участі у розгляді цієї справі, є з`ясування апеляційним судом тієї обставини, чи вирішував суд при постановленні оскаржуваного рішення питання про його права, інтереси, та (або) обов`язки, чи встановлює, змінює, обмежує, або припиняє права та/або обов`язки заявника оскаржуване ним рішення.
Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, ОСОБА_6 вказав на те, що метою встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є оформлення заявником майнових прав на спадкове майно після смерті останньої, тобто встановлення факту, про який просив заявник, пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Вказував, що він є спадкоємцем за заповітом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3, успадкованого останнім, зокрема, й після смерті ОСОБА_7 ; рішення суду першої інстанції впливає на його права, свободи та інтереси, оскільки від встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 заложитиме обсяг спадкового майна ОСОБА_3 . Також зазначав, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не залучив його до участі у справі як правонаступника померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Апеляційний суд встановив, що у справі, яка переглядається, вирішувалося питання встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку розбіжністю написання прізвища останньої у документах та неможливістю у зв`язку із цим оформлення спадкових прав заявником. Питання щодо спадкового майна судом не вирішувалося.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини, на які ОСОБА_6 посилався в апеляційній скарзі, не давали підстав для висновку, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 впливає на права, інтереси, та (або) обов`язки ОСОБА_6, оскільки останній не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_7, а посилання на те, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 не є тими обставинами, які вирішувалися судом при ухваленні оскаржуваного рішення суду.
Врахувавши, що ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу у справі, в якій він не брав участь, на судове рішення, яким не вирішувалось питання про його права та обов`язки, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України
Доводи касаційної скарги на правильність висновку суду апеляційної інстанції не впливають, оскільки особа, яка зверталася з апеляційною скаргою, не довела, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі чітко не зазначив, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Доводи касаційної скарги про те, що із рішення суду першої інстанції безпосередньо вбачається наявність спору про право цивільне, подальший захист якого пов`язаний із встановленням цим судом відповідного факту, не підтвердились.
Інші наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновком суду апеляційної інстанції та виключно до переоцінки доказів, їх належності та допустимості.
Постановляючи ухвали про закриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції діяв у межах своїх повноважень, визначених процесуальним законом.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.