ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 537/1938/21
провадження № 61-7990св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року у складі судді Хіневича В. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у складі колегії суддів Бутенко С. Б., Обідіної О. І., Прядкіної О. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів.
Позов обґрунтовано тим, що у 2011 році на підставі укладених з ПАТ КБ "Приватбанк", яке змінило найменування на АТ КБ "Приватбанк", договорів про заощадження нею передано для зберігання на вкладних (депозитних) рахунках грошові кошти в загальній сумі 99 470,53 дол. США.
У липні 2019 року їй стало відомо, що працівники АТ КБ "Приватбанк" 03 квітня 2019 року за відсутності особистого розпорядження позивачки списали з її рахунків грошові кошти у розмірі 102 019,86 доларів США та видали готівкові грошові кошти невстановленій особі на підставі підроблених (недійсних) паспортів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та довіреності, посвідченої 21 березня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г. О. Депозитні рахунки, на яких були розміщені вказані грошові кошти, закрито.
Довіреність, на підставі якої списано грошові кошти позивачки, підписана невідомою особою та видана 21 березня 2019 року в Україні, в той час як позивачка постійно проживає в Японії і на території України в період видання довіреності не перебувала, не зверталася до приватного нотаріуса Обушенко Г. О. у м. Запоріжжі з метою посвідчення довіреності, не надавала громадянину ОСОБА_2 повноваження представляти свої інтереси у АТ КБ "Приватбанк" та інших банківських установах з питань розпорядження банківськими рахунками.
Згідно з листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 184/П-16816 від 19 листопада 2019 року в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" наявна така інформація про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 у період з 01 січня 2019 року по 04 листопада 2019 року: в`їзд 21 жовтня 2019 року о 14:04 через пункт пропуску Бориспіль-D; виїзд 03 листопада 2019 року о 01:02 через пункт пропуску Ягодин.
За висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1665 від 04 грудня 2019 року підпис у зазначеній довіреності виконано не ОСОБА_1 .
Також зазначила, що підпис на указаній довіреності явно відрізняється від підпису позивачки на документах за депозитними договорами, які є у банку. Під час укладення депозитних договорів банку було відомо, що позивачка проживає в Японії, а тому будь-які доручення видавалися нею виключно в Посольстві України в Японії.
Згідно з протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 20 грудня 2019 року останній 03 квітня 2019 року (день видачі працівниками банку грошових коштів, які належать ОСОБА_1 ) у місті Запоріжжі не перебував та грошових коштів у відділенні Запорізького РУ АТ КБ "Приватбанк" не знімав. ОСОБА_2 не відомі ні ОСОБА_1, ні особа, яку показав на фото слідчий, що представилася у відділенні АТ КБ "Приватбанк" громадянином ОСОБА_2 та якій були видані грошові кошти ОСОБА_1 .
Зазначала, що на вказаний у депозитних договорах її номер мобільного телефона не надійшло жодного дзвінка або SMS-повідомлення з метою перевірки довіреності, підтвердження дострокового розірвання депозитних договорів та видачі грошових коштів. Стверджувала, що працівниками АТ КБ "Приватбанк" не здійснено інформування позивачки про списання грошових коштів з відкритих на її ім`я рахунків та не вжито заходів належної безпеки вкладів, що позбавило позивачку можливості дізнатись і повідомити банк про несанкціоноване списання грошових коштів та призвело до втрати її грошових коштів.
