ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 487/4502/23
провадження № 61-16320св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - заступник начальника Заводського відділу державної виконавчої служби України у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Волкомор Анна Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Коломієць В. В., Ямкової О. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби України у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Волкомор А. В. та зобов`язання вчинити дії.
2. Скарга обґрунтована тим, що на виконанні Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Заводський ВДВС м. Миколаєва) перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_6 про стягнення з ОСОБА_3, зокрема, на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики від 01 квітня 2016 року у розмірі 5 781 564 грн.
3. ОСОБА_1 стверджував, що ОСОБА_3 володіє транспортними засобами: Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, та Mitsubishi PajeroWagon 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 .
4. Разом з тим, державним виконавцем Волкомор А. В. не вчиняється у повному обсязі дій щодо розшуку, арешту та реалізації вищезазначеного майна з метою виконання судового рішення.
5. Враховуючи наведене просив суд:
- визнати бездіяльність заступника начальника Заводського відділу державної виконавчої служби України у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) Волкомор А. В. по зведеному виконавчому провадженню № НОМЕР_6;
- зобов`язати державного виконавця Заводського ВДВС України в м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Волкомор А. В. здійснити передачу від АСВП до ЄДР, ІПНП інформації про зареєстровані за боржником ОСОБА_3 транспортні засоби задля реалізації інформаційної взаємодії;
- зобов`язати державного виконавця Заводського ВДВС України в м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Волкомор А. В. здійснити дії стосовно розшуку майна боржника ОСОБА_3 та подальшого негайного її виконання, шляхом оголошення у розшук транспортного засобу Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_3, транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, реєстраційний номер до перереєстрації НОМЕР_4, після реєстрації - НОМЕР_2 ;
- зобов`язати державного виконавця Заводського ВДВС України в м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Волкомор А. В. накласти арешт на майно боржника ОСОБА_3 транспортного засобу Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_3, транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, реєстраційний номер до перереєстрації НОМЕР_4, після реєстрації - НОМЕР_2 ;
- зобов`язати державного виконавця Заводського ВДВС України в м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Волкомор А. В. здійснити дії щодо примусового вилучення та подальшої реалізації майна боржника ОСОБА_3 транспортного засобу Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_3, транспортного засобу Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, реєстраційний номер до перереєстрації НОМЕР_4, після реєстрації - НОМЕР_2 ;
- зобов`язати державного виконавця Заводського ВДВС України в м. Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Волкомор А. В. здійснити всі необхідні дії для виконання рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у зведеному виконавчому провадженню № НОМЕР_6.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
6. Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2023 року у складі судді Цуркан Р. С. у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
7. Судове рішення місцевого суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 не зазначено у скарзі, у чому саме полягає бездіяльність державного виконавця та чому вона є неправомірною, що позбавляє суд можливості вирішити, чи були порушені права скаржника. На думку суду вимоги скарги ОСОБА_1 є неконкретними та містять абстрактний характер.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 серпня 2023 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким скаргу задоволено частково.
9. Зобов`язано заступника начальника ВДВС Волкомор А. В. надіслати постанови про розшук належних ОСОБА_3 транспортних засобів до інформаційного порталу Національної поліції в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису через автоматизовану систему виконавчого провадження після перереєстрації цих транспортних засобів за ОСОБА_3 .
10. В іншій частині скарги ОСОБА_1 відмовлено.
11. Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що досліджені докази не дають підстав стверджувати, що державний виконавець Волкомор А. В. не вчиняла дій на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 на користь скаржника боргу в частині розшуку транспортних засобів. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державний виконавець вчинила усі можливі дії для оголошення розшуку автомобілів, а неприйняття органами поліції до виконання постанов про розшук автомобілів у паперовому вигляді не свідчить про бездіяльність державного виконавця.
12. Разом із тим, за обставин, які склалися, суд дійшов висновку, що з метою уникнення подальшого невиконання постанов про розшук автомобілів наявні підстави для зобов`язання державного виконавця після внесення органами поліції даних про перереєстрацію автомобілів за ОСОБА_3 здійснити надсилання постанов про розшук автомобілів також в електронному вигляді для початку процесу їх розшуку.
13. Інші вимоги заявника суд вважав необґрунтованими, оскільки постановою державного виконавця накладено арешт на все майно боржника, а отже, і на належні йому автомобілі. Здійснити примусове вилучення та реалізацію автомобіля на даний час не є можливим, оскільки транспортні засоби ще не розшукані.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
14. У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 серпня 2024 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17. У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та задовольнити вимоги скарги.
18. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не застосували всіх заходів, запропонованих заявником у скарзі задля ефективного примусового виконання судового рішення, яке через бездіяльність органу виконавчої служби тривалий час не виконується; суд апеляційної інстанції не дослідив докази бездіяльності заступника начальника ВДВС Волкомор А. В. ; оскаржуване судове рішення не направлено на захист прав та інтересів стягувача, оскільки його зміст не забезпечить реальне виконання судового рішення; не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 квітня 2018 року у справі № 800/426/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 552/3995/17.
19. Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали зведеного виконавчого провадження не містять доказів виконання державним виконавцем положень статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".
20. Вказує, що державним виконавцем не було вчинено всіх заходів примусового виконання судових рішень, які не є вичерпаними та не обмежуються Законом України "Про виконавче провадження".
21. Зазначає, що у зв`язку з тривалим невиконання рішення суду через неправомірну бездіяльність державного виконавця та недоведеністю ним здійснення ефективних заходів, спрямованих на реальний результат, його права та інтереси як сторони по зведеному виконавчому провадження є порушеними.
Відзиву на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22. На виконанні Заводського ВДВС м. Миколаєва перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_6, зокрема, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики від 01 квітня 2016 року в сумі 5 781 564 грн та судового збору у сумі 8 810 грн.
23. Постановою заступника начальника Заводського ВДВС м. Миколаєва Волкомор А. В. 05 лютого 2020 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (а. с. 91).
24. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 березня 2020 року, яке залишено без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 червня 2020 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 06 вересня 2018 року № 6726/18/020878, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "М.В.Л. Груп" продало від імені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 автомобіль Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 (а. с. 37-38).
25. 07 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського ВДВС м. Миколаєва із листом, у якому просив накласти арешт, вилучити та реалізувати належний ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 13).
26. Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 25 січня 2022 року, визнано недійсним укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 договір купівлі-продажу № 4841/2018/1002884 від 27 червня 2018 року автомобілю Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, номерний знак до перереєстрації НОМЕР_4, номерний знак після перереєстрації НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_5 . Скасовано державну реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу "Mitsubishi Pajero Wagon", номерний знак до перереєстрації НОМЕР_4, номерний знак після перереєстрації НОМЕР_2, рік випуску 2011, номер кузова НОМЕР_5, яка здійснена на ім`я ОСОБА_6 на підставі зазначеного вище договору.
27. 12 листопада 2021 року постановою заступника начальника Заводського ВДВС у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_6 оголошено в розшук автомобіль Mitsubishi Pajero 2004 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 26).
28. Листом Департаменту інформаційно-аналітичної роботи Національної поліції України від 29 листопада 2021 року повідомлено Заводський ВДВС про неможливість виконання постанови від 12 листопада 2021 року, оскільки вона надіслана до органів поліції у паперовому вигляді, а не через Інформаційний портал Національної поліції (далі - ІПНП), як передбачено Порядком взаємодії МВС, НПУ та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (а. с. 28).
29. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України відомості про зареєстровані за ОСОБА_3 транспортні засоби відсутні.
30. 22 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського ВДВС із заявою про виконання рішення суду, в якій просив вилучити та реалізувати автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, номерний знак до перереєстрації НОМЕР_4, номерний знак після перереєстрації НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_5 (а. с. 34).
31. 31 серпня 2022 року постановою заступника начальника Заводського ВДВС у зведеному виконавчому провадженні № НОМЕР_6 оголошено в розшук автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, номерний знак до перереєстрації НОМЕР_4 (а. с. 66-67).
32. Листами Заводського ВДВС від 26 серпня та 31 серпня 2022 року Департамент інформаційно-аналітичної роботи Національної поліції України проінформовано про неможливість направлення на їх адресу зазначених вище постанов про розшук майна боржника в електронному вигляду, у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 є фактичним власником транспортних засобів, щодо яких мають бути вжиті заходи щодо їх розшуку. Однак, його право власності не зареєстроване на ці автомобілі у встановленому законом порядку, що перешкоджає направленню постанов про розшук майна у електронному вигляді. Додатками до цих листів були постанови про розшук майна боржника (а. с . 29, 30).
33. Листами Департаменту інформаційно-аналітичної роботи Національної поліції України від 12 вересня та 22 листопада 2022 року Заводському ВДВС повернуто постанови про розшук майна боржника та зазначено про необхідність надіслання їх у електронному вигляді, оскільки форс-мажорні обставин, які б не дозволяли це зробити на цей час, відсутні (а .с. 35, 36).
34. Постановою Начальника Заводського ВДВС від 26 грудня 2022 року скасовано постанову заступника начальника Заводського ВДВС від 31 серпня 2022 року про розшук автомобілю Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, номерний знак до перереєстрації НОМЕР_4, посилаючись на заборону вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку затвердженого центральним органом виконавчої влади (а. с. 68-69).
35. Постановою заступника начальника Заводського ВДВС від 03 січня 2023 року оголошено у розшук автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску, номерний знак до перереєстрації НОМЕР_4 (а. с. 70-71).
36. 15 вересня 2023 року на звернення ОСОБА_1 . Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Миколаївській області повідомив, що підставою для перереєстрації транспортних засобів може бути рішення суду про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, міни, дарування. До сервісного центру не надходило для виконання рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу ОСОБА_3 автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon 2011 року випуску (а. с. 175).
Позиція Верховного Суду
37. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
38. Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
39. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
40. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
41. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.