ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 761/16359/22
провадження № 61-9654св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником якого є акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - президент державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" Котін Петро Борисович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Волошина В. О. від 02 листопада
2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А., від 21 травня 2024 року і виходив з наступного.
Короткий зміст заявлених позовних вимог
1. У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ДП "НАЕК "Енергоатом", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - президент ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, щоз 18 серпня 2008 року по
26 березня 2021 року вона працювала у відповідача на різних посадах. Наказом від 10 березня 2021 року № 307-к її було звільнено з роботи з 15 березня
2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації праці (скорочення штату). Враховуючи тимчасову непрацездатність до вказаного наказу внесено зміни в частині дати звільнення, та наказом від 26 березня 2021 року № 412 звільнено з роботи з
29 березня 2021 року.
3. Вважаючи своє звільнення незаконним, позивачка звернулась до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 761/16157/21 її було поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання. Однак, вказане рішення Шевченківського районного суду міста Києва в частині, що підлягає негайному виконанню, виконано відповідачем лише 12 травня 2022 року.
4. ОСОБА_1 вказувала, що наказом відповідача від 12 травня
2022 року № 457-к скасовано дію наказів про її звільнення та поновлено її на роботі. Наступного дня після прийняття наказу про поновлення її на роботі наказом відповідача від 13 травня 2022 року № 469-к призупинено дію трудового договору з нею з 16 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
5. Вважала, що наказ відповідача від 13 травня 2022 року за № 469-к є незаконним, а призупинення дії трудового договору з нею на підставі
статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" таким, що відбулось з порушенням норм трудового законодавства.
6. На думку позивачки, при прийнятті наказу № 469-к відповідач не був позбавлений можливості забезпечити її роботою (абсолютна неможливість забезпечити умови праці) у зв`язку з військовою агресією проти України, а сама вона не повідомляла про неможливість виконувати роботу та мала намір працювати, відтак підстави для призупинення дії трудового договору згідно з Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" були відсутні.
7. Вказувала, що адміністративні будівлі відповідача знаходяться у місті Києві, виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва та майно не було знищено чи пошкоджено в результаті бойових дій та станом на дату видання оскаржуваного наказу були наявні вакантні посади, в тому числі за освітою, професійними навичками, на які після призупинення трудового договору з нею було прийнято осіб, які раніше не працювали на підприємстві.
8. Вказувала, що внаслідок призупинення дії трудового договору її фактично позбавлено роботи і належного заробітку. Стверджувала, що у період дії оскаржуваного наказу перебувала у вимушеному прогулі, викликаному протиправними діями відповідача, а отже з останнього підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.
9. Вказувала, що березень та квітень 2022 року є останніми двома місяцями, що передують наказу від 13 травня 2022 року "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1". Водночас після її поновлення на роботі за рішенням суду з 29 березня 2021 року згідно з наказом від 12 травня 2022 року № 457-к до дати призупинення дії трудового договору вона не працювала. Вважала, що для розрахунку середньомісячної заробітної плати повинен застосовуватись розмір виплат за попередні два календарні місяці роботи до її звільнення 29 березня 2021 року. Відтак зазначала, що розмір середньоденної заробітної плати за останні два місяці (січень, лютий 2021 року) перед її звільненням не потребує доказуванню, оскільки встановлений рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 761/16157/21.
10. З урахуванням зазначеного, а також заяви про зміну предмета позову, ОСОБА_1 остаточно просила: визнати незаконним та скасувати наказ відповідача "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1"
від 13 травня 2022 року № 469-к; поновити дію трудового договору призупиненого наказом "Про призупинення дії трудового договору
ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року № 469-к з 16 травня 2022 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у період призупинення дії трудового договору відповідно до наказу "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року № 469-к з
16 травня 2022 року по дату поновлення його дії.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
11. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року № 469-к. Поновлено дію трудового договору, призупиненого наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року № 469-к, з 16 травня 2022 року. Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 травня 2022 року по 02 листопада 2023 року у розмірі 877 589, 76 грн без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 з 16 травня 2022 року та виплати їй заробітної плати за один місяць у розмірі 44 565, 11 грн без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, щонаявні у справі докази дають підстави для висновку, що наказ ДП "НАЕК "Енергоатом" "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня
2022 року № 469-к є незаконним, оскільки станом на дату прийняття цього наказу відповідач здійснював свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та мав можливість встановити своїм працівникам дистанційний режим роботи, а сама лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору, не є достатньою для такого призупинення трудового договору з працівником, фактично позбавляє працівника роботи і належного йому заробітку, який би він отримав, коли б працював на своєму робочому місці чи виконував покладені на нього трудові обов`язки. Ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є відновлення становища, що існувало до порушення, а саме: поновлення дії трудового договору, призупиненого оспорюваним наказом відповідача з 16 травня 2022 року.
13. Також суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням обставин справи, середню заробітну плату за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору позивачки слід розраховувати, виходячи з встановленого рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 761/16157/21 розміру середньоденної заробітної плати ОСОБА_1, що складає 2 285, 39 грн, без врахування податків та інших обов`язкових платежів.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
14. Постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 рокуапеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року - без змін.
15. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що станом на дату прийняття наказу "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року № 469-к відповідач ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснював свою господарську діяльність в умовах воєнного стану та мав об`єктивну можливість встановити своїм працівникам, зокрема, ОСОБА_1 дистанційний режим роботи.
ДП "НАЕК "Енергоатом" не наведено обставин, які виникли у нього у зв`язку з військовою агресією проти України та призвели до неможливості забезпечити позивачку роботою. ДП "НАЕК "Енергоатом" не надало доказів того, що позивачка повідомляла про неможливість виконання нею трудових обов`язків.
16. Період вимушеного прогулу, за який підлягає стягненню з відповідача середній заробіток, визначено з 16 травня 2022 року (дата призупинення дії трудового договору) по 02 листопада 2023 року (дата ухвалення рішення судом першої інстанції про поновлення дії трудового договору). Середню заробітну плату ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного призупинення дії трудового договору розраховано, виходячи з встановленого рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 761/16157/21 розміру середньоденної заробітної плати позивачки, що складає 2 285, 39 грн, без врахування податків та інших обов`язкових платежів.
Узагальнені доводи касаційної скарги
17. 05 липня 2024 року АТ "НАЕК "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року в частині задоволених позовних вимог та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
18. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22, від 17 квітня 2024 року у справі № 933/411/22, від 14 лютого 2024 року у справі № 201/791/23 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того указує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах при обчисленні середнього заробітку (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Заявник вважає, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій не було досліджено доказів на підтвердження обставин можливості, чи неможливості виконання позивачкою трудових обов`язків на момент призупинення дії трудового договору з нею, про що вона мала заявити під час ознайомлення з оскаржуваним наказом від 13 травня 2022 року № 469-к. Позивачка не надала жодного доказу, що з моменту ознайомлення з оскаржуваним наказом вона мала можливість та заявляла про готовність вийти на роботу й виконувати посадові обов`язки. Отже позивачка не мала можливості виконувати роботу дистанційно, а відповідач, відповідно, - надавати роботу. Суди неправильно застосували до спірних правовідносин приписи статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".
20. Згідно з доводами касаційної скарги, судами для розрахунку середнього заробітку взято встановлений рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 761/16157/21 розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 2 285, 39 грн, однак обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати". Інформація щодо розміру посадового окладу ОСОБА_1 станом на дату призупинення дії трудового договору та розрахунок середньоденної заробітної плати надавалися АТ "НАЕК "Енергоатом" у довідці № 189/15 від 31 серпня
2023 року, який судами не було взято до уваги. Визначена сума середньоденної заробітної плати у відповідності до Порядку № 100 складає 1 393, 72 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 761/16359/22.
22. Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2024року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень. Вважає, що суди правильно вирішили спір, зробивши об`єктивні висновки про доведеність підстав для визнання незаконним оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, оскільки передумов для цього не було. Відповідачем неправильно наведено розрахунок середньоденної заробітної плати, оскільки період вимушеного прогулу внаслідок незаконного звільнення не може бути розрахунковим періодом, протягом якого заробітна плата не нараховувалася. Позивачка зазначає, що вона не приступала до виконання своїх трудових обов`язків після поновлення її на роботі, у зв`язку з несвоєчасним виконанням роботодавцем рішення суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. З 18 серпня 2008 року по 26 березня 2021 року ОСОБА_1 працювала у ДП "НАЕК "Енергоатом" на різних посадах, остання посада, яку обіймала позивачка, - провідний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи департаменту захисту майнових прав та законних інтересів виконавчої дирекції з юридичних питань та супроводу процедур закупівель.
25. Наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 10 березня 2021 року № 307-к ОСОБА_1 було звільнено з роботи з 15 березня 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації праці (скорочення штату).
26. Враховуючи тимчасову непрацездатність позивачки, до вказаного наказу (від 10 березня 2021 року № 307-к) внесено зміни в частині дати звільнення та наказом від 26 березня 2021 року № 412-звільнено з роботи з 29 березня
2021 року.
27. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року у справі № 761/16157/21, яке набрало законної сили, визнано неправомірними і скасовано вищевказані накази про звільнення позивачки, поновлено її на роботі, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.
28. У справі № 761/16157/21 судами встановлено, що згідно з довідкою
№ 136/15 від 13 травня 2021 року, середньомісячна заробітна плата, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (січень та лютий 2021 року) перед звільненням позивачки, складає 44 565, 11 грн. Середньоденна заробітна плата позивачки за останні 2 місяці, які передували звільненню, становить
2 285, 39 грн, що підтверджується довідкою № 136/15 від 13 травня 2021 року.
29. Вказане рішення суду від 23 лютого 2022 року в частині, що підлягає негайному виконанню, виконано ДП "НАЕК "Енергоатом" 12 травня 2022 року.
30. Наступного дня після прийняття ДП "НАЕК "Енергоатом" наказу від 12 травня 2022 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі наказом "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року призупинено дію трудового договору з нею з 16 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
31. 16 травня 2022 року ОСОБА_1 ознайомилась з наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" від 12 травня 2022 року № 457-к про поновлення на роботі та з наказом від 13 травня 2022 року про призупинення дії трудового договору з
16 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
32. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
33. Згідно з пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
35. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
36. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
37. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
38. Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
39. Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
40. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
41. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
42. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
43. Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
44. 15 березня 2022 року прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон № 2136-ІХ), яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
45. Частинами другою та третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
46. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
47. Відповідно до частин першої та четвертої статті 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
48. Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за
10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
49. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
50. Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
51. Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку з військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
52. Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва пошкоджені чи знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
53. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
54. За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
55. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
56. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог в частині скасування наказу про призупинення дії трудового договору, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надав належну оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку, що підстави для призупинення дії трудового договору були відсутні, оскільки як на час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, так і на час розгляду справи ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснювало свою діяльність і не обґрунтувало необхідності призупинення дії трудового договору саме з позивачкою, яка працювала на посаді юрисконсульта.
57. ДП "НАЕК "Енергоатом" наступного дня після поновлення ОСОБА_1 на роботі на підставі судового рішення наказом "Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1" від 13 травня 2022 року призупинило дію трудового договору з позивачкою з 16 травня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
58. Водночас, наказом ДП "НАЕК "Енергоатом" 13 березня 2022 року
№ 01-156-н "Про визначення режиму роботи", зі змінами, внесеними наказами від 04 квітня 2022 року № 01-188 та від 29 квітня 2022 року № 01-249-н, на період дії воєнного стану для працівників підприємства передбачена можливість встановлення дистанційного режиму роботи, а також надання відпусток, в тому числі без збереження заробітної плати.
59. При вирішенні спору суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що на момент прийняття оспореного наказу ДП "НАЕК "Енергоатом" здійснювало свою господарську діяльність в умовах воєнного стану, мало об`єктивну можливість забезпечити працівникам, зокрема
ОСОБА_1, належні умови праці, виконувати інші умови трудового договору.
60. Отже, роботодавець ДП "НАЕК "Енергоатом" не довів, що у зв`язку із збройною агресією рф проти України він був позбавлений можливості надати позивачці роботу за укладеним з нею трудовим договором, а остання не мала можливості виконувати свої трудові обов`язки.
61. Подібні висновки висловлено у постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справа № 758/10320/22 (провадження № 61-15636св23).
62. Таким чином, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що призупинення дії трудового договору з позивачкою є незаконним, а доводи касаційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" цього не спростовують, значною мірою зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі, яким надана належна оцінка судами попередніх інстанцій.
63. Слід зауважити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).