Враховуючи викладене, позивачка просила суд стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на її користь:
51 281, 45 дол. США безпідставно списаних з рахунку ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000731999751 вклад "Стандарт" від 07 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк";
49 470, 53 дол. США безпідставно списаних з рахунку ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000731998351 вклад "Стандарт" від 06 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк";
19 128, 72 дол. США процентів за договором № SAMDN80000731999751 вклад "Стандарт" від 07 січня 2013 року та за договором № SAMDN80000731998351 вклад "Стандарт" від 06 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк", за період з 01 квітня 2019 року до 01 травня 2021 року;
84 793, 81 грн як три проценти річних та пеню за період з 08 травня 2020 року до 07 травня 2021 року згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та судові витрати.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та мотиви його ухвалення
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 :
51 281,45 дол. США безпідставно списаних з рахунку ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000731999751 вклад "Стандарт" від 07 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк (14 червня 2018 року найменування змінено АТ КБ "Приватбанк")";
49 470,53 дол. США безпідставно списаних з рахунку ОСОБА_1 за договором № SAMDN80000731998351 вклад "Стандарт" від 06 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" (14 червня 2018 року найменування змінено АТ КБ "Приватбанк");
19 128,72 дол. США процентів за договором № SAMDN80000731999751 вклад "Стандарт" від 07 січня 2013 року та договором № SAMDN80000731998351 вклад "Стандарт" від 06 січня 2013 року, укладеним між укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", за період з 01 квітня 2019 року по 01 травня 2021 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з моменту передачі уповноваженій особі банку грошових коштів за договором банківського вкладу саме банк є їх власником та на вимогу вкладника зобов`язаний повернути вклади та виплатити проценти за договорами. Довіреність від 21 березня 2019 року, на підставі якої АТ КБ "Приватбанк" видано грошові кошти з депозитних рахунків позивачки, нею не підписана та є неукладеним правочином, який не породжує прав та обов`язків для сторін. Суд відхилив доводи представника відповідача про встановлення особи ОСОБА_1 нотаріусом під час підписання довіреності від 21 березня 2019 року, реєстрацію вказаної довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей та відображення в ній даних ОСОБА_1, які співпадають з наявними в АТ КБ "ПриватБанк" даними позивачки, оскільки позивачкою підтверджено, а відповідачем не спростовано, що в день підписання довіреності, посвідченої у м. Запоріжжя, ОСОБА_1 перебувала поза межами України, а матеріалами досудового розслідування у кримінальній справі доведено, що указану довіреність підписано не ОСОБА_1 . У зв`язку із зазначеним, дострокове припинення вкладів ініційовано не вкладником і банк протиправно видав суми вкладів невстановленій особі, що порушує права позивачки, які підлягають судовому захисту в цій справі.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції та мотиви його ухвалення
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "Приватбанк" оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року, з урахуванням ухвал Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2023 року та від 21 серпня 2023 року про виправлення описки, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року в частині стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 відсотків за договором № SAMDN80000731998351 вклад "Стандарт" від 06 січня 2013 року та за договором № SAMDN80000731999751 Вклад "Стандарт" від 07 січня 2013 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" (14 червня 2018 року найменування змінено АТ КБ "Приватбанк") за період з 01 квітня 2019 року до 01 травня 2021 року змінено, зменшено їх із 19 128,72 доларів США до 5 222,17 дол. США.
Змінено розподіл судових витрат.
Стягнуто з АТ КБ "Приватбанк" в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 9 795,05 грн.
Компенсовано АТ КБ "Приватбанк" за рахунок держави, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, 2 275,04 грн понесених судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В іншій частині рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції в частині висновків щодо існування підстав для стягнення з банку на користь вкладника суми вкладів мотивовано тим, що судове рішення суду першої інстанції в цій частині відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції в частині суми процентів за спірними договорами, яка підлягає стягненню, мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що згідно з пунктом 5 договору № SAMDN80000731998351 "Стандарт" від 06 січня 2013 року та договору № SAMDN80000731999751 "Стандарт" від 07 січня 2013 року сторони погодили, що при продовженні мінімального терміну вкладу розрахунок процентів за кожний продовжений мінімальний термін вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє в Банку для депозитних вкладів даного найменування та мінімального строку на день закінчення попереднього мінімального терміну вкладу. При цьому обчислення нового мінімального терміну вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього мінімального терміну вкладу. Проценти за черговий мінімальний термін вкладу нараховуються на суму вкладу. Наступне продовження мінімального терміну вкладу здійснюється в такому ж порядку. Поточний розмір діючої процентної ставки за вкладом вкладник дізнається у відділенні банку або на сайті банку.
Як вбачається з наданих АТ КБ "Приватбанк" витягів із протоколів Комітету управління активами і пасивами, процентна ставка за вкладом "Стандарт строковий" 6-8 місяців за новими та продовжуваними вкладами фізичних осіб у доларах США у спірний період з 01 квітня 2019 року до 01 травня 2021 року неодноразово змінювалася та становила: з 24 січня 2019 року - 2 % річних, з 10 грудня 2019 року - 1,75 % річних, з 18 лютого 2020 року - 1,5 % річних, з 03 лютого 2021 року - 0,01 % річних. Тому відповідно до умов укладених між сторонами договорів під час обчислення розміру процентів за вкладом підлягає застосуванню відповідна процентна ставка, що діяла на день закінчення попереднього мінімального терміну вкладів, що є підставою для зміни рішення суду першої інстанції у відповідній частині зі зменшенням суми процентів за договорами, що підлягають стягненню з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
30 травня 2023 року АТ КБ "Приватбанк", через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 травня 2023 року у вказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, зокрема: у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19); у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18); у постанові Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 465/7362/16 (провадження № 61-17306св18), від 29 червня 2021 року у справі № 910/2842/20.
Заявник указує на те, що позивачка не заявляла вимоги про визнання недійсною довіреності, на підставі якої були видані кошти, а тому в діях працівника банку відсутні порушення вимог чинного законодавства.
Зазначає, що довіреність, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 представляти її інтереси з усіма необхідними повноваженнями у АТ КБ "Приватбанк" та інших банківських установах, підписана ОСОБА_1 у присутності нотаріуса, яким встановлено особу ОСОБА_1 та перевірено її дієздатність, про що свідчить підпис нотаріуса. Вказана довіреність зареєстрована в реєстрі та внесена до Єдиного реєстру довіреностей, особу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було встановлено, а тому у працівників банку не було підстав не приймати довіреність.
Крім того, працівниками банку додатково була перевірена спірна довіреність на відповідність законодавству, присутність повноважень, правильність її посвідчення, а тому довіреність не можна вважати нікчемною.
У діях працівників банку відсутні порушення вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.
Сторонами довіреності від 21 березня 2019 року є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тому за будь-яких підстав банк не може бути суб`єктом реституції недійсності такого правовідношення та не є володільцем коштів позивачки. Якщо ОСОБА_2 отримав кошти безпідставно за недійсною довіреністю, то позивачка може витребувати їх на підставі статті 1212 ЦК України, тому АТ КБ "Приватбанк" є неналежним відповідачем у цій справі.
Стверджує, що у спірних правовідносинах банк не порушив умови укладених з позивачкою договорів, не вчинив дій, спрямованих на неправомірне заволодіння депозитних коштів ОСОБА_1 третіми особами, не вчинив протиправних дій, які сприяли такому заволодінню, банком дотримано вимоги чинного законодавства та положення договорів банківських вкладів.
ОСОБА_1 як учасник справи не скористалася правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано справу з суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
Суди установили, що 05 липня 2011 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та ПАТ КБ "ПриватБанк" (Банк) укладено договір про заощадження № SAMDN01000717807872 (Вклад "Стандарт" з щомісячною виплатою) (далі - договір № SAMDN01000717807872 від 05 липня 2011 року). Згідно з пунктом 1 вказаного договору Клієнт передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 49 470,53 дол. США (сорок дев`ять тисяч чотириста сімдесят доларів 53 цента) (далі - вклад), на строк 6 місяців. Для внесення суми вкладу Банк відкриває Клієнту особовий рахунок № НОМЕР_1 . На вказаний рахунок ОСОБА_1 внесла суму вкладу у розмірі 49 470,53 дол. США згідно з платіжним дорученням № 1789649571 від 05 липня 2011 року (а.с. 7). Договір неодноразово автоматично продовжувався.
06 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір № SAMDN80000731998351 вклад "Стандарт" (далі - договір № SAMDN80000731998351 від 06 січня 2013 року). Відповідно до пункту 1 вказаного договору Клієнт передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 49 470,53 дол. США (сорок дев`ять тисяч чотириста сімдесят доларів США 53 цента) (далі - вклад), на строк 365 днів до 06 січня 2014 року включно. Для внесення суми вкладу Банк відкриває Клієнту особовий рахунок № НОМЕР_2 . 06 січня 2013 року на вказаний особовий рахунок перераховано суму вкладу у розмірі 49 470,53 дол. США з особового рахунка позивачки № НОМЕР_1, що був відкритий за договором № SAMDN01000717807872 від 05 липня 2011 року.
06 липня 2011 року між ОСОБА_1 (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) укладено договір про заощадження № SAMDN01000717845352 (Вклад "Стандарт" з щомісячною виплатою), (далі - договір № SAMDN01000717845352 від 06 липня 2011 року). Згідно з пунктом 1 вказаного договору Клієнт передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 50 000,00 дол. США (п`ятдесят тисяч доларів), (далі - вклад) на строк 6 місяців. Для внесення суми вкладу Банк відкриває Клієнту особовий рахунок № НОМЕР_3 .
На вказаний рахунок ОСОБА_1 внесла суму вкладу у розмірі 50000,00 дол. США згідно з платіжним дорученням № 1790521629 від 06 липня 2011 року. Указаний договір неодноразово автоматично продовжувався.
07 січня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір № SAMDN80000731999751 вклад "Стандарт" (далі - договір № SAMDN80000731999751 від 07 січня 2013 року. Відповідно до пункту 1 вказаного договору, Клієнт передає, а Банк приймає грошові кошти в сумі 50 000 дол. США (п`ятдесят тисяч доларів США), (далі - вклад), на строк 365 днів до 07 січня 2014 року включно. Для внесення суми вкладу Банк відкриває Клієнту особовий рахунок № НОМЕР_4 . 07 січня 2013 року на указаний особовий рахунок перераховано суму вкладу у розмірі 50 000 дол. США з особового рахунка позивачки № НОМЕР_3, що був відкритий за договором № SAMDN01000717845352 від 06 липня 2011 року.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт внесення ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 49 470,53 дол. США за договором № SAMDN80000731998351 від 06 січня 2013 року та в розмірі 50 000,00 дол. США за договором № SAMDN80000731999751 від 07 січня 2013 року.
Суди установили, що строки указаних вкладів неодноразово продовжувалися.
14 червня 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" змінило найменування на АТ КБ "ПриватБанк".
08 червня 2018 року у місті Токіо, Японія, ОСОБА_1 видала довіреність, посвідчену Посольством України в Японії, якою уповноважила свою матір ОСОБА_3 отримувати в АТ КБ "ПриватБанк" витяги та інформацію за рахунками, відкритими на ім`я ОСОБА_1
28 березня 2019 року у відділення АТ КБ "ПриватБанк" у м. Запоріжжя звернувся громадянин, який надав паспорт громадянина України і довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я ОСОБА_2, а також довіреність від імені громадянки ОСОБА_1, видану 21 березня 2019 року в Україні у місті Запоріжжя та посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г. О.
Довіреністю ОСОБА_2 надано право представляти інтереси ОСОБА_1 з усіма необхідними повноваженнями у АТ КБ "ПриватБанк" та інших банківських установах з питань розпорядження доларовими рахунками: № 26356616779416, № 26306616779416, № 26356616786302, № 26306616786302, відкритими на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ "ПриватБанк".
На підставі довіреності та заяв ОСОБА_2 від 28 березня 2019 року про розірвання договорів № SAMDN80000731998351 від 06 січня 2013 року та № SAMDN80000731999751 від 07 січня 2013 року спірні договори були розірвані, депозитні рахунки закриті і 03 квітня 2019 року грошові кошти з депозитних рахунків позивачки виплачені ОСОБА_2 через касу відділення АТ КБ "ПриватБанк" у м. Запоріжжя згідно з банківськими квитанціями від 03 квітня 2019 року, а саме: виплачено 50 738,41 дол. США за договором № SAMDN80000731998351 від 06 січня 2013 року та 51 281,45 дол. США - за договором № SAMDN80000731999751 від 07 січня 2013 року.
09 липня 2019 року ОСОБА_3, звернувшись у відділення АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання витягів за депозитними рахунками, дізналась, що депозитні рахунки закриті, а грошові кошти у загальній сумі 102 019,86 дол. США видані за довіреністю, виданій від імені ОСОБА_1 громадянину України ОСОБА_2
10 липня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_3 від 09 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України та присвоєно номер кримінального провадження - 12019170090002372.
Згідно з довідкою № 61511/36-091-583 від 10 липня 2019 року громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України в Японії з 11 жовтня 2016 року.
Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 184/П-16816 від 19 листопада 2019 року в базі даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" наявна така інформація про перетинання державного кордону України ОСОБА_1 у період з 01 січня 2019 року по 04 листопада 2019 року:
- в`їзд 21 жовтня 2019 року о 14:04 через пункт пропуску Бориспіль-D;
- виїзд 03 листопада 2019 року о 01:02 через пункт пропуску Ягодин.
Паспорт ОСОБА_1 для виїзду за кордон також містить відмітку про її в`їзд в Україну через пункт пропуску Бориспіль 21 жовтня 2019 року.
Суди установили, що 21 березня 2019 року, тобто у день оформлення в м. Запоріжжі у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г. О. довіреності від імені позивачки на ім`я ОСОБА_2 з правом розпорядження депозитними рахунками ОСОБА_1, вона не перебувала на території України.
В межах кримінального провадження № 12019170090002372 від 10 липня 2019 року призначено судову почеркознавчу експертизу.
Згідно з висновком експерта Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 1665 від 14 грудня 2019 року підпис та рукописний запис " ОСОБА_1" у графі "ПІДПИС:_" довіреності від 21 березня 2019 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 280, посвідчена приватним нотаріусом Обушенко Г. О., виконані не ОСОБА_1
Суди установили, що довіреність від імені ОСОБА_1, посвідчена 21 березня 2019 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Обушенко Г. О. у м. Запоріжжя, на уповноваження ОСОБА_2 представляти її інтереси з усіма необхідними повноваженнями у АТ КБ "Приватбанк" та інших банківських установах, зокрема, з правом подавати від її імені заяви, знімати всю суму коштів за вкладами, чи її частину, ОСОБА_1 не підписувалася, тобто розпорядження вкладника на розірвання спірних договорів та виплату коштів на підставі указаної довіреності ОСОБА_2 було відсутнє.
Суди установили, що сторони спірних договорів обумовили можливість їх дострокового розірвання шляхом повідомлення про це іншої сторони за два банківських дня до дати розірвання договору.
29 серпня 2019 року ОСОБА_1 видано довіреність ОСОБА_4, яка посвідчена Іванчук О. М., другим секретарем з консульських питань Посольства України в Японії та зареєстрована в реєстрі за № 573-141. Цією довіреністю Шулік О. Й. надано право здійснювати від імені ОСОБА_1 та в її інтересах листування з АТ КБ "ПриватБанк" і спілкування з працівниками вказаного банку з питань дострокового розірвання договорів, укладених ОСОБА_1 з АТ КБ "ПриватБанк", та отримання особисто ОСОБА_1 грошових коштів з депозитних та інших рахунків, відкритих на її ім`я в АТ КБ "ПриватБанк".
Указане волевиявлення вкладника, від імені якої діяла уповноважена особа ОСОБА_4, було адресовано АТ КБ "Приватбанк" 27 вересня 2019 року разом з вимогою про виплату грошових коштів за вкладами, що є належною підставою для повернення спірних вкладів та виплати процентів відповідно до умов укладених між сторонами договорів.
Вимогу від 27 вересня 2019 року про розірвання спірних договорів та виплату грошових коштів за вкладами банк не виконав, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
Належним способом захисту порушеного права позивачки в цій справі є виплата грошових коштів за вкладами та процентів відповідно до умов укладених між сторонами договорів банківських вкладів.
Суд апеляційної інстанції також установив, що відповідно до протоколів Комітету управління активами і пасивами, процентна ставка за вкладом "Стандарт строковий" 6-8 місяців за новими та продовжуваними вкладами фізичних осіб у доларах США у спірний період з 01 квітня 2019 року по 01 травня 2021 року неодноразово змінювалась та становила: з 24 січня 2019 року - 2 % річних, з 10 грудня 2019 року - 1,75 % річних, з 18 лютого 2020 року - 1,5 % річних, з 03 лютого 2021 року - 0,01 % річних.
За умовами укладених між сторонами договорів під час обчислення розміру процентів за вкладом підлягає застосуванню відповідна процентна ставка, що діяла на день закінчення попереднього мінімального терміну вкладів, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції та зменшення суми процентів за договорами, що підлягають стягненню з АТ КБ "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.