ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/5289/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуюча, Волковицька Н. О., Мачульський Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "АІО" - Гергель К. О.,
Марганецької міської ради - Сідельникова О. Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АІО"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024
(суддя Мельниченко І. Ф.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024
(судді Кощеєв І. М., Чус О. В., Дармін М. О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АІО"
до Марганецької міської ради,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "АІО" (далі - ТОВ "АІО", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Марганецької міської ради (далі - Міськрада, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправними дії Міськради щодо дискваліфікації ТОВ "АІО" як учасника електронного аукціону № LRE001-UA-20230718-72120 щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, яка розташована за адресою: 53400, Україна, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, та формування протоколу про результати земельних торгів від 05.09.2023 № LRE001-UA-20230718-72120 в частині визначення того, що земельні торги не відбулись через подання пропозиції від одного учасника;
- скасувати рішення (акт) Міськради щодо дискваліфікації ТОВ "АІО" як учасника електронного аукціону № LRE001-UA-20230718-72120 щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, яка розташована за адресою: 53400, Україна, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, та протокол про результати земельних торгів від 05.09.2023 № LRE001-UA-20230718-72120 в частині визначення того, що земельні торги не відбулись через подання пропозиції від одного учасника;
- зобов`язати Міськраду вирішити питання щодо підписання протоколу електронного аукціону № LRE001-UA-20230718-72120 щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, яка розташована за адресою: 53400, Україна, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, з ТОВ "АІО" та укладення з ним договору купівлі-продажу за вказаним лотом.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було подано до участі в аукціоні всі необхідні документи, передбачені частиною сьомою статті 137 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), проте, відповідачем протиправно, без наведення обґрунтованих підстав відмовлено у підписанні з ним протоколу про результати земельних торгів щодо продажу права оренди земельної ділянки та прийнято рішення (у формі акту) про дискваліфікацію як учасника електронного аукціону.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. Міськрадою 22.12.2022 прийнято рішення № 1010-46/VIII "Про проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, за адресою: м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8", яким вирішено, зокрема:
1) провести земельні торги у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, за адресою: м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, код цільового призначення земель згідно КВЦПЗ - секція В розділ 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі;
2) затвердити умови продажу права оренди на земельну ділянку, згідно з додатком, встановивши наступне:
- стартова ціна лоту з продажу права оренди на земельну ділянку дорівнює розміру річної орендної плати;
- гарантійний внесок становить 30% від стартового розміру річної плати за користування земельною ділянкою (оренди);
- мінімальний крок торгів становить 1% від стартової ціни лоту.
3) Міськраді, в особі відділу землекористування та екології:
- забезпечити організацію земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0370 га, кадастровий номер: 1211300000:01:026:0190, яка розташована за адресою: м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8;
- забезпечити оформлення договору оренди земельної ділянки з переможцем аукціону за ціною та на умовах, визначених цим рішенням та за результатами проведених земельних торгів (аукціону).
4) переможцю земельних торгів здійснити реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства;
5) визначити електронний майданчик SmartTender.biz платформою, на якій буде проведено земельні торги у формі аукціону;
2.2. Відповідно до заяви оператору електронного майданчика ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" від 23.08.2023 № 1 ТОВ "АІО" висловило своє бажання взяти участь в електронному аукціоні № LRE001-UA-20230718-72120 щодо земельної ділянки за адресою: м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190.
2.3. Відповідно до протоколу про результати земельних торгів від 04.09.2023 № LRE001-UA-20230718-72120 щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, за адресою: м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, в електронному аукціоні приймали участь 3 учасника, а саме: ТОВ "АІО" з ціновою пропозицією 151 001,00 грн, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з ціновою пропозицією 151 000,00 грн та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) з ціновою пропозицією 95 000,00 грн. У вказаному протоколі зазначено про те, що земельні торги не відбулися.
2.4. Так, протокол електронних торгів містить Розділ "Рішення щодо кваліфікації учасника", в якому вказано, зокрема, про дискваліфікацію учасника аукціону - ТОВ "АІО" з причини невідповідності встановленим Кодексом вимогам.
3. Короткий зміст судових рішень
3.1. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 26.02.2024 у задоволені позовних вимог відмовив.
3.2. Мотивував наявністю підстав для прийняття організатором земельних торгів рішення про дискваліфікацію ТОВ "АІО", з огляду на невідповідність поданих позивачем до участі в електронному аукціоні документів вимогам статті 137 ЗК України та пункту 29 Вимог щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1013 "Про деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)" (далі - Вимоги щодо проведення земельних торгів) стосовно підписання заяви про участь у земельних торгах та засвідчення інших документів кваліфікованим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
3.3. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 03.07.2024 залишив рішення суду першої інстанції без змін.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1. 22.07.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2024, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
4.2. Підставою касаційного оскарження скаржник зазначив неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування статті 137 ЗК України, пункту 29 Вимог щодо проведення земельних торгів, статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", викладених у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 903/662/23, від 29.08.2023 у справі № 904/2391/22, а саме:
- судами не наведено підстав для визначення ключа скаржника таким, що не відповідає приписам статті 137 ЗК України та пункту 29 Вимог щодо проведення земельних торгів, статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", а тому висновки судів базуються на припущеннях з огляду на відсутність обґрунтованого висновку з посиланням на докази та норми законодавства;
- помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що інформація про бенефіціарних власників, надана скаржником для участі в аукціоні не відповідає вимогам статті 137 ЗК України, оскільки, на думку судів, в такій інформації мали бути викладені персональні дані фізичних осіб без дотримання зі сторони відповідача порядку збирання, зберігання, використання та поширення персональних даних фізичних осіб.
4.3. Скаржник посилається також на порушення судами попередніх інстанцій статей 74, 79, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки при наданні оцінки листу ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" не враховано про зазначення в ньому інформації про наявність на документах скаржника саме кваліфікованого електронного підпису. Не надано також належної оцінки тому, що електронний майданчик Смарттендер, на якому зареєстрований відповідач та засобом якого відповідачем, як організатором аукціону розміщувалась пропозиція, містить сервіс перевірки кваліфікованого електронного підпису, але відповідач не надав суду результати здійснення перевірки, чим фактично не спростував факту наявності на документах скаржника кваліфікованого електронного підпису.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. Міськрада у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні.
6. Позиція Верховного Суду
6.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
6.2. Позивач звернувся до суду з вимогами, зокрема, зобов`язати Міськраду вирішити питання щодо підписання протоколу електронного аукціону № LRE001-UA-20230718-72120 щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, яка розташована за адресою: 53400, Україна, Дніпропетровська обл., м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, з ТОВ "АІО" та укладення з ним договору купівлі-продажу за вказаним лотом.
6.3. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
6.4. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 28), від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц (пункт69), від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц (пункт 43)).
6.5. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
6.6. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
6.7. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
6.8. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
6.9. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
6.10. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
6.11. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має також бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6)).
6.12. Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.
6.13. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 21.09.2022 у справі № 908/976/19 (пункт 5.6) від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 29)).
6.14. При цьому обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
6.15. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п`ятої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України). Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
6.16. У справі, що розглядається, позивач вимагає зобов`язати відповідача вирішити питання щодо підписання протоколу електронного аукціону щодо продажу права оренди земельної ділянки позивачу та укладення з ним договору купівлі-продажу за лотом.
6.17. Відповідно до частини другої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
6.18. Згідно із частиною першою статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
6.19. Статтею 135 ЗК України визначені загальні положення щодо проведення земельних торгів. Так, у силу частини першої зазначеної статті Кодексу, порядок проведення земельних торгів, визначений цим Кодексом, є обов`язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюється, зокрема продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
6.20. Частиною другою статті 135 ЗК України передбачено, що земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).
6.21. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу про результати земельних торгів від 04.09.2023 № LRE001-UA-20230718-72120 щодо продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності площею 0,0370 га, кадастровий номер 1211300000:01:026:0190, за адресою: м. Марганець, вул. Лермонтова, біля нежитлової будівлі № 8, в електронному аукціоні приймали участь 3 учасника, а саме: ТОВ "АІО" з ціновою пропозицією 151 001,00 грн, Власенко О. В.) з ціновою пропозицією 151 000,00 грн та Буряк Д. А. з ціновою пропозицією 95 000,00 грн. У вказаному протоколі зазначено про те, що земельні торги не відбулися. Протокол електронних торгів містить Розділ "Рішення щодо кваліфікації учасника", в якому вказано, зокрема, про дискваліфікацію учасника аукціону - ТОВ "АІО" з причини невідповідності встановленим Кодексом вимогам.
6.22. Отже, судами обох інстанцій встановлено, а учасниками справи під сумнів не ставиться, що земельні торги не відбулися, що відображено в протоколі про результати земельних торгів від 04.09.2023 № LRE001-UA-20230718-72120.
6.23. Відповідно до частини другої статті 138 ЗК України земельні торги можуть бути скасовані або визнані такими, що не відбулися, чи їх результати можуть бути визнані судом недійсними.
6.24. Також згідно з частиною шостою статті 138 ЗК України у разі якщо торги не відбулися або їх результати анульовано, законодавець передбачає повторні торги, які можуть бути проведені не раніше ніж через місяць і не пізніше ніж через шість місяців з дня проведення попередніх земельних торгів.
6.25. Організатор земельних торгів протягом 10 днів з дати визнання земельних торгів такими, що не відбулись, оприлюднює оголошення про проведення повторних земельних торгів, що проводяться з урахуванням строку, визначеного частиною п`ятою статті 138 Кодексу (пункт 63 Вимог щодо проведення земельних торгів).
6.26. Наполягаючи на незаконності його дискваліфікації та заявляючи за цих підстав позовну вимогу про зобов`язання відповідача підписати з позивачем протокол електронного аукціону та укласти з позивачем договір купівлі-продажу лоту за умови, що торги не відбулися, позивач прагне вирішити питання одержання права оренди земельної ділянки комунальної форми власності поза процедурою, визначеною статтями 124, 134, 135 ЗК України.
6.27. Натомість за змістом підстав поданого позову у ньому йдеться про порушення прав позивача як учасника аукціону, участі в якому (на думку позивача) він був протиправно позбавлений. Однак задоволення вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо дискваліфікації позивача та скасування рішення (акта) відповідача щодо дискваліфікації не призводять до поновлення його прав як учасника аукціону, що не відбувся.
6.28. Якщо позивач вважає, що відповідач зобов`язаний укласти з позивачем договір, то належному способу захисту відповідає не вимога зобов`язати відповідача вирішити питання щодо укладення договору чи вимога зобов`язати відповідача укласти договір, а вимога про визнання укладеним договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, та статтею 20 ГК України (постанова Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20). Водночас, позивачем до матеріалів позову не запропоновано редакцію договору, який він вважав би за необхідне укласти в судовому порядку.
6.29. При цьому відповідно до частини шістнадцятої статті 137 ЗК України договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів. Водночас, оскільки позивач участі в торгах не брав і не є переможцем земельних торгів, то незалежно від того, чи було його недопущено до участі в торгах правомірно чи неправомірно, вимога позивача про визнання укладеним договору не підлягає задоволенню.
6.30. З огляду на наведене колегія суддів вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав щодо зобов`язання відповідача підписати протокол електронного аукціону та укласти з позивачем договір. Адже позиція позивача зводиться не до того, що порушене його право як переможця торгів на укладення договору (такого права позивач не має), а до того, що порушене його право взяти участь у торгах.
6.31. Якщо на думку позивача порушення його права полягає у протиправному недопущенні до участі в торгах, аукціоні чи подібних конкурентних процедурах, то належному способу захисту прав позивача відповідають позовні вимоги, спрямовані на компенсацію його матеріальних та інших втрат, такі як вимога про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок такого недопущення (стаття 1166 ЦК України), вимога про стягнення законної неустойки (стаття 74 КУзПБ), вимога про відшкодування моральної шкоди (стаття 1167 ЦК України).
6.32. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16 (пункт 28), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127).
6.33. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, але з інших підстав.
6.34. Оскільки у позовних вимогах у цій справі слід відмовити з огляду на звернення позивача за застосуванням неналежних способів захисту прав, колегія суддів не робить висновків щодо наявності чи відсутності порушення прав позивача та не розглядає інші доводи позивача, оскільки вони можуть бути предметом розгляду в іншій справі за належною позовною вимогою.