ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 630/591/19
провадження № 51-3595км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України не судимого, засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, частинами 1, 3, 4
ст. 296, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини, встановлені за рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, короткий зміст судових рішень
За вироком Люботинського міського суду Харківської області від 11 червня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, частинами 1, 3, 4 ст. 296, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 309 КК, та призначено покарання
за ч. 1 ст. 296 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки;
за ч. 1 ст. 122 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 1 ст. 310 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки;
за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
за ч. 3 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
за ч. 4 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Задоволено частково цивільні позовипотерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 700 грн, на користь ОСОБА_9 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 494 грн та по 50 000 грн кожному у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат і речових доказів.
За обставин, детально викладених у вироку суду першої інстанції, 4 червня 2019 року близько 8 години ОСОБА_7, перебуваючи в торгівельному кіоску, розташованому на території ринку "Лазуріт" в АДРЕСА_1, грубо порушуючи встановлені суспільством правила та норми поведінки у громадському місці, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, почав голосно висловлюватись нецензурною лайкою, плювати в обличчя, ображати ОСОБА_9, тим самим принижуючи його гідність. На зауваження і прохання ОСОБА_9 припинити хуліганські дії, ОСОБА_7 ніяк не відреагував, та, продовжуючи свої хуліганські дії, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, наніс три удари рулоном сітки, яка була в руках у останнього, по правій руці ОСОБА_9, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_7, перебуваючи між торгівельними рядами ринку, в громадському місці, в присутності великої кількості людей, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, а також маючи умисел на спричинення тілесного ушкодження, продовжив свої хуліганські дії наніс два удари лівою ногою по правій нозі ОСОБА_9, чим спричинив йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. Після цього ОСОБА_7 наніс останньому три удари правою ногою по лівій нозі та ще два удари правою ногою по лівій нозі потерпілого, чим спричинив йому легкі тілесні ушкодження.
Крім того, 27 червня 2019 року близько 21:30 ОСОБА_7, знаходячись на майданчику біля продуктового магазину "Радість", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, грубо порушуючи встановлені суспільством правила та норми поведінки у громадському місці, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, голосно висловлювався нецензурною лайкою, ображав ОСОБА_10, тим самим принижуючи його гідність. Діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, предметом, зовні схожим на дерев`яну биту довжиною близько 1 метра, діаметром 8 см, який спеціально пристосував для нанесення тілесних ушкоджень, наніс один удар по лівій руці останнього, продовжуючи свої хуліганські дії, перебуваючи в громадському місці в присутності великої кількості людей, виявляючи явну неповагу до суспільства, з особливою зухвалістю, ОСОБА_7 вказаним предметом, спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, наніс два удари по правій руці ОСОБА_10, цими діями спричинив йому, ушкодження середнього ступеня тяжкості, які спричинили за собою тривалий розлад здоров`я понад 3 тижнів (21 день).
Також, навесні 2019 року, більш точний час та дату вчинення кримінального правопорушення не встановлено, ОСОБА_7, достовірно знаючи, що рослини коноплі є рослинами, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, маючи злочинний намір, спрямований на незаконний посів та незаконне вирощування конопель на присадибній ділянці свого домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, без мети збуту, для власного вживання, незаконно висіяв насіння конопель, які дали сходи в кількості 18 штук. Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне вирощування конопель, в період часу з весни по 30 липня 2019 року, ОСОБА_7 систематично прополював та поливав вказані рослини коноплі, обладнав їх спеціальною пластиковою сіткою та прикрив їх, таким чином здійснював систематичний догляд за посівами, сходами та дорослими рослинами конопель з метою доведення їх до стадії дозрівання.
Крім того, ОСОБА_7, достовірно знаючи, що рослини коноплі є рослинами, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини, діючи умисно, в порушення вимог Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого Постановою КМУ від 03 червня 2009 року № 589, маючи умисел, спрямований на незаконне виготовлення та зберігання наркотичних речовин у великих розмірах, без мети збуту, для особистого вживання, незаконно виростивши з цією метою на присадибній ділянці за вказаною вище адресою, особливо небезпечний наркотичний засіб - рослини коноплі (канабіс), в період часу з весни по 30 липень 2019 року, зірвав вказані дозрілі рослини, висушив їх та подрібнив, тим самим незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб (канабіс) та став його зберігати без мети збуту за місцем свого проживання для власного вживання.
В ході проведення санкціонованого обшуку 30 липня 2019 року домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_7, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та прилеглої прибудинкової території виявлені та вилучені: дві полімерні пляшки зі смолоподібним нашаруваннями особливо небезпечного наркотичного засобу - смоли канабісу; сухі верхівки рослин загальною масою 7,9 г, у перерахунку на суху речовину - масою 7,075 г; речовина рослинного походження, яка в цілому є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину - 1023,595 г, та яку ОСОБА_7 незаконно виготовив та зберігав у великих розмірах за місцем свого проживання без мети збуту для власного вживання.
Крім того, 4 серпня 2019 року близько 5:00 ОСОБА_7 знаходячись поблизу ринку "Лазуріт", в м. Люботин, на вул. Шевченка, у громадському місці, керуючись мотивами явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи встановлені суспільством правила та норми поведінки, громадський порядок, з особливою зухвалістю, в присутності сторонніх осіб, почав голосно висловлюватись нецензурною лайкою та ображати ОСОБА_11, після чого, в ході конфлікту, безпідставно спричинив останньому удар в область голови.
Після цього, продовжуючи свої хуліганські дії ОСОБА_7, відійшов до в`їзду на територію ринку, по АДРЕСА_1, де, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, почав безпричинно наносити удари ногами по автомобілю "Шкода", що належить ОСОБА_9, погрожувати застосуванням газового балончика та вдарив ОСОБА_8 рукою по потилиці. Продовжуючи свої хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8, ОСОБА_7 наніс удар правою ногою по лівій нозі ОСОБА_8, після чого кулаками рук наніс їй три удари по лівій руці, в область передпліччя, від чого остання отримала різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а саме: середнього ступеня тяжкості та різні легкі тілесні ушкодження.
Надалі ОСОБА_7, ігноруючи зауваження оточуючих, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, нецензурно висловлюючись в бік ОСОБА_9, маючи намір на несення останньому тілесних ушкоджень, наніс йому удар правою ногою по тильній поверхні правої стопи в область пальців, спричинивши ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Полтавський апеляційний суд постановляючи свій вирок від 17 квітня 2024 року скасував вирок місцевого суду в частині засудження за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 310 КК та звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 310 КК у зв`язку із закінченням строків давності, визначених ст. 49 КК, на підставі п. 1 ч. 2
ст. 284 КПК кримінальне провадження в цій частині закрив.
За ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК скасував вирок місцевого суду та призначив покарання
за ч. 1 ст. 122 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 2 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 3 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
за ч. 4 ст. 296 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3роки 6 місяців.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі захисник посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував застосування статей 75, 76 КК судом першої інстанції, неурахував всіх обставин справи, щодо особи засудженого, його заслуг перед Батьківщиною, те, що останій став на шлях виправлення.
Захисник у касаційній скарзі акцентує увагу, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено через три роки після ухвалення вироку судом першої інстанції й за два місяці до спливу іспитового строку призначеного засудженому.
Стверджує, що за цей час ОСОБА_7 не допускав порушень вимог чинного законодавства, вів етичний та добросовісний спосіб життя, після повномаштабного вторгнення Російської Федерації на територію України здійснював волонтерську діяльність на підтримку ЗСУ та населення, про що свідчать численні подяки і грамоти від командирів військових частин, обласного соціального центру матері та дитини.
На думку автора скарги, суд апеляційної інстанції урахувавши вказані вище заслуги засудженого, його щире каяття, як обставину, що помякшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, хоча і дійшов висновку про необхідність пом`якшення покарання за ч. 2 ст. 309, ч. 3 ст. 296, ч. 4 ст. 296 КК, однак помилково зробив висновок про відстуність підстав для застосування положень ст. 75 КК.
Звертає увагу, що засуджений не полишив волонтерську діяльність, та допомогу захисникам Батьківщини, про що сідчать подяки ОСОБА_7 від командирів бульше шести військових частин і бригад.
Крім того, зазначає, що засуджений бажає вступити до лав добровольчого полку, однак після ухваленого вироку судом апеляційної інстанції не може цього зробити.
Посилається, що суд апеляційної інстанції при перегляді рішення суду першої інстанції не взяв до уваги вказані характеристики засудженого й те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, є благонадійним членом суспільства, вчинив діяння через помилку та той факт, що в скрутні для суспільства часи, ОСОБА_7 став на шлях виправлення, приніс користь державі, чого не зміг би зробити в місцях позбавлення волі.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції необгрунтовано зазначив що зміна місця роботи та навчання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, повязана з діями засудженого.
На думку захисника, апеляційний суд в порушення процесуальних норм не зазначив про скасування застосування положень ст. 75 КК у резолютивній частині рішення, але зазначає про це в мотивувальній його частині, що свідчить про залишення без зміни вироку першої інстанції в частині засутосування до засудженого положень статей 75, 76 КК.
Касатор стверджує, що зазначені обставини призвели до небгрунтованого та безпідставного висновку апеляційного суду про неможливість засутосування до ОСОБА_7 положень ст. 75 КК.