Постанова
Іменем України
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 760/25592/21
провадження № 61-11499св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року в складі суддіІшуніної Л. М., та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року в складі колегії суддівСтрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У вересні 2021 року ОСОБА_1 до звернувся до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс" (далі - ОСББ "Інкомсервіс") про визнання протиправними, незаконними та необґрунтованими рішень і визнання незаконними дій.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . В будинку у якому проживає позивач з родиною створено ОСББ "Інкомсервіс".
Позивач зазначав, що відповідачем самовільно та незаконно встановлені внески (тарифи) на управління будинком та прибудинковою територією, які є завищеними та економічно не обґрунтованими. Всупереч вимог законодавства України, Відповідач, самоправно встановив тариф (внески) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком або для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком у розмірі: 5, 50 грн. за кв. метр на 2018 рік; 8,44 грн. за кв. метр на 2019 рік; 8, 44 грн. за кв. метр на 2020 рік; 8,05 грн. за кв. метр на 2021 рік. Обраний позивачем спосіб захисту є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати на управління будинком та за постачання централізованого опалення споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку (висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13).
Позивач вказував, що незаконними та неправомірними є дії ОСББ "Інкомсервіс" стосовно розподілу плати за теплову енергію серед власників приміщень будинку. Плата за опалення будинку розподіляється лише серед власників квартир. Плату за опалення власникам паркомісць вбудованого у будинку паркінгу та власникам нежитлових приміщень (офісів) у будинку ОСББ "Інкомсервіс" не нараховує, мотивуючи це тим, що вони відключенні від системи централізованого опалення. Але це не відповідає дійсності та технічній документації будинку. На разі паркінг та нежитлові приміщення (офіси) опалюється за рахунок неізольованих металевих труб, що подають тепло до квартир, проходячи через весь паркінг та нежитлові приміщення (офіси), які розташовані на 1 поверсі будинку. Паркінг та нежитлові приміщення (офіси) в будинку АДРЕСА_2 самовільно відключені від мереж централізованого опалення, але при цьому безоплатно опалюються за рахунок власників квартир, що підтверджується у звіті з енергетичного аудиту, проведеного ТОВ "С.І.Т.Е.К" в будинку АДРЕСА_2 .
Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" держава забезпечує споживачам захист їх прав. Статтею 21 цього Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; ціну продукції визначено неналежним чином.
ОСОБА_1, з урахуванням збільшенням позовних вимог, просив:
визнати тарифи (внески) на утримання будинку та прибудинкової території (управління будинком) в 2018-2021 роках незаконними, безпідставними та необґрунтованими;
скасувати рішення ОСББ "Інкомсервіс" від 16 січня 2018 року про встановлення тарифу (внеску) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир у розмірі 5,50 грн за кв. метр на 2018 рік;
скасувати рішення ОСББ "Інкомсервіс" від 20 грудня 2018 року про встановлення тарифу (внеску) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир у розмірі 8,44 грн за кв. метр на 2019 рік;
скасувати рішення ОСББ "Інкомсервіс" від 03 грудня 2019 року про встановлення тарифу (внеску) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир у розмірі 8,44 грн за кв. метр на 2020 рік;
скасувати рішення ОСББ "Інкомсервіс" від 17 грудня 2020 року про встановлення тарифу (внеску) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир у розмірі 8,05 грн за кв. метр на 2021 рік;
скасувати рішення ОСББ "Інкомсервіс" від 22 грудня 2021 року про встановлення тарифу (внеску) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир у розмірі 8 грн за кв. метр на 2022 рік;
скасувати рішення ОСББ "Інкомсервіс" від 15 грудня 2022 року про встановлення тарифу (внеску) на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком для квартир у розмірі 8 грн за кв. метр на 2023 рік;
визнати незаконними та неправомірними дії ОСББ "Інкомсервіс" щодо розподілу плати за теплову енергію серед власників приміщень будинку;
зобов`язати ОСББ "Інкомсервіс" здійснити відповідний перерахунок житлово-комунальних послуг згідно вимог чинного законодавства України.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року:
закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Інкомсервіс" про визнання протиправними, незаконними та необґрунтованими рішень та визнання незаконними дій;
роз`яснено позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
судом у судовому засіданні було поставлено на обговорення питання про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Позивач в судовому засіданні заперечував проти закриття провадження справи, посилаючись на те, що у разі встановлення судом підвідомчості спору іншому суду, відповідна справа повинна бути передана за підсудністю до компетентного суду. Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти закриття провадження по справі;
згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
предметом позову є скасування рішень загальних зборів ОСББ "Інкомсервіс" від 16 січня 2018 року, 20 грудня 2018 року, від 20 грудня 2018 року, від 03 грудня 2019 року, від 17 грудня 2020 року, від 22 грудня 2021 року, від 15 грудня 2022 року, що оформлені відповідними Протоколами та якими встановлені тарифи (внесок) на оплату послуг з управління багатоквартирним будинком для квартир; визнання незаконним та неправомірними дій відповідача щодо розподілу плати за теплову енергію серед власників приміщень будинку; зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок житлово-комунальних послуг згідно вимог чинного законодавства України;
статтею 4 Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено статус ОСББ як непідприємницького товариства, що створюється для здійснення функцій, які забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. ОСББ відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем і відповідачем у суді. Відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Таким чином, прийняття рішення загальними зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції, у тому числі, до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", стосується управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21). Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям "управління юридичною особою" як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції. Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції);
враховуючи викладене, беручи до уваги актуальну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наявні підстави для закриття провадження у даній справі, оскільки рішення загальних зборів ОСББ "Інкомсервіс", які оскаржуються позивачем, стосуються управління ОСББ як юридичною особою, та підлягає вирішенню в господарських судах. Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Тому суд зробив висновок про закриття провадження у справі, у зв`язку з тим, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення;
ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що
постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції), а також взявши до уваги актуальну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі, оскільки рішення загальних зборів ОСББ "Інкомсервіс", які оскаржуються позивачем, стосуються управління ОСББ як юридичною особою, та підлягає вирішенню в господарських судах. Колегія суддів погодилася з таким висновком суду з огляду на наступне;
згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;
спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21) відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям "управління юридичною особою" як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції. Отже, спори про визнання недійсними рішень вищого органу управління суб`єкта некомерційного господарювання щодо вирішення питань, пов`язаних з управлінням такою особою, між суб`єктом некомерційного господарювання та одним з його засновників (членом) належать до господарської юрисдикції відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України виходячи з характеру правовідносин, які є предметом такого спору (щодо визнання недійсним рішення вищого органу управління такої юридичної особи, прийнятого в межах його виключної компетенції).
встановлено, що предметом позову є скасування рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Інкомсервіс" від 16 січня 2018 року, 20 грудня 2018 року, від 20 грудня 2018 року, від 03 грудня 2019 року, від 17 грудня 2020 року, від 22 грудня 2021 року, від 15 грудня 2022 року, що оформлені відповідними Протоколами та якими встановлені тарифи (внесок) на оплату послуг з управління багатоквартирним будинком для квартир; визнання незаконним та неправомірними дій відповідача щодо розподілу плати за теплову енергію серед власників приміщень будинку; зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок житлово-комунальних послуг згідно вимог чинного законодавства України;
доводи апеляційної скарги про те, що рішення Загальних зборів ОСББ "Інкомсервіс", які оформлені протоколами, порушують його права, як споживача - співвласника квартири, в частині встановлення розміру цін/тарифів на надання житлово-комунальних послуг, переліку та розмірів внесків і платежів на утримання багатоквартирного будинку розташованому по АДРЕСА_2, оскільки є незаконними, безпідставно завищені та економічно необґрунтованими, а тому позов повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу та відхиляються судом як безпідставні, оскільки, як вірно зазначив суд в оскаржуваній ухвалі, відповідно до частини другої статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Прийняття рішення загальними зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції, у тому числі, до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статті10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", стосується управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20 (провадження № 12-38гс21). Крім того, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 14 липня 2020 року у справі № 466/8748/16-ц про розгляд за правилами цивільного судочинства спору, ініційованого співвласником багатоквартирного будинку, щодо затвердження кошторису ОСББ, переліку та розміру внесків на утримання будинку як такого, що зроблений без застосування до правовідносин у цій справі положень пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України про підвідомчість господарським судам спорів про створення, діяльність, управління або припинення юридичної особи. Спір про дійсність рішення установчих (загальних) зборів ОСББ, зокрема про затвердження кошторису ОСББ та розміру внесків його членів, що виник між членом ОСББ та самим ОСББ, охоплюється поняттям "управління юридичною особою" як такий, що є спором про компетенцію найвищого органу управління ОСББ приймати рішення, віднесені до його виключної компетенції. З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що апелянтом не доведена наявність підстав для висновку щодо необґрунтованості та незаконності ухвали суду першої інстанції, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
12 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 05 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, в якій просив:
оскаржені судові рішення скасувати;
справу передати повністю на новий розгляд до суду за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
обраний споживачем спосіб захисту є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, у випадку порушення юридичною особою законодавства при нарахуванні плати на управління будинком та за постачання централізованого опалення, споживач має право оскаржити в судовому порядку такі його дії та вимагати здійснення відповідного перерахунку (висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13);
Велика Палата Верховного суду в постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 906/1308/19 щодо юрисдикції спору зазначила: "враховуючи предмет, характер спору та суб`єктний склад його сторін, Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір у цій справі виник стосовно прав і обов`язків позивача щодо користування та розпорядження спільним майном як співвласника багатоквартирного будинку, тому має вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Такі висновки є послідовними. Так, у постанові від 5 лютого 2020 року у справі № 127/15798/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про розгляд у порядку цивільного судочинства спору за позовом фізичної особи - співвласника багатоквартирного будинку до голови ОСББ про визнання бездіяльності щодо неподання обґрунтованої відповіді на заяву про ремонт спільного майна будинку протиправною та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо надання обґрунтованої відповіді на подану заяву. Посилання суду апеляційної інстанції на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема у справах № 462/2646/17, № 501/1571/16-ц, № 826/10249/18, та висновок про можливість розгляду спору у цій справі господарським судом з огляду на характер спірних правовідносин, оскільки спір виникає при здійсненні права управління юридичною особою, а такий спір є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 статті 20 ГПК України), незалежно від суб`єктного складу такого спору (частина 6 статті 30 ГПК) є помилковими, тому що спірні правовідносини у вказаних справах стосувались порядку створення, реєстрації, діяльності і ліквідації об`єднань, організацій. Натомість спір у справі, що розглядається, стосується реалізації прав та виконання обов`язків позивача у межах здійснення ним як співвласником володіння, користування і розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, учасника правовідносин з надання житлово-комунальних послуг. З огляду на викладене суди першої й апеляційної інстанцій помилково вважали, що спір у цій справі належить до юрисдикції господарських судів";
суди помилково взяли до уваги рішення Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20, яка стосувалася лише дій установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, а не протиправних та незаконних дій управителя (керівника) ОСББ при застосуванні тарифу (внеску) на управління будинком для квартир, які фактично не прийняті загальними зборами ОСББ в період 2018-2021 роки та суперечать вимогам частини 2 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"), (не проголосовані власниками квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку);
спір щодо прав і обов`язків особи з надання житлових послуг щодо утримання багатоквартирного будинку має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.