ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 356/258/20
провадження № 51-7500км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у кримінальному провадженні № 12020110340000029 за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами обставини
За вироком Березанського міського суду Київської області від 09 червня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Стягнуто процесуальні витрати, вирішено долю речових доказів.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 09 лютого 2020 року близько 20:00 під час спільного вживання алкогольних напоїв на кухні у своїй квартирі в житловому АДРЕСА_1, під час суперечки, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою умисного заподіяння тілесних ушкоджень, схопив на тумбі кухонний ніж і умисно завдав потерпілій ОСОБА_8 6 ударів у різні частини тіла, в тому числі в обличчя, грудну клітку, черево та шию, заподіявши їй тяжких тілесних ушкоджень від яких вона померла через кілька днів у лікарні.
При перегляді вироку за апеляційною скаргою захисника Київський апеляційний суд ухвалою від 12 жовтня 2023 року змінив це рішення та зазначив у його вступній частині анкетні дані засудженого. У решті вирок залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді через істотне порушення вимог кримінального процесуального кодексу.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що лише в день судового засідання 12.10.2023 він отримав телефонний дзвінок і його повідомили про те, що в цей день о 16:30 у приміщенні Київського апеляційного суду буде розглядатися його апеляційна скарга на вирок і його явка в судове засідання є обов`язковою.
Під час телефонної розмови він попросив перенести розгляд апеляційної скарги на інший день через зайнятість в інших судових засіданнях, однак суд апеляційної інстанції усупереч вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) розглянув скаргу без його участі та без участі засудженого, чим порушив право сторони захисту на доступ до правосуддя, а також визначені ст. 7 цього Кодексу загальні засади кримінального провадження, зокрема верховенства права, законності, змагальності сторін та безпосередності дослідження показань.
Зурахуванням цього захисник вважає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги і просив залишити оскаржуване рішення без зміни.
Сторона захисту була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи в суді касаційної інстанції. Засуджений заяви про бажання брати участь у розгляді справи не подавав. Захисник у судове засідання не з`явився, заяв про причини неявки не подавав.
Мотиви Суду
Колегія суддів (далі - Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За правилами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів касаційної скарги.
У своїй касаційній скарзі захисник наводить єдиний довід чому він вважає незаконною ухвалу апеляційного суду - це неналежне повідомлення сторони захисту про розгляд справи.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 на вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 надійшла до апеляційного суду 20 липня 2023 року (т. 4, а. к. п. 159).
Суддя-доповідач апеляційного суду ухвалою від 21 липня 2023 року відкрив провадження у справі та направив сторонам копію апеляційної скарги, пам`ятку про права та обов`язки і роз`яснив їм право на подачу заперечень (т. 4, а. к. п. 162-164).
Своєю ухвалою від 31 липня 2023 року суддя-доповідач призначив апеляційний розгляд справи на 16:30 12 жовтня 2023 року в приміщенні Київського апеляційного суду (т. 4, а. к. п. 165-167).
Згідно з рекомендованим повідомленням в матеріалах провадження, копію ухвали апеляційного суду про призначення справи до розгляду захисник ОСОБА_6 отримав 04.08.2023 (т. 4, а. к. п. 170).
До початку апеляційного розгляду жодних клопотань сторона захисту до суду не подавала.
У судовому засіданні 12.10.2023 колегія суддів апеляційного суду, заслухавши думку прокурора, зважаючи на вимоги і доводи апеляційної скарги захисника, а також відсутність будь-яких клопотань і заяв від учасників (у тому числі про відкладення судового засідання) дійшла вмотивованого висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторони захисту (т. 4, а. к. п. 172-173).
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), що покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів у справі, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК.
Згідно з положеннями ст. 419 КПК суд апеляційної інстанції зобов`язаний проаналізувати й зіставити з наявними у справі та додатково поданими матеріалами всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, і дати на кожен із них вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права. При залишенні заявлених вимог без задоволення в ухвалі має бути зазначено правові підстави, з яких подану скаргу визнано необґрунтованою.
Цих вимог закону суд апеляційної інстанції дотримався.
Так, у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції навів доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника, та відповідні аргументи на їх спростування, а також мотиви з яких він дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а вирок без змін.
Ухвала апеляційного суду є належним чином обґрунтованою та вмотивованою і за змістом відповідає вимогам статей 370 та 419 КПК, у ній зазначено відповідні підстави та положення закону, якими керувався цей суд при ухваленні свого рішення.
Під час перевірки цього рішення судом касаційної інстанції не встановлено таких порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть бути підставою для його зміни або скасування, а тому підстав для задоволення касаційної скарги колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд