1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 524/4830/23

провадження № 61-7198св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря Валерія Миколайовича на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниці Ю. В., Прядкіної О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області (далі - Кременчуцька міська рада) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь безпідставно збережені кошти в сумі 27 346,92 грн.

Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від

25 вересня 2023 року позов задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь Кременчуцької міської ради кошти за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01 листопада 2021 року до 28 лютого 2023 року включно у розмірі 27 346, 92 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 листопада

2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 вересня 2023 року залишено без задоволення.

Згідно з довідкою Автозаводського районного суду м. Кременчука документ

в електронному вигляді "Ухвала" від 23 листопада 2023 року надіслано

24 листопада 2023 року Гонтарю В. М. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено до електронної скриньки

24 листопада 2023 року (а. с. 81).

Не погоджуючись із заочним рішенням Автозаводського районного суду

м. Кременчука від 25 вересня 2023 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. 10 січня 2024 року через підсистему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гонтара В. М. залишено без руху та надано строк для усунення недоліків скарги.

Ухвала мотивована тим, що заявнику необхідно надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та актуальну інформацію щодо підстав звільнення відповідача від сплати судового збору або ж про його сплату.

09 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. на виконання ухвали через підсистему "Електронний суд" подав заяву, до якої додав докази звільнення відповідача від сплати судового збору.

Одночасно у заяві представник відповідача Гонтар В. М. просив поновити строк на апеляційне оскарження заочного рішення, оскільки ухвали про відмову

в перегляді заочного рішення він не отримував. З її текстом ознайомився лише

10 січня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Гонтару В. М. продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року, в частині звернення до суду із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвала мотивована тим, що копія ухвали суду від 23 листопада 2023 року надіслана представнику відповідача - адвокату Гонтар В. М. на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документ доставлено до електронної скриньки 24 листопада 2023 року, тоді як апеляційну скаргу подано 10 січня

2024 року. Заявлене представником відповідача - адвокатом Гонтарем В. М. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення підлягає додатковому обґрунтуванню.

11 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. на виконання ухвали через підсистему "Електронний суд" подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій як додаткове обґрунтування зазначав про те, що у період з 20 грудня 2023 року до 09 січня 2024 року він перебував у відпустці. Зазначав, що невідкриття під час відпустки електронної пошти та неподання апеляційної скарги є поважною причиною.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 березня 2024 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Гонтару В. М. продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року, в частині звернення до суду

із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та із наданням доказів на їх підтвердження.

21 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. на виконання ухвали через підсистему "Електронний суд" подав заяву, до якої на підтвердження обставин перебування у відпустці додав довідку від

21 березня 2024 року про те, що у період з 20 грудня 2023 року до 09 січня

2024 року Гонтар В. М. перебував у відпустці. Довідка підписана Гонтарем В. М .

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2024 року представнику ОСОБА_1 - адвокату Гонтару В. М. продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху ухвалою Полтавського апеляційного суду від 29 січня 2024 року, в частині звернення до суду

із обґрунтованим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Ухвала мотивована тим, що довідка, яка складена самим адвокатом, не

є належним і допустимим доказом на підтвердження його перебування

у відпустці. Має бути належним чином засвідчена копія наказу про перебування

у відпустці, а не довідка за місцем вимоги.

15 квітня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. на виконання ухвали через підсистему "Електронний суд" подав заяву, до якої на підтвердження обставин перебування у відпустці додав наказ від 19 грудня

2023 року № 1 про вибуття Гонтара В. М. у чергову щорічну відпустку на період

з 20 грудня 2023 року до 09 січня 2024 року тривалістю 20 календарних днів. Наказ від 19 грудня 2023 року № 1 підписано Гонтарем В. М .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника

ОСОБА_1 - адвоката Гонтаря В. М. на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 вересня 2023 року відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що копія ухвали суду від 23 листопада 2023 року надіслана представнику відповідача - адвокату Гонтарю В. М. на його електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; документ доставлено до електронної скриньки 24 листопада 2023 року, тоді як апеляційну скаргу подано до апеляційного суду 10 січня 2024 року. Недоліки апеляційної скарги в частині обґрунтування підставності поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не усунено, оскільки надані адвокатом докази не є належними, а причина не є обставиною, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, оскільки ведення справи могло бути доручено іншому представнику, який міг би добросовісно та своєчасно скласти і подати таку апеляційну скаргу. Відповідач не скористався таким процесуальним правом, неможливості вчинення таких дій також не довів, жодних інших поважних причин пропуску строку суду не повідомив. Суд зазначив, що ненадання або несвоєчасне надання адвокатом послуг не може, за загальним правилом, бути достатньою причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

17 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 18 квітня 2024 року, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно не визнав перебування адвоката Гонтаря В. М. у відпустці поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Автозаводського районного суду м. Кременчука.

23 серпня 2024 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не

є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у разі, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

ЄСПЛ зауважив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого

є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (MPP GOLUB v. UKRAINE, № 6778/05, ЄСПЛ, від

18 жовтня 2005 року).

Норми, які регулюють строки подання скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Заінтересовані особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

З матеріалів справи відомо, що 25 вересня 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука ухвалив заочне рішення у справі.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 листопада

2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 вересня 2023 року залишено без задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з довідкою Автозаводського районного суду м. Кременчука документ

в електронному вигляді "Ухвала" від 23 листопада 2023 року надіслано

24 листопада 2023 року Гонтарю В. М. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено до електронної скриньки

24 листопада 2023 року (а. с. 81).

Не погоджуючись із заочним рішенням Автозаводського районного суду

м. Кременчука від 25 вересня 2023 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Гонтар В. М. 10 січня 2024 року через підсистему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею

у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Установивши, що представник відповідача адвокат Гонтар В. М. ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 листопада 2023 року отримав в його електронній скринці (електронному кабінеті) 24 листопада

2023 року, чого заявник не спростовує у касаційній скарзі, апеляційний суд визнав підстави, наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, зокрема перебування у відпустці, неповажними і залишив апеляційну скаргу без руху, надавши строк для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням відповідних доказів.

У пунктах 88-90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня

2024 року у справі № 454/1883/22 (провадження № 14-117цс23) зроблено висновок, що "процесуальним законодавством, чинним на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС

у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Надсилання судового рішення в той чи інший спосіб учаснику справи

є процесуальним обов`язком суду. Відомості про вручення (доставлення) рішення суду учаснику справи містяться у розписці про вручення, у повідомленні про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи,

у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення, а також

у документах, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 272 ЦПК України

(в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції). У разі відсутності таких відомостей судове рішення вважається не врученим".

Відповідно до пункту 1 Положення про ЄСІТС адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС

у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС).

Аналогічні норми містяться у частині шостій статті 14 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє

у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Апеляційний суд установив, що представник відповідача - адвокат Гонтар В. М. отримав копію ували Автозаводського районного суду м. Кременчука від

23 листопада 2023 року на офіційну електронну адресу (електронний кабінет) -

24 листопада 2023 року, про що свідчить довідка Автозаводського районного суду м. Кременчука, проте з апеляційною скаргою звернувся лише 10 січня

2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 354 ЦПК України. Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки поважних причин пропуску цього строку заявник не навів, а надані адвокатом докази не є належними, оскільки виготовлені та підписані власне адвокатом Гонтарем В. М., а сама причина не

є обставиною, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, оскільки ведення справи могло бути доручено іншому представнику, який міг би добросовісно та своєчасно скласти та подати таку апеляційну скаргу. Відповідач не скористався таким процесуальним правом, неможливості вчинення таких дій також не довів, жодних інших поважних причин пропуску строку суду не повідомив.

Адвокат є представником особи - учасника справи на підставі відповідного договору, а тому саме такий учасник справи як замовник правових послуг несе ризик обрання неналежного контрагента, а так само ризик неможливості надання певних послуг. Відповідно ненадання або несвоєчасне надання таких послуг не може бути достатньою причиною для поновлення пропущеного процесуального строку.


................
Перейти до повного тексту