1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду


УХВАЛА

26 вересня 2024 року

м. Київ

Справа № 990/285/24

Провадження № 11-225 заі 24

Суддя Великої Палати Верховного Суду Шевцова Н. В. перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №990/285/24 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України про визнання протиправними дій та стягнення шкоди та

УСТАНОВИЛА:

04.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Верховної Ради України, у якій просив:

- визнати протиправними дії Верховної Ради України із запровадження в абзаці 7 частини сьомої Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-IX, абзаці 7 частини сьомої Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX та абзаці 7 частини сьомої Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" № 3460-IX незаконного та дискримінаційного положення про прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у розмірі 1600 гривень;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану неправомірними діями Верховної Ради України, у сумі 1652507,78 грн.

09.09.2024 ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відмовлено у відкритті провадження у справі № 990/285/24 відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Не погодившись із цією ухвалою суду першої інстанції, 24.09.2024 позивач подав апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду.

Статтею 296 КАС встановлені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674- VI "Про судовий збір" (далі - Закон України "Про судовий збір") за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою цієї статті визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 3028,00 грн (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік").

З огляду на наведені вище норми законодавства, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду скаржник має сплатити судовий збір у розмірі 2422.4грн.

ОСОБА_1 до апеляційної скаргидокумента про сплату судового збору не додав, натомість заявив клопотання про звільнення від його сплати на підставі пункту 13 частини другої статті 3 та пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно з пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Відтак скаржник не є особою, яка звільнена від сплати судового збору в розумінні пункту 13 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір".

Положеннями пункту 1 частини першої статті 5 названого Закону передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом про визнання протиправними дії Верховної Ради України із запровадження в абзаці 7 частини сьомої Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-IX, абзаці 7 частини сьомої Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" № 2710-IX та абзаці 7 частини сьомої Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" № 3460-IX незаконного та дискримінаційного положення про прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури у розмірі 1600 гривень. Однак наведене не є вимогою про стягнення заробітної плати та поновлення на роботіу розумінні Закону України "Про судовий збір", тому позивач у цій справі не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 названого Закону.

На підставі частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього КАС.

Положеннями статті 169 КАС визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ураховуючи наведене, подана ОСОБА_1 апеляційна скарга з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі частини першої статті 169 КАС підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків, на які вказано в цій ухвалі.

За подання апеляційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 2422.4 грнза такими реквізитами: "отримувач коштів - ГУК у м Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. под), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) у справі _________ (номер справи)".

З урахуванням наведеного та відповідно до вимог частини другої статті 298, частин першої, другої статті 169 КАС апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків, про які зазначено вище.

Керуючись статтями 169, 296 - 298 КАС, суддя Великої Палати Верховного Суду


................
Перейти до повного тексту