ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 161/18400/19
Провадження № 51-2650 км 24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2024 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у кримінальному провадженні № 12019030000000353 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 січня 2024 року ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності; за ч.2 ст.309 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання до вступу вироку в законну силу та покладено обов`язки відповідно до ст.194 КПК України, зокрема заборону виїжджати за межі Луцького району Волинської області. Строк відбуття покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з моменту звернення вироку до виконання.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він придбав у невстановленої досудовим слідством особи (точна дата, час та місце досудовим розслідуванням не встановлено) особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, який зберігав за місцем свого фактичного проживання.
В подальшому 26.02.2019 о 15:00 ОСОБА_7, перебуваючи в автомобілі марки "Citroen Berlingo" по АДРЕСА_2, незаконно збув ОСОБА_8, який залучався працівниками поліції до проведення оперативної закупки, за грошову винагороду в сумі 300 грн особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс.
У той же день о 15:22 працівниками поліції у ОСОБА_7 було вилучено у пачці з-під цигарок "Прилуки" три поліетиленові пакети з подрібненою речовиною рослинного походження, маса якої згідно з висновком експерта у перерахунку на висушену речовину становить 7,34 г.
Крім того, ОСОБА_7 незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи (точна дата, час та місце не встановлено) особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, канабіс, який переніс до свого будинку за адресою: АДРЕСА_1, де зберігав без мети збуту. В період часу з 07:06 по 10:42 28.08.2019 в ході проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.08.2019 за місцем проживання ОСОБА_7 працівниками поліції було виявлено та вилучено речовини рослинного походження зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, обіг якого заборонено, вагою 13,5502 г, 59,6072 г, 14,1266 г, 40,6054 г, 1,9276 г, 3,1923 г, 2,0693 г, 1,3095 г, 6,0258 г, 1,7221г, 0,4629 г, 0,6530 г.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 змінено. З мотивувальної частини вироку виключено вказівку про визнання доведеним висунутого ОСОБА_7 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, повторно.
Дії ОСОБА_7 перекваліфікувано з ч. 2 ст. 309 КК України на ч. 1 ст. 309 КК України. На підставі ч. 1 ст. 49 КК України ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання про призначення ОСОБА_7 остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі положень ч. 1 ст. 70 КК України. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати, акримінальне провадження за ч. 2 ст. 307 КК України закрити у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Зазначає, що склад кримінального правопорушення, який передбачений ч.2 ст.307 КК України, не підтверджений належними та допустимими доказами у справі.
Звертає увагу на відсутність в протоколах про проведення оперативно-технічних заходів всього перебігу процесуальних дій, зокрема відсутність інформації про дату, час, коли було залучено особу до конфіденційного співробітництва; хто саме із співробітників оперативного підрозділу її залучав; не вказано технічних характеристик встановленого на особу обладнання для аудіо- відеоспостереження; не вказано час, коли особа вийшла з приміщення оперативного підрозділу та маршрут її пересування для зустрічі з особою, відносно якої проводиться відповідна дія; не вказано маршрут повернення цієї особи після проведення такої дії; не вказано відомості про співробітника оперативного підрозділу, який безпосередньо знімав обладнання для відеоспостереження з особи, залученої до конфіденційного співробітництва; не вказано прізвище, ім`я та по батькові присутніх при цих діях осіб.
Тому захисник вважає, що ОСОБА_8, як особа, яка була залучена до конфіденційного співробітництва, міг мати або мав при собі до зустрічі із ОСОБА_7 власні наркотичні засоби, які згодом передав оперативним працівникам.
Посилається на те, що у матеріалах кримінального провадження особа, яка здійснювала закупівлю наркотичних засобів, не підтвердила вказаних обставин, оскільки на момент розгляду справи у суді першої інстанції залегендована особа померла, тому не була допитана в судовому засіданні, що порушує принцип безпосередності, який визначено у положеннях ст.23 КПК України.
Вважає, що показання свідка ОСОБА_9 є неналежним доказом з огляду на те, що свідком не вказано обставини вручення технічних засобів при оперативній закупці. Також не було зазначено інформації про те, яким чином ОСОБА_8 як залегендована особа з місця вручення технічних засобів (кабінету) дістався до місця зустрічі із ОСОБА_7 . Про детальні дії щодо проведення оперативної закупки свідком також не вказано, адже він їх не пам`ятав за спливом значного проміжку часу.
Вказує, що у протоколі оперативної закупки від 27.02.2019 відсутній підпис свідка ОСОБА_8 як учасника, який безпосередньо брав участь у проведенні цієї дії.
Окрім того, до протоколу оперативної закупки від 27.02.2019 не додані додатки, які є його невід ʼємною частиною, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 106 КПК України.
Вказує, що із матеріалів кримінального провадження не вбачається, до якого процесуального документу є додатком карта пам`яті з відеозаписом подій щодо закупки, оскільки у протоколі оперативної закупки від 27.02.2019 не зроблено посилання на цю карту пам`яті з відеозаписом.
Досліджені у судовому засіданні частина карт пам`яті не відкривалася та інформація з них не зчитувалася. Карти пам`яті містилися у конвертах, які не були опечатані відповідно до вимог закону.
Зазначає про порушення при ідентифікації коштів, які були використані при закупівлі особливо небезпечної наркотичної речовини у ОСОБА_7, а також про те, що вказані кошти не були вилучені у обвинуваченого та не були предметом дослідження у справі.
Протокол обшуку від 28.08.2019, на думку захисника, не відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку його складення, оскільки у протоколі містяться пусті графи для заповнення протоколу, які після його складення та підписання не були перекреслені з метою уникнення можливості щось дописати в нього.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
За змістом статей 433, 438 КПК України суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, а тому перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційний суд не перевіряє судове рішення в частині неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Крім цього, касаційний суд не може втручатися в аспекти оцінки судами нижчих інстанцій дослідженої ними сукупності належних, допустимих і достовірних доказів на предмет підтвердження чи не підтвердження ними обставин, які підлягають доказуванню в провадженні. Таку оцінку кожен суд здійснює незалежно і самостійно шляхом формування власного внутрішнього переконання як щодо кожної з обставин, які підлягають доказуванню, так і стосовно винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину в цілому.
Тому колегія суддів касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги захисника щодо неправильної, на його думку, оцінки судом досліджених доказів за відсутності або безпідставності конкретних доводів щодо неналежності, недопустимості чи недостовірності окремих досліджених судом доказів.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевіривши кримінальне провадження в касаційному порядку, колегія суддів вбачає, що вказаних вимог закону як суд першої, так і суд апеляційної інстанції, дотрималися.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, є правильним, й відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК Україниґрунтується на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 вказаного Кодексу.
Зокрема, мотивуючи свої висновки про доведеність винуватості особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд послався у вироку на показання свідка ОСОБА_9 , а також письмові докази: постанову про проведення оперативної закупки речовини від 04.02.2019 (т. 1 а.п. 59-60); протокол огляду грошових коштів від 26.02.2019 (т. 1 а.п. 62-63); протокол огляду покупця та вручення грошових коштів від 26.02.2019 (т. 1 а.п. 64); протокол вручення оперативно-технічних засобів від 26.02.2019 (т. 2 а.п. 65); протокол вилучення товару та огляду покупця від 26.02.2019 (т. 1 а.п.66); протокол оперативної закупки від 27.02.2019 (т. 1 а.п. 68-69); протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу спостереження за особою від 14.03.2019 з додатком (т. 1 а.п. 78-79); протокол за результатами проведення оперативно-розшукового заходу спостереження за особою від 27.02.2019 з додатками (т. 1 п.п. 88-91); протоколи за результатами проведення оперативно-розшукових заходів від 15.04.2019 та 17.04.2019 (т. 1 а.п. 92-94); протокол дослідження інформації від 29.08.2019 (т. 1 а.п. 95-99); висновок експерта № 146 від 08.04.2019 (т. 1 а.п. 105-109); протокол огляду речових доказів від 30.07.2019 (т. 1 а.п. 110), протоколи обшуків від 28.08.2019 (т. 1 а.п. 123-126, 127-130).
Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_8 міг мати або мав при собі до зустрічі із ОСОБА_7 власні наркотичні засоби, які згодом передав оперативним працівникам, не вбачаються обґрунтованими, оскільки відповідно до даних протоколу огляду покупця та вручення грошових коштів від 26.02.2019 (т. 2 а.п. 64), протоколу вилучення товару та огляду покупця від 26.06.2019 (т. 2 а.п. 66), протоколу оперативної закупки від 27.02.2019 (т. 2 а.п. 68-69)працівниками поліції було здійснено поверхневий огляд покупця на предмет знаходження в нього заборонених до обігу речовин, предметів, а також грошових коштів, й указаних речей у нього не було виявлено.
Як убачається з матеріалів провадження, підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала оперативно-розшукова справа № 28/14/108цт-18 від 25 червня 2018 року, заведена на підставі підп. 2 п. 1 ст. 6, ст. 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року.
В рамках цієї оперативно-розшукової справи були проведені оперативно-розшукові заходи, а саме: огляд покупця та вручення грошових коштів від 26.02.2019 (т. 2 а.п. 64), вилучення товару та огляд покупця від 26.06.2019 (т. 2 а.п. 66), оперативна закупка від 27.02.2019 (т. 2 а.п. 68-69) та інші, про що були складені відповідні протоколи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Згідно п. 7-1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК України, проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь.
З матеріалів цього кримінального провадження вбачається, що хід оперативної закупки фіксувався на відео- та аудіо- записи. Фіксація ходу і результатів цього заходу відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цим Кодексом. Вказані заходи були проведені з урахуванням вимог статей 104, 107, 252 КПК України, про що складені відповідні протоколи.
Крім того, матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про те, що протоколи за результатами відповідних оперативних заходів отримані внаслідок порушення прав і свобод ОСОБА_7 чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для визнання зазначених доказів недопустимими з огляду на вимоги статей 86, 87 КПК України.
Не вбачаються обґрунтованими й доводи захисника щодо порушення принципу безпосередності дослідження доказів, оскільки не був безпосередньо допитаний судом першої інстанції свідок ОСОБА_8, адже відповідно до показань ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_9 . ОСОБА_8 помер, що унеможливило допит останнього в судовому засіданні. Тому покази цього свідка судом взагалі не отримувалися й в основу судового рішення не покладалися.
При цьому за встановлених фактичних обставин кримінального провадження, наявних в матеріалах справи доказах, які були отримані в законний спосіб та належним чином підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відсутність можливості допитати залегендовану особу (свідка ОСОБА_8 ) не вплинуло на повноту судового розгляду чи можливість ухвалення судом законного рішення.
Судом першої інстанції було безпосередньо допитано свідка ОСОБА_9, який вказав про те, що він працює начальником сектору управління карного розшуку, підполковником поліції ГУНП у Волинській області. В ході досудового розслідування проводились заходи документування протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 . При цьому було отримано кілька ухвал про надання дозволу на проведення таких оперативних заходів апеляційним судом. Також було отримано постанову про проведення оперативної закупки наркотичних засобів, і в подальшому була проведена оперативна закупка наркотичних засобів у ОСОБА_7 . Надалі експертом було встановлено, що то був канабіс.
Щодо проведення оперативної закупки свідок зазначив, що така закупка проводилась в кінці лютого 2019 року. До її проведення було залучено людину, яка дала свою згоду на таку процесуальну дію. Відповідно до інструкцій було оглянуто "покупця", вручено останньому грошові кошти та спецзасоби в службовому кабінеті.
Надалі "покупець" домовився з ОСОБА_7 про місце зустрічі і купівлю наркотичного засобу. В подальшому обвинувачений приїхав на автомобілі до шиномонтажу, що знаходиться орієнтовно біля ТЦ "Варшавський" в м. Луцьку Волинської області, а "покупець" їхав на громадському транспортні до автостанції м. Луцька, де його чекали працівники поліції, в тому числі й сам свідок, який увімкнув спецзасоби (відеозапис).
Після цього "покупець" пішов на місце зустрічі, де сів в автомобіль ОСОБА_7 та купив в останнього за 300 грн три поліетиленові пакети, в яких знаходилася подрібнена речовина рослинного походження. Ці пакетики були поміщені в пачку з-під цигарок марки "Прилуки червоні особливі". Після цього "покупець" вийшов з автомобіля і прибув до працівників поліції в попередньо обумовлене місце - автостанцію м. Луцька, де ним було добровільно видано працівникам поліції куплену в ОСОБА_7 наркотичну речовину рослинного походження. Після цього відеозапис було припинено для складання відповідних протоколів. Також свідок додав, що відеозапис не проводився, коли "покупець" їхав громадським транспортом на місце оперативної закупки. В подальшому усі інші оперативні документи були складені в службовому кабінеті.
Крім того свідок вказав, що на даний час залегендована особа померла і всі документи з обмеженим доступом та грифом "таємно" знищені у зв`язку з уведенням воєнного стану на всій території України. Кошти були виділені кошторисом МВС для проведення оперативної закупки, з яких робилися ксерокопії, однак хімічні засоби на грошові кошти під час їх вручення "покупцю" не наносилися.
Колегія суддів Верховного Суду вбачає, що у судів нижчих інстанцій були відсутні обґрунтовані підстави ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_9, оскільки вони фактично узгоджуються з письмовими доказами у кримінальному провадженні, а тому доводи сторони захисту щодо визнання показань цього свідка неналежним доказом є безпідставними.
Також, як убачається із показань засудженого ОСОБА_7, які були надані ним в суді першої інстанції, він не заперечував той факт, що в нього була зустріч в його автомобілі марки "Сітроен Берлінго" із ОСОБА_10, якого він знає як брата свого однокласника, та отримання коштів у сумі 300 грн. Однак він заперечував факт продажу наркотичних засобів, вказавши, що всім знайомим ОСОБА_11 було відомо, що він ( ОСОБА_12 ) вживає наркотичні засоби.
Окрім того із матеріалів кримінального провадження вбачається, що оперативна закупка була проведена на підставі постанови прокурора про проведення оперативної закупки речовин від 04 лютого 2019 року (т. 1 а.п. 59-60).
За результатами оперативної закупки був складений протокол від 27 лютого 2019 року, відповідно до якого 26 лютого 2019 року о 15:00 год. ОСОБА_7, перебуваючи в автомобілі марки "Citroen Berlingo" по АДРЕСА_2, передав за 300 грн ОСОБА_8, який залучався працівниками поліції до проведення оперативної закупки, пачку з під цигарок "Прилуки" червоного кольору, в якій знаходилися три поліетиленових пакети з речовиною зеленого кольору рослинного походження. При цьому згідно з даними цього протоколу оперативної закупки від 27 лютого 2019 року додатки до протоколу відсутні (т. 1 а.п. 68-69).
Тому посилання захисника на відсутність додатків до протоколу оперативної закупки від 27 лютого 2019 року, що, на думку сторони захисту, є порушенням вимог ч. 2 ст. 106 КПК України, не вбачаються обґрунтованими, оскільки додаток до протоколу певної слідчої дії чи оперативно-розшукового заходу як його частина додається до такого протоколу у разі необхідності, не являючись його обов`язковою складовою.
При цьому, оскільки згідно зі змістом ч. 2 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" фіксація та використання результатів оперативно-розшукових заходів регулюються згідно з положеннями глави 21 Кримінального процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, щодо цього питання застосовними є положення ч. 2 ст. 252 КПК України, де зазначено, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки.
Також за клопотанням т.в.о. начальника УКР ГУНП у Волинській області ухвалою слідчого судді Волинського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року було надано дозвіл на проведення оперативно-технічного заходу щодо ОСОБА_7, а саме візуального спостереження за ОСОБА_7 з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, встановлення зв`язків або тих, з ким ця особа контактує (т. 1 а.п. 75-76). За результатами проведення цього оперативно-розшукового заходу було складено протокол від 14 березня 2019 року, до якого долучено додаток у виді флешнакопичувача інв № 1240 (т. 1 а.п. 78-79). За змістом цього документу зафіксовані події мали місце 26 лютого 2019 року.
Також на підставі ухвали слідчого судді Волинського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року було надано дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з абонентського номеру мобільного телефону, який належав ОСОБА_7, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, а також аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_7 (т. 1 а.п. 86-87). За результатами проведення цього заходу був складений протокол від 27 лютого 2019 року з додатками: двома флешнакопичувачами інв № 1241 та інв № 1242 (т. 1 а.п. 88-91).
При цьому відповідно до протоколу дослідження інформації від 29 серпня 2019 року, на відео зафіксований хід проведення оперативної закупки наркотичного засобу у ОСОБА_7, яка мала місце саме 26 лютого 2019 року о 15:01 год (т. 1 а.п. 95-99). Тому з матеріалів провадження вбачається, що за змістом вказаного запису він фактично відображає події оперативної закупки, яка проводилася згідно з указаними вище процесуальними документами.
Крім цього, згідно з даними технічного носія, на якому зафіксовано судове засідання від 11 червня 2021 року, в судовому засіданні були досліджені (переглянуті) флешнакопичувач інв № 1240, який є додатком до протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу спостереження за особою від 14 березня 2019 року, а також флешнакопичувач до протоколів обшуків від 28 серпня 2919 року.
Також відповідно до даних технічного носія, на якому зафіксовано судове засідання від 12 січня 2022 року, в судовому засіданні були дослідженні (переглянуті) додатки до протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу аудіо, відеоконтролю особи від 27 лютого 2019 року, а саме два флешнакопичувачі інв № 1241 та інв № 1242. Тому твердження сторони захисту про неповне дослідження даних флешнакопичувачів не відповідають матеріалам справи.
Щодо доводів про допущенні судом порушення при ідентифікації коштів, які були використані при закупівлі особливо небезпечної наркотичної речовини у ОСОБА_7, й тієї обставини, що вказані кошти не були вилучені у обвинуваченого та не були предметом дослідження у справі, колегія суддів вбачає таке.
Згідно з протоколом огляду грошових коштів від 26 лютого 2019 року (т. 1 а.п. 62-63) грошові кошти у сумі 300 гривень номіналом по 100 гривень були виділені та отримані для використання під час проведеної оперативної закупки в рамках ведення ОРС № 28/14/108цт-18.
Кошти, які використовувалися як засіб здійснення оперативної закупки особливо небезпечного наркотичного засобу, були залучені в установленому порядку, оскільки наявна постанова прокурора про проведення оперативної закупки (т. 1 а.п. 59- 60), у якій він доручає отримати кошти для проведення оперативної закупки. Також у матеріалах провадження є протокол огляду грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані. Вказані обставини виключають обґрунтовані сумніви у законності походження коштів.
При цьому в пункті 2 резолютивної частини згаданої постанови прокурора вказано, що кошти в сумі 300 (триста) гривень не підлягають подальшому поверненню, а у пункті 3 зазначено про проведення оперативної закупки без затримання ОСОБА_7, що у своїй сукупності свідчить про неможливість вилучення вказаних коштів у обвинуваченого й подальшого їх дослідження під час судового провадження.
Також не вбачаються обґрунтованими й доводи захисника про те, що протокол обшуку від 28 серпня 2019 року не відповідає вимогам чинного законодавства щодо порядку його складення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, на підставі ухвал слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2019 року були здійснені обшуки житлового будинку та автомобіля "Citroen Berlingo", який використовував ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 115-116, 119-120).
Обшуки були проведені за участю понятих і ОСОБА_7, яким було роз`ясненні їх права та обов`язки, що підтверджується їхніми підписами. Будь-яких зауважень до вказаних протоколів подано не було (т. 1 а.п. 123-126, 127-130).
Окремі недоліки, про які вказано в касаційній скарзі захисника, зокрема те, що у протоколі містяться пусті графи для заповнення протоколу, які після його складення та підписання не були перекреслені, не можуть впливати на аспекти належного дотримання правил його складання й не можуть бути підставою для визнання вказаних протоколів недопустимими доказами за відсутності конкретних доводів про те, що факт дописування певних даних у ці протоколи вже після їх складення і підписання учасниками відповідної слідчої дії мав місце.
Щодо відсутності підпису у протоколі оперативної закупки від 27 лютого 2019 року свідка ОСОБА_8, колегія суддів вбачає, що протокол оперативної закупки від 27 лютого 2019року є єдиним цілісним процесуальним документом з двох аркушів, у прикінцевій частині якого міститься повне зазначення посади, звання та прізвища особи, яка проводила відповідну дію, що засвідчено особистим підписом цієї особи (т. 1 а.п. 68-69).
Відсутність у протоколі оперативної закупки підпису залегендованої особи не тягне за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, адже не є істотним порушенням вимог КПК України. При цьому захисник у касаційній скарзі не вказує, яким чином відсутність підпису вказаної особи вплинула на достовірність змісту протоколу. Зазначене узгоджується із позицією, викладеною в постанові ККС ВС від 21 грудня 2022 року (справа № 686/20525/19, провадження № 51-3003км22).
Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги захисника, які здебільшого є аналогічними доводам його касаційної скарги, й обґрунтовано залишив його апеляційну скаргу без задоволення. Ухвала апеляційного суду належним чином умотивована та відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в межах доводів касаційної скарги захисника колегією суддів касаційного суду не встановлено, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись положеннями ст. ст. 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд