1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 911/1053/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи:

ліквідатор - арбітражна керуюча Юрченко О. О.,

представник Національної поліції України - Коваленко І. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Пром" - арбітражного керуючого Юрченко Ольги Миколаївни (вх. № 5385/2024)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024

у складі колегії суддів: Копитової О. С., Остапенка О. М., Сотнікова С. В.

у справі № 911/1053/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Пром"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

1. 10.06.2021 Господарський суд Київської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Пром" (далі - ТОВ "МВВ Пром"), визнав грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" у розмірі 2 560 331,53 грн, ввів процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначив арбітражну керуючу Юрченко О. М.

2. 18.11.2021 ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" до ТОВ "МВВ Пром" у розмірі 2 560 331,53 грн.

3. 09.12.2021 Господарський суд Київської області постановив ухвалу, якою визнав грошові вимоги Національної поліції України до боржника у розмірі 1 539 988,39 грн.

4. 06.06.2022 постановою Господарського суду Київської області ТОВ "МВВ Пром" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражну керуючу Юрченко О. М.

5. 02.06.2023 до Господарського суду Київської області надійшло клопотання ліквідатора про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "МВВ Пром", до якого додано фінальний звіт та ліквідаційний баланс банкрута станом на 14.03.2023.

6. Надалі ліквідатором був поданий уточнений звіт.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

7. 15.01.2024 Господарський суд Київської області постановив ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МВВ Пром" та ліквідацію ТОВ "МВВ Пром".

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. 12.06.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Київської області від 15.01.2024 скасовано; справу № 911/1053/21 направлено до Господарського суду Київської області для продовження розгляду.

9. Суд апеляційної інстанції погодився із доводами заявника апеляційної скарги - Національної поліції про те, що ліквідатором не встановлено підстав володіння нерухомим майном, розташованим у м. Херсоні, яке використовувалось боржником у 2020 році у виробничій діяльності; не витребувано первинну документацію від боржника, що засвідчує його фінансово-господарську діяльність за три роки до відкриття справи про банкрутство, не вжито заходів щодо встановлення обставин не надання боржником зазначеної первинної документації.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. У касаційній скарзі ліквідатор - арбітражна керуюча Юрченко О. М. просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 15.01.2024 у справі № 911/1053/21.

11. Арбітражна керуюча Юрченко О. М. стверджує, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду щодо критеріїв обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, викладених у постановах від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16.

12. Скаржниця наполягає на повноті дій, неможливості отримання документів з міста Херсон внаслідок обстрілів міста та на пасивній позиції Національної поліції України як кредитора.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

13. У відзиві Національна поліція України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає, що ліквідатор не проаналізувала підстави, які призвели до неплатоспроможності боржника, не перевірила обставин та правових підстав утилізації майна боржника, не з`ясувала можливості притягнення керівництва боржника до субсидіарної відповідальності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Предметом судового розгляду у цій справі є питання наявності чи відсутності законних підстав для затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство.

16. Аналіз змісту доводів касаційної скарги ліквідатора свідчить про те, що останні зводяться до незгоди скаржника із висновками суду апеляційної інстанції стосовно невжиття ліквідатором всієї повноти дій у ліквідаційній процедурі.

17. Відповідно до положень пунктів 5 та 7 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів, згідно до реєстру вимог кредиторів, також якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

18. За змістом статей 61, 62, 63, 64 КУзПБ ліквідатор із дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.

19. Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

20. Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

21. Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

22. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

23. Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

24. На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012.

25. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).

26. За змістом положень статей 61-65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).

27. Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).

28. Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

29. Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

30. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16, про неврахування якої стверджує арбітражна керуюча.

31. Суд апеляційної інстанції встановив, що ліквідатором зроблені висновки щодо відсутності майна та коштів боржника виключно на підставі письмових документів: виписок з банку та офіційної звітності, без дослідження первинних документів, які є підставою для здійснення фінансово-господарської діяльності. Також ліквідатором не було встановлено підстав володіння нерухомим майном, розташованим на вул. Декабристів, буд. 49 у м. Херсоні, яке використовувалось боржником у 2020 році у виробничій діяльності.

32. Північний апеляційний суд також виходив з того, що 10.06.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредитора та призначено розпорядником майна арбітражну керуючу Юрченко О. М., остання з 10.06.2021 до окупації міста Херсон 01.03.2022 не витребувала первинну документацію від боржника, що засвідчує його фінансово-господарську діяльність за період три роки до відкриття провадження справи про банкрутство, не вжила заходів щодо встановлення обставин не надання боржником зазначеної первинної документації, а лише обмежилася письмовими поясненнями, що у зв`язку із запровадженням воєнного стану неможливо її надати.

33. Окрім того, суд апеляційної інстанції встановив, що звіт ліквідатора не містить інформації щодо підстав банкрутства боржника, руху коштів на його рахунках, питання наявності нерухомого та рухомого майна за період 2018 - 2021 років та підстав вибуття з власності та користування такого майна.

34. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ліквідатором не здійснено в повному обсязі заходів щодо пошуку майна та не надано суду доказів здійснення усіх необхідних заходів, спрямованих на виявлення всіх активів боржника. Відтак суд правомірно задовольнив апеляційну скаргу Національної поліції України та скасував ухвалу суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ "МВВ Пром", а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

35. Аналіз висновків, зроблених у постанові суду апеляційної інстанції не свідчить про їх невідповідність висновку, викладеному у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі на обґрунтування пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судом з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених у справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

36. У касаційній скарзі ліквідатор наводить обставини, які на її думку, свідчать про повноту здійснених нею у ліквідаційній процедурі заходів, посилаючись на наявні у матеріалах справи докази. Однак колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 908/1795/19).

37. Колегія суддів також відхиляє посилання арбітражної керуючої на пасивну поведінку кредитора, оскільки встановлені у цій справі та наведені вище обставини щодо не дотримання принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі прямо пов`язані з виконанням ліквідатором своїх обов`язків, визначених КУзПБ, які не можуть перекладатися на кредитора.


................
Перейти до повного тексту