ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/4003/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
учасники справи:
представник ТОВ "Укрскладсервіс" - Гриньковський С. П.
представники інших учасників справи в судове засідання не з`явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрскладсервіс" (вх. № 5310/2024)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024
у складі колегії суддів: Агрикової О. В., Козир Т. П., Хрипуна О. О.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019
у складі судді Мельника В. І.
у справі № 910/4003/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрскладсервіс"
до Товарної біржі "Київська універсальна біржа", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоренс Фінанс"
про визнання недійсним результатів другого повторного аукціону,
ВСТАНОВИВ
На розгляд суду постало питання щодо оспорення результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство боржника, після закриття провадження у цій справі про банкрутство та ліквідації банкрута.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
1. 24.10.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №910/18271/16 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" (далі - ВАТ "Київхімволокно").
2. 06.02.2017 постановою Господарського суду міста Києва у справі №910/18271/16 визнано ВАТ "Київхімволокно" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 25.02.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/18271/16 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано банкрута - ВАТ "Київхімволокно" як юридичну особу в зв`язку з банкрутством, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
4. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час звернення позивача з даним позовом до суду судовим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі №910/18271/16 припинено ВАТ "Київхімволокно".
5. 05.09.2019 ухвалою Північного апеляційного господарського суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрскладсервіс" (далі - ТОВ "Укрскладсервіс") про зупинення провадження у справі №910/4003/19 задоволено, провадження у справі №910/4003/19 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/18271/16, зобов`язано сторін у справі повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи №910/18271/16.
6. 16.01.2020 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/18271/16 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрскладсервіс" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.02.2019. Закриваючи апеляційне провадження у справі №910/18271/16, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 910/18271/16 про банкрутство ВАТ "Київхімволокно" і права апелянта, як потенційного покупця майна, відчуженого за результатами проведення повторного аукціону 30.08.2018, та його майнові інтересі оскаржуваною ухвалою не порушені, рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, а тому він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2019.
7. 12.05.2020 постановою Верховного Суду у справі № 910/18271/16 касаційну скаргу ТОВ "Укрскладсервіс" залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 року у справі № 910/18271/16 залишено без змін.
8. В матеріалах справи наявна копія оголошення товарної біржі "Київська Універсальна Біржа" щодо проведення другого повторного аукціону з продажу майна банкрута ВАТ "Київхімволокно", зі змісту якого вбачається, що аукціон про визнання недійсним результатів проведення якого просить позивач проводився з продажу майна банкрута - ВАТ "Київхімволокно".
Короткий зміст позовних вимог
9. У березні 2019 року ТОВ "Укрскладсервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) до Товарної біржі "Київська універсальна біржа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоренс Фінанс" (далі - ТОВ "Лоренс Фінанс") про визнання недійсним та скасування другого повторного аукціону з продажу майна ВАТ "Київхімволокно", лот №1: будівля Х/цеху, літера CVI, інв. №0073002 (реєстраційний номер 450186800000), місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, заг. площею 42 519,8 кв.м., проведеного 30.08.2018.
10. Позов обґрунтований тим, що на 23.02.2018 був призначений аукціон з продажу майна банкрута, який рішенням товарної біржі був скасований чим було позбавлено позивача права придбати майно. Позивач вважає, що проведений 30.08.2018 аукціон з продажу майна банкрута, переможцем якого стало ТОВ "Лоренс Фінанс", проведений незаконно, а майно продане за заниженою ціною.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
11. 05.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/4003/19 провадження у справі закрито.
12. Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що законодавством визначено, що розгляд справ, які стосуються ліквідаційної процедури, яка включає в себе реалізацію майна банкрута на аукціоні, здійснюється в межах справи про банкрутство, обов`язковим учасником даного провадження має бути саме підприємство-банкрут, власник майна, яке як встановлено судом на сьогоднішній день є припиненим, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що провадження у справі №910/4003/19 слід закрити.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
13. 11.06.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 11.06.2024) ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 у справі №910/4003/19 залишено без змін.
14. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правомірно застосовано ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та звернув увагу, що в даному випадку необхідно застосовувати саме п. 2 зазначеної статті - за відсутності предмету спору.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
15. 11.07.2024 (через підсистему "Електронний Суд") ТОВ "Укрскладсервіс" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 про закриття провадження у справі № 910/4003/19; ухвалити нову постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.07.2019 про закриття провадження у справі № 910/4003/19; направити справу до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
16. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржник вказує пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
17. Скаржник вважає, що застосовані судом апеляційної інстанції висновки Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц, від 19.06.2018 у справі N 908/4057/14, від 05.07.2018 справі № 922/3040/17 щодо розгляду спорів, пов`язаних із проведенням аукціонів з продажу майна боржника саме у межах провадження у цій справі про банкрутство за правилами господарського процесу, не можуть бути застосовані у даному випадку, оскільки вони стосуються правил розгляду справ такої категорії за умови наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, майно якого виставлено на торги. Вказані правові позиції не стосуються випадку, коли процедура банкрутства завершена, а торги проведені з порушенням закону.
18. При цьому, скаржник посилається на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України у справі № 6-116цс12, у справі №910/23970/15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/19, постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/28435/15, від 16.01.2019 у справі № 918/1271/16, від 10.10.2019 у справі № 918/376/17 про те, що відчуження майна з торгів належить до договорів купівлі-продажу та доводить, що до даних правовідносин, за відсутності процедури банкрутства боржника, майно якого було виставлено на торги, застосовуються загальні правила визнання договорів недійсними (ст. 203, 215 Цивільного кодексу України).
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
19. Відзиву на касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходило.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
21. У цій справі позивач звернувся із позовом про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 30.08.2018 та проведений в порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в межах справи № 910/18271/16 про банкрутство ВАТ "Київхімволокно".
22. При цьому, із позовом про оскарження спірного аукціону, позивач звернувся до господарського суду у березні 2019 року, вже після припинення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Київхімволокно" ухвалою суду першої інстанції від 25.02.2019 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи боржника.
23. Оцінивши доводи касаційної скарги та здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення про закриття провадження у цій справі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
24. Слід зазначити, що як на час здійснення провадження у справі № 910/18271/16 про банкрутство ВАТ "Київхімволокно", так і на час звернення позивача із позовом у цій справі у березні 2019 року, діяли норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
25. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц зазначено, що господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов`язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника. Як вбачається з закону, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовує, у тому числі, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника під час провадження по справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними, порядок розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації майна. Отже, враховуючи, що порядок продажу майна боржника, розподіл коштів, врегульований Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", спори безпосередньо пов`язані із здійсненням провадження в цій справі розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство за правилами господарського процесу.
26. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17 зауважив, що за приписами ч. 8 ст. 44, ч. 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними в межах провадження у справі про банкрутство. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Частину 3 ст. 55 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" необхідно застосовувати у системному зв`язку з іншими положеннями Закону, зокрема тими, якими передбачено, що усі майнові спори з вимогами до боржника, спори про визнання недійсними правочинів, укладених боржником вирішує господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ст. 10 Закону про банкрутство). В силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ст.ст. 10, 44, 55 Закону про банкрутство), спори, що виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
27. За висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 906/864/17, приписи Закону про банкрутство щодо розгляду заяв про визнання результатів аукціону недійсними лише в межах справи про банкрутство є імперативними.
28. Як вже зазначалося вище, провадження у справі № 910/18271/16 про банкрутство ВАТ "Київхімволокно" (в межах якої відбувся оспорюваний позивачем аукціон) було припинено ухвалою суду першої інстанції від 25.02.2019 з припиненням боржника як юридичної особи.
29. У постанові від 05.07.2018 у справі № 922/3040/17, яка була врахована судом апеляційної інстанції у цій справі, Верховний Суд вказав на обов`язковість розгляду заявленого позову виключно у межах справи про банкрутство, виходячи з норм ст. 12 ГПК України (у редакції, чинній до 15.12.2017) та ст. 20 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) та підтримав висновки суду апеляційної інстанції про те, що аукціон безпосередньо пов`язаний зі здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому його оспорювання можливе тільки за умови існування процедури банкрутства, в якій його проведено, оскільки встановивши незаконність аукціону щодо порушення порядку його організації та проведення, в подальшому слідує необхідність повторного проведення аукціону у справі про банкрутство з метою реалізації майна боржника.
30. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17 (висновки, в якій також були вірно враховані судом апеляційної інстанції) підтримав вказану правову позицію Верховного Суду щодо можливості оспорювання аукціону (проведеного в межах провадження у справі про банкрутство), а також договору укладеного за його результатами, в межах справи та за умови існування процедури банкрутства.
31. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
32. Закриття (припинення) провадження у справі - це форма завершення справи, зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю відкидають можливість судочинства.
33. Так, господарський суд закриває провадження у справі з підстав відсутності предмета спору, якщо наявними в матеріалах справи доказами підтверджується відсутність предмета спору, зокрема, у випадку припинення його існування, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
34. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
35. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
36. У цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову є аукціон з продажу майна ВАТ "Київхімволокно", який був проведений на виконання приписів і в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у межах справи № 910/18271/16 про банкрутство ВАТ "Київхімволокно"; провадження у справі № 910/18271/16 припинене повним завершенням процедур банкрутства та ліквідацією боржника як юридичної особи.
37. Суд зазначає, що у разі припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, та припиненням боржника як юридичної особи (суб`єкта господарювання), всі процедурні інструменти, можливість застосування яких передбачена Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є вичерпаними, а боржник має вважатися таким, грошові та інші зобов`язання якого врегульовані (постанова Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 906/864/17, від 10.06.2021 у справі № 910/3919/19).
38. Отже, у випадку оспорювання результатів аукціону з продажу майна боржника, який відбувся у межах справи про банкрутство, в окремому позовному провадженні після припинення провадження у справі про банкрутство повним завершенням усіх процедур, провадження за таким позовом підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, за відсутності предмету спору (висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 910/3919/19).
39. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про закриття провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відсутній предмет спору.
40. Колегія суддів також зазначає, що відповідно до висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 25.02.2019 у справі № 906/864/17, належним способом захисту прав та законних інтересів особи, яка не була учасником провадження у справі про банкрутство але вважає, що їх було порушено під час провадження у справі про банкрутство, у разі її припинення за результатами завершення повного циклу процедур, є апеляційне, касаційне оскарження або перегляд за нововиявленими обставинами процесуального рішення з затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута та, як наслідок, припинення боржника та провадження у справі.
41. Верховний Суд враховує, що зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи вбачається, що ТОВ "Укрскладсервіс" скористався правом на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2019 у справі № 910/18271/16. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12.05.2020 у вказаній справі №910/18271/16, було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Укрскладсервіс" з тих підстав, що скаржник не набув статусу сторони чи учасника у справі № 910/18271/16 про банкрутство ВАТ "Київхімволокно" і права апелянта, як потенційного покупця майна, відчуженого за результатами проведення повторного аукціону 30.08.2018, та його майнові інтересі оскаржуваною ухвалою не порушені, рішення стосовно його прав та обов`язків судом не приймалось, а тому він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів.
42. Посилання скаржника на невірне врахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.05.2018 у справі № 635/6730/15-ц, від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, оскільки вони стосуються правил розгляду спорів за умови наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника Верховний Суд відхиляє, адже судом апеляційної інстанції вірно врахований наведений в цих постановах загальний висновок щодо концентрації майнових спорів у межах справи про банкрутство.
43. Водночас скаржник безпідставно стверджує про помилкове врахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 05.07.2018 справі № 922/3040/17, в якій аналогічно цій справі, предметом розгляду були вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута після припинення провадження у справі про банкрутство.
44. Посилання скаржника на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду України у справі № 6-116цс12, у справі №910/23970/15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №922/3537/19, постановах Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/28435/15, від 16.01.2019 у справі № 918/1271/16, від 10.10.2019 у справі № 918/376/17 про те, що відчуження майна з торгів належить до договорів купівлі-продажу, а тому така угода може визнаватися недійсною на підставі ст. 203, 215 Цивільного кодексу України Суд відхиляє, оскільки такі не спростовують наведених вище висновків щодо можливості оспорювання аукціону (проведеного в межах провадження у справі про банкрутство), а також договору укладеного за його результатами, в межах справи та за умови існування процедури банкрутства.
45. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано положення п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у цій справі, а доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження.
46. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006) у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
47. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.