ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 636/4484/14
провадження № 61-18648св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полавського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року в складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та судових рішень судів попередніх інстанцій
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25 лютого 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 01 жовтня 2008 року в розмірі 198 824,42 грн, що складається з суми заборгованості за кредитом в розмірі 133 279, 95 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 56 756,11 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1 062,83 грн, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 7 725,53 грн, а також стягнуто судовий збір у розмірі 1 988,25 грн.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13 лютого 2018 року, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення суду залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 15 травня 2019 року постанову Апеляційного суду Харківської області від 19 вересня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 лютого 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором від 01 жовтня 2008 року № 806/1-27/1-3/8-070 в розмірі 197 456, 20 грн, що складається з: 133 279, 95 грн - сума заборгованості за кредитом; 56 756, 11 грн - сума заборгованості за відсотками; 997, 28 грн - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 6 422, 86 грн - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року.
Заява мотивована тим, що 26 травня 2021 року їй стали відомі обставини про те, що 12 вересня 2018 року приватний нотаріус видав виконавчий напис, на підставі якого право власності на належну їй квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки, було зареєстроване за АТ "Укрсоцбанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Вказані обставини дають підстави для висновку про відсутність у неї заборгованості. Факт перереєстрації права власності на предмет іпотеки не був їй відомий.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що нововиявленими є лише такі обставини, які не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення.
Встановлено, що у 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ "Укрсоцбанк", треті особи - приватний нотаріус Чуловський В. А., КП "Реєстр Сервіс" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно, поновлення права власності на нерухоме майно.
У позові ОСОБА_1 зазначала, що про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ "Укрсоцбанк" їй стало відомо 21 липня 2019 року.
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 06 вересня 2019 року відкрито провадження за у цій справі.
З огляду на наведене обставини, викладені у заяві ОСОБА_1, не є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки на момент ухвалення рішення у цій справі судом апеляційної інстанції (20 жовтня 2020 року) їй було достеменно відомо про їх існування, проте вона не повідомила суд про це.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, задовольнити її заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року та скасувати цю постанову у звʼязку з нововиявленими обставинами. Також просила передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для розгляду її апеляційної скарги на заочне рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 лютого 2015 року.
Після реєстрації за банком права власності на квартиру, яка є предметом іпотеки, вона 26 травня 2021 року отримала інформацію про відсутність заборгованості за кредитним договором, яка і є нововиявленою обставиною.
Суд не надав належну оцінку нововиявленій обставині про перереєстрацію предмета іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка не була відома на день ухвалення рішення у цій справі та стала відома в процесу рейдерського захоплення квартири.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Чугуївського міського суду Харківської області.
26 квітня 2024 року справа № 636/4484/14 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.