УХВАЛА
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 442/4881/20
провадження № 13-30 зк 24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
розглянула касаційну скаргу ОСОБА_19 на ухвалу Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 вересня 2024 року та
в с т а н о в и л а:
Як убачається з наявних у Верховному Суді матеріалів, вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 березня 2024 року ОСОБА_19 засуджено за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки. Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК звільнено ОСОБА_19 від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 липня 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_19 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
У подальшому ОСОБА_19 звернувся до Касаційного кримінального суду з касаційною скаргою, в якій порушував питання про скасування ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 липня 2024 року та судових рішень від 30 липня 2018 року і від 02 липня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_19 було залишено без руху та вказано на недоліки поданої ним скарги, встановлено п`ятнадцятиденний строк для їх усунення з дня отримання копії ухвали. При цьому ОСОБА_19 було роз`яснено, що у випадку неусунення недоліків касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвалою Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_19 у частині оскарження судових рішень від 02 липня 2024 року та від 30 липня 2018 року, повернуто особі, яка її подала, оскільки недоліків поданої уперше касаційної скарги не було усунуто. Цією ж ухвалою ОСОБА_19 відмовлено у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою у частині оскарження ухвали Тернопільського апеляційного суду від 16 липня 2024 року, оскільки таке рішення апеляційного суду не перешкоджає подальшому провадженню, а отже не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Наразі ОСОБА_19 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 вересня 2024 року.
Перевіривши подану касаційну скаргу та копію оскаржуваного судового рішення, Велика Палата дійшла висновку, що у її прийнятті належить відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Верховний Суд діє виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.
Згідно з ч. 1 ст. 36, п. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України від 02 червня 2016 року
№ 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК); Велика Палата лише у передбачених законом випадках здійснює касаційний перегляд судових рішень з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
В аспекті кримінальної юрисдикції ці норми кореспондують із приписами КПК, в яких чітко врегульовано випадки здійснення кримінального провадження саме Великою Палатою. Зокрема, ця палата уповноважена переглядати: судові рішення за виключними обставинами з підстави, визначеної п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК; ухвалені нею рішення з підстав, передбачених пунктами 1 та 3 ч. 3 ст. 459 цього Кодексу (ч. 5 ст. 33 КПК), і за нововиявленими обставинами (ч. 4 ст. 33 цього Кодексу); судові рішення, передбачені ст. 424 КПК, в касаційному порядку - лише в разі передачі кримінального провадження на розгляд цієї палати за процедурою статей 4341, 4342 КПК для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду.
Наведені процесуальні норми ОСОБА_19 залишив поза увагою і звернувся до Великої Палати з питань, які за законом не відносяться до її повноважень.
Так, ОСОБА_19 не оспорює судове рішення за виключними обставинами, передбаченими п. 2 ч. 3 ст. 459 КПК, а просить переглянути в касаційному порядку ухвалу колегії суддів Касаційного кримінального суду, постановлену в межах даного кримінального провадження за його ж касаційною скаргою.
При цьому слід зауважити, що Велика Палата не є четвертою інстанцією в системі судів кримінальної юрисдикції та не наділена повноваженнями щодо "повторної" касації, а тому немає правових підстав для прийняття його касаційної скарги до розгляду.
З урахуванням наведеного, в прийнятті до розгляду Великою Палатою касаційної скарги ОСОБА_19 слід відмовити.
Керуючись статтями 4341, 4342 КПК, Велика Палата Верховного Суду