ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 200/1416/18
провадження № 51-1850км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року та Дніпровського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кривого Рогу, жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, раніше не судимого,
звільненого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 177, частинами 1, 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (надалі - КК), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2023 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 177, частинами 1, 4 ст. 358 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито.
Згідно зі сформульованим обвинуваченням, детально наведеним в ухвалі суду ОСОБА_8, будучи фізичною особою - підприємцем, з 29 листопада 2016 року по 04 липня 2017 року незаконно використовував промисловий зразок "Кутовий модульний диван "Сканді" відповідно до патенту від 11 липня 2016 року НОМЕР_1, без дозволу власника патенту - ОСОБА_7, виготовляв та реалізовував кутові модульні дивани з усіма суттєвими ознаками зазначеного промислового зразка за адресою: АДРЕСА_2, що завдало матеріальної шкоди ОСОБА_7 у значному розмірі, вчинивши вказане шляхом підроблення та використання офіційних документів.
У червні 2017 року на адресу ФОП ОСОБА_9, який веде свою діяльність у АДРЕСА_3, надійшло замовлення № 84 від 24 червня 2017 року на поставку м`якої меблі, а саме модульного кутового дивану " Монтерей". 26 червня 2017 року вказаний меблевий виріб продано, згідно накладної № 388 від 26 червня 2017 року та паспорту якості меблевого виробу. Відповідно до зазначених документів модульний кутовий диван " Монтерей", вироблено ФОП ОСОБА_8, який в свою чергу з метою уникнення відповідальності за порушення патентного права на промисловий зразок на відривному талоні паспорта якості вказаного меблевого виробу поставив відтиск печатки ФОП ОСОБА_10, про що останній не був обізнаний, так як з листопада 2016 року офіційно призупинив свою підприємницьку діяльність.
Крім того, ОСОБА_8 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою уникнення відповідальності за порушення авторських прав ОСОБА_7 та приховування своєї протиправної діяльності з виробництва меблевої продукції з використанням указаного промислового зразка, достовірно знаючи про те, що підроблені ним накладні від 20 лютого 2017 року № 368 та 2017 року(без зазначення дня і місяця) № 376, містять необхідні реквізити та можуть бути використані під виглядом офіційних документів, на підтвердження факту поставки товару, видав їх ФОП ОСОБА_11 від імені ФОП ОСОБА_10, про що останній не був обізнаний, оскільки з листопада 2016 року офіційно призупинив свою підприємницьку діяльність, тобто ОСОБА_8 використав завідомо підроблені документи.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою 21 лютого 2024 року залишив без змін ухвалу районного суду.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого покликається на те, що суди попередніх інстанцій, під час постановлення ухвал не дотрималися вимог ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК), а тому ухвали підлягають зміні.
Представник потерпілого докладно наводить аргументи необхідності повернення його довірителю, вилучених речових доказів - диванів (згідно з переліком), оскільки ОСОБА_11 не є належною особою, якій необхідно було повертати вказані речові докази.
Натомість суди, у ході прийняття рішення щодо речових доказів, у достатній мірі його не обґрунтували і не навели переконливих мотивів.
Крім цього, касатор звертає увагу на тому, що в суді першої інстанції розгляд клопотання сторони захисту про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК здійснювався за відсутності потерпілого і його представника, що, на його думку, є істотним порушенням вимог КПК.