ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 172/318/20
провадження № 61-10533св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Фермерське господарство "Агрофірма "Віктор",
відповідачі: Виконавчий комітет Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1,
третя особа - Васильківська селищна рада Дніпропетровської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фермерського господарства "Агрофірма "Віктор" на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року у складі судді Битяка І. Г. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року Фермерське господарство "Агрофірма "Віктор" (далі - ФГ "Агрофірма "Віктор") звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, третя особа - Васильківська селищна рада Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування запису про право власності, визнання права на оренду земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що 28 серпня 2019 року виконавчим комітетом Васильківської селищної ради було прийнято рішення № 1138-32/VІІ, яке стало підставою для реєстрації права власності на земельну ділянку за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109 за ОСОБА_2, який, нібито, звернувся з заявою про передачу у власність земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, поданої до виконавчого комітету селищної ради від свого імені, однак заяву-опис підписано іншою особою. В технічній документації, наданій для затвердження - довідці з державної статистичної звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, відомостях з документації із землеустрою, що включена до державного фонду документації із землеустрою, акті встановлення (поновлення) меж земельної ділянки, акті приймання-передачі межових знаків на зберігання, відсутній обов`язків реквізит документу - дата складання. При складанні проекту землеустрою не було погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, оскільки у відповідному акті взагалі відсутня будь-яка інформація про погодження меж із власником суміжної ділянки ОСОБА_3 .
Крім того, рішення суду, що також було підставою для отримання земельної ділянки у власність ОСОБА_2, не містить площу земельної ділянки, тоді як в заяві-описі ОСОБА_2 просить надати йому у власність земельну ділянку площею 5,8651 га, як і не містить кадастрового номеру 1220755100:02:009:0109, з яким ОСОБА_2 отримав у власність земельну ділянку. Рішення суду містить лише посилання на довідку Васильківського відділу Держгеокадастру, з якої вбачається, що в Книзі реєстрації сертифікатів на земельний пай членів КСП "626" Васильківського району Дніпропетровської області зазначено, що ОСОБА_4 отримав сертифікат серії ДП № 0337929 на земельну частку (пай), який зареєстровано 16 червня 1997 року і вартість земельної ділянки (паю) станом на 01 січня 2017 року з урахуванням коефіцієнту індексації 4,7964 та коефіцієнту 1,756 складає 178 177,52 грн.
На момент приватизації/відчуження вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ "Агрофірма "Віктор" і без згоди орендаря на відчуження земельної ділянки виконавчий комітет не мав права погоджувати проект землеустрою.
Наслідками визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування від 28 серпня 2019 року має бути скасування запису з державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно реєстрації за ОСОБА_2 земельної ділянки.
Також має бути визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відносно земельної ділянки, оскільки через незаконне рішення органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 безпідставно отримав земельну ділянку, а тому і не мав права передавати її в оренду та підписувати будь-які договори, виходячи ще і з того, що 04 лютого 2008 року між Васильківською районною державною адміністрацією та ФГ "Агрофірма "Віктор" укладено договір оренди землі строком на 5 років, державну реєстрацію проведено 20 вересня 2013 року, а до цього 23 лютого 2012 року між цими ж сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору, якою продовжено строк дії договору ще на 10 років, державну реєстрацію такої додаткової угоди проведено 20 вересня 2013 року, із терміном дії договору оренди землі до 31 грудня 2023 року.
Просило суд:
визнати протиправним та скасувати рішення органу місцевого самоврядування від 28 серпня 2019 року № 1138-32/VІІ, яке стало підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109;
скасувати запис № 33044612 від 30 серпня 2019 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку;
визнати право ФГ "Агрофірма "Віктор" на оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109 до 31 грудня 2023 року включно, на підставі договору оренди землі від 04 лютого 2008 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 23 лютого 2012 року;
визнати недійним договір оренди землі б/н від 03 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, відносно земельної ділянки за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 грудня 2021 року залучено ОСОБА_1 до участі у справі як правонаступника ОСОБА_2 .
Рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що позивач звернувся до суду з позовом до неналежного відповідача - виконавчого комітету Васильківської селищної ради Дніпропетровської області, тоді як предметом спору у справі є рішення
№ 1138-32/VII від 28 серпня 2019 року, ухвалене Васильківською селищною радою Дніпропетровської області. Тобто виконавчий комітет Васильківської селищної ради Дніпропетровської області не є розпорядником земель і тим органом, який вирішує питання, зокрема, передачі земельної ділянки у приватну власність громадянину України.
Доводи представника позивача про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 щодо отримання у приватну власність земельної ділянки спростовуються з огляду на встановлені судом обставини, які підтверджені як матеріалами справи, так і поясненнями, наданими самим ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні 15 січня 2021 року.
Апеляційний суд також вказав, що заявлений позов стосується прав та інтересів Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, однак вона залучена лише третьою особою, до якої позовні вимоги не пред`являються, з чим повністю погоджується і колегія суддів. При цьому колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги по суті справи, оскільки у задоволенні позову відмовлено у зв`язку з пред`явленням позову до неналежного відповідача.
Аргументи учасників справи
14 липня 2023 рокуФГ "Агрофірма "Віктор" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати судові рішення суду і ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ФГ "Агрофірма "Віктор", а саме: скасувати запис № 33044612 від 30 серпня 2019 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109; визнати право ФГ "Агрофірма "Віктор" на оренду земельної ділянки за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109 до 31 грудня 2023 року (включно) на підставі договору оренди землі від 04 лютого 2008 року та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 23 лютого 2012 року; визнати недійсним договір оренди землі б/н від 03 вересня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення органу місцевого самоврядування від 28 серпня 2019 року, яке стало підставою виникнення права власності у ОСОБА_2 на земельну ділянку, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування та вичерпав свою дію фактом його виконання, тому таке рішення не може бути скасоване ні органом місцевого самоврядування, ні рішенням суду. Саме такий висновок мали зробити суди попередніх інстанцій.
Інші позовні вимоги пред`явлені до належних відповідачів.
Суд першої інстанції не зазначив, з яких підстав судом відхилено висновок експерта та не зазначено, які саме докази, крім пояснень ОСОБА_2, підтверджують його волевиявлення на приватизацію земельної ділянки.
Аналіз змісту абз. 1 частини першої статті 118 ЗК України і частини шостої статті 118 ЗК України дозволяє дійти висновку, що приватизація земельної ділянки має заявний характер. ОСОБА_2 не подавав заяви стосовно приватизації земельної ділянки, а тому не мав права отримувати у власність земельну ділянку за кадастровим номером 1220755100:02:009:0109. В матеріалах справи наявний висновок експерта № 2159-22 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 172/318/20, який містить наступні висновки: підпис від імені ОСОБА_2 після речення "Відповідальність за достовірність наданих документів несе заявник" заяви-опису від 30 липня 2019 року виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_2 під текстом клопотання від 30 липня 2019 року про затвердження технічної документації Із землеустрою виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою з наслідуванням його справжнього підпису. Зазначені документи були підставою для замовлення технічної документації та є її складовою.
В технічній документації, наданій для затвердження, містяться документи, які не містять дати складання, а тому не набувають юридичної сили. Вимоги до документів, зокрема, щодо складання документа, містить ДСТУ 2732:2004, ДСТУ 4163:20, ДСТУ 4163-2003. При складанні проекту землеустрою не було погоджено межі земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
З урахуванням викладеного технічна документація не відповідає вимогам, що встановлює законодавство до цієї документації, а тому така документація не підлягає затвердженню. Таким чином, оскаржуване рішення місцевого самоврядування винесено незаконно, відповідно до вимог законодавства орган місцевого самоврядування зобов`язаний був відмовити в затвердженні такої документації.
Відчуження це перехід прав власності від однієї особи до іншої. На момент приватизації/відчуження дана земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ "Агрофірма "Віктор" і без згоди орендаря на відчуження земельної ділянки, що перебуває у нього в оренді виконавчий комітет не мав права погоджувати проект землеустрою.
Рішення суду не містить площу земельної ділянки, на яку може розраховувати ОСОБА_2, однак в заяві-описі він чітко вказує площу земельної ділянки - 5,8651 га. В сертифікаті не зазначається земельна ділянка (пай) в натурі, там не міститься точне розташування паю. Тому виконавчий комітет не мав права надавати згоду на розробку та затвердження проекту землеустрою.
Викладене є підставою для скасування запису з державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно реєстрації за ОСОБА_2 на земельну ділянку, оскільки це право було зареєстровано на підставі незаконно винесеного рішення. Крім того, має бути визнано недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 не мав права передавати земельну ділянку в оренду.
Позивач є орендарем спірної земельної ділянки, оскільки додаткова угода зареєстрована 20 вересня 2013 року, саме з дати її реєстрації відраховується строк дії договору - 10 років, тобто договір діє до 31 грудня 2023 року.
У жовтні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив виконавчого комітету Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на касаційну скаргу ФГ "Агрофірма "Віктор", у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржене судове рішення - без змін.
Зазначає, що ОСОБА_2 особисто звертався до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області із заявою та клопотанням, що стосуються передачі йому у власність земельної ділянки. У судовому засіданні ОСОБА_2 надав суду оригінал технічної документації, на підставі якої прийнято оспорюване у цивільній справі рішення. ОСОБА_2 законно, на підставі судового рішення, яке ніким не було оскаржене, набув право приватної власності на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом в порядку спадкування за законом після смерті свого батька, тому, як власник земельної ділянки, на власний розсуд розпорядився своєю власністю та уклав зі ОСОБА_1 договір оренди землі від 03 вересня 2019 року строком на 49 років з відповідними правами та обов`язками.
Позивачем, у прохальній частині позовної заяви взагалі не зазначено, рішення якого органу місцевого самоврядування він просить скасувати. Окрім цього виконавчий комітет Васильківської селищної ради Дніпропетровської області не є розпорядником земель і тим органом, який вирішує питання, зокрема, передачі земельної ділянки у приватну власність громадянам України.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі вказано, що заявник зазначив, що:
- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 681/1039/15-ц, за змістом яких погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок;
- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012, від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц, щодо визначення понять "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки";
- (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012, від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц, від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц, відповідно до яких договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації в установленому законодавством порядку;
- (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17, щодо моменту набрання чинності договору оренди земельної ділянки;
- (5) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 144 Конституції України та частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" у подібних правовідносинах;
- (6) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування абзацу 1 частини першої та частини шостої статті 118 ЗК України у подібних правовідносинах;
- (7) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 198 ЗК України у подібних правовідносинах, зокрема щодо обов`язку повідомити суміжного власника/землекористувача земельної ділянки при погодженні меж земельної ділянки про виготовлення землевпорядної документації, щодо надання можливості такому бути присутнім або бути повідомленим про встановлення меж;
- (8) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 9 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах, зокрема щодо відчуження орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності без згоди на це орендаря;
- (9) суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначив ті підстави, які згадані у пунктах 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України, пункті 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
11 січня 2024 року справу передано судді-доповідачеві Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФГ "Агрофірма "Віктор" про скасування запису про право власності, визнання права на оренду земельної ділянки та визнання недійсним договору оренди землі. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 04 лютого 2008 року між Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ФГ "Агрофірма "Віктор" укладено договір оренди земельної ділянки із земель запасу площею 5,8651 га строком на 5 років.
23 лютого 2012 року між Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ФГ "Агрофірма "Віктор" укладено додаткову угоду до вказаного договору оренди землі, якою, серед іншого, змінено строк, на який укладено договір - 10 років, з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою, договір оренди є чинним до 31 грудня останнього року оренди.
Пунктом 11.2 договору оренди землі від 04 лютого 2008 року передбачено, що дія договору припиняється у разі набуття права на земельну ділянку колишніми членами колективних сільськогосподарських підприємств або іншими особами і отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, але не раніше закінчення сільськогосподарських робіт.
Відповідно до рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай), посвідчену сертифікатом серії ДП №0337929, вартістю 178 177,00 грн, в порядку спадкування за законом, після смерті батька - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний сертифікат згідно з рішенням суду, ОСОБА_4 отримав як член КСП "626" Васильківського району Дніпропетровської області.
Рішенням Васильківської селищної ради Дніпропетровської області сьомого скликання № 1138-32/VII від 28 серпня 2019 року ОСОБА_2, власнику сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0337929, успадкованого від ОСОБА_4 згідно з рішенням Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року, затверджено розроблену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки сільськогосподарського призначення в натурі (на місцевості) загальною площею 5,8651 га кадастровий номер 1220755100:02:009:0109 для ведення товарного сільськогосподарського господарства за межами населеного пункту с. Іванівка Васильківського району Дніпропетровської області та передано ОСОБА_2 у приватну власність вказану земельну ділянку.
30 серпня 2019 року за записом № 33044612 державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області Дубовиком А. О. зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку площею 5,8651 га кадастровий номер 1220755100:02:009:0109 за ОСОБА_2 . Підставою виникнення права власності зазначено рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 23 січня 2018 року № 172/1397/17 та рішення Васильківської селищної ради Дніпропетровської області від 28 серпня 2019 року № 1138-32/VII.
03 вересня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 49 років. Право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03 вересня 2019 року зі строком дії до 31 грудня 2068 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду).
У наказі Міністерства юстиції України № 266/7 від 03 лютого 2020 року, до якого звернулося зі скаргою ФГ "Агрофірма "Віктор", зазначено? що вказане рішення про державну реєстрацію іншого речового права прийняте державним реєстратором відповідно до законодавства.