ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 504/4333/19
провадження № 61-3917св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів:
Комлевої О. С., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу удаваними та визнання договором міни.
Позов мотивований тим, що 02 вересня 2016 року ОСОБА_1 придбав за особисті кошти земельну ділянку № НОМЕР_1, кадастровий номер 5122782600:03:001:0601, що розташована на АДРЕСА_1, загальною площею 0,0500 га,
із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А. 02 вересня 2016 року за реєстровим номером 905.
У подальшому на земельній ділянці розпочалося будівництво житлового будинку, проводилися необхідні проєктні та будівельні роботи. Однак при підключенні об`єкта незавершеного будівництва до електромережі виявилося, що позивач наплутав розташування власної земельної ділянки та здійснив будівництво на сусідній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер 512278600:03:001:0602, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель
і споруд (присадибна ділянка). А тому звернувся до ОСОБА_2, власника земельної ділянки, із пропозицією обмінятися земельними ділянками.
Зазначав, що, будучи юридично необізнаним, обрав форму документа
у вигляді договору купівлі-продажу земельної ділянки, хоча така дія фактично має характер саме договору міни, і тому 16 червня 2017 року одночасно було укладено два договори купівлі-продажу.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати удаваним договір купівлі-продажу земельної ділянки, в якому ОСОБА_1 передає у власність
ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0, 0500 га, кадастровий номер 512278600:03:001:0601, з цільовим призначенням для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А., реєстраційний номер 630 від 16 червня 2017 року, у частині дії купівлі-продажу земельної ділянки. Визнати удаваним договір купівлі-продажу земельної ділянки, в якому ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 у власність земельну ділянку, загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер 512278600:03:001:0602, з цільовим призначенням для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А., реєстраційний номер 627 від 16 червня 2017 року, у частині дії купівлі-продажу земельної ділянки. Визнати зазначені договори від 16 червня 2017 року договором міни земельних ділянок між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від
27 жовтня 2021 року позов задоволено.
Визнано удаваним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки, в якому ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер 512278600:03:001:0601, з цільовим призначенням для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А., реєстраційний номер 630 від 16 червня 2017 року, у частині дії купівлі-продажу земельної ділянки.
Визнано удаваним з моменту укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки, в якому ОСОБА_2 передає ОСОБА_1 у власність земельну ділянку загальною площею 0,0500 га, кадастровий номер 512278600:03:001:0602, з цільовим призначенням для будівництва
і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А., реєстраційний номер 627 від 16 червня 2017 року, у частині дії купівлі-продажу земельної ділянки.
Визнано договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А. за реєстраційним номером 630 від 16 червня 2017 року, та договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Лиманського районного нотаріального округу Одеської області Денісовою О. А. за реєстраційним номером 627 від 16 червня 2017 року, договором міни земельних ділянок, укладеним 16 червня 2017 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Рішення суду мотивоване тим, що позивач і відповідач умисно уклали договори купівлі-продажу земельних ділянок, але ці правочини були вчинені
з метою приховати інший - договір міни. Суд погодився із твердженням позивача, що сторони діяли свідомо, розуміючи, що реальної оплати договорів не буде, відбудеться інше обмін земельними ділянками
і насправді в подальшому грошові кошти не будуть виплачені, як того вимагають умови договору купівлі-продажу. Суд не встановив факту сплати грошових коштів за кожним з договорів купівлі-продажу, предметом за якими є земельні ділянки.
Не погоджуючись із заочним рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2021 року, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_6, оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2021 року.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2023 року до участі
у справі як третю особу залучено ОСОБА_3 .
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Згоди О. О. як представника ОСОБА_4 на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу удаваними та визнання зазначених договорів договором міни - закрито.
Ухвала мотивована тим, що оскаржуваним судовим рішенням не порушено права заявниці, оскільки станом на 16 червня 2017 року (день укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки) ОСОБА_1 і ОСОБА_6 не перебували у зареєстрованому шлюбі, отже, вказаний договір був укладений поза шлюбом і не покладає на ОСОБА_1 будь-яких обов`язків.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
15 березня 2024 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу, де вирішено спір про право у правовідносинах, учасницею яких на час розгляду цієї справи та ухвалення заочного рішення судом першої інстанції
є ОСОБА_4, оскільки спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки укладався під час перебування ОСОБА_4 і ОСОБА_1
у зареєстрованому шлюбі, де ОСОБА_4 надавала згоду на придбання земельної ділянки, а тому вона є спільною сумісною власністю подружжя. Апеляційний суд помилково закрив апеляційне провадження у справі, не врахувавши доводів апеляційної скарги щодо порушення прав та інтересів ОСОБА_4, які стосуються земельної ділянки. Апеляційний суд неправильно встановив факт того, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки було укладено не під час перебування ОСОБА_1
і ОСОБА_4 у шлюбі.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Комінтернівського районного суду Одеської області.
30 травня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.