П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 554/5107/22
провадження № 51-2413км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2023 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 31 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021220000000647, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Зідьки Зміївського району Харківської області, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. Октябрський районний суд м. Полтави 02 серпня 2023 року визнав винуватим та засудив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки; вирішив питання з речовими доказами; стягнув процесуальні витрати.
Місцевий суд установив, що 8 травня 2021 року, близько 09:40, ОСОБА_7, керуючи технічно справним автомобілем Dodge Journey, д. н. з. НОМЕР_1 (далі - Dodge Journey), рухався крайньою лівою смугою на вул. Тюрінській зі сторони вул. Віринської в напрямку проспекту Московського в м. Харкові, зі швидкістю 65 км/год, що є порушенням вимог п. 12.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Під час руху на відрізку дороги навпроти буд. АДРЕСА_2, побачивши, що поза межами пішохідного переходу проїжджу частину в напрямку руху справа наліво по ходу руху його автомобіля переходить пішохід ОСОБА_8, яку пропускає транспортний засіб Ford C-Max, який рухався в крайній правій смузі, він у порушення вимог п. 12.3 ПДР проявив неуважність, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху транспортного засобу аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8 .
Від отриманих внаслідок дорожньо транспортної пригоди (далі - ДТП) тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_8 померла на місці.
2. Полтавський апеляційний суд 31 січня 2024 року апеляційну скаргу захисника залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
3. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі захисник заявив вимогу скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 .
5. На обґрунтування своєї вимоги навів такі доводи:
4.1. суд першої інстанції змінив суть обвинувачення, належним чином не роз`яснив його суть, не встановив механізм розвитку ДТП, чим порушив право на захист ОСОБА_7 .
4.2. не звернув уваги на розбіжності між показаннями свідка ОСОБА_9 та висновком комплексної експертизи, а зазначені в обвинувальному акті обставини протирічать показанням ОСОБА_7, свідка ОСОБА_9 та відеозапису ДТП;
4.3. відеозапис ДТП отриманий ще до внесення відомостей до ЄРДР, у спосіб, не передбачений КПК, є копією, а не оригіналом, про що зазначено у висновку експерта від 28 січня 2022 року, а відтак не може бути належнимта допустимим доказом у справі;
4.4. слідчий експеримент проведено в іншу пору року та зі зміною обстановки на дорозі, ґрунтується на припущеннях слідчого ОСОБА_10 та експерта ОСОБА_11, який не має достатньої кваліфікації для встановлення належних даних, а відтак слідчий експеримент є неналежним та недопустимим доказом;
4.5. висновок експерта від 28 січня 2022 року також є недопустимим доказом, оскільки експерт з урахуванням своїх розрахунків взяв в основу неправильні вихідні дані, які в подальшому призвели до невірних розрахунків, а відтак суд неправомірно визнав такий доказ належним та допустимим; у справі наявні дві експертизи, які встановлюють різний рух пішохода; швидкість руху автомобіля, встановлена в експертизі, протирічить показанням свідка ОСОБА_9 та ОСОБА_7 ;
4.6. постанову про визначення підслідності винесено процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який не мав повноважень на зміну підслідності, крім того, у ній відсутнє посилання на обґрунтування неефективності досудового розслідування, а відтак суд в порушення ст.ст.86, 87 КПК неправомірно визнав допустимими докази, які отримані не уповноваженим органом;
4.7. всупереч вимогам ст. ст. 91, 96 КПК не вірно кваліфікував дії пішохода відповідно до вимог ПДР, та, як наслідок, не встановив обставин, які мають суттєве значення для кримінального провадження;
4.8. в порушення вимог кримінального процесуального закону без клопотання прокурора суд під час постановлення вироку обрав запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження
5. Захисник підтримав доводи касаційної скарги.
6. Прокурор вважав, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а судові рішення щодо ОСОБА_7 мають бути залишені без зміни.
Мотиви Суду
7. Згідно зі статтею 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
8. За правиламич. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Згідно зі статтею 412 КПК істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
10. Зі змісту статті 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, зокрема, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
11. Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам статті 370 КПК.
12. Крім того, відповідно до вимог ст. 419 КПК в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути проаналізовані всі доводи апеляційної скарги, на кожен з яких надано вичерпну відповідь та наведено детальні мотиви прийнятого рішення. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду зазначаються підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
13. Зазначених вимог закону апеляційний суд, переглядаючи вирок щодо ОСОБА_7 за апеляційною скаргою його захисника, не дотримався.
14. Зокрема, як убачається з матеріалів кримінального провадження, в основу обвинувального вироку суд поклав показання свідка ОСОБА_9, який був очевидцем зазначеної ДТП та вказав, що рухався зі швидкістю 40-50 км/г, паралельно з автомобілем Dodge Journey, десь за 5-10 метрів від пішохідного переходу на проїзну частину вийшла пішохід, він подав звуковий сигнал, пішохід не відреагувала, і він об`їхав її, однак потерпіла в цей час перемістилась на іншу смугу дороги. Почув шум і бачив, як потерпіла хотіла бігти, але Dodge Journey вчинив наїзд на неї. Після цього свідок зупинився, вийшов з автомобіля та надав одному з поліцейських та водію Dodge Journey відео з камери реєстратора шляхом відправлення відео на мобільний телефон.
15. Суд першої інстанції у своїх висновках зазначив, що такі показання свідка узгоджуються з наданими стороною обвинувачення доказами, а саме: з протоколом огляду місця події від 08 травня 2021 року, відповідно до якого, окрім іншого, встановлено, що ДТП знаходиться у зоні дії знаку "Пішохідний перехід"; з протоколом огляду відеозапису від 22 жовтня 2021 року, згідно з яким, окрім іншого, встановлено, що відстань від електроопори біля пішохідного переходу до другої електроопори 29,6 м, від якої на відстані 30,5 м знаходиться ще одна електроопора; з протоколом огляду відеозапису від 20 жовтня 2021 року, з якого убачається, що автомобіль свідка рухається до нерегульованого пішохідного переходу, перед пішохідним переходом на проїзну частину виходить жінка, і автомобіль, з якого ведеться відеофіксація, пригальмовує, аби уникнути наїзду, після чого остання, не дивлячись на автомобіль, продовжує рухатись через дорогу справа наліво в напрямку руху автомобіля Dodge Journey та зникає з поля зору відеореєстратора. Далі з`являється передня частина автомобіля Dodge Journey та обидва автомобілі зупиняються; з протоколом слідчого експерименту від 21 грудня 2021 року, з якого видно, що в момент виходу на проїзну частину пішохід знаходилась на відстані 10,5 м до початку дорожньої розмітки "Пішохідний перехід". Крім того, згідно з відеозаписом була використана швидкість руху автомобіля Ford C-MAX 65 км/год. Коли автомобіль Ford C-MAX своєю передньою частиною знаходився в районі дорожнього знаку "Пішохідний перехід", його з лівої сторони випереджає автомобіль Dodge Journey, однак до цього не випереджав автомобіль Ford C-MAX, то швидкість руху транспортного засобу Dodge Journey була використана така ж, як і автомобіля Ford C-MAX - 65 км/год.; зі схемою до протоколу огляду місця ДТП від 08 травня 2021 року; з висновком комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та фототехнічної експертизи від 28 січня 2022 року та експертизи відео-звукозапису, згідно з якою, швидкість руху автомобіля Ford C-MAX, з якого ведеться відеозапис, на визначеній ділянці складає близько 65 км/год. Час руху пішохода з моменту виходу на проїзну частину до моменту зникнення з поля зору об`єктиву камери відеореєстратора становить близько 3,4 с., при дослідженні відеофайлу "video_2021-05-20_13-41-23.mov", зафіксованого в області даних лазерного компакт-диска DVD-R "Artex" № MFP662XC090859D84, ознак монтажу, змін, переривань чи інших втручань - не виявлено; з висновком автотехнічної експертизи від 07 червня 2021 року, з якого убачається, що автомобіль Dоdge Journey знаходиться в технічно задовільному стані; з висновком судово-медичної експертизи №10-12/1189 щодо загиблої ОСОБА_8 .
16. У своїх висновках суд першої інстанції зазначив, що такі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності вказують на те, що в даній дорожній обстановці водій автомобіля Dodge Journey ОСОБА_7 повинен був діяти у відповідності до вимог п. п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) ПДР і мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_8 шляхом виконання ним вимог п. 12.3 ПДР, для чого в нього не було перешкод технічного характеру. B даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля Dodge Journey ОСОБА_7 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР та, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.
17. Суд апеляційної інстанції у своєму рішенні зазначив, що доводи апеляційної скарги захисника є аналогічними доводам, які він заявляв у суді першої інстанції та на які судом були надані аргументовані відповіді, однак не виклав їх у своєму рішенні та не проаналізував їх належним чином.
18. Так поза увагою апеляційного суду залишились доводи, які є аналогічними до змісту касаційної скарги захисника.
Щодо доводів захисника про зміну судом першої інстанції суті обвинувачення, не роз`яснення його суті, не встановлення механізму розвитку ДТП та порушення права на захист ОСОБА_7 .
19. Такий довід був наведений в апеляційній скарзі захисника, проте апеляційний суд хоча і зазначив його в судовому рішенні, однак не проаналізував його та не надав належної відповіді.
Щодо доводів про розбіжності між показаннями свідка ОСОБА_9 та висновком комплексної експертизи щодо обставин ДТП та швидкості руху.
20. Повноваження апеляційного суду є ширшими в розумінні можливостей, які йому надає кримінальний процесуальний закон порівняно із судом касаційної інстанції.
21. Поза увагою апеляційного суду залишилось те, що у своїх показаннях свідок ОСОБА_9 вказував на швидкість руху свого автомобіля - 50 км/г та зазначав, що автомобіль Dodge Journey рухався з такою самою швидкістю, однак під час слідчого експерименту та у висновку експерта було встановлено, що автомобілі рухались зі швидкістю 65 км/г, однак апеляційний суд не надав належної оцінки таким доказам та не проаналізував ці розбіжності з урахуванням своїх повноважень щодо дослідження доказів та встановлення обставин, які залишились поза увагою суду першої інстанції.
22. Щодо доводів про неналежне оформлення відеозапису ДТП, отриманого до внесення відомостей до ЄРДР, і цей запис є копією, а не оригіналом відеозапису.
23. У своїх висновках апеляційний суд зазначив, що долучений до матеріалів провадження DVD-R-диск з відеозаписом події ДТП був виготовлений у зв`язку з необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, постановою слідчого від 08 травня 2021 року, відразу після ДТП, його визнано речовим доказом (т. 2, а.с. 44)
Суд апеляційної інстанції в ухвалі фактично лише коротко обґрунтував належність та допустимість відеозапису з відеореєстратору, який був наданий свідком ОСОБА_9 патрульному після події ДТП, на підставі яких суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
24. Разом із цим, апеляційний суд не відповів на доводи апеляційної скарги захисника, яким чином відеозапис події ДТП набув доказової сили в кримінальному провадженні: чи здобутий він у межах досудового розслідування, а також чи є відеозапис на диску оригіналом.