ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 580/2479/19
адміністративне провадження № К/990/1133/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Берназюк Я.О., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 ( Гайдаш В.А. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 (судді: Оксененко О.М., Мельничук В.П., Собків Я.М.)
у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести поновлення пенсії.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_3 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не поновлення пенсії;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, що викладене у листі від 05.04.2019;
- зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії за віком з 21.02.2014 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_3 з 21.02.2014 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 21.02.2014 відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі ОСОБА_3 з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задоволено частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 скасовано. Позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо поновлення та виплати пенсії позивачу з 14.02.2019 відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити виплату пенсії за віком позивачу на підставі документів, що знаходяться в його пенсійні справі, починаючи з дати звернення - 14.02.2019.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
За заявою позивача від 26.12.2019 судом першої інстанції видано виконавчий лист.
Постановою Верховного Суду від 30.09.2021 касаційну скаргу позивача задоволено частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 в частині, в якій скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 щодо задоволення позовної вимоги про проведення індексації при поновленні пенсії ОСОБА_3 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у проведенні індексації, залишено без змін.
В іншій частині постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 скасовано та залишено в силі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2019.
30.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну стягувача правонаступником і зміну способу та порядку виконання рішення, видачу виконавчого листа у справі.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зміну стягувача правонаступником та зміну способу і порядку виконання рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви в частині заміни стягувача правонаступником, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Покликаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази поновлення та виплати пенсії за віком ОСОБА_3, а також нарахування сум недоотриманої пенсії, суд виходив з того, що сума пенсії, яка фактично не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії, не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону №1058-IV та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимоги зобов`язального характеру нерозривно пов`язані з особою стягувача.
Покликаючись на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 520/19364/2020, суд дійшов висновку, що заміна сторони у виконавчому провадженні, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявника.
Покликаючись на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 286/3516/16-ц, суд вказав, що спір про стягнення успадкованої суми неотриманих спадкодавцем пенсійних виплат має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась ОСОБА_1, подала касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Покликається на те, що пенсія позивача, призначена йому за життя, є нарахованою з дня призначення пенсії і залишається нарахованої до її чергової зміни. Відповідно заявник має право на отримання пенсії, яка протиправно не виплачувалась її чоловіку з 21.02.2014 по дату його смерті (26.12.2021).
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідач не скористався правом подати відзив на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.
Відповідно до частини 1 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
За змістом наведеної норми єдиною підставою для заміни сторони виконавчого провадження або сторони у виконавчому листі є підтвердження статусу правонаступника сторони.
Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що заявниця є спадкоємицею позивача.
Крім того, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Крім заборони спадкування права на пенсію, закон встановлює порядок спадкування недоотриманої (у зв`язку зі смертю особи) суми пенсії.
Так, відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до статті 52 Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зазначені норми стосуються лише тих сум пенсії, які пенсіонер недоотримав у зв`язку зі смертю, однак такі можуть бути виплачені пенсійним органом за наявності відповідного звернення членів його сім?ї.
Натомість у цій справі мова йде про пенсію, яка була недоотримана позивачем в зв`язку з невизнанням органу пенсійного фонду на неї за позивачем та невиконанням за його життя рішення суду про її виплату.
Для виплати таких сум пенсії встановлено спеціальний порядок їх виплати через виконання судового рішення шляхом виплати спірних сум правонаступнику позивача у разі заміни сторони виконавчого провадження.
Верховний Суд у вирішенні питання правонаступництва у постанові від 25.04.2023 справі № 420/4447/20 дійшов висновку, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися неотриманими у зв`язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили за життя позивача.
Водночас матеріали справи не містять відомостей, що за життя позивача рішення суду від 01.10.2019 було виконано шляхом нарахування йому відповідних сум.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2024 у справі №240/9078/20 при вирішенні наявності підстав для правонаступництва, можливості заміни стягувача правонаступником та ефективного способу захисту права на виплату коштів шляхом звернення до суду в порядку статей 52, 379 КАС України, дійшов наступних висновків:
" … тільки у змагальному судовому процесі, суд відповідної юрисдикції має можливість, зокрема, встановити, необхідні для вирішення спору щодо виплати недоотриманої за життя суми пенсії, фактичні обставини, зокрема:
- поточну суму заборгованості органу пенсійного фонду, яка виникла, зокрема, у зв`язку з невиконанням рішення суду за життя пенсіонера, шляхом витребування у органу пенсійного фонду відповідної довідки із зазначенням конкретної суми, яка залишилася невиплаченою;
- статус позивача у справі щодо стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (член сім`ї/особа, що перебувала на утриманні померлого пенсіонера/спадкоємець);
- наявність інших осіб з аналогічним статусом, які також претендують/мають право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;
- дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера;
- подання позивачем всіх необхідних документів, передбачених Порядком № 22-1;
- процедури, за якої у особи виникло відповідне право (суд має встановити, в якому порядку особа звернулася за недоотриманою пенсією у зв`язку зі смертю пенсіонера - як член сім`ї, який проживав разом із пенсіонером на день його смерті/особа, яка перебувала на його утриманні або як спадкоємець)."
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні правовідносин аналогічного характеру, порушене заявником процесуальне питання з урахуванням встановлених у цій справі обставин не може бути вирішено за правилами статті 379 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача правонаступником, оскільки правовідносини не допускають правонаступництва.
Зважаючи на те, що встановлення чи зміна способу або порядку виконання рішення суду підлягає вирішенню судом за заявою стягувача чи виконавця, заява ОСОБА_1 в частині зміни способу та порядку виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 задоволенню не підлягає, оскільки заявниця не набула статусу стягувача.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 КАС України,