ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 924/681/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024
(суддя Субботіна Л. О.)
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024
(судді Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б., Олексюк Г. Є.)
за заявою про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2022 за нововиявленими обставинами
у справі за позовом Красилівської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича
про розірвання договору оренди земель водного фонду від 22.07.2008 та стягнення 8 221,30 грн заборгованості з орендної плати.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Красилівська міська рада (далі - Міськрада, позивач) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кішкіна Олександра Вікторовича (далі - ФОП Кішкін О. В., відповідач) про розірвання договору оренди земель водного фонду від 22.07.2008 та стягнення 8 221,30 грн заборгованості з орендної плати.
1.2. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 13.12.2022 закрив провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4 500,00 грн заборгованості з орендної плати та задовольнив позов у іншій частині. Розірвав договір оренди земель водного фонду від 22.07.2008 та стягнув з відповідача на користь позивача 3 721,30 грн заборгованості по орендній платі.
1.3. Суд, керуючись положеннями статей 525, 526, 530, частини другої статті 651, статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 21, частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі", частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України), дійшов висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача заборгованості з орендної плати та розірвання договору. При цьому суд закрив провадження у справі в частині стягнення 4 500,00 грн на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв?язку з їх сплатою відповідачем під час розгляду справи.
1.4. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 05.04.2023 залишив рішення суду без змін.
1.5. Верховний Суд постановою від 26.07.2023 залишив без змін рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2023, яким закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 4 500,00 грн заборгованості з орендної плати та задоволено позов у іншій частині.
1.6. Відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2022, в якій просив прийняти нове - про відмову в позові.
1.7. В якості нововиявлених обставин відповідач зазначив про:
- відсутність у Міськради оригіналу договору оренди земель водного фонду від 22.07.2008, у зв`язку із чим вважає, що долучена до позовної заяви копія вказаного договору не має юридичної сили та за своєю правовою природою не є письмовим доказом у розумінні ГПК України;
- відсутність у відповідача на момент звернення до суду податкового боргу по сплаті орендної плати за договором оренди земель водного фонду від 22.07.2008, з огляду на що заявник вважає, що систематична не сплата орендної плати за вказаним договором не підтверджена належними та допустимими доказами.
1.8. Заявник зазначив, що про вказані обставини йому стало відомо із відповіді Хмельницької районної державної адміністрації від 19.12.2023, наданої на запит від 14.12.2023, в якій вказано, що договір оренди земель водного фонду від 22.07.2008 від Хмельницької районної державної адміністрації до Міськради не передавався, а також із листа Міськради від 08.12.2023 та листа Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькі області) від 30.11.2023, в яких зазначено, що Міськрада не узгоджувала заборгованість по орендній платі в сумі 8 221,30 грн за договором оренди земель водного фонду від 22.07.2008 з ГУ ДПС у Хмельницькі області, а в інтегрованій картці платника податків відповідача по Красилівській територіальні громаді за кодом бюджетної класифікації 18010900 податковий борг не обліковується. Зазначені документи долучені заявником до матеріалів заяви на підтвердження наявності обставин, які заявник вважає нововиявленими.
2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Хмельницької області ухвалою від 08.02.2024, відмовив у задоволенні зазначеної заяви, а також у задоволенні клопотань про витребування доказів, залучення третьої особи та оголошення перерви в судовому засіданні; залишив в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2022.
2.2. Мотивував тим, що:
- дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікацію таких обставин, як нововиявлених;
- під час розгляду справи надавалася оцінка договору оренди земель водного фонду від 22.07.2008 та наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують розмір заборгованості з орендної плати за вказаним договором, зокрема довідкам Управління фінансів Міськради від 07.06.2022 № 02.03-11/44 та від 06.09.2022 № 02.03-11/72. При цьому відповідач не ставив під сумнів відповідність оригіналу поданої позивачем копії договору;
- у ході розгляду справи суди встановили, що між сторонами існували цивільно-правові відносини, які виникли на підставі договору. Були встановлені також обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати, що стало підставою для розірвання договору та стягнення заборгованості;
- з матеріалів справи вбачається, що вказані відповідачем обставини стосовно відсутності в останнього на момент звернення до суду боргу зі сплати орендної плати за договором, в тому числі і щодо неналежності як доказу довідок Управління фінансів Міськради від 07.06.2022 № 02.03-11/44 та від 06.09.2022 № 02.03-11/72, вказувались заявником у апеляційній скарзі, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, у касаційній скарзі, відповіді на відзив на касаційну скаргу;
- зазначені заявником обставини не можуть вважатись нововиявленими обставинами в розумінні статті 320 ГПК України, оскільки спрямовані на переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду даної справи, та стосуються обставин, які уже встановлені судами.
2.3. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 16.05.2024 залишив без змін зазначену ухвалу суду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
3.1. 05.06.2024 відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 08.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2024 (повний текст складений 20.05.2024), в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
3.2. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17 (незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи), від 21.08.2019 у справі № 910/12809/16 (ксерокопії документів не можуть вважатись допустимими доказами у справі) та від 12.03.2020 у справі № 160/4130/19 (повноваження щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів здійснює спеціально уповноважений орган).
3.3. Зокрема скаржник вказує, що, з огляду на відсутність у Міськради оригіналу договору оренди земель водного фонду від 22.07.2008, долучена до позовної заяви копія вказаного договору не має юридичної сили та за своєю правовою природою не є письмовим доказом у розумінні ГПК України.
3.4. Посилається також на те, що систематична не сплата орендної плати за договором не підтверджена належними та допустимими доказами, що вбачається, як зазначає скаржник, із листа ГУ ДПС у Хмельницькі області від 30.11.2023.
3.5. Зазначає також про те, що на стадії розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами звертався із клопотаннями про витребування оригіналу договору від 22.07.2008 та залучення до участі у справі третьої особи - ГУ ДПС у Хмельницькі області, як контролюючого органу в частині адміністрування податків і зборів.
4. Позиція інших учасників справи
4.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій залишити без змін.
4.2. Відповідач подав відповідь на відзив, в якій просить касаційну скаргу задовольнити.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
5.2. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (§§ 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Праведна проти Росії" № 69529/01 та § 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999).
5.3. Цей принцип установлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (§§ 51, 52 рішення ЄСПЛ у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; §§ 42-44 рішення ЄСПЛ у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).
5.4. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (§§ 27-34 рішення ЄСПЛ у справі "Праведна проти Росії" від 18.11.2004).
5.5. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 цього Кодексу).
5.6. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
5.7. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
5.8. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
5.9. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22.01.2019).
5.10. Згідно із частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
5.11. Узагальнено в розумінні згаданої практики ЄСПЛ та положень процесуального законодавства процедура перегляду рішення, що вступило в законну силу, передбачає, що існують докази, які раніше були недоступні для застосування, проте вони є істотними та можуть привести до іншого результату судового розгляду. При цьому заявник має довести, що під час розгляду справи не було жодної можливості надати такі докази суду.
5.12. Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.
5.13. Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
5.14. Як правильно встановили суди попередніх інстанцій:
- під час розгляду справи в суді першої інстанції, перегляду в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, надавалася оцінка договору оренди земель водного фонду від 22.07.2008 та наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують розмір заборгованості з орендної плати за вказаним договором, зокрема довідкам Управління фінансів Міськради від 07.06.2022 № 02.03-11/44 та від 06.09.2022 № 02.03-11/72. При цьому відповідач не ставив під сумнів відповідність оригіналу поданої позивачем копії договору;
- у ході розгляду справи суди встановили, що між сторонами існували цивільно-правові відносини, які виникли на підставі договору. Були встановлені також обставини систематичної несплати відповідачем орендної плати, що стало підставою для розірвання договору та стягнення заборгованості;
- з матеріалів справи вбачається, що вказані відповідачем обставини стосовно відсутності в останнього на момент звернення до суду боргу зі сплати орендної плати за договором, в тому числі і щодо неналежності як доказу довідок Управління фінансів Міськради від 07.06.2022 № 02.03-11/44 та від 06.09.2022 № 02.03-11/72, вказувались заявником у апеляційній скарзі, відповіді на відзив на апеляційну скаргу, у касаційній скарзі, відповіді на відзив на касаційну скаргу.
5.15. Крім того, Верховний Суд за результатами розгляду справи судом касаційної інстанції (постанова від 26.07.2023), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшов підстав для скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій, якими вирішувався спір по суті. Зокрема, суд касаційної інстанції підтвердив, що відповідач упродовж підготовчого провадження у справі правом на подання відзиву не скористався, доказів або клопотань про витребування доказів не подавав, пояснень по суті спору не подавав, у судові засідання не з`являвся, хоча про час і місце судових засідань був обізнаний, готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи не продемонстрував. При цьому відповідач принаймні з 13.10.2022 був обізнаний з наявністю судового провадження, а тому, враховуючи, що підготовче провадження було закрито судом 01.12.2022, мав достатньо часу для підготовки своїх заперечень та надання доказів чи клопотань про надання доказів.
5.16. Наведене підтверджує те, що відповідач під час розгляду справи по суті не був позбавлений можливості скористатися правами, наданими статтею 42 ГПК України.
5.17. Отже, про обставини, про які зазначає скаржник як такі, що йому стали відомі лише після розгляду справи по суті, він був обізнаний під час вирішення справи по суті з прийняттям рішення та перегляду рішення в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
5.18. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що заявник обґрунтовує свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично посилається на переоцінку доказів, яким надавалася оцінка в процесі розгляду справи та стосуються обставин, які вже були встановлені судами.
5.19. Колегія суддів також погоджується з висновками судів про відмову у задоволенні клопотань відповідача про витребування доказів та залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ГУ ДПС у Хмельницькі області. Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами не здійснюється переоцінка доказів, яким вже надавалася оцінка судом під час розгляду справи, а тому клопотання про витребування доказів не може бути задоволено. Щодо клопотання про залучення третьої особи, то суди вірно послалися на не встановлення обставин, яким чином судове рішення за результатами розгляду заяви відповідача може вплинути на права і інтереси ГУ ДПС у Хмельницькі області.
5.20. З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що під час розгляду заяви відповідача судами попередніх інстанцій мали б бути враховані висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17 (незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи), від 21.08.2019 у справі № 910/12809/16 (ксерокопії документів не можуть вважатись допустимими доказами у справі) та від 12.03.2020 у справі № 160/4130/19 (повноваження щодо контролю за своєчасністю, достовірністю, повноти нарахування та сплати податків, зборів, платежів здійснює спеціально уповноважений орган), оскільки, як вже вказувалося вище, заявник обґрунтував свою заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не існуванням нововиявленої обставини у розумінні статті 320 ГПК України, а фактично прагне до переоцінки доказів, яким надавалася оцінка в процесі розгляду справи та стосуються обставин, які вже були встановлені судами.
5.21. До того ж, висновки, зроблені Верховним Судом у зазначених скаржником справах не стосуються питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
5.22. Інших доводів, які б слугували безумовною підставою для скасування оскаржених ухвали та постанови судів попередніх інстанцій, скаржником не наведено.
5.23. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.