ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року
м. Київ
Справа № 463/3826/22
Провадження № 51 - 1941 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
та в режимі відеоконференції
захисника особи, кримінальне провадження
щодо якої закрито, ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000147 від 25 березня 2022 року, щодо ОСОБА_6 за ст. 367 ч. 2 КК України, за касаційною скаргою прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 задоволено, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000147 від 15.03.2022, щодо ОСОБА_6 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, закрито на підставі ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України. Цивільний позов генерального директора ДП "Сервіс" ОСОБА_8 залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 січня 2024 року зазначену ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження залишено без зміни, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_9 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Посилаючись на практику касаційного кримінального суду, вважає, що суди обох інстанцій неправильно обрахували строк досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 і дійшли до помилкового висновку про те, що він закінчився. Наводячи висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2023 року, вважає, що у цьому кримінальному провадженні не могли бути застосовані положення ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України, оскільки це кримінальне провадження було виділено з іншого кримінального провадження № 42017101060000196, відомості до ЄРДР в якому були внесені як до, так і після набрання чинності Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017. Такі порушення кримінального процесуального закону прокурор вважає істотними відповідно до ст. 412 КПК України, оскільки вони перешкодили чи могли перешкодити судам ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу, вважав її обґрунтованою та просив її задовольнити.
Захисник в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
22 вересня 2017 року до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено відомості за № 42017101060000196 на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих органів за фактом зловживання своїми службовим становищем службовими особами ДП "Сервіс" та Державного агентства рибного господарства України, з метою отримання неправомірної вигоди для себе та на користь компанії-нерезидента "Evial Business L.P.", всупереч інтересам служби, передали останній в оренду великий автономний траулер морський "Іван Голубець" та не вжили заходів щодо отримання страхової компенсації в результаті його загибелі у водах Ісламської Республіки Мавританія, що спричинило тяжкі наслідки.
Також Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000264 від 16.04.2020 за фактом неналежного виконання службовими особами Державного агентства рибного господарства України та ДП "Сервіс" своїх службових обов`язків в частині додержання умов договору бербоут-чартеру судна фрахтувальником "Evial Business L.P." на користь судновласника, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.
Постановою прокурора від 16 березня 2021 року об`єднано матеріали досудового розслідування за № 42017101060000196 від 22.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 ч. 2, ст. 191 ч. 5, ст. 367 ч. 1, ст. 367 ч. 2 КК України, та № 52020000000000264 від 16.04.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України. Об`єднаному кримінальному провадженні присвоєно номер 42017101060000196 .
11 листопада 2021 року перший заступник Генерального прокурора ОСОБА_10, розглянувши матеріали досудового розслідування № 42017101060000196 відповідно до ст. 36, 42, 276, 277, 278, 481 КПК України та ст. 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" повідомив ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про підозру у тому, що він неналежно виконував як службова особа свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.
30 листопада 2021 року першим заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017101060000196 за підозрою ОСОБА_6 продовжено до 3 місяців, а саме до 05 січня 2022 року, а 30 грудня 2021 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва - до 6 місяців, а саме до 05 квітня 2022 року.
Постановою прокурора від 15 березня 2022 року виділено з кримінального провадження № 42017101060000196 від 22.09.2017 в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_6 за ст. 367 ч. 2 КК України за № 62022000000000147, які в подальшому були скеровані з обвинувальним актом на розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 217 ч. 7 КПК України днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Отже, днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000147 щодо ОСОБА_6 за ст. 367 ч. 2 КК України, виділеному в окреме провадження, є 22 вересня 2017 року - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше в об`єднаному кримінальному провадженні № 42017101060000196.
При цьому, якщо в об`єднаному кримінальному провадженні розслідуються кримінальні правопорушення, відомості про які внесені як до, так і після набрання чинності положень законів України, якими вносилися зміни до КПК України в частині визначення строку досудового розслідування, то правовий режим у такому провадженні є єдиним і визначається датою внесення до ЄРДР відомостей про перше за порядком обліку в ЄРДР кримінальне правопорушення. Такий правовий режим поширюється на всі наступні епізоди та є незмінним протягом усього часу досудового розслідування.
Отже, у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 22 вересня 2017 року є днем початку його досудового розслідування і цей день визначає правовий режим у такому провадженні, в тому числі і щодо обрахунку строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 ч. 1 КПК України в редакції, яка діяла станом на цей день, а саме досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. При цьому строк досудового розслідування міг бути продовженим в порядку та відповідно до вимог ст. 294 КПК України.
Проте, суд першої інстанції належним чином не врахував зазначені положення процесуального закону та дійшов до помилкового висновку про те, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 підлягали застосуванню положення ст. 219 ч. 2 КПК України, в редакції Закону України № 2147-VIII з урахуванням змін, внесених Законом України № 2617-VIII, якими передбачалось, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
В обґрунтування необхідності застосування саме цих положень процесуального закону суд першої інстанції послався на висновок об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19. Проте, як вбачається із вказаної постанови, в ній сформульовано висновок щодо застосування положень ст. 294 КПК України, яка встановлює загальні положення щодо продовження строку досудового розслідування, а не особливості порядку обрахунку строку досудового розслідування, які регулюються ст. 219 КПК України, у зв`язку із чим використання обґрунтування і мотивування цього рішення об`єднаної палати у вказаному кримінальному провадженні є некоректним, оскільки обставини цих кримінальних проваджень не є релевантними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022000000000147 від 15.03.2022, щодо ОСОБА_6 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, суд першої інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, обґрунтованими є доводи касаційної скарги прокурора щодо необхідності застосування у вказаному кримінальному провадженні висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформульованому в постанові від 11 вересня 2023 року з огляду на таке.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Предметом зазначеного касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду щодо цієї ухвали, якими застосовано положення ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 та закрито кримінальне провадження з цієї підстави.
Відповідно до ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Щодо вказаного питання об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 11 вересня 2023 року (справа № 711/8244/18, провадження за касаційною скаргою № 51 - 769 кмо 22), зазначивши таке:
"Пункт 10 частини 1 статті 284 КПК України застосовується лише до кримінальних проваджень, відомості про які внесені до ЄРДР після введення в дію цього положення, тобто поширюється на кримінальні провадження, відомості про які внесені до ЄРДР з 16 березня 2018 року, і не поширюється на кримінальні провадження, відомості щодо яких внесені в ЄРДР до вказаної дати".
Як раніше зазначалось, у вказаному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 днем початку його досудового розслідування є 22 вересня 2017 року і цей день визначає правовий режим у такому провадженні, і станом на цей день процесуальний закон не містив п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, чого не було враховано судом першої інстанції при ухваленні рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 з цієї підстави.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11, належним чином не перевірив усіх її доводів щодо неправильного обрахунку судом першої інстанції строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні та неможливості застосування у ньому положень ст. 284 ч. 1 п. 10 КПК України, в тому числі з врахуванням висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування зазначених положень процесуального закону, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Отже, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України є підставою для скасування таких рішень.
За таких обставин, ухвали судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.
При новому розгляді суду першої інстанції необхідно врахувати наведене, судовий розгляд здійснити відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 436, 438 КПК України, Верховний Суд