ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 902/1574/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Салівонський С. П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (колегія суддів: Юрчук М. І. - головуючий, Крейбух О. Г., Тимошенко О. М.)
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини"
2) ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
за участю: позивача Щербак Н. В. (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Житомирське обласне управління АТ "Ощадбанк" (далі - позивач) звернулося із позовом до суду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Щербини" (далі - відповідач - 1), ОСОБА_1 (далі - відповідач - 2) у якому, просило солідарно стягнути з відповідачів прострочену заборгованість у сумі 4 000 000 ,00 грн, яка є кредитними коштами, які видані під гарантії держави.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач - 1 не повернув кредитні кошти у повному обсязі та у визначені договором строки, за виконання яких поручився відповідач - 2, уклавши з позивачем договір поруки, тому права позивача є порушеними і підлягають судовому захисту.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Вінницької області від 05.03.2024 (суддя Яремчук Ю О), позов задоволено.
2.2 Рішення суду мотивовано тим, що відповідач - 1 не виконав свого зобов`язання за кредитним договором, тому виникла прострочена заборгованість перед державою та перехід до держави прав кредитора, оскільки відповідач - 2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем - 1 боргових зобов`язань за кредитним договором, прострочена заборгованість підлягає стягненню солідарно.
2.3 Оскарженою постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024, вказане рішення суду скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
2.4 Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк виконання зобов`язань за договором поруки згідно внесених змін ще не настав та спливає 05.05.2026, тому пред`явлення позову про стягнення солідарно з відповідачів простроченої заборгованості за кредитним договором є передчасним.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги позивач посилався на те, що оскаржувана постанова суду прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі № 644/6558/15-ц, від 27.01.2016 у справі № 6-990цс15, від 02.09.2015 у справі № 6-1077цс15 та у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/23087/16 та апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази.
3.3 Поданий адвокатом Пасенко Валентином Петровичем відзив на касаційну скаргу від імені відповідача - 2, не може бути прийнятий судом до уваги, з огляду на таке.
3.4 Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
3.5 Пунктами 1, 2 частини четвертої статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
3.6 До відзиву представником відповідача - 2 адвокатом Пасенко В.П. долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 472 від 25.11.2008, яке видано громадянину Пасенко Валентину Петровичу, копію ордеру від 13.08.2024 серії АМ № 1097020 на надання правничої допомоги.
3.7 Із змісту наведеного ордеру вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" на підставі договору про надання правничої допомоги від 20.12.2022 б/н доручає адвокату Пасенку Валентину Петровичу представляти інтереси у Касаційному господарському суді.
3.8 Утім із матеріалів справи слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрінтросервіс" не є учасником справи, тобто повноваження адвоката Пасенка Валентина Петровича, як представника відповідача - 2 на підписання відзиву на касаційну скаргу, не підтверджені у встановленому законом порядку.
3.9 Таким чином, колегія суддів зазначає, що поданий адвокатом Пасенко Валентином Петровичем відзив на касаційну скаргу від імені відповідача - 2, підписаний неуповноваженою особою.
3.10 Оскільки до відзиву адвокатом Пасенко Валентином Петровичем не додано доказів на підтвердження повноважень представляти інтереси відповідача - 2 у Касаційному господарському суді, він підлягає залишенню без розгляду.
Мотивувальна частина
4.1 Апеляційний суд встановив, що 06.05.2022 між позивачем (Банк) та відповідачем - 1 (позичальник) укладений кредитний договір № 918 (далі - кредитний договір), згідно з пунктом 2.1 якого Банк зобов`язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов`язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 договору, та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
4.2 Розділом 3 кредитного договору передбачені умови кредитування: сума та валюта кредиту 5 000 000,00 грн; строк кредитування кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення не пізніше 05.11.2022; процентна ставка є фіксованою, нараховується і сплачується у розмірі 30 процентів річних.
4.3 Згідно з пунктом 3.12 кредитного договору Банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит, або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користуванням кредитом, у тому числі, але не виключно, зокрема, в такому випадку: позичальник вчасно не здійснив погашення основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.
4.4 Відповідно до пункту 3.13, 3.14 кредитного договору відкликання Банком кредиту з підстав, визначених пунктом 3.12 цього договору, здійснюється шляхом направлення позичальнику в порядку, визначеному у пункті 8.4 договору, вимоги про відкликання кредиту. Після отримання зазначеної вимоги про відкликання кредиту, Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в т.ч. повернути основну суму боргу, сплатити нараховані і несплачені проценти за користування кредитом).
4.5 06.05.2022 Банком та позичальником був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору, яким визначені умови та порядок надання кредитних коштів, які видаються під гарантії держави.
4.6 В забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань перед позивачем за кредитний договором, 06.05.2022 між сторонами був укладений договір поруки № 918/918Р, згідно з яким відповідач - 2 безумовно, безвідклично та безоплатно зобов`язався перед позивачем відповідати солідарно з відповідачем - 1 за виконання в повному обсязі зобов`язання з повернення кредиту в сумі 5 000 000,00 грн та сплати процентів за користування кредитом.
4.7 Відповідно до пункту 3.2.7 договору поруки у випадку направлення Банком відповідачу - 2 вимоги, останній зобов`язався здійснити виконання порушеного зобов`язання протягом 10-ти календарних днів з дати направлення вимоги Банком.
4.8 Згідно з пунктом 10.3.1 договору поруки дія поруки встановлена сторонами становить 10-ть років з моменту підписання договору.
4.9 Також встановлено, що на виконання умов договору, 10.05.2022 позивач надав відповідачу - 1 кредит у сумі 5 000 000,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку, розрахунком заборгованості.
4.10 Додатком № 2 до додаткового договору про реструктуризацію від 26.10.2022 № 1 до договору, визначений графік платежів, згідно з яким сума кредиту сплачується наступним чином: 15.12.2022 - 500 000,00 грн, 15.01.2023 - 500 000,00 грн, 15.02.2023 - 500 000,00 грн, 15.03.2023 - 1 166 666,67 грн, 15.04.2023 - 1 166 666,67 грн, 15.05.2023 - 1 166 666,66 грн.
4.11 Також, 26.10.2022 Банком та поручителем за договором, укладений додатковий договір № 1 до договору поруки, за умовами якого зобов`язання (в повному обсязі або окремій його частини), що випливають з кредитного договору 2, у тому числі, але не виключно: (зокрема) повернути кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 4 000 000,00 грн, із терміном повернення не пізніше 05.05.2026, на умовах, зазначених у кредитному договорі 2.
4.12 Окрім цього, виконання позичальником зобов`язання за договором частково, згідно ставки індивідуальної гарантії в розмірі 80% від суми кредиту, забезпечено гарантією держави.
4.13 Так, на підставі Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік", постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році" (далі - постанова № 723) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб`єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
4.14 Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2022 році є:
-агент - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
-банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №723, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
-гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
-позичальники - суб`єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов`язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
4.15 Для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С. М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375 (далі - гарант) та АТ "Ощадбанк" (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110-05/74 від 05.05.2022 (далі - договір гарантії).
4.16 За умовами пункту 6 договору гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами (суб`єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля. Гарантія вважається наданою на користь бенефіціара з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору.
4.17 Згідно з пунктом 2.5 договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом.
4.18 У пунктах 79-80 договору гарантії сторони передбачили, що договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.
4.19 На момент укладення договору позичальник повністю відповідав критеріям прийнятності та ініціював шляхом надання до банку письмової заяви б/н від 29.04.2022 отримання забезпечення за кредитом у вигляді гарантії на умовах, визначених порядком та договором гарантії.
4.20 За таких обставин, кредит був включений АТ "Ощадбанк" до портфелю кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог договору гарантії, 06.05.2022 АТ "Ощадбанк" уклав з позичальником додатковий договір № 1 (далі - додатковий договір) до договору, в якому сторони доповнили останній наступними положеннями:
- позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (пункт 2.2.1.2 додаткового договору);
- позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання гарантом гарантійних зобов`язань перед банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком № 1151 та договором про надання гарантії (пункт 2.2.1.3 додаткового договору);
- позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (пункт 2.2.1.4 додаткового договору);
- позичальник визнає та підтверджує, що банк у відповідності до норм Порядку та положень договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості позичальника перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені (пункт 2.2.1.5 додаткового договору);
- позичальнику відомо, що грошові кошти, отримані від звернення стягнення на забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених за гарантією сум та нарахованої пені (пункт 2.2.1.6 додаткового договору).
4.21 У зв`язку із настанням гарантійного випадку, позивач направив гаранту вимогу № 8 від 01.05.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 4 000 000,00 грн, за результатами розгляду якої, 02.06.2023 гарант перерахував Банку суму в розмірі 4 000 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за основним боргом.
4.22 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, які викладені у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.23 Згідно статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
4.24 За положеннями статті 509 ЦК України та статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
4.25 Частина перша статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення 526 ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
4.26 Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
4.27 Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
4.28 Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
4.29 Відповідно до статті 610 зазначеного Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
4.30 Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4.31 Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначені у договорі умови, а прострочення виконання зобов`язання є порушення цих умов.
4.32 Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
4.33 Водночас, за змістом частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
4.34 Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
4.35 Тобто договір поруки укладається кредитором і поручителем для забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.
4.36 Встановивши, що на виконання умов кредитного договору, з урахуванням його доповнень, позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти в сумі 5 000 000, 00 грн, які останній зобов`язався повернути відповідно до графіка, визначеного додатком № 2 до кредитного договору, а також кредитні кошти у сумі 4 000 000, 00 грн, які були видані під гарантії держави за додатковим договором № 1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання за вказаними правочинами, у зв`язку з чим виникла заборгованість, у зв`язку з чим банк надіслав позичальнику та поручителю вимоги про дострокову сплату заборгованості.
4.37 Отже, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем-1 прострочено повернення кредитних коштів.
4.38 При цьому місцевий господарський суд зазначив, що відповідачі 1-2 не подали суду жодного доказу на спростування поданих позивачем доказів.
4.39 В оскарженій у касаційному порядку постанові суду апеляційної інстанції також вказано, що відповідно до матеріалів справи до звернення в суд Банк направляв на адресу Позичальника та Поручителя листи-повідомлення про виникнення з 02.06.2023 простроченої заборгованості та вимагав погашення заборгованості у встановлений строк. Вказані листи були отримані відповідачами, однак залишилися без відповіді та виконання. Відповідач-1 прострочив виконання зобов`язання щодо сплати тіла кредиту і нарахованих процентів, у зв`язку з чим позивач звернувся до відповідачів - Позивальника та поручителя з вимогами про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості перед державою за договором, що виникла 02.06.2023 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією в розмірі 4 000 000,00 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 01.08.2023 та виписками з рахунків обліку заборгованості за Договором, доданими до позовної заяви. Відповідачі не скористалися правом подачі відзивів/заперечень щодо заявлених позовних вимог.
4.40 Однак приймаючи оскаржену у касаційному порядку постанову суд апеляційної інстанції виходив із того, що термін повернення кредитних коштів наданих у розмірі 4000000 грн 00 коп. є 05.05.2026 на умовах, зазначених у Кредитному договорі 2.
4.41 При цьому судом апеляційної інстанції не спростовано висновків місцевого господарського суду, що відповідач-1 прострочив виконання грошового зобов`язання, забезпеченого порукою.
4.42 Крім того слід зазначити, що як встановлено судом першої інстанції у зв`язку із настанням гарантійного випадку, позивач направив гаранту вимогу № 8 від 01.05.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 4 000 000,00 грн, за результатами розгляду якої, 02.06.2023 гарант перерахував Банку суму в розмірі 4 000 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував в рахунок часткового погашення заборгованості позичальника за основним боргом.
4.43 Як зазначила Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 17.05.2024 у справі № 910/17772/20 якщо бенефіціар за відсутності основного зобов`язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням з інших підстав, є недійсним) звернеться до гаранта і отримає від нього грошову суму, то таке є набуттям майна (грошей) без достатньої правової підстави за рахунок потерпілого, оскільки за загальним правилом частини першої статті 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, то постраждалим є боржник (принципал). Він вправі звернутись до бенефіціара з вимогою про повернення принципалу коштів, сплачених гарантом, за правилами глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" ЦК України (пункт 56).
4.44 З огляду на викладене, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
4.45 Отже, доводи, викладені позивачем у касаційній скарзі, знайшли своє підтвердження.
4.46 Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
4.47 За таких обставин, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про обґрунтованість касаційної скарги позивача та про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.
4.48 Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на відповідачів.
Керуючись статтями 240, 300, 308, 312, 315, 317 ГПК України,