ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №813/566/18
касаційне провадження № К/9901/328/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Управління) на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2018 (головуючий суддя - Бруновська Н.В., судді - Затолочний В.С., Матковіська З.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 № 0156581307.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що: усі первинні бухгалтерські документи, договори та інші документи були надані контролюючому органу до перевірки, будь-яких зауважень до вказаних документів у перевіряючих не виникало; підтвердженням наявності залишків товарно-матеріальних цінностей є податкова декларація з податку на додану вартість, реєстр виданих і отриманих податкових накладних, податкові та видаткові накладні на товарно-матеріальні цінності, які поставлялись на адресу ТОВ "Кроноспан УА", зокрема, у січні 2017 року; будь-якої інвентаризації товарно-матеріальних цінностей під час перевірки не проводилось, натомість пояснення про відсутність залишків товарно-матеріальних цінностей він написав під диктовку перевіряючих в останній день перевірки, за словами яких таке пояснення необхідно було написати, тоді як контролюючі органи можуть отримувати пояснення платника щодо фактів порушень, які ними вже встановлені, а не для того, щоб такі порушення встановити, з огляду на що можна дійти висновку, що у разі ненадання підприємцем цього пояснення, то не було б і висновку про порушення.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.05.2018 у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в ході проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивачем були надані пояснення у формі довідки про те, що станом на 01.01.2014 та 31.12.2016 залишки товарно-матеріальних цінностей відсутні, що свідчить про використання позивачем придбаних у ТОВ "Кроноспан УА" товарно-матеріальних цінностей у операціях, що не є господарськими.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 21.11.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 № 0156581307.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб, передбачений законами та Конституцією України. Податковий орган всупереч положенням частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довів вчинення позивачем податкового правопорушення, визначеного пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення № 01565581307 від 04.10.2017 слід визнати протиправним та скасувати.
Управління, не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, звернулось до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. Стверджує про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що придбані позивачем у грудні 2016 року товарно-матеріальні цінності були використані ним у січні 2017 року (період, не охоплений перевіркою). Також вказує, що судом апеляційної інстанції залишено поза увагою той факт, що у періоди з 01.01.2014 по 30.06.2014 та з 01.07.2015 по 31.12.2016 позивачем не велася книга обліку доходів та витрат.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 08.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Управління та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.10.2024 визнав за можливе проведення попереднього розгляду і призначив попередній розгляд справи на 02.10.2024.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 20.06.2017 №1512/13-01-13-07-2724312216 (далі - акт перевірки), за висновками якого позивачем були порушені вимоги, зокрема, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за грудень 2016 року у сумі 42614,00 грн.
Зокрема, заниження сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість (відповідно до податкових накладних від 21.12.2016 № 1962 на суму ПДВ 7254,00 грн.; від 19.12.2016 № 1690 на суму ПДВ 9373,50 грн.; від 21.12.2016 № 1963 на суму ПДВ 10360,00 грн.; від 19.12.2016 № 1689 на суму ПДВ 15626,50 грн., які видані ТОВ "Кроноспан") податковий орган обґрунтовує тим, що позивач зобов`язаний нарахувати коригуючи податкові зобов`язання з податку на додану вартість на підставі пункту 198.5 статті 198 ПК України, оскільки згідно пояснень ОСОБА_1, наданих під час перевірки, у нього відсутні залишки товарно-матеріальних цінностей станом на 31.12.2016.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.10.2017 № 0156581307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 42614,00 - за основним платежем та на 10653,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з положеннями пункту 198.5 статті 198 ПК України податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були вкл