ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 761/5157/24
провадження № 51-3646км24
Верховний Судколегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року про повернення апеляційної скарги на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК),та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі положень ст. 75 КК звільнено ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням із встановленням іспитового строку 1 рік та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Київський апеляційний суд ухвалою від 04 квітня 2024 року апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7, подану на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року, повернув на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор висуває вимогу про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 04 квітня 2023 року у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно, керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 395, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, повернув подану ним апеляційну скаргу на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року з тих мотивів, що вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушила питання про поновлення цього строку.
Прокурор відмічає, що кримінальне провадження в суді першої інстанції розглядалось в порядку, передбаченому параграфом 1 глави 30 КПК, у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження та без їх виклику. Копія судового рішення на момент подання апеляційної скарги до Шевченківської окружної прокуратури м. Києва не надходила, а у Єдиному державному реєстрі судових рішень надання загального доступу до вироку забезпечено 29 лютого 2024 року. Отже, звертаючись із апеляційною скаргою 27 березня 2024 року, у нього не було обов`язку подавати клопотання про поновлення процесуального строку, оскільки такий строк не пропущено.
Зазначена позиція, відповідно до доводів касаційної скарги, також знаходить своє відображення у постанові об`єднаної палати касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 січня 2024 року щодо правил обрахування строку апеляційного оскарження вироку суду, ухваленого в порядку спрощеного провадження.
Таким чином, як стверджує прокурор, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, не врахував вимог ч. 3 ст. 395 КПК, чим перешкодив реалізації його права на апеляційне оскарження вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав викладені у касаційній скарзі доводи та просив задовольнити її вимоги.
Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, проте клопотань про його відкладення чи особисту участь від них до суду касаційної інстанції не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла такого висновку.
За приписами статей 370, 419 КПК ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою, має містити належні і достатні мотиви та підстави для її ухвалення.
Натомість суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року, наведених вимог закону не дотримався.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Разом із тим, згідно з абзацом 2 ч. 3 цієї статті якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Об`єднана палата касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22 січня 2024 року (справа № 757/1624/22-к, провадження № 51-1819кмо23), розглядаючи питання щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження судових рішень, ухвалених у провадженнях, розглянутих в порядку, передбаченому статтею 382 КПК, виснувала, що відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, якщо вирок в порядку, передбаченому статтею 382 КПК, постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи має обчислюватись з дня отримання нею копії вироку незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.
Таким чином, вирішуючи питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, строків, визначених ст. 395 КПК, суду апеляційної інстанції необхідно чітко встановити початок перебігу цих строків та їх закінчення.
Повертаючи апеляційну скаргупрокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року, суд зазначив, що указана апеляційна скарга подана 27 березня 2024 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, при цьому в апеляційній скарзі відсутнє клопотання про поновлення строку на оскарження вказаного вироку із зазначенням причин пропуску строку.
Однак такий висновок апеляційного суду є помилковим.
Апеляційний суд, в аспекті реалізації приписів ст. 395 КПК, не встановив, чи отримала сторона обвинувачення копію оскарженого вироку місцевого суду.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року призначено судовий розгляд обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні та без виклику учасників кримінального провадження на 13 годину 05 хвилин 19 лютого 2024 року.
Учасники кримінального провадження на розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_6 не викликалися.
Приписами ч. 4 ст. 382 КПК передбачено, що копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Відомості про те, що стороні обвинувачення надсилалася копія вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 19 лютого 2024 року щодо ОСОБА_6, або іншим чином була вручена, у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Отже, апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що прокурор подав апеляційну скаргу поза межами строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги через те, що особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення процесуального строку, що призвело до порушення права на доступ до правосуддя.
Допущене апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону колегія суддів вважає істотним і таким, що перешкодило ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення, що, відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, є підставою для скасування такого рішення.
З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати викладене та ухвалити судове рішення, яке відповідатиме вимогам кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд