ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 461/42/22
провадження № 61-484св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кредитна спілка "Перше кредитне товариство",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Перше кредитне товариство" про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року у складі судді Радченка В. Є.та постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 01 січня 2021 року до 31 березня 2021 року включно у сумі 105 248,79 грн, моральну шкоду за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання в розмірі 775 319,10 грн, судові витрати у виді компенсації за відрив від звичайних занять у розмірі 2 900,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2012 року, яке набрало законної сили 10 травня 2012 року, у справі № 1522/6783/12 стягнено з Кредитної спілки "Перше кредитне товариство" (далі - КС "Перше кредитне товариство", кредитна спілка) на його користь суму внеску та відсотки за депозитним договором від 21 вересня 2009 року № ЛВ-1/0120/09/1551 та договором від 19 вересня 2008 року № ЛВ-20/0041/08/986, з урахуванням додаткового договору від 21 липня 2009 року № 1, в розмірі 9 507,57 грн.
21 червня 2012 року на виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 1522/6783/12, на підставі якого відділ ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі 26 липня 2012 року відкрив виконавче провадження № НОМЕР_1(далі - ВП № НОМЕР_1). 30 червня 2017 року державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, яку ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2018 року у справі №1522/6783/12 визнано неправомірною та скасовано.
Після цього Другий Приморський відділ ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області відкрив ВП № НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа, однак боржник ухиляється від виконання рішення суду. Посилаючись на те, що на час звернення до суду із цим позовом кредитна спілка не виконала рішення суду, не сплатила стягнуті на його підставі кошти, просив на підставі статей 509, 551, 599, 600, 601, 609 ЦК України, а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" стягнути з відповідача на його користь пеню в розмірі 105 248,79 грн.
Також вказував, що внаслідок порушення відповідачем грошових зобов`язань за депозитними договорами йому завдано моральної шкоди в розмірі 775 319,10 грн, яка полягає у фізичному болі внаслідок погіршення стану здоров`я та душевних стражданнях через неможливість з вересня 2009 року користуватися та вільно розпоряджатися належними йому коштами. Він є людиною з інвалідністю другої групи, і йому необхідно провести оперативне лікування. У зв`язку з цим позивач просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Галицький районний суд м. Львова рішенням від 04 липня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що хоча ОСОБА_1 і є фізичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, але договір про залучення внеску укладений ним не як фізичною особою - підприємцем, тому до правовідносин, що виникли між сторонами у спорі, не підлягає застосуванню Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". Також умовами укладених депозитних договорів від 19 вересня 2008 року та 21 вересня 2009 року не передбачено відповідальності кредитної спілки за несвоєчасне виконання зобов`язання у вигляді сплати пені. З огляду на це місцевий суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є необґрунтованими і недоведеними.
Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд встановив, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження завдання моральної шкоди, понесених моральних страждань, не довів наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням щодо завдавання шкоди.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 12 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 липня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження посилався на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16 та постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 16 квітня 2021 року у справі № 461/709/19; суд не дослідив зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 2 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України); суд встановив обставини, що мають значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що місцевий суд не встановив обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, суд не зазначив на підставі яких доказів встановив факт укладення договорів між кредитною спілкою і ОСОБА_1 саме як фізичною особою, а не з суб`єктом підприємницької діяльності.
Також скарга містить доводи про те, що суд першої інстанції помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження. Апеляційний суд не зверну уваги на зазначені порушення та дійшов помилкового висновку про залишення без змін рішення місцевого суду.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
26 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 вересня 2008 року між ОСОБА_1 і КС "Перше кредитне товариство" був укладений договір № ЛВ-20/0041/08/986 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (внесок) в розмірі 100 гривень на 12 місяців, зі строком повернення 19 вересня2009 року з сплатою 21 % річних за користування коштами.
21 вересня 2009 року між ОСОБА_1 і КС "Перше кредитне товариство" був укладений договір № ЛВ-1/0120/09/1551 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок (внесок) в розмірі 5 555,00 грн на 13 місяців, зі строком повернення 21 жовтня 2010 року з сплатою 24 % річних за користування коштами.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КС "Перше кредитне товариство" стягнуто з КС "Перше кредитне товариство" на його користь суму внеску та відсотки за ним за депозитними договорами від 21 вересня 2009 року № ЛВ-1/0120/09/1551 та від 19 вересня 2008 року № ЛВ-20/0041/08/986, з урахуванням додаткового договору від 21 липня 2009 року № 1 в сумі 9 507,57 грн.
10 травня 2012 року рішення суду набрало законної сили.
21 червня 2012 року був виданий виконавчий лист № 1522/6783/12, на підставі якого у відділі ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі відкрито ВП № НОМЕР_1. В цьому виконавчому провадженні державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15 січня 2018 року у цивільній справі № 1522/6783/12 постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа визнано неправомірною та скасовано.
У Другому Приморському відділі ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області відкрито ВП № НОМЕР_2, яке станом на день розгляду цієї справи триває.