ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №120/16764/23
адміністративне провадження №К/990/24403/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою адвокатом Дубком Сергієм Миколайовичем, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, ухвалене у складі головуючого судді Жданкіної Н.В., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Граб Л.С., суддів Мойсюка М.І., Сторчака В.Ю.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), та індексації;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2023 рік, сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити позивачу грошову допомогу для оздоровлення за 2023 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 04 березня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, індексації грошового забезпечення. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік із урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
3. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції у рішенні зауважив, що спірне питання у цій справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу: грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, та індексації; грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік без урахування сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168. Надаючи оцінку доводам позивача по суті спірних правовідносин у межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції зробив висновки про те, що порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення передбачено розділом ХХІII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), відповідно до пункту 6 якого одноразова грошова допомога для оздоровлення визначається з грошового забезпечення, до якого не включаються винагороди. Постановою №168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога для оздоровлення, додаткової винагороди, встановленої Постановою №168. Тому відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік без урахування додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди. Водночас індексація входить до складу грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога для оздоровлення, й оскільки у спірному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер, та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача були відсутні правові підстави для її невключення до обрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, що свідчить про наявність з його боку протиправної бездіяльності.
4. Адвокат Дубок Сергій Миколайович (далі - Дубок С.М. ) подав в інтересах ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року в справі №120/16764/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
5. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року - без змін.
6. У прийнятій постанові суд апеляційної інстанції зазначив про перегляд правомірності рішення суду першої інстанції в частині, з якою не погоджується позивач, а саме щодо позовних вимог про врахування у складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні та грошова компенсація за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, і що у даному випадку доводи позивача зводяться до того, що додаткова винагорода є невід`ємною складовою щомісячного грошового забезпечення, тобто має постійний характер, а тому підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з урахуванням якого мав визначатися розмір спірних виплат. Суд апеляційної інстанції вказав, що додаткова винагорода, визначена Постановою №168, установлюється на період дії воєнного стану, а тому не є щомісячною чи такою, що виплачується раз на місяць, в розумінні Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Додаткова винагорода, встановлена Постановою №168, є додатковою виплатою, розмір якої залежить від певних умов та не є фіксованим, яка виплачується в залежності від виконання завдань, та визначається наказами командирів (начальників), що сукупно свідчить про тимчасовий характер такої додаткової винагороди. Відтак, за встановлених фактичних обставин справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткова винагорода військовослужбовцям на період дії воєнного стану не є складовою частиною грошового забезпечення, а тому у відповідача відсутні підстави для включення до складу одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток додаткової винагороди, виплату якої передбачено Постановою №168. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції при вирішенні цього публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Адвокат Дубок С.М. подав в інтересах ОСОБА_1 до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року в справі №120/16764/23 у частині відмови у задоволенні позовних вимог і прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та необґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 доплатити йому грошову допомогу для оздоровлення за 2022-2023 роки, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки ця додаткова винагорода виплачувалася позивачу щомісячно за рахунок коштів фонду грошового забезпечення з моменту впровадження КМУ такої виплати до дня його звільнення, отже мала постійний характер, а тому є невід`ємною складовою грошового забезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.
9. Як підставу оскарження судових рішень в указаній частині скаржник, посилаючись на підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку №260, яким установлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Скаржник просить Верховний Суд сформувати висновок щодо включення/невключення передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.
10. Водночас скаржник звертає увагу на висновки, викладені Верховним Судом у рішенні від 06 квітня 2023 року в справі №260/3564/22 та у постанові від 31 березня 2021 року в справі №620/2878/20, а також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі №522/2738/17. Наголошує на тому, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення і має бути включена до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів ОСОБА_4, Уханенка С.А. ухвалою від 08 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
12. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу із проханням залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року - без змін.
13. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року №1110/0/78-24 (на підставі службової записки судді-доповідача Кашпур О.В. від 30 вересня 2024 року №38501/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_4, який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №120/16764/23 (провадження №К/990/24403/24) здійснено заміну судді ОСОБА_4 на суддю Соколова В.М .
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 30 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 01 жовтня 2024 року.