ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
cправа № 917/814/16(910/15748/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
від 03.06.2024
у складі колегії суддів: Пантелієнка В.О. (головуючого), Поліщука В.Ю., Коробенка Г.П.
у справі № 917/814/16 (910/15748/20)
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
про стягнення відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 384 053,41 грн.
в межах справи № 917/814/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ"
про банкрутство, -
ВСТАНОВИВ:
1. В провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 917/814/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") до Приватного акціонерного товариства "АвтоКрАз" (далі - ПрАТ "АвтоКраз") про банкрутство.
2. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "АвтоКраз". Визнано грошові вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" до ПрАТ "АвтоКраз" у розмірі 555 687 553,91 грн. Введено процедуру розпорядження майном ПрАТ"АвтоКраз".
3. До Господарського суду міста Києва надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до ПрАТ "АвтоКраз" про стягнення відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 384 053,41 грн у загальний період з 01.09.2020 по 30.09.2020.
4. Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.04.2024 у справі № 917/814/16(910/15748/20) позовні вимоги Головного УПФУ в Полтавській області задоволено повністю; стягнуто з ПрАТ "АвтоКрАЗ" на користь Головного УПФУ в Полтавській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій розмірі 384 053 грн. 41 коп. та судовий збір в розмірі 4 204 грн.
5. Не погоджуючись з винесеним рішенням, 26.04.2024 ПрАТ "АвтоКраз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2024 у справі № 917/814/16(910/15748/20), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 № 917/814/16(910/15748/20) клопотання ПрАТ "АвтоКраз" про зменшення розміру судового збору відхилено; апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2024 у справі № 917/814/16(910/15748/20) (з доданими до неї матеріалами) повернуто ПрАТ "АвтоКраз".
Рух касаційної скарги
7. 19.06.2024 Приватне акціонерне товариство "АвтоКраз" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/814/16 (910/15748/20), сформована в системі "Електронний суд" 19.06.2024.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ПрАТ "АвтоКраз" у справі № 917/814/16 (910/15748/20) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2024.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08.07.2024 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/814/16(910/15748/20) залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
10. ПрАТ "АвтоКраз" усунуло недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
11. Ухвалою Верховного Суду від 20.08.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 917/814/16 (910/15748/20) за касаційною скаргою "АвтоКраз" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 та призначено розгляд касаційної скарги в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
12. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ПрАТ "АвтоКраз" подано касаційну скаргу, в якій останнє просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати Північний апеляційний господарський суд відкрити провадження у справі.
13. Аргументи касаційної скарги полягають у наступному.
13.1. ГУ ПФУ в Полтавській області при поданні дійсної позовної заяви до суду першої інстанції у справі 917/814/16 (910/15748/20) було сплачено судовий збір у розмірі 4 204, 00 грн, який було розраховано Господарським судом м. Києва, що підтверджується змістом ухвали про залишення позовної заяви без руху від 01.12.2020 року, яка міститься в матеріалах справи, є чинною та такою, що не була оскаржена.
13.2. Сума судового збору має бути розрахована, виходячи з суми судового збору, яка мала бути сплачена при поданні позовної заяви до суду першої інстанції. Сума судового збору має бути розрахована, виходячи з суми судового збору, який мав бути сплачений при поданні позовної заяви до суду першої інстанції, відтак, за подання апеляційної скарги у цій справі № 910/4957/20 сума судового збору мала б становити: 6 306, 00 грн (4204,00 * 150 %), яка і була сплачена апелянтом.
13.3. Судом апеляційної інстанції порушено принцип рівності сторін в частині збільшення обов`язку сплати розміру судового збору для однієї сторони в порівняні з аналогічним обов`язком другої сторони.
13.4. Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак, остання має бути скасованою, адже фактично перешкоджає доступу до правосуддя для відповідача.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
14. До Верховного Суду не надходили відзиви на касаційну скаргу.
Позиція Верховного Суду
15. Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
16. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
17. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання наявності чи відсутності правових підстав для повернення апеляційної скарги, з причини несплати судового збору заявником, та правомірність застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 174 ГПК України.
18. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
19. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
20. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
21. Статтею 258 ГПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, в частині третій передбачено надання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.
22. Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
23. За змістом частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
24. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).
25. Законодавством України однією з умов розгляду справи судом визначено сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
26. За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.
27. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті.
28. Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
29. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
30. У справі, що розглядається Північний апеляційний господарського суд від 21.05.2024 апеляційну скаргу ПрАТ "АвтоКрАЗ" на рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2024 у справі №917/814/16 (910/15748/20) залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ПрАТ "АвтоКраз" має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Кізленку В.А. і докази про сплату судового збору в сумі 8 641,20 грн.
31. 29.05.2024 до апеляційної інстанції від ПрАТ "АвтоКраз" надійшло клопотання про усунення недоліків, до якого додано докази надсилання копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Кізленку В.А. та платіжну інструкцію №2268 від 23.05.2024, згідно якої ПрАТ "АвтоКраз" судовий збір сплачено в розмірі 6 306,00 грн.
32. Крім того, у заявленому клопотанні міститься прохання про зменшення розміру судового збору за апеляційною скаргою ПрАТ "АвтоКраз" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2024 у справі №917/814/16(910/15748/20) у зв`язку з тим, що апелянт не погоджується з розрахунком суми судового збору здійсненим судом апеляційної інстанції та вважає правильною ставку судового збору у розмірі 6 306,00 грн.
33. Розглянувши клопотання ПрАТ "АвтоКраз" про зменшення розміру судового збору, суд апеляційної інстанції відхилив вказане клопотання як необґрунтоване, керуючись наступним:
- відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в даному випадку за подання до господарського суду апеляційної скарги у справі про банкрутство, апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви;
-в даному випадку Головне УПФУ в Полтавській області подало до місцевого суду позовну заяву майнового характеру про стягнення відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 384 053,41 грн., тому, згідно п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставкою судового збору є - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.2020 становить 2102 грн. При зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 8 641,20 грн (5760,80 грн. *150%), де 5 760,80 грн. - 1,5 відсотка ціни позову, судовий збір, який мав бути сплачений до суду першої інстанції.
- аналогічна правова позиція і розрахунок судового збору в межах справи № 917/814/16 в аналогічних справах містяться в ухвалах Північного апеляційного господарського суду у справах № 917/814/16(910/188/22), № 910/4957/20, № 917/814/16(910/13766/20);
- справі №917/814/16(910/188/22) 08.12.2023 ПрАТ "АвтоКраз", на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023, було сплачено судовий збір за аналогічним розрахунком, згідно платіжної інструкції №3155 від 05.12.2023.
34. Враховуючи те, що ПрАТ "АвтоКраз" встановлені ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 недоліки апеляційної скарги не усунув, та не надав суду докази про сплату судового збору в загальній сумі 8 641,20 грн, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду апеляційну скаргу ПрАТ "АвтоКраз" на рішення Господарського суду м. Києва від 08.04.2024 у справі № 917/814/16(910/15748/20) (з доданими до неї матеріалами).
35. Колегія суддів вважає необґрунтованими аргументи касаційної скарги про те, що сума судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі має бути розрахована, виходячи з суми судового збору, який було розраховано Господарським судом м. Києва та сплачено ПрАТ "АвтоКраз" до суду першої інстанції (4 204,00 грн) з огляду на наступне.
36. Частиною 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
37. Визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
38. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
39. Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
40. Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
41. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
42. Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру до боржника відповідно до положень пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
43. Під час вирішення зазначеного питання підлягає врахуванню правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19.
44. Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №905/1818/19 дійшов висновку про те, що за розгляд у позовному провадженні, з урахуванням ч. 2 ст. 7 КУзПБ в межах справи про банкрутство боржника, майнового (як у даній справі) чи немайнового спору, стороною якого є цей боржник, господарському суду необхідно обраховувати ставку судового збору, що підлягає сплаті за подання такої заяви, відповідно до положень пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
45. Відповідно до наявних матеріалів справи, вимоги заявлені позивачем у позовній заяві, поданій на підставі ст. 7 КУзПБ, і які розглядалися в порядку спрощеного позовного провадження.
46. Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
47. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 встановлений у розмірі 2102,00 грн.
48. Отже, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 8 641,20 грн, який розраховується за формулою: (5 760,80 грн. *150%), де 5 760,80 грн - 1,5 відсотка ціни позову, судовий збір, який мав бути сплачений до суду першої інстанції.
49. З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про неправильний розрахунок судом апеляційної інстанції суми судового збору, оскільки такі доводи касаційної скарги суперечать наведеним вище приписам Закону України "Про судовий збір" та правовій позиції Верховного Суду.
50. Крім того, слід зазначити, що неправильний розрахунок господарським судом першої інстанції суми судового збору під час залишення позовної заяви без руху не може свідчити про необґрунтованість розрахунку судового збору судом апеляційної інстанції або про порушення принципу рівності сторін, оскільки вказаним доводам повинна надаватись оцінка судом апеляційної інстанції під час оскарження в судовому порядку такого рішення суду першої інстанції.
51. Щодо висновку суду апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі про відсутність підстав для зменшення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та одночасне повернення апеляційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22.
52. Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі виснувала, що: "апеляційний суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні позивачки від сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її позивачці та переконатись, що вона отримала цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків".
53. Отже, суд апеляційної інстанції зробив передчасний висновок про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ПрАТ "АвтоКраз" через те, що ним не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.
54. Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі про порушення апеляційним судом норм процесуального права, отримали часткове підтвердження під час касаційного провадження, та спростовують висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги.
55. Аналогічні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09.08.2024 у справі № 910/4957/20.
56. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції та направлення цієї справи до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
57. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
58. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (ч. 4 ст. 310 ГПК України).
59. Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 2 ч. 1 ст. 308, ст. 310 ГПК України, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а прийнята у справі ухвала Північного апеляційного господарського суду скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
60. Частиною 14 ст. 129 ГПК України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки в цьому випадку справа направляється для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -