ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 705/1721/23
провадження № 51 - 2277км24
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 жовтня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 29 січня 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12023250000000095, за обвинуваченням
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 жовтня 2023 року клопотання захисника ОСОБА_6 задоволено. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023250000000095 від 09 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364-1 КК України, закритоу зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 18 жовтня 2023 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає про те, щосуди попередніх інстанцій дійшли безпідставного висновку про можливість закриття цього кримінального провадження на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вказує на те, що місцевий суд у порушення вимог статей 7, 9, 22, 94, 370, 374 КПК України упереджено підійшов до оцінки доказів, на яких ґрунтується перебіг строків досудового розслідування, а рішення про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України, побудував на суперечливих та належно не перевірених доказах, не проаналізувавши з точки зору належності, допустимості й достатності всіх процесуальних рішень, які наявні в матеріалах кримінального провадження та були надані стороною обвинувачення під час судового розгляду.Переглядаючи ухвалу суду стосовно ОСОБА_8, суд апеляційної інстанції, усупереч статтям 94 - 96, 404, 419 КПК України проявив упередженість під час аналізу доводів апеляційної скарги прокурора й оцінки доказів сторони обвинувачення, безпідставно віддавши перевагу лише доводам сторони захисту, та не надав оцінки нормам чинного законодавства, які регулюють механізми перебігу процесуальних строків у кримінальному провадженні. Прокурор стверджує, що вимоги, визначені п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, не можуть застосовуватися у кримінальному провадженні № 12023250000000095, оскільки відомості щодо вказаного провадження було отримано з кримінального провадження № 42017251100000026, зареєстрованого в ЄРДР 21 червня 2017 року, тобто до набуття чинності Законом України № 2147-VII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VII).
У доповненні до касаційної скарги прокурор зазначає аналогічні доводи, викладені в касаційній скарзі. Крім того, вказує про те, що з провадження № 42017251100000026, яке розпочалося 21 червня 2017 року, були виділені провадження № 12020250000000156, 12021250000000761 та 12023250000000095. На думку прокурора, днем початку досудового розслідування у виділеному провадженні № 12023250000000095 відповідно до правил ч. 7 ст. 217 КПК України є саме 21 червня 2017 року, а тому до цього провадження застосовуються правила, що існували до 16 березня 2018 року, серед якими не передбачено повноважень суду його закрити у разі спливу строку досудового розслідування. Висновок про правозастосування в цьому питанні сформульовано в постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду (у справах: № 711/8244/18 від 11 вересня 2023 року, № 753/10155/22 від 10 жовтня 2023 року та № 201/3571/20 від 11 квітня 2023 року). Стверджує, що вказане залишилося поза увагою апеляційного суду.
У запереченнях на касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_6 просить скаргу прокурора залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу з доповненнями та просила її задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 вважав касаційну скаргу і доповнення до неї сторони обвинувачення необґрунтованими та просив залишити їх без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового розгляду, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга з доповненнями підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною 1 ст. 412 КПК України визначено, що істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається зі змісту ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що суди попередніх інстанцій цих вимог закону не дотрималися.
Як визначено п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Статтею 284 КПК України визначено підстави для закриття кримінального провадження, тобто закінчення досудового розслідування, яке відбувається за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із Законом № 2147-VIII ч. 1 ст. 284 КПК України доповнено пунктом 10, за яким ці зміни вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, тобто із 16 березня 2018 року і не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, у яких відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР після введення в дію цих змін.
Як убачається з матеріалів провадженнята зазначає в касаційній скарзі прокурор, 21 червня 2017 року були внесені відомості до ЄРДР за № 42017251100000026 за фактом неправомірних дій групи осіб та службових осіб Уманської міської ради, які здійснили підроблення рішень Уманської міської ради та державних актів на право приватної власності на землю, що засвідчують передання у приватну власність земельних ділянок на території м. Умані, чим завдали збитків інтересам територіальної громади, тобто вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ст. 356, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування 14 травня 2020 року з кримінального провадження № 42017251100000026 від 21 червня 2017 року було виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження стосовно невстановлених осіб за фактом заволодіння чужим майном (шахрайство), службового підроблення, використання завідомо підроблених документів та зловживання службовим становищем, якому присвоєно номер 12020250000000156.
23 червня 2021 року з кримінального провадження № 12020250000000156 було виділено матеріали досудового розслідування стосовно невстановлених осіб за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, та присвоєно номер 12021250000000761. У цьому кримінальному провадженні 21 лютого 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України.
09 березня 2023 року з кримінального провадження № 12021250000000761 було виділено матеріали стосовно ОСОБА_8 за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 209, ч. 4 ст. 358 КК України, та присвоєно номер 12023250000000095.
Отже, згідно з приписами ч. 7 ст. 217 КПК України днем початку досудового розслідування у виділеному кримінальному провадженні № 12023250000000095є день, коли було розпочато розслідування у провадженні № 42017251100000026.
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 11 вересня 2023 року (справа № 711/8244/18, провадження № 51-769кмо22), п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати.
Отже, кримінальні провадження внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року, не підлягають закриттю з посиланням на п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК. Такі провадження передаються у суд навіть після закінчення строку досудового розслідування, однак суд досліджує лише ту доказову базу, яка була здобута стороною обвинувачення у межах строку досудового розслідування, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, на підставі чого ухвалює судове рішення у відповідному провадженні.
Відповідно ж до висновку щодо застосування п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, викладеному в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 10 жовтня 2023 року (справа № 753/10155/22, провадження № 51-1830км23) у кримінальному провадженні, у якому відомості про кримінальні правопорушення внесені до ЄРДР як до введення в дію положень, указаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII (у т. ч. й п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України), так і після набрання чинності вказаними нормами, ні подальше об`єднання кримінальних проваджень, ні зміна правової кваліфікації у кримінальному провадженні жодним чином не впливають на імперативний характер вказівки у примітці до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України про дію приписів цього пункту лише щодо справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін, тобто з 16 березня 2018 року. А тому закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України щодо кримінальних правопорушень, відомості по яких внесено до ЄРДР до введення в дію положень, вказаних у п. 4 § 2 розділу 4 Закону № 2147-VIII, суперечить імперативним приписам згаданої примітки.
За таких обставин рішення суду про закриття кримінального провадження № 12023250000000095 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не ґрунтується на вимогах закону, оскільки відомості у кримінальному провадженні № 42017251100000026, з якого в подальшому були виділені кримінальні провадження, у тому числі і стосовно ОСОБА_8, було внесено до ЄРДР до набрання чинності Законом № 2147-VIII.
Під час перевірки рішення місцевого суду стосовноОСОБА_8 за апеляційною скаргою прокурора, суд апеляційної інстанції своє рішення належним чином не мотивував та, не виправивши допущених судом першої інстанції зазначених недоліків, безпідставно залишив указану апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.
За таких обставин суди попередніх інстанцій допустили порушення п. 10 ч. 1 ст. 284, ч. 7 ст. 217, статей 370, 372 та 419 КПК України, що є істотними в розумінні положень ч. 1 ст. 412 КПК України, які перешкодили їм ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення в справі та згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 436 КПК України.
З огляду на викладене, касаційну скаргу прокурора слід задовольнити, ухвали судів попередніх інстанцій скасувати і призначити новий розгляд у місцевому суді.
Під час нового розгляду в суді першої інстанції необхідно врахувати наведене, здійснити судовий розгляд відповідно до вимог КПК України і прийняти законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд