ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 754/14235/21
провадження № 61-5406 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест сервіс", приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Чулієв Атаджан Абдуназарович, державне підприємство "Сетам",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду
міста Києва від 17 лютого 2023 року в складі судді Грегуля О. В., додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року
в складі судді Грегуля О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року в складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,
та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаінвест сервіс" на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року
в складі колегії суддів: Олійника В. І., Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Мегаінвест сервіс", приватного виконавця виконавчого округу міста Києва (далі - приватний виконавець) Чулієва А. А., державного підприємства (далі - ДП) "Сетам" про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів, витребування майна із чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 28 листопада 2007 року між ним
та акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) "УкрСиббанк" було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11259623000, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті
в розмірі 125 000,00 доларів США, що еквівалентно 631 250,00 грн за курсом Національного банку України на день укладення договору, для його особистих потреб, а саме для купівлі квартири
АДРЕСА_1 .
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором
28 листопада 2007 року між банком і ним був укладений договір іпотеки № 71190, за умовами якого він передав в іпотеку іпотекодержателю наступне майно: трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1, що належить йому (іпотекодавцю) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 28 листопада 2007 року, укладеного між ним, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосевим В. В., за реєстровим № 3057.
28 листопада 2007 року між банком та ОСОБА_8 було укладено договір поруки
№ 161323, згідно з яким поручитель зобов`язується перед кредитором відповідати за невиконання усіх зобов`язань позичальника в повному обсязі як існуючих
в теперішній час, та і тих, що можуть виникнути в майбутньому.
Позивач указував, що протягом строку дії вказаного кредитного договору він своєчасно та у повному обсязі вносив грошові кошти на погашення заборгованості.
У січні 2012 року йому стало відомо, що 08 грудня 2011 року (з урахуванням відповідної додаткової угоди від 19 грудня 2011 року) між акціонерним товариством (далі - АТ) "Дельта Банк" та AT "УкрСиббанк" був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого AT "УкрСиббанк" передав (відступив) AT "Дельта Банк" права вимоги за кредитними
та забезпечувальними договорами, в тому числі й щодо нього.
19 грудня 2012 року він та АТ "Дельта Банк" уклали додатковий договір № 2
до договору про надання споживчого кредиту № 11259623000 від 28 листопада 2007 року, яким змінили валюту виконання зобов`язання, встановили заборгованість за цим договором у сумі 92 066,32 доларів США, що еквівалентно 464 934,91 грн.
У березні 2020 року йому стало відомо, що 04 лютого 2020 року між АТ "Дельта Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В. В. та новим кредитором - ТОВ "Мегаінвест сервіс" було укладено договір
про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 2144/К, за яким
до ТОВ "Мегаінвест-Сервіс" перейшло право вимоги за кредитним договором
№ 112596623000 від 28 листопада 2007 року та договором іпотеки
від 28 листопада 2007 року № 71190, де він є позичальником і, відповідно, іпотекодавцем. Станом на 04 лютого 2020 року поточна заборгованість
за кредитним договором № 11259623000 від 28 листопада 2007 року становила:
54 027,73 грн - тіло кредиту та 663,15 грн - відсотки за кредитом, він не мав простроченої заборгованості та/або нарахованих штрафних санкцій за цим кредитним договором.
Незважаючи на зазначені обставини та не отримавши від товариства вимоги
про усунення порушень і намір звернути стягнення на предмет іпотеки, 14 лютого 2020 року ТОВ "Мегаінвест сервіс" звернуло стягнення на предмет іпотеки
в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку" шляхом продажу спірної квартири ОСОБА_3 . Відчуження указаної квартири здійснено
за 119 935,00 грн, виходячи з ринкової вартості, вказаної у висновку про вартість об?єкта оцінки, виконаного 13 лютого 2020 року суб`єктом оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна компанія "Стандарт". Разом із цим, в єдиній базі звітів про оцінку відсутня інформація про звіт № ED200213-31, складений на замовлення ТОВ "Мегаінвест сервіс" щодо спірної квартири, а тому такий звіт є недійсним. При цьому однакові прізвища покупця і продавця може свідчити про наявність родинних відносин між ними.
Вважав, що він належним чином виконував свої зобов`язання за кредитним
та іпотечним договорами, не мав простроченої заборгованості, не отримував
від банка та/або ТОВ "Мегаінвест сервіс" будь-яких вимог, зокрема і письмової вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання, як це передбачено статтею 35 Закону України "Про іпотеку", як наслідок ТОВ "Мегаінвест сервіс" незаконно відчужило спірну квартиру на десятий день після набуття прав вимоги
у ПАТ "Дельта Банк" за кредитним та іпотечним договорами на користь
ОСОБА_3, яка є недобросовісним набувачем.
У квітні 2020 року він звернувся до Деснянського районного суду міста Києва
з позовом до ТОВ "Мегаінвест Сервіс", ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 14 лютого 2020 року недійсним (справа
№ 754/4514/20). Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2020 року у справі № 754/4514/20 забезпечено позов шляхом накладення арешту на спірну квартиру. 13 жовтня 2020 року державним виконавцем Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Бойченко С. В.
на підставі її постанови про арешт майна боржника та ухвали суду від 22 квітня 2020 року про забезпечення позову здійснено реєстрацію зазначеного вище обтяження (арешт нерухомого майна) у Державному реєстрі речових прав
на нерухоме майно.
Разом із цим, за заявкою приватного виконавця Чулієва А. А. 09 червня 2020 року були проведені електронні торги, за результатами яких було складено протокол
№ 484139, переможцем торгів визнано ОСОБА_2 з ціною продажу
847 980,00 грн.
Вказував, що зазначені електронні торги є незаконними, оскільки ТОВ "Мегаінвест сервіс" не набуло права звернення стягнення на спірну квартиру, права її продажу третій особі ОСОБА_3 . Усі ці незаконні дії відбувалися під час дії ухвали
про забезпечення позову.
Крім цього, зазначав, що реалізація належної йому квартири здійснювалася
у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке було відкрито 27 лютого
2020 року приватним виконавцем Чулієвим А. А. на виконання: 1) виконавчого листа № 205/891/14-ц, 2/205/1896/14, виданого 25 жовтня 2019 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про солідарне стягнення із ОСОБА_3, ОСОБА_9 на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (далі - ПАТ "КБ "Надра") заборгованості за кредитним договором
№ 8/2007/840-К/1753-Н від 14 грудня 2007 року у розмірі 49 923,63 доларів США,
на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2014 року у справі № 205/891/14-ц; 2) виконавчого напису № 1254, вчиненого 19 лютого 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Василенком О. А. про стягнення із ОСОБА_3 на користь ТОВ "Мегаінвест сервіс" грошових коштів у розмірі 5 000 000,00 грн, у зв`язку
з невиконанням договору позики від 14 лютого 2020 року № 4.
При цьому у межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 приватним виконавцем Чулієвим А. А. було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_3, а саме
на сім квартир, які були відчужені за короткий проміжок часу ТОВ "Мегаінвест сервіс" на її користь шляхом звернення стягнення на іпотечне майно на підставі відповідних договорів, дві з яких придбала на торгах ОСОБА_2
17 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О. Г. було оформлене та видано свідоцтво про право власності
на спірну квартиру на ім`я ОСОБА_2, а також прийнято рішення № 53186454 про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2
та внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 37373523.
Вважав, що з указаних вище підстав електронні торги, проведені 09 червня
2020 року, слід визнати недійсними, як і протокол їх проведення, акт про їх проведення.
Крім того, оскільки спірна квартира вибула з його власності поза його волею, новий власник майна - ОСОБА_2, діяла недобросовісно, оскільки була обізнана про наявність арешту на майно та спірність права власності ОСОБА_3
на це майно, тим більше, що ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_2 перебувають у родинних відносинах, тому наявні підстави для витребування майна із чужого незаконного володіння на підставі статті 387 ЦК України.
Крім цього, позивач зазначав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс й які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 50 071,00 грн, із яких: 14 074,00 грн - судовий збір за подання позовної заяви; 1 000,00 грн - витрати, пов`язані з витребуванням доказів; 35 000,00 грн - витрати на правову допомогу.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсними електронні торги, проведені 09 червня 2020 року ДП "Сетам" з реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1, площею 69,60 кв. м (РНОНМ: 2031696880000), лот
№ 422461;
- визнати недійсним протокол проведення указаних електронних торгів № 422461;
- визнати недійсним акт про проведення електронних торгів, складений 07 липня 2020 року приватним виконавцем Чулієвим А. А., реєстраційний номер виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень (далі - АСВП): НОМЕР_1;
- витребувати у його власність від ОСОБА_2 трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1, площею 69,60 кв. м;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
17 лютого 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат
Борусевич С. Й., до закінчення судових дебатів зробив письмову заяву про подання до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів на підтвердження понесених судових витрат.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року,
з урахуванням ухвали цього самого суду про виправлення описки від 20 лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсними електронні торги, проведені державним підприємством "Сетам" із реалізації квартири
АДРЕСА_1, площею: 69,60 кв. м, лот № 422461.
Визнано недійсним протокол № 422461 проведення електронних торгів, проведених 09 червня 2020 року державним підприємством "Сетам" із реалізації трикімнатної квартири
АДРЕСА_1, площею 69,60 кв. м, лот № 422461.
Визнано недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва А. А. про проведення електронних торгів, проведених 09 червня 2020 року державним підприємством "Сетам" із реалізації квартири АДРЕСА_1, площею 69,60 кв. м, складений 07 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чулієвим А. А., реєстраційний номер виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень: НОМЕР_1.
Витребувано у власність ОСОБА_1 від ОСОБА_2 трикімнатну квартиру
АДРЕСА_1,
площею 69,60 кв. м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 726,40 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 726,40 грн судового збору.
Стягнуто з ТОВ "Мегаінвест сервіс" на користь ОСОБА_1 726,40 грн судового збору.
Стягнуто з приватного виконавця Чулієва А. А. на користь ОСОБА_1
726,40 грн судового збору.
Стягнуто з ДП "Сетам" на користь ОСОБА_1 726,40 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ "Мегаінвест сервіс"
не набуло права звернення стягнення на спірну квартиру шляхом позасудового врегулювання шляхом відчуження предмета іпотеки іншій особі, оскільки факт надіслання іпотекодержателем вимоги позивачу про усунення порушень основного зобов`язання за кредитним договором, тому не вправі було відчужувати предмет іпотеки на користь ОСОБА_3, відповідно, остання не набула
у передбаченому законодавством порядку право власності на спірне майно,
а відтак спірна квартира не могла бути реалізована на оспорюваний торгах.
Ураховуючи, що спірна квартира вибула із володіння ОСОБА_1 не з його волі, на підставі недійсного правочину, укладеного 14 лютого 2020 року між ТОВ "Мегаінвест сервіс" та ОСОБА_3, та в подальшому на підставі торгів, проведених 09 червня 2020 року ДП "Сетам" із порушенням чинного законодавства, а ОСОБА_2 не є добросовісним її набувачем у розумінні положень частини першої статті 388 ЦК України, тому таке нерухоме майно підлягає витребуванню від ОСОБА_2 у власність позивача на підставі
статей 387, 388 ЦК України.
Суд уважав, що у спірних правовідносинах порушено права і законні інтереси позивача, як законного власника майна, тому наявні правові підстави для визнання недійсними проведених 09 червня 2020 року електронних торгів
та складених за їх наслідками документів.
Районний суд застосував положення Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція), ЦК України, врахував прецедентну судову практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідну судову практику Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду
та Верховного Суду.
Розподіл судових витрат у частині судового збору здійснено районним судом
на підставі статті 141 ЦПК України.
27 лютого 2023 року до суду першої інстанції від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борусевича С. Й., надійшла заява з детальним описом робіт (наданих послуг), в якій він просив стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати на правничу допомогу в сумі 21 087,75 грн із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ "Мегаінвест сервіс", приватного виконавця Чулієва А. А.,
ДП "Сетам" по 4 217,55 грн із кожного, надавши до заяви відповідні докази.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 217,55 грн
на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 217,55 грн
на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з ТОВ "Мегаінвест сервіс" на користь ОСОБА_1 4 217,55 грн
на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Чулієва А. А.
на користь ОСОБА_1 4 217,55 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Стягнуто з державного підприємства "Сетам" на користь ОСОБА_1
4 217,55 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 сплатив на виконання умов договору про надання послуг адвоката від 18 грудня 2020 року № 74
та додаткової угоди від 17 грудня 2021 року № 1 до цього договору про надання послуг адвоката про надання правової допомоги у загальному розмірі
21 087,75 грн за надані адвокатом послуги, понесені позивачем витрати
на професійну правничу допомогу є документально підтвердженими. Врахувавши надані докази, відсутність клопотань про зменшення судових витрат, керуючись положеннями статей 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд першої інстанції стягнув
із відповідачів на користь позивача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 217,55 грн із кожного.
11 травня 2023 року представник позивача подав до Київського апеляційного суду заяву про те, що позивач очікує понести витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн, докази на підтвердження чого будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, з урахуванням ухвали цього самого суду від 21 лютого 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ТОВ "Мегаінвест сервіс" залишено без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року
та додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки спірна квартира вибула з володіння позивача на підставі недійсного правочину, укладеного 14 лютого 2020 року між ТОВ "Мегаінвест сервіс"
та ОСОБА_3, а в подальшому на підставі торгів, проведених 09 червня
2020 року ДП "Сетам", із порушенням чинного законодавства, а її набувачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не є добросовісними в розумінні положень
частини першої статті 388 ЦК України, що призвело до порушення законних прав
і інтересів позивача.
Будь-яких інших доказів, які б спростовували позовні вимоги, не надано
й наявність таких судом не встановлено.
Апеляційний суд застосував ті самі норми матеріального права, що й суд першої інстанції, врахував судову практику Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у даній категорії справ.
Також суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції
у частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
20 січня 2024 року до суду апеляційної інстанції від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борусевича С. Й., надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив стягнути з ТОВ "Мегаінвест сервіс" на користь позивача понесені ним судові витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції
у сумі 20 819,28 грн, надавши до заяви відповідні докази.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 27 лютого 2024 року,
з урахуванням ухвали цього самого суду від 09 травня 2024 року про виправлення описки, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Борусевича С. Й. задоволено.
Прийнято додаткову постанову, якою стягнуто з ТОВ "Мегаінвест сервіс"
на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката
у розмірі 20 819,28 грн, що пов`язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Додаткову постанову мотивовано тим, що ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Надавши оцінку доказам, поданим
на підтвердження витрат на правничу допомогу, врахувавши клопотання ТОВ "Мегаінвест сервіс" про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, апеляційний суд указав, що заявлений позивачем розмір є обґрунтованим
і відповідає принципу розумності, тому вважав наявними правові підстави
для стягнення із товариства на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи апеляційним судом у розмірі 20 819,28 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 квітня 2024 року,
з урахуванням ухвали цього самого суду про виправлення описки від 01 квітня 2024 року, задоволено клопотання представника позивача про повернення судового збору. Повернуто ОСОБА_1 10 442,00 грн судового збору, сплаченого по квитанції № 0.0.22890139721 від 04 жовтня 2021 року.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 30 квітня 2024 року задоволено заяву представника позивача. Виправлено описку у виконавчому листі Деснянського районного суду міста Києва від 16 квітня 2024 року у справі
№ 754/14235/21 та в графі "(назва і адреса підприємства, установи, організації,
в якій боржник працює)" у найменуванні: товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаїнвест Сервіс" у слові "Мегаїнвест" замість п`ятої літери
"ї" вказати літеру "і".
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до Верховного Суду
І. У лютому 2024 року ОСОБА_2 вперше подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого
2023 року, додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 06 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2024 року повернуто касаційну скаргу ОСОБА_2 на підставі Пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України (провадження № 61-2327ск24).
12 квітня 2024 року ОСОБА_2 вдруге звернулася до Верховного Суду
з касаційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Києва
від 17 лютого 2023 року, додаткове рішення Деснянського районного суду
міста Києва від 06 березня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову
ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року визнано наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, заявникові надано строк на усунення недоліків касаційної скарги, зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року задоволено клопотання
ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2023 року, додаткового рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 березня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. Відкрито касаційне провадження
у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 . Відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії оскаржуваних судових рішень.
ІІ. 12 квітня 2024 року ТОВ "Мегаінвест сервіс" звернувся до Верховного Суду
з касаційною скаргою на додаткову постанову Київського апеляційного суду
від 27 лютого 2024 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати
та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме: апеляційним судом застосовано норми права без врахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "Мегаінвест сервіс", витребувано матеріали
з районного суду. Відмовлено в задоволенні клопотання товариства про зупинення дії додаткової постанови апеляційного суду.
Інші учасники справи судові рішення в касаційному порядку не оскаржили.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки по суті вирішення спору, невірно застосували
до спірних правовідносин норми ЦК України, й не врахували судову практику Верховного Суду у даній категорії справ.
Вона є добросовісним набувачем спірного майна. На момент придбання нею квартири з електронних торгів в реєстрі не було жодних обтяжень та арештів
на це майно. Вважає, що арешт, накладений судом у межах розгляду справи
№ 754/4514/20, не є підставою для зупинення реалізації (торгів) арештованого майна в межах виконавчого провадження та для визнання торгів недійсними. Судами не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставини, які б підтверджували, чи відбулося порушення вимог порядку при проведенні електронних торгів, чи вплинули ці порушення на результати торгів, чи були порушені законні інтереси позивача під час проведення електронних торгів.
Вказує, що відповідно до частини другої статті 388 ЦК України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Також зазначає, що вона не була повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції. При цьому не повідомляв її і суд першої інстанції, проте на вказані порушення норм процесуального права апеляційним суд уваги не звернув. Зазначене свідчить про порушення її прав на судовий захист, суперечить статті 55 Конституції України та статті 128 ЦПК України.
Касаційна скарга ТОВ "Мегаінвест сервіс"мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви позивача
про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки останнім не було направлено на адресу товариства заяву разом із додатками про ухвалення додаткового рішення. У цій частині посилається на сталу практику Верховного Суду з вирішення указаного процесуального питання.
Апеляційний суд мав оцінити вказану заяву на відповідність вимогам статті 183 ЦПК України й у разі її невідповідності застосувати відповідні процесуальні наслідки.
Крім цього, представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду
до закінчення судових дебатів не заявив про намір подати заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу.
ТОВ "Мегаінвест сервіс" указує, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, які товариство очікує понести в суді касаційної інстанції, становить 20 000,00 грн, докази на підтвердження чого будуть надані протягом п`яти днів
із дня ухвалення судового рішення.