ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 199/1941/17
провадження № 61-2564св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць, Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Амур-Нижньодніпровська районна міста Дніпропетровську рада,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Панченко Оксаною Василівною, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 рокута додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що він є онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначав, що за життя, 13 травня 1999 року, ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений Юрківською сільською радою Тульчинського району Вінницької області, за реєстровим № 1, яким усе належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .
Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла у будинку АДРЕСА_1, де проживала разом з ним з 2008 року через свій похилий вік. Одразу після смерті бабусі він не встиг оформити відповідні документи про її смерть. ОСОБА_3 була похована на кладовищі на АДРЕСА_2 .
Посилався на те, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2016 року у справі № 199/2606/16-ц встановлено факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Юрківка Тульчинського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську та на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вказаного рішення суду він отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, видане 03 серпня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 6.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач пропустив шестимісячний строк на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважної причини, а саме через відсутність документів, які б підтверджували смерть спадкодавця, та отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 після ухвалення рішення суду про встановлення факту смерті.
Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням, ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, у січні 2023 року звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року.
ОСОБА_2 посилалася на те, що під час ознайомлення з матеріалами справи № 206/2971/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Тульчинська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив № 259", про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, їй стало відомо про ухвалення судового рішення у вказаній справі. Стверджувала, що вона є власником нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3, яка є предметом позову у справі № 206/2971/22 та на 1/4 частину якої ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка за життя успадкувала цю частку після смерті первісного власника ОСОБА_4 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року ОСОБА_2, яка не брала участі у справі, поновлено строк на апеляційне оскарження заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року.
Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року у вказаній цивільній справі.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що заявник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження вказала, що про існування оскаржуваного заочного рішення районного суду їй стало відомо під час ознайомлення з матеріалами справи № 206/2971/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Тульчинська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив № 259", про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, а з повним текстом заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року ОСОБА_2 ознайомилася 23 січня 2023 року на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, зважаючи на те, що ОСОБА_2 не є спадкоємицею після смерті ОСОБА_3, позивачем правильно не було заявлено позовні вимоги саме до ОСОБА_2, тому не було правових підстав залучати її до участі у цій справі на стороні відповідача.
Апеляційний суд вважав, що порушення прав, на які посилається ОСОБА_2, мало місце вже після ухвалення оскаржуваного заочного рішення, а саме з моменту звернення ОСОБА_1 28 січня 2022 року до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом щодо належного їй нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_3 .
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач пропустив шестимісячний строк на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважної причини, а саме через відсутність документів, які б підтверджували смерть спадкодавця та отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_3 після отримання рішення суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (касаційне провадження № 61-7146св23).
Верховний Суд з посиланням на постановиВерховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21), від 13 липня 2022 року у справі № 357/6262/19 (провадження № 61-1213св21), від 14 липня 2022 року у справі № 209/1817/19-ц (провадження № 61-5774св22) вважав, що апеляційний суд зробив помилковий висновок про залишення без змін заочного рішення районного суду, оскільки рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті у разі якщо ним не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, про що апеляційний суд також зазначив.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Заочне рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскаржуване заочне рішення районного суду безпосередньо впливає на права та інтереси ОСОБА_2, оскільки, воно стало підставою для звернення ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 та зверненням до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування (справа № 206/2971/22).
Ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд виходив із того, що, будучи власником спадкового майна, ОСОБА_2 не була залучена до участі у справі у якості відповідача, тому суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Додатковою постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Коломойця С. В. про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.
Задовольняючи частково заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції урахував характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, додаткову постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2024 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Панченко О. В., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою не учасника справи з плином більше 5 років після ухвалення рішення судом першої інстанції. При цьому в ухвалі Дніпровського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року не зазначено про поважність причин для поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Вважає безпідставним висновок апеляційного суду про необхідність залучення до розгляду справи ОСОБА_2, оскільки вона не є спадкоємицею після померлої ОСОБА_3, тому позивачем не було пред`явлено до неї позовних вимог та, відповідно, не було правових підстав для залучення її до участі у справі як відповідача. Крім того, заочним рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_2 не порушувалися.
Вважає, що апеляційний суд без врахування та належної перевірки обставин понесення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу задовольнив визначений її представником розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн, що суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 906/194/18.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року у справі № 569/17904/17, від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17, від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17, від 14 грудня 2020 року у справі № 521/2816/15-ц, від 18 серпня 2021 року у справі № 300/3178/20, від 22 жовтня 2021 року у справі № 160/7922/20, від 14 лютого 2022 року у справі № 826/13632/18 та від 23 лютого 2022 року у справі № 474/454/18 та, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також ОСОБА_1 зазначає про порушення апеляційним судом попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.
У квітні 2024 року представником ОСОБА_2 - адвокатом Коломойцем С. В. подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень суду апеляційної інстанції, які відповідають вимогам статей 263-265 ЦПК України.
Зазначає, що апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки позивачем неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи, що унеможливило розгляд справи по суті, а суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду позбавлений процесуальної можливості здійснювати заміну неналежного відповідача належним.
Посилаючись на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 11 травня 2022 року у справі № 712/7938/19 (провадження № 61-2749св21), вважає, що ОСОБА_2 мала право на апеляційний перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2017 року, яким будо вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, оскільки не входила до кола учасників справи та не була обізнана про наявність вказаного спору.
Також у відзиві на касаційну скаргу представником ОСОБА_2 - адвокатом Коломойцем С. В. було заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_2 під час розгляду справи судом касаційної інстанції. Зокрема, у мотивувальній частині клопотання зазначено, що загальна сумасудових витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу у касаційному провадженні становить 3 000 грн (складення відзиву на касаційну скаргу), однак у прохальній частині заявник просить відшкодувати судові витрати на правничу допомогу відповідно до закону.
Оскільки стягненню підлягають реальні витрати на професійну правничу допомогу а не попередні й орієнтовні судові витрати, клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Коломойця С. В. під час ухвалення судового рішення не вирішується. Заявник не позбавлений права в порядку, передбаченому ЦПК України, звернутися до Верховного Суду з відповідним клопотанням про стягнення судових витрат.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідним онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, виданим повторно 28 листопада 1996 року виконкомом Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області серії НОМЕР_2 ; свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по-батькові ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, виданим 27 листопада 1996 року Мурованокуриловецьким відділом реєстрації актів громадянського стану Вінницької області серії НОМЕР_3 ; довідкою Тульчинського районного відділу реєстрації актів цивільного стану від 11 травня 2005 року № 04-399-88 про народження ОСОБА_6, яка є матір`ю ОСОБА_1, а її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (том 1, а. с. 134-136).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2016 року у справі № 199/2606/16-ц встановлено факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Юрківка Тульчинського району Вінницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську та на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 126).
На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 отримав свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1, видане 03 серпня 2016 року Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпропетровську відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 6 (том 1, а. с. 133).
За життя ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено секретарем Юрківської сільської ради Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_8 13 травня 1999 року за реєстровим № 1, згідно з яким все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 (том 1, а. с. 137).
13 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (том 1, а. с. 124).
13 червня 2017 року Тульчинською державною нотаріальною конторою Вінницької області заведено спадкову справу № 417/2017 (номер у спадковому реєстрі 60786889) щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (том 1, а. с. 121-181).
ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 25 квітня 1978 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4, виданим 26 квітня 1978 рокуКрасногвардійським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану (том 1, а. с. 231 зворот).
ОСОБА_3 є матір`ю ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданим 13 травня 2009 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 489 (том 1, а. с. 230).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 .
28 травня 2009 року Восьмою дніпропетровською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 299/09 (номер у спадковому реєстрі 47053037) щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 . Копію вказаної спадкової справи надано суду на виконання ухвали Дніпропетровського апеляційного суду від 30 березня 2023 року (том 1, а. с. 225-233).
28 травня 2009 року ОСОБА_3 (мати спадкодавця) звернулася до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (том 1, а. с. 226).
06 листопада 2009 року ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) звернулася до Восьмої дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 (том 1, а. с. 225 зворот).
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_6, виданого 25 травня 2009 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 (том 1, а. с. 232).
Постановою державного нотаріуса Тульчинської державної нотаріальної контори Вінницької області Сухомлина О. А. від 14 лютого 2022 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_3 у зв`язку із тим, що вказана квартира зареєстрована за дружиною померлого ОСОБА_2 (том 1, а. с. 37).
У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Тульчинська державна нотаріальна контора, Обслуговуючий кооператив "Житлово-Будівельний кооператив № 259", про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування (справа № 206/2971/22).