ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 752/5161/22
провадження № 61-3907св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду
від 20 лютого 2024 рокуу складі колегії суддів: Борисової О. В., Левенця Б. Б., Ратнікової В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
1. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, за яким просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від його щомісячного заробітку (доходу).
2. Судовим наказом Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше ніж
50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 травня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
3. У вересні 2023 року боржник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року за нововиявленими обставинами.
4. В обґрунтування заяви зазначив, що він не був обізнаний про існування судового наказу та відповідного виконавчого провадження, у зв`язку із чим був позбавлений можливості раніше повідомити суду обставини, які мають істотне значення для справи та впливають на висновки суду. Зазначає, що додаток в заяві про видачу судового наказу під № 3 "Довідка з житлово-експлуатаційних органів про проживання дитини з позивачем" власноручно закреслена стягувачем, про що свідчить її підпис. З 24 лютого 2022 року по 16 квітня 2023 року малолітня донька ОСОБА_4, 2018 року народження, проживає разом з бабусею ОСОБА_5 та дідусем - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не тільки систематично навідував доньку ОСОБА_4, 2018 року народження, а й добросовісно виконував свій обов`язок щодо утримання дитини, перерахувавши бабусі кошти в загальній сумі 56 000,00 грн на утримання доньки.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року у складі судді Мазура Ю. Ю. в задоволені заяви ОСОБА_2 відмовлено.
6. Ухвала мотивована тим, що наведені заявником у якості нововиявлених обставини були відомі йому на час розгляду справи, не входять до предмета доказування у справі та не могли вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі, оскільки нормами права (частина п`ята статті 183 СК У країни та пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) розмір аліментів, які присуджуються за судовим наказом, чітко зафіксований і не залежить від таких обставин, як перебування на утриманні заявника інших осіб.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
7. Постановою Київського апеляційного суду від 20 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що беручи до уваги порядок розгляду заяв про видачу судового наказу, визначеного частиною першою статті 167 ЦПК України, зокрема те, що розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника, апеляційний суд дійшов висновку, що при вирішенні питання за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2, останній не міг надати докази того, що дочка Влада на момент звернення до суду із заявою про видачу судового наказу не проживала разом із матір`ю ОСОБА_1 . Зазначена обставина могла бути підставою для відмови у видачі судового наказу.
9. Водночас при видачі судового наказу судом не було враховано, що всупереч вимогам частини п`ятої статті 183 СК України та пункту 4 частини третьої
статті 163 ЦПК України до заяви не було надано доказів, які підтверджують, що дитина проживає разом із ОСОБА_1 . У даному випадку факт проживання дитини з одним з батьків є обставиною, яка в силу вимог зазначеної вище норми закону надає право матері чи батьку звертатись до суду з заявою про видачу судового наказу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
10. У березні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 лютого 2024 року.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2024 рокувідкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
12. Ухвалою Верховного Суду від 03 вересня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, а ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2023 року залишити в силі.
14. Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що подані боржником докази є нововиявленими обставинами, оскільки такі є новими доказами; суд не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, від 23 квітня 2020 року у справі
№ 439/1155/18, від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, від 30 серпня
2021 року у справі № 461/1229/20, від 03 серпня 2022 року у справі
№ 919/11027/18.
15. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що наведені у заяві обставини були відомі заявнику на час видачі судового наказу, що у свою чергу свідчить про відсутність однієї з обов`язкових ознак нововиявлених обставин, а саме те, що ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
16. Боржник мотивував вимоги про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами тим, що з 24 лютого 2022 року по 16 квітня
2023 року малолітня донька проживала разом з бабусею та дідусем, що підтверджував доказами, які були отримані після видачі судового наказу.
17. Суд апеляційної інстанції не дав оцінку тим обставинам, що боржник подав нові докази, які не були і не могли бути розглянуті під час видання судового наказу, оскільки в них йдеться про обставини, зафіксовані після видання судового наказу. Заявник по суті подав до суду нові докази у справі, які встановлюють нові обставини.
18. Визначені процесуальним законом підстави для відмови у видачі судового наказу у заяві боржника не наведені, а обставини, на які він посилається, не є нововиявленими в розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки навіть при наявності у суду на момент видачі оспорюваного судового наказу інформації про тимчасове проживання малолітньої доньки з 24 лютого 2022 року по 16 квітня 2023 року у бабусі та дідуся, зазначена інформація не вплинула б на результат розгляду заяви стягувача про видачу судового наказу. При цьому боржником не заперечується, що наразі дитина мешкає разом з матір`ю.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
19. У травні 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Натальчук В. В. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і доводи скарги висновків апеляційного суду не спростовують. Зазначає, що при видачі судового наказу про стягнення аліментів існували істотні обставини, що не були відомі суду у зв`язку із приховуванням даних відомостей стягувачем та відсутністю у боржника будь-якої інформації про справу № 752/5161/22, та, як наслідок, відповідно не могли бути встановлені судом. Стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки у період з дня подачі заяви про видачу судового наказу від 16 травня 2022 року по квітень 2023 року включно є безпідставним та протиправним, адже дитина в цей період з матір`ю не проживала.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу, за яким просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини від його щомісячного заробітку (доходу).
21. Судовим наказом Голосіївського районного суду міста Києва від 10 червня 2022 року стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше
ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 травня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
22. У вересні 2023 року боржник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового наказу Голосіївського районного суду міста Києва
від 10 червня 2022 року за нововиявленими обставинами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
23. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
24. Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
26. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
27. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
28. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
29. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
30. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
31. Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.
32. Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
33. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
34. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 цього Кодексу боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів (частина сьома статті 170 ЦПК України).
35. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).
36. Рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставами для такого перегляду є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (частина перша та пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
37. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження
№ 12-158гс19), пункти 7.4, 7.5).
38. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження
№ 14-41цс21), пункт 34.1.1).
39. Схожі висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 01 березня
2024 року у справі № 334/6285/23.
40. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі
№ 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18), пункт 26).
41. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження
№ 14-549зц18), пункти 27, 28).
42. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц зазначено, що "нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку".
43. Як на нововиявлену обставину ОСОБА_2 посилався на те, що
з 24 лютого 2022 року по 16 квітня 2023 року малолітня ОСОБА_3 проживала разом з бабусею ОСОБА_5 та дідусем ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Він систематично навідував доньку Владу та добросовісно виконував свій обов`язок щодо утримання дитини, перерахувавши бабусі кошти в загальній сумі 56 000,00 грн.
44. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_2 до заяви надав:
- акт про підтвердження факту проживання дитини від 05 вересня 2023 року, затвердженого головою ЖБК "Дружба", відповідно до якого у період з 24 лютого 2022 року по 16 квітня 2023 року малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала разом з бабусею ОСОБА_5 та дідусем
ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- довідку від 05 вересня 2023 року №27, видану директором Закладу дошкільної освіти ясла-садок №11 "Журавонька" Балтської міської ради Одеської області, згідно з якою з 01 липня 2022 року по 31 березня 2023 року малолітня
ОСОБА_3 відвідувала вказаний заклад. За період виховання в дошкільному закладі, дитиною опікувалася постійно бабуся;
- довідку від 02 квітня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
45. Водночас акт про підтвердження факту проживання дитини від 05 вересня 2023 року не може вважатися доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини, а є новим доказом.
46. Аналогічна правова позиція викладена й у постанові Верховного Суду
від 30 серпня 2021 року у справі № 461/1229/20, в якій зокрема суд зазначав, що боржниця звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу про стягнення з неї аліментів на утримання дитини. Обґрунтувала доводи тим, що на час видачі наказу син не проживав постійно з батьком, а проживав з нею та її батьками. Верховний Суд погодився з відмовою суду апеляційної інстанції у задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки боржниця надала докази нових, а не нововиявлених обставин, а саме наявності у неї спору з батьком дитини з приводу визначення місця проживання останньої, встановлення порядку спілкування з нею й усунення перешкод у її вихованні.
47. Також у постановівід 21 червня 2023 року у справі № 645/5876/20 Верховний Суд вказував, що "з урахуванням особливостей наказного провадження щодо видачі судового наказу без проведення судового засідання та повідомлення заінтересованих осіб боржник при поданні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами мав надати рівнозначно переконливі докази на підтвердження проживання дитини з ним порівняно з доказами, наданими ОСОБА_1 при поданні заяви про видачу судового наказу. Апеляційний суд установив, що при зверненні до суду ОСОБА_1 надала видану уповноваженим органом інформаційну довідку щодо місця проживання дитини та паспорт матері, які підтверджують місце проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 на день видачі судового наказу. Натомість до заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами ОСОБА_2 додав підписаний сусідами акт про фактичне місце проживання особи, датований 31 жовтня 2021 року, тобто після видачі судового наказу, а також просив допитати сусідів як свідків. Надані ОСОБА_2 докази за висновком апеляційного суду не спростовують обставину проживання дитини разом з матір`ю, встановлену судом при видачі судового наказу на підставі поданих ОСОБА_1 документів. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про те, що ОСОБА_2 не довів наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з батьком) на момент видачі судового наказу від 16 жовтня 2020 року, в зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 та перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами".
48. Як вбачається з довідки Закладу дошкільної освіти ясла-садок №11 "Журавонька" від 05 вересня 2023 року № 27 малолітня ОСОБА_3 відвідувала вказаний заклад з 01 липня 2022 року по 31 березня 2023 року. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що із заявою про видачу судового наказу заявниця звернулась до суду у травні 2022 року, а судовий наказ видано 10 червня 2022 року, тобто вказана довідка не стосується спірного періоду і не доводить наявність нововиявлених обставин (факту проживання дитини разом з бабусею і дідусем) на момент видачі судового наказу - 10 червня 2022 року.
49. Також не свідчить про наявність нововиявлених обставин, які не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, і довідка від 02 квітня 2022 року про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи.
50. У постанові від 17 березня 2023 року у справі № 761/36042/20 Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про відмову у задоволенні заяви боржника про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, оскільки "наявність невирішеного спору щодо місця проживання дітей та факт проживання на час видання судового наказу другої дитини з матір`ю не є підставою для скасування судового наказу за нововиявленими обставинами, а можуть бути підставою для зменшення визначеного судом розміру аліментів; наведені боржником обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та відповідно не дають підстав для скасування судового наказу".
51. Отже, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, суд першої інстанції правильно керувався тим, що наведені заявником підстави та обставини не є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
52. Схожі висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 10 травня 2024 року у справі № 464/2277/23 (провадження № 61-1569св24), від 29 серпня 2024 року у справі № 589/2165/23 (провадження № 61-9706св24), від 17 квітня 2024 року у справі № 694/1425/22 (провадження № 61-12724св23).
53. Висновки апеляційного суду про те, що надані ОСОБА_2 документи свідчать про наявність підстав для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, є помилковими.
54. За правилами статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
55. Зважаючи на наведене, Верховний Суд приходить до висновку про підставність задоволення касаційної скарги, скасування постанови апеляційного суду із залишенням силі ухвали суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 413, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду