ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 520/23362/23
адміністративне провадження № К/990/20506/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року (суддя: Полях Н.А.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду 25 квітня 2024 року (судді: Перцова Т.С., Русанова В.Б., Жигилій С.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експортна компанія "Зернова долина" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Експортна компанія "Зернова долина" (далі - ТОВ "ЕК "Зернова долина"") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06 січня 2023 року № 00002960705 за формою "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку за січень 2022 року, у розмірі 50056997 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 25 028 498,50 грн; від 23 травня 2023 року № 0/13127/0416 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 647340,40 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 588491 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 849,10 грн).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 815/2119/17, від 31 січня 2020 року у справі № 826/15328/18, від 18 березня 2020 року у справі № 804/708/16, від 09 жовтня 2019 року у справі № 808/9397/13-а, від 20 березня 2020 року у справі № 2а-9423/12/2670, від 26 грудня 2023 року у справі № 480/2423/21.
На думку контролюючого органу суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи пунктів 44.1, 44.5 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, абзаців першого-другого підпункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.7 статті 200, пунктів 201.1, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 4 частини третьої статті 2, статті 78 КАС України.
Зокрема відповідач у скарзі посилається на те, що позивачем до перевірки не було надано первинні документи, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за звітний період січень 2022 року на загальну суму ПДВ 40596765,59 грн, у тому числі по правовідносинах з: ТОВ "Максіопт" на суму ПДВ 4149969, 35 грн, ТОВ "КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО" на суму ПДВ 32516255,35 грн, ТОВ "Східний прайд" на суму ПДВ 3 525 143, 11 грн, ТОВ "ТК "ТУРАНА" на суму ПДВ 249 114,19 грн. Наголошує на тому, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 140/30/20, добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичним осіб підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не може посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку цим негативних для такого платника наслідків.
Також, контролюючий орган вказує на те, що суди попередніх інстанцій взагалі проігнорували його доводи про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений частиною другою статті 122 КАС України. ГУ ДПС у Харківській області було подано заяву про залишення позовної заяви ТОВ "ЕК "Зернова долина"" без розгляду. Проте, судами безпідставно було відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
ТОВ "ЕК "Зернова долина"", скориставшись своїм правом, надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень, зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - залишити без змін.
Так, позивач зазначає, що у касаційній скарзі відповідач вказує, що ним було надано пояснення та докази, які не спростовані у судових рішеннях, що робить їх не вмотивованими та такими, що підлягають скасуванню. Основними доводами скаржника є те, що до суду позивачем не надано первинні документи, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг сум зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ за звітний період січень 2022 року на загальну суму ПДВ 40596765,59 грн, у тому числі по правовідносинах з: ТОВ "Максіопт" на суму ПДВ 4149969, 35 грн, ТОВ "КОМПАНІЯ АСТЕРІЯ АГРО" на суму ПДВ 32516255,35 грн, ТОВ "Східний прайд" на суму ПДВ 3 525 143, 11 грн, ТОВ "ТК "ТУРАНА" на суму ПДВ 249 114,19 грн.
Такі аргументи відповідача, на думку позивача, не відповідають дійсності, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій такі доводи та обставини досліджувалися під час розгляду справи, їм надано належну правову оцінку. Крім того, у матеріалах справи наявні копії договорів поставок, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та платіжні доручення по розрахункам з вказаними вище контрагентами. Суди попередніх інстанцій, дослідивши такі документи дійшли висновку, що дані зазначені у них повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-XIV), що свідчать про реальність здійснення позивачем господарських операцій з вказаними вище контрагентами.
Також позивач вказує, що посилання контролюючого органу про відсутність порушень у призначенні та проведенні спірних перевірок не підтверджується наявними у справі доказами. Так, з наданої відповідачем копії конверта з адресою ТОВ "ЕК "Зернова долина" з відміткою Укрпошта про повернення у зв`язку із закінченням терміну зберігання встановити, який саме документ було надіслано вказаним рекомендованим листом (наказ, лист, запит на отримання пояснень, тощо), неможливо, а відтак відповідачем не доведено дотримання ним вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України при повідомленні платника про проведення перевірки у визначений законом спосіб.
Інших доказів щодо належного повідомлення платника податків у встановлений законом спосіб про проведення перевірки контролюючим органом не надано.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "ЕК "Зернова долина", зареєстровано за адресою: 61001, м. Харків, вул. Державінська, будинок 4, основний вид діяльності 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
На підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 20 вересня 2022 року №1191-П та відповідно до підпункту 19-1.1.6 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79, підпункту 69.2 пункту 69 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, у період з 07 листопада по 11 листопада 2022 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету", за результатами якої 17 листопада 2022 року складено Акт №4825/20-40-07-07-03/43916963 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:
1) пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 85.2 статті 85, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, абзаців першого та другого пункту 98.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.7 статті 200, пунктів 201.1, 201.10, 201.11 статті 201 ПК України, підпункту 4 пункту 5 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за січень 2022 року на суму 50056997 грн;
2) пункту 44.1 статті 44, пункту 46.5 статті 46, пункту 48.1 статті 48, пункту 50.1 статті 50, пункту 85.2 статті 85, підпункту "а" пункту 198.1, пункту 198.2, абзаців першого та другого пункту 98.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10, 201.11 статті 201 ПК України, підпункту 4 пункту 5 розділу V "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, оскільки завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за січень 2022 року на суму 1238201 грн;
3) пункту 44.5 статті 44, пункту 121.1 статті 121 ПК України, в частині ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю.
06 січня 2023 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00002960705 за формою "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2022 року, задекларовану на рахунок платника у банку, у розмірі 50056997 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) 25028498,50 грн.
Крім того, керуючись статтею 76, пунктом 200.10 статті 200 ПК України, контролюючим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації ТОВ "ЕК "Зернова долина" з ПДВ за лютий 2023 року, за результатами якої 13 квітня 2023 року складено Акт № 9856/20-40-04-16-03/43916963.
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2 статті 200 ПК України, підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 649710 грн та заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) на 588491 грн.
23 травня 2023 року на підставі вищеозначеного Акта перевірки ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0/13127/0416 за формою "Р", яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 647340,40 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 588491 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 849,10 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що, всупереч вимогам ПК України, позивач не був повідомлений про проведення щодо нього документальної невиїзної позапланової перевірки, а саме позивач від контролюючого органу не отримував а ні наказ від 20 вересня 2023 року призначення перевірки, а ні будь-яких інших документів, які б свідчили про повідомлення його про проведення перевірки, крім цього, відповідачем не направлялось жодних запитів щодо надання документів для проведення як камеральної, так і позапланової невиїзної перевірки. Враховуючи означене, суди визнали дії податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача незаконними та, як наслідок, дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень, прийнятих за їх результатами. Крім того, суди виходили з протиправності висновків контролюючого органу за результатами перевірочних заходів.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Статтею 62 ПК України передбачено, що одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
При цьому, пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
У відповідності до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду перевірки. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.
Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Окрім того, незважаючи на проголошену пунктом Перейти до повного тексту