П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 708/809/20
провадження № 51-2367км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
особи, щодо якої
кримінальне провадження закрито ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанції, на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019251230000151, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
1. 23 березня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси:
- визнав винуватою та засудив ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 358 КК до покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;
- на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнив ОСОБА_6 від покарання в зв`язку із закінченням строків давності.
За обставин, детально наведених у вироку, ОСОБА_6, використовуючи завідомо підроблений документ - диплом ІНФОРМАЦІЯ_2 за спеціальністю "Правознавство" за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" серії НОМЕР_1 від 31 січня 2008 року, з 01 березня 2017 року влаштувалася на посаду головного державного виконавця Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Черкаській області, а з 23 травня 2018 року була призначена на посаду начальника зазначеного відділу державної виконавчої служби.
2. 01 лютого 2024 року Черкаський апеляційний суд апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнив, вирок щодо ОСОБА_6 скасував, а кримінальне провадження закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі прокурор заявив вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
4. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав та вважаючи його таким, що не відповідає приписам статей 370, 419 КПК, наводить такі доводи:
4.1. доказами сторони обвинувачення доведено використання ОСОБА_6 під час працевлаштування документа (диплому про вищу освіту), в якому зазначено неправдиву інформацію, про що свідчать копії документів з її особистої справи, листи ІНФОРМАЦІЯ_2 та інформація з ДП "Інфоресурс";
4.2. в матеріалах справи наявна лише копія диплому НОМЕР_1, оскільки ухвалою слідчого судді від 16 березня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання доступу до документів (згаданого диплому), які перебувають у володінні ОСОБА_6 ;
4.3. твердження апеляційного суду про те, що письмові докази зібрані неуповноваженою особою та визнання їх недопустимими є помилковим, оскільки в матеріалах справи міститься відповідне доручення начальника слідчого відділу від 22 листопада 2019 року на проведення досудового розслідування.
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
5. Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. ОСОБА_6 та її захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
7. Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
8. За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Перевіряючи ухвалу апеляційного суду в межах касаційних вимог прокурора, колегія суддів дійшла таких висновків.
10. Використання завідомо підробленого документа може бути вчинене одним із двох способів: 1) пред`явлення документа, 2) подання документа.
При пред`явленні документа суб`єкт, видаючи підробку за справжній документ, знайомить з його змістом інших осіб. У цьому випадку такий документ залишається у володінні винного. Подання завідомо підробленого документа також передбачає, що певне коло осіб ознайомлюється з його змістом, але цей документ не залишається у винного, а передається уповноваженим особам для посвідчення тих чи інших фактів.
Використання завідомо підробленого документа є закінченим кримінальним правопорушенням з моменту, коли документ пред`явлено або подано винним незалежно від того, чи вдалося йому досягти поставленої мети.
11. Відповідно до обвинувачення, яке визнано місцевим судом доведеним, ОСОБА_6 з метою влаштування на посаду головного державного виконавця написала заяву та надала підроблений офіційний документ - диплом про здобуття нею вищої освіти серії НОМЕР_1 від 31 січня 2008 року за спеціальністю "Правознавство".
12. Апеляційний суд скасував обвинувальний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 та закрив кримінальне провадження через недостатність доказів на підтвердження вчинення нею інкримінованого органами досудового розслідування кримінального правопорушення.
13. Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного судута водночас вважає безпідставними доводи прокурора про те, що письмовими доказами доведено використання ОСОБА_6 під час працевлаштування документа (диплому про вищу освіту), в якому зазначено неправдиву інформацію.
14. Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд повторно дослідив докази сторони обвинувачення:
- лист-повідомлення від 09 січня 2020 року та архівну довідку від 10 січня 2020 року про те, що ОСОБА_6 у ІНФОРМАЦІЯ_3 не навчалась;
- лист-відповідь ДП "Інфоресурс" від 17 січня 2020 року про те, що в Реєстрі документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти відсутні відомості про диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 ;
- відповідь Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 09 січня 2020 року, накази Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 28 лютого 2017 року та 23 травня 2018 року про те, що ОСОБА_6 з 01 березня 2017 року була призначена на посаду головного державного виконавця Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби, як така, що стала переможцем конкурсу, а 24 травня 2018 року - на посаду начальника цього відділу в порядку просування державного службовця по службі за результатами конкурсу.
15. Апеляційний суд прослухав і технічний запис судового засідання, на якому зафіксовані показання свідка ОСОБА_8 в місцевому суді стосовно того, що адвокату ОСОБА_9, котрий представляв його інтереси, стало відомо про те, що ОСОБА_6 не отримувала освіту та диплом у ІНФОРМАЦІЯ_3, тому свідок звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою.
16. Надаючи оцінку письмовим доказам сторони обвинувачення, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони свідчать лише про те, що ОСОБА_6 не навчалась у ІНФОРМАЦІЯ_3 та працювала на відповідних посадах Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби, а показання свідка ОСОБА_8 не містять жодних фактичних даних на підтвердження її винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
17. Поряд із цим, в матеріалах справи відсутні докази написання ОСОБА_6 заяви про працевлаштування до Чигиринського районного відділу державної виконавчої служби, до якої вона надала підроблений документ - диплом серії НОМЕР_1 від 31 січня 2008 року. Така заява в матеріалах справи відсутня, як і відсутній сам диплом, місцезнаходження якого стороною обвинувачення не встановлено. При цьому, оцінюючи наявну в справі його ксерокопію, апеляційний суд правильно звернув увагу на те, що вона завірена посадовою особою при невстановлених обставинах.
Посилання прокурора в касаційній скарзі на те, що ухвалою слідчого судді від 16 березня 2020 року було відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання доступу до документів (згаданого диплому), які перебувають у володінні ОСОБА_6, колегія суддів до уваги не бере, оскільки згадана ухвала в матеріалах справи відсутня.
18. Отже, у колегії суддів не викликає сумніву висновок суду апеляційної інстанції про те, що в цій справі наданих стороною обвинувачення доказів недостатньо для доведеності поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК - використання завідомо підробленого документу.
19. За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано скасував вирок місцевого суду, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрив на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК.