ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 922/1970/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Письменна О. М.,
за участю представників сторін:
прокурора - Керничного Н. І.,
відповідача-1 - не з`явилися,
відповідача-2 - не з`явилися,
відповідача-3 - не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичної особи -підприємця Стаматіної (Гільової) Поліни Геннадіївни
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (колегія суддів: Геза Т. Д. - головуючий, Мартюхіна Н. О., Плахов О. В.) і рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 (суддя - Шарко Л. В.) у справі
за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 1
до 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 3) Фізичної особи - підприємця Гільової Поліни Геннадіївни
про скасування рішення, визнання договору недійсним та повернення майна,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Управління) та Фізичної особи - підприємця Гільової Поліни Геннадіївни (далі - ФОП Гільова П. Г.), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 35 додатку до рішення;
- визнати недійсним у повному обсязі договір від 28.11.2017 № 5521-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 м2 та 1/2 частини місця спільного користування №площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-3", вартістю 416 568,00 грн, укладений між Управлінням та ФОП Гільовою П. Г.;
- зобов`язати ФОП Гільову П. Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 м2 та 1/2 частини місця спільного користування №площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2 та вартістю 416 568 грн, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-3";
1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Прокурор зазначав про незаконність обраного Харківською міською радою способу приватизації нерухомого майна шляхом викупу орендарем. Прокурор стверджував, що такий спосіб приватизації у цьому випадку суперечить інтересам держави і територіальної громади м. Харкова. Прокурор посилався на те, що звіт про оцінку майна, договір оренди комунального майна від 04.08.2016 № 4157, договір купівлі-продажу від 28.11.2017, заявка орендаря із проханням надати дозвіл на приватизацію не містять будь-яких відомостей про поліпшення орендованого майна, орендар не подавав до органу приватизації документів на підтвердження здійснення невід`ємних поліпшень, виконаних за час оренди цього майна. Тому, за твердженням Прокурора, приватизація нежитлових приміщень була проведена з порушенням чинного законодавства.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у справі № 922/1970/19 у позові Прокурора відмовлено.
2.2. Відповідно до постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 2019 у справі № 922/1970/19 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.12.2019 у справі № 922/1970/19 залишено без змін.
2.3. Згідно з постановою Верховного Суду від 23.06.2020 2019 у справі № 922/1970/19 постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 і рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2019 у справі № 922/1970/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
2.4. Рішенням Господарського суд Харківської області від 22.04.2021, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 922/1970/19, позовні вимоги Прокурора задовольнив повністю.
Визнано незаконним та скасовано рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" в частині пункту 35 додатку до рішення.
Визнано недійсним у повному обсязі договір від 28.11.2017 № 5521-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 м2 та 1/2 частини місця спільного користування №площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-3", вартістю 416 568 грн, укладений між Управлінням та ФОП Гільовою П. Г.
Зобов`язано ФОП Гільову П. Г. повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2, 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 м2 та 1/2 частини місця спільного користування №площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2 та вартістю 416 568 грн, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-3".
2.5. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про скасування пункту 35 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16, виходив із того, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації майна шляхом викупу орендарем, обраний нею спосіб приватизації суперечить інтересам держави та територіальної громади, оскільки фактично свідчить про умисне непроведення конкурсного продажу об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості.
Суд першої інстанції зазначив, що Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає виникнення в орендаря права на викуп майна у разі, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення. Проте суд першої інстанції встановив, що відповідачами не спростовано тверджень Прокурора про те, що в звітах про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорах купівлі-продажу, заявці орендаря із проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про такі поліпшення відсутні; орендарем до органу приватизації не подавались документи, передбачені пунктом 2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.2004 № 377. Суд першої інстанції зазначив, що здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися, як вираження волі територіальної громади, тому дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений із порушенням вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
У зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість вимоги Прокурора до ФОП Гільової П. Г. про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення. Суд першої інстанції також зазначив, що встановлені ним порушення під час приватизації допущені не лише Харківською міською радою та Управлінням, але й набувачем майна - ФОП Гільовою П. Г., тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, оскільки отримання набувачем майна було здійснено незаконним шляхом.
2.6. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що пункт 35 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 №412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" прийнятий із порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбачені статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного майна". Тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С, оскільки договір укладений із порушенням вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України. Суд апеляційної інстанції зауважив, що у зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С та, враховуючи відсутність поліпшень спірного майна, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги Прокурора до ФОП Гільової П. Г. про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення.
3. Короткий зміст касаційних скарг та заперечень на них
3.1. Харківська міська рада, Управління та ФОП Стаматіна (Гільова) П. Г. звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
3.2. Харківська міська рада, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та просить Верховний Суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 922/1970/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовити.
3.3. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, Харківська міська рада зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону "Про прокуратуру", а також порушив норми процесуального права, зокрема, статті 2, 4, 7, 11, частину 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 16.12.2020 у справі № 922/534/19, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
Крім того, Харківська міська рада зазначає, що суд апеляційної інстанції послався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 та висновки Верховного Суду у спорах, що виникли з подібних правовідносин щодо приватизації шляхом викупу комунального майна територіальної громади м. Харкова за участю Харківської міської ради та Управління комунального майна Харківської міської ради. Однак, як стверджує скаржник, за результатами розгляду справи № 922/1030/20 Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 сформулював інший висновок, ніж у справі № 922/623/20, зокрема щодо неефективності обраного Прокурором способу захисту прав територіальної громади м. Харкова та відсутності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова". Харківська міська рада зазначає, що правовідносини у справі № 922/1030/20 є подібними зі справою № 922/1970/19, тому наявні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
3.4. Управління, звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та просить Верховний Суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 922/1970/19, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Прокурора відмовити.
3.5. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, Управління зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону "Про прокуратуру", а також порушив норми процесуального права, зокрема, статті 2, 4, 7, 11, частину 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 16.12.2020 у справі № 922/534/19, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19. Управління також вважає, що наявні підстави для відступлення від висновків Верховного Суду, застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, та зазначає, що обґрунтування про відступлення від висновків Верховного Суду викладено в клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
3.6. У клопотанні Управління про передачу справи № 922/1970/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду Управління зазначає, що висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/623/20, суперечать висновкам Конституційного Суду України, викладеним у рішенні від 01.07.1998 № 9-рп/98 (справа № 1-46/2009) щодо переважного право наймача на придбання орендованого майна шляхом викупу. Скаржник також посилається на те, що за результатами розгляду справи № 922/1030/20 Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 дійшов іншого висновку, ніж у справі № 922/623/20, щодо неефективності обраного Прокурором способу захисту прав територіальної громади м. Харкова та відсутності підстав для скасування судових рішень у частині відмови у задоволенні позовної вимоги Прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова".
3.7. ФОП Стаматіна (Гільова) П. Г., звертаючись із касаційною скаргою, зазначає, що касаційна скарга подається на підставі пунктів 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, просить Верховний Суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 922/1970/19, ухвалити нове рішення, яким у позові Прокурора відмовити у повному обсязі.
3.8. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, ФОП Стаматіна (Гільова) П. Г. зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме: положення частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України, без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 та у постановах Верховного Суду від 13.04.2016 у справі № 6-1528цс15, від 05.12.2019 у справі № 922/668/19, 31.10.2019 у справі № 461/5273/16, від 02.07.2020 у справі № 910/4932/19, від 03.02.2021 у справі № 390/199/18, від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 12.06.2019 у справі № 902/839/16; положення пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" як спеціальної норми права щодо статті 777 Цивільного кодексу України як загальної норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17.
ФОП Стаматіна (Гільова) П. Г. зазначає про те, що слід відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05.02.2021 у справі № 297/616/17 та 22.01.2021 у справі № 922/623/20, та застосувати до спірних правовідносин положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо права ФОП Стаматіної (Гільової) П. Г. на мирне володіння майном.
3.9. Скаржник також просить стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ФОП Стаматіної (Гільової) П. Г. судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи Східним апеляційним господарським судом, за результатами якого 02.03.2020 ухвалено постанову, у сумі 6000,00 грн; судові витрати на професійну правничу допомогу, надану під час розгляду справи Господарським судом Харківської області та Східним апеляційним господарським судом після перегляду 23.06.2020 справи № 922/1970/19 Верховним Судом та її повернення до суду першої інстанції на новий розгляд, за результатами якого постановлені оскаржувані судові рішення, а також за підготовку касаційної скарги у сумі 35 500,00 грн; судові витрати, а саме судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 2881,50 грн, за подання апеляційної скарги у сумі 4322,25 грн, за подання касаційної скарги у сумі 5880,61 грн.
4. Обставини справи, встановлені судами
4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 04.08.2016 між Управлінням та ФОП Гільовою П. Г. укладено договір оренди № 4157 нежитлових приміщень 1-го поверху № 19-1-:-19-3 площею 33,7 м2; 2-го поверху № 23-1 площею 47,2 м2,1/2 частини місця спільного користування № XIV площею 4,3 м2, загальною площею 85,2 м2, у житловому будинку літ. "А-3", розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
4.2. Відповідно до пункту 5.6 договору оренди від 04.08.2016 № 4157 орендар, який належно виконує свої обов`язки, у разі продажу майна, що передане в оренду, має переважне право перед іншими особами на його викуп.
4.3. Згідно з рішенням 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єкта комунальної власності територіальної громади м. Харкова" вирішено здійснити відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова шляхом викупу (згідно з додатком).
4.4. Відповідно до пункту 35 додатку 1 до рішення нежитлові приміщення 1-го, 2-го поверхів в житловому будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 літ. "А-3", загальною площею 85,2 м2 підтягали приватизації шляхом викупу ФОП Гільовою П. Г
4.5. На виконання вказаного рішення Управління доручило суб`єкту оціночної діяльності Фізичній особі - підприємцю суб`єкту оціночної діяльності Прокоп`євій І. Б. проведення оцінки вартості майна, нежитлових приміщень загальною площею 85,2 м2, за адресою: АДРЕСА_1, літ. "А-3", станом на 30.11.2016.
4.6. 13.12.2016 проведено рецензування звіту. Згідно з висновком рецензента: звіт представлений суб`єктом оціночної діяльності Прокоп`євою І. Б., виконано згідно із загальноприйнятими нормами міжнародної практики оцінки нерухомості, керуючись стандартами та нормативними документами. Звіт про оцінку майна може бути використаний для визначення ринкової вартості об`єкта оцінки для приватизації шляхом викупу. Ринкова вартість зазначеного об`єкта складає 347 140 грн без урахування ПДВ.
4.7. 28.11.2017 між Управлінням і ФОП Гільовою П. Г. укладено договір купівлі-продажу № 5521-В-С. Договір нотаріально засвідчений та зареєстрований в реєстрі за № 4378. Відповідно до акта № 5521-В.С. нежитлові приміщення передані ФОП Гільовій П. Г.
4.8. Спір у цій справі виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконним та скасування рішення Харківської міської ради, визнання договору купівлі-продажу від 28.11.2027 № 5521-В-С недійсним, повернення нежитлових приміщень, переданих ФОП Гільовій П. Г.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Згідно з ухвалами Верховного Суду від 08.10.2021 у справі № 922/1970/19 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Управління, Харківської міської ради, ФОП Стаматіної (Гільової) П. Г. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/1970/19.
Цими ж ухвалами від 08.10.2021 Верховний Суд зупинив касаційне провадження за касаційними скаргами Управління, Харківської міської ради на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/1970/19 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Суд установив, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023 справу № 925/1133/18 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
11.06.2024 Велика Палата Верховного Суду у справі № 925/1133/18 ухвалила постанову, яка була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.07.2024.
Верховний Суд постановив ухвалу від 05.08.2024 у справі № 922/1970/19, якою поновив касаційне провадження за касаційними скаргами Управління, Харківської міської ради, ФОП Стаматіної (Гільової) П. Г. на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі № 922/1970/19.
5.2. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Отже, суд касаційної інстанції у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги.
5.3. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційних скаргах та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги Управління, Харківської міської ради та ФОП ФОП Стаматіної (Гільової) П. Г. належить задовольнити частково з огляду на таке.
5.4. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення майна. Прокурор, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилався на те, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації майна шляхом викупу орендарем нежитлових приміщень. Прокурор зазначав, що в процесі здійснення процедури відчуження об`єктів нерухомості та укладення спірного договору купівлі-продажу відповідачі порушили вимоги Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012 - 2016 роки, Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2017 - 2022 роки, що безпосередньо порушує права та інтереси територіальної громади м. Харкова.
5.5. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 1 статті 5-1 Закону України "Про приватизацію державного майна" (тут і далі - в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення про відчуження об`єктів комунальної власності) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за групами. До групи "А" належить окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.
5.6. Частиною 2 статті 5-1, частиною 2 статті 16-2 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що об`єкти приватизації, які належать до груп "А", "Д" і "Ж", є об`єктами малої приватизації. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
5.7. Відповідно до статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.
5.8. З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкової ціни об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації.
5.9. Викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України (частини 1, 3 статті 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
5.10. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи "А" здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
5.11. Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439.
5.12. Згідно з пунктом 8.1 Порядку продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затвердженого Фондом державного майна України від 02.04.2012 № 439, викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.
5.13. Відповідно до пункту 1.1 Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23.12.2011 № 565/11, її розроблено відповідно до Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та інших законодавчих актів, що регулюють питання власності.
5.14. За змістом пунктів 5.1, 5.4 Програми приватизації, приватизація об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова здійснюється способами, що визначаються законодавством України і цією Програмою для кожної групи окремо. Продаж об`єктів групи "А" здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї Програми шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом.
5.15. Згідно з пунктом 1.6 Програми приватизації об`єктами приватизації групи А, зокрема, є індивідуально визначене рухоме майно, що знаходиться в комунальній власності, нежитлові будівлі, споруди та приміщення - незалежно від їх вартості (в тому числі такі, що не увійшли до статутного капіталу відкритих акціонерних товариств).
5.16. Отже, Харківська міська рада має право прийняти рішення про продаж об`єктів нерухомого майна, що перебувають у власності територіальної громади, а уповноважений нею орган приватизації, а саме Управління, має право укласти відповідний договір купівлі-продажу за результатами проведення аукціону або конкурсу (конкурсний продаж). У виключних випадках такий продаж може бути проведений шляхом викупу орендарем об`єкта, який перебуває у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Аналогічні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 922/623/20 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/4169/19, від 13.04.2021 у справі № 922/2934/19, від 13.04.2021 у справі № 922/3852/19, від 20.06.2023 у справі № 922/243/22.
5.17. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про скасування пункту 35 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16, виходив із того, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації майна шляхом викупу орендарем, обраний нею спосіб приватизації суперечить інтересам держави та територіальної громади, оскільки він фактично свідчить про умисне непроведення конкурсного продажу об`єктів (аукціон або конкурс), що виключає можливість отримати за об`єкт приватизації більше ринкової вартості.
Суд першої інстанції зазначив, що Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" пов`язує виникнення в орендаря права на викуп майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення. Проте суд першої інстанції встановив, що відповідачі не спростували тверджень Прокурора про те, що в звітах про оцінку майна, договорі оренди та додаткових угодах до нього, договорах купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію будь-які відомості про такі поліпшення відсутні; орендарем до органу приватизації не подавались документи, передбачені пунктом 2.2 Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України 27.02.2004 № 377. Суд першої інстанції зазначив, що здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися, як вираження волі територіальної громади, тому дійшов висновку, що договір купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С підлягає визнанню недійсними, оскільки укладений із порушенням вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
У зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість вимоги Прокурора до ФОП Гільової П. Г. про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення.
Суд першої інстанції також зазначив, що оскільки ним встановлено неправильне обрання способу приватизації, що є порушенням, допущеним не лише Харківською міською радою та Управлінням, але й набувачем майна - ФОП Гільовою П. Г., тому до спірних правовідносин не підлягає застосуванню стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод щодо втручання держави у право на мирне володіння майном, оскільки отримання набувачем майна було здійснено незаконним шляхом.
5.18. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що пункт 35 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 26.10.2016 № 412/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" прийнятий з порушенням вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію державного майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що продаж майна на неконкурентних засадах порушує такі основоположні принципи приватизації, як рівність прав участі громадян України у процесі приватизації, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, забезпечення конкурентності продажу, передбачені статтею 2 Закону України "Про приватизацію державного майна". Тому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С, оскільки договір укладений з порушенням вимог статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що у зв`язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу від 28.11.2017 № 5521-В-С та, враховуючи відсутність поліпшень спірного майна, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги Прокурора до ФОП Гільової П. Г. про зобов`язання повернути територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення.
5.19. Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі № 922/1970/19, Харківська міська рада, Управління, ФОП Стаматіна (Гільова) П. Г. звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами.
Харківська міська рада, Управління, ФОП Стаматіна (Гільова) П. Г., звертаючись із касаційними скаргами, посилаються на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5.20. Пунктами 1, 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є: неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
5.21. Розглянувши доводи Харківської міської ради, Управління, ФОП Стаматіної (Гільової) П. Г., які стали підставами для відкриття касаційного провадження у справі № 922/1970/19, Верховний Суд зазначає таке.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України
5.22. Касаційні скарги Харківської міської ради та Управління з посиланням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовані тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону "Про прокуратуру", а також порушили норми процесуального права, зокрема, статті 2, 4, 7, 11, частину 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 16.12.2020 у справі № 922/534/19, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
5.23. Колегія суддів установила, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, на яку посилаються скаржники, Велика Палата Верховного Суду сформулювала у пунктах 42, 45, 47, 55 постанови такі висновки:
"…Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
…Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
…Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
..При вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов`язане з раніше вчиненими протиправними діями цього органу чи бездіяльністю".
5.24. У постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 922/534/19, на яку посилаються скаржники, Верховний Суд дійшов такого висновку:
"5.1. Виходячи із наведених вище положень статті 131-1 Конституції України, статей 4, 43 ГПК України, статей 16, 215 ЦК України, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, яке прокурор визначив в якості відповідача у даній справі, не позбавлене права звернутися у суді із вказаним позовом і до повноважень прокурора не віднесено позбавлення його такого права."
5.25. У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, на яку посилаються скаржники, Верховний Суд сформулював висновки щодо визначення прокурором Відділу освіти, сім`ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації позивачем, а не відповідачем: