ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 127/15075/23
провадження № 51-3753км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 3 травня 2024 року щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого, а саме:
· 11 грудня 2019 року за вироком Вінницького апеляційного суду засудженого за частинами 1, 2 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;
· 29 вересня 2021 року за вироком Вінницького міського суду Вінницької області засудженого за ч. 1 ст. 122 КК, з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 цього Кодексу, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць, звільненого 15 квітня 2022 року по відбутті строку покарання,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 13 жовтня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.
Згідно з вироком ОСОБА_7, маючи незняті та непогашені судимості, не став на шлях виправлення та вчинив новий умисний злочин за таких обставин.
18 січня 2023 року близько 09:00 ОСОБА_7 перебував за місцем свого проживання, а саме в будинку АДРЕСА_1 . До нього в гості зайшов знайомий ОСОБА_8 і в ході розмови між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, який переріс у бійку. У цей час в ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_8 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння шкоди здоров`ю потерпілому шляхом спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, ОСОБА_7 умисно заподіяв ОСОБА_8 невстановлену кількість ударів кулаками у життєво важливий орган ? у голову (по обличчю) і тулуб, унаслідок чого потерпілий упав на підлогу та перестав чинити супротив. Після цього ОСОБА_7, продовжуючи свою злочинну діяльність, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 лежить на підлозі в безпорадному стані і не може захистити себе, тобто не становить будь-якої загрози для нападника, підійшов до нього і ногою завдав йому невстановлену кількість ударів у ділянки тулуба, ніг та голови.
Після побиття ОСОБА_8 ОСОБА_7 наказав йому залишити його будинок.
Згідно з висновком експерта від 24 лютого 2023 року № 116/117/151/152, у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:
· закритої тупої травми живота - розриву селезінки, який супроводжувався внутрішньочеревною кровотечею (об`ємом 1000 мл), що належить до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки являвся небезпечним для життя в момент заподіяння та супроводжувався загрозливими для життя явищами;
· перелому 7-го ребра справа по середній пахвинній лінії зі зміщенням, який належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являвся небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливими для життя явищами, за своїм характером спричинив тривалий (більше 21 дня) розлад здоров`я.
Ці тілесні ушкодження у ОСОБА_8 за давністю утворення відповідають терміну, вказаному в постанові про призначення експертизи, - 18 січня 2023 року.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 3 травня 2024 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без змін.
Вимоги та доводи, викладені в касаційній скарзі
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості. Так, прокурор посилається на те, що апеляційний суд, перевіряючи законність і правильність засудження ОСОБА_7, не вказав, чому суд першої інстанції не повинен був призначити більш суворе покарання, про що йшлося в апеляційній скарзі. Крім того, відмовляючи в задоволенні апеляційної скарги, суд обмежився лише обґрунтуванням тези про незазначення прокурором аргументів, які потрібно врахувати під час ухвалення нового вироку з призначенням реального покарання без застосування вимог ст. 75 КК. Стверджує, що апеляційний суд не надав відповіді на доводи прокурора стосовно тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особи засудженого, неправильно врахував обставини, які впливають на покарання. Зокрема, посилається, що наявність на утриманні ОСОБА_7 неповнолітніх дітей, його вік та відсутність претензій у потерпілого жодним чином не знижують суспільної небезпеки вчиненого злочину та його тяжкості. На думку сторони обвинувачення, не надано належної оцінки судимостям ОСОБА_7 та його ставленню до скоєного кримінального правопорушення, оскільки менш ніж через рік після звільнення з місць позбавлення волі він вчинив новий умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримала скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, проте в судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Згідно інформації Хмільницького РВ № 1 філії Державної Установи "Центр пробації" у Вінницькій області ОСОБА_7 не з`являється на реєстрацію та змінив місце проживання.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі, матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, правильності установлення фактичних обставин кримінального провадження, а такождостовірності доказів.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За статтею 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За приписами ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
За статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам статей 370, 419 КПК, у тому числі бути законною, обґрунтованою та мотивованою.
За змістом положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК убачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368?380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, з наведенням відповідних мотивів на спростування викладених у ній доводів.
Проте указаних вимог закону під час розгляду цього кримінального провадження апеляційним судом дотримано не було.
Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що, не погодившись із вироком суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7, прокурор подав апеляційну скаргу на нього, яка за доводами та вимогами майже аналогічна касаційній скарзі.
Однак, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції хоча й зазначив в ухвалі її суть, проте аргументованих відповідей на доводи не дав, власних висновків не сформулював, належним чином своє рішення не вмотивував та не зазначив в ухвалі обґрунтованих підстав, через які апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
Крім цього, заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що навіть призначення за попередніми вироками суду покарання у виді реального обмеження та позбавлення волі не попередило вчинення засудженим, менш ніж через рік після звільнення з місць позбавлення волі, нового умисного, тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_8 видалили селезінку через її пошкодження.
Також апеляційний суд не дав відповіді на доводи прокурора, що наявність на утриманні неповнолітніх дітей у цьому провадженні жодним чином не знижує суспільної небезпеки вчиненого злочину та його тяжкості, а також не було стримуючим фактором для засудженого.
Заслуговують на увагу доводи касаційної скарги про те, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися посилання прокурора щодо не знятих та не погашених судимостей засудженогота застосування до нього приписів ст. 75 КК, хоча після вироку за частинами за 1, 2 ст. 190 КК, яким йогозасуджено до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, в період цього строку він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК.
Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги статей 370, 419 КПК під час розгляду провадження в апеляційному порядку, що перешкодило постановленню законного та обґрунтованого судового рішення і відповідно до ч. 1 ст. 412, пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу є підставою для його скасування.
Оскільки апеляційний суд належним чином не перевірив доводів прокурора, висновок про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробування і застосування приписів ст. 75 КК є передчасним та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, здійснити апеляційний розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